2024-2025 н.р.

З ДНЕМ БАТЬКА

Батько для кожного з нас — це вихователь, захисник, вчитель і друг, якому ми завдячуємо базовими вміннями, життєвими принципами та цінностями. На допомогу люблячого батька діти можуть розраховувати завжди, незалежно від того, скільки їм років, а теплі згадки про цю найріднішу людину залишаються з нами на все життя і дарують підтримку в найтяжчі часи. Вшановувати батьків в окремий день прийнято у всіх країнах, при цьому національні дати можуть різнитися. Але існує й загальне свято — Міжнародний день батька, який щорічно відзначають третьої неділі червня. Співпадає з міжнародним святом і День батька в Україні.

МАРКО ЧЕРЕМШИНА УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК

ДЕНЬ ДРУЗІВ

червня відзначається щорічне свято – Міжнародний день друзів. Це чудова нагода, щоб зібратися з близькими людьми та гарно провести з ними час, адже саме вони часто роблять нас щасливими.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТУРБОТИ

Це глобальна ініціатива, спрямована на популяризацію доброти, співчуття та співчуття до інших. Цей день відзначається щороку 7 червня і закликає людей проявляти прості вчинки доброти щодо оточуючих. Хай це буде допомога літньому сусідові з продуктами чи волонтерство в місцевій благодійній організації, турбота про безпритульних тварин тощо. Потреба у турботі й доброті навколо вас точно знайдеться. Всесвітній день турботи нагадує нам усім про важливість виявляти любов і підтримку тим, хто її потребує.

Метою Всесвітнього дня турботи є не лише поширення доброти в наших громадах, а й надихнути людей зробити турботу частиною свого повсякденного життя. Поширюючи емпатію та співчуття до інших, ми можемо створити більш інклюзивний та доброзичливий світ для кожного. Це може бути через маленький жест чи через більший вчинок доброти, Всесвітній день турботи нагадує нам усім, що ми маємо силу зробити позитивні зміни в житті людей навколо нас.

ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ ЯКІ ЗАГИНУЛИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Сьогодні, 4 червня, в Україні відзначають День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Це державний пам’ятний день, який був запроваджений для вшанування пам’яті юних українців, які загинули під час російсько-української війни, починаючи з 2014 року.

Дата була встановлена рішенням Верховної Ради України від 1 червня 2021 року. На той час Україна вже мала жертви серед цивільного та зокрема дитячого населення – в зоні проведення АТО/ООС. Під час повномасштабного вторгнення ворога ми втратили ще більше юного цвіту нації.

Відповідно до офіційних даних, внаслідок російської збройної агресії в Україні постраждали понад 2590 дітей, з них 630 дітей загинули, ще 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Це лише офіційні дані, в той час як реальна статистика, на жаль, є набагато гіршою. Ворог продовжує обстрілювати цивільні об’єкти, відтак кількість постраждалих та загиблих серед мирного населення щоденно зростає…

Пам’ятні дні, якими вшановуємо безневинно вбитих, розстріляних та закатованих людей, які хотіли лишень одного – жити на своїй землі під назвою Україна, завжди служитимуть українцям скорботним спомином про звірства, які щоденно вчиняє ворог супроти нашої нації.

МАЙСТЕР - КЛАС

До нашого закладу завітали представники БФ «Посмішка», які провели для працівників майстер-клас з розпису шопера

Це море вражень, можливість створити красу власними руками, спробувати свої сили в чомусь новому.

В результаті кожен отримав сумочку з натуральної якісної тканини, яка прослужить довго.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ІВАНА ФРАНКА

28 травня - день пам’яті Івана Франка, знакової постаті української та світової культури, українського генія.

Поет, прозаїк, драматург, вчений, етнограф, фольклорист, історик, філософ, соціолог, економіст, журналіст, перекладач, громадсько-політичний діяч – це все Іван Франко.

Його називали велетом думки і титаном праці. Він залишив по собі колосальну художню і наукову спадщину, яка становить близько 50 тисяч творів. У неминучість національного відродження, та в те, що українці будуть господарями у «своїй хаті» і на «своїм полі», у «народів вільних колі» він щиро вірив і невпинно працював для здійснення своїх мрій.

Коли ми думаємо про Івана Франка, в нашій уяві постає перш за все велика праця. Українець, що став генієм, залишивши нам неоціненну спадщину в різних ділянках знання. Сьогодні, під час війни із російською навалою, пророчі слова Івана Франка звучать особливо актуально:

«Мовиш: “Нині інші війни”.

Ну, то іншу зброю куй,

Ум гостри, насталюй волю,

Лиш воюй, а не тоскуй!

Лиш борися, не мирися,

Радше впадь, а сил не трать,

Гордо стій і не корися,

Хоч пропадь, але не зрадь!»

Український народ сьогодні стоїть на обороні власної державності як вищого надбання, яке об’єднує мільйони українців у минулому, теперішньому і майбутньому. Нас єднає багаторічний спадок історії, культури, мистецтва, філософської думки. Єднають спільні духовні ідеали та вищі цінності, прояв добра й справедливості, любов до України та готовність її відстоювати. Єднає спільне майбутнє

З ДНЕМ РУШНИКА

25 травня - особливий день для шанувальників рушників. Цей день відзначається як День рушника, започаткований у 2001 році шанувальниками творчості видатного письменника-фантаста Дугласа Адамса. У його книзі "Автостопом по галактиці" рушник займає особливе місце, відведений йому цілий розділ, що підкреслює його значущість як незамінної речі.

Але що саме означає рушник для українців? Рушник - це втілення культурної пам'яті народу. Вишитий рушник створював особливу атмосферу, формував естетичні смаки та відображав людську працьовитість. Український рушник є втіленням духовного символу українського народу, рідної землі, батьківського дому та тепла материнських рук. Він несе на собі вишивку, яка переповідає багатовікову історію, традиції та цінності нашого народу.

Кожен вишиваний рушник має свою унікальну семантику та символіку. Він може передавати духовність, здоров'я, радість, добробут або знати про походження та важливі події. У своїх витворах майстри вкладають свою душу, розкриваючи творчість та мистецтво вишивки. Рушник стає спадщиною, що переходить від покоління до покоління, зберігаючи зв'язок з минулим та збагачуючи сучасність.

День рушника - це не лише святкування його матеріальної форми, а й підкреслення його значення як символу національної самобутності. Це свято нагадує нам про важливість збереження традицій, культурного спадку та національної ідентичності. Рушник об'єднує нас як народ і підтримує в наших серцях почуття гордості за нашу багатогранну культуру.

Тож нехай День рушника стане нагадуванням про важливість цього символу в нашому житті, спонукаючи нас зберігати його цінність, передавати його традиції майбутнім поколінням та пишатися ним як втіленням української національної культури.

Я біленький рушничок

Шовком вишивала.

Візерунки з ниточок

Гарно гаптувала.

Щоб вони, немов живі,

Квітнули на ньому,

Ніби роси на траві

Після зливи й грому.

Милу пташку — солов'я

Вишию малого.

Десь йому позичу я

Голосу дзвінкого.

І повішу на стіні

Рушничок біленький,

Заспіває хай мені

Соловей маленький

ДЕНЬ СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І КУЛЬТУРИ

24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.

Кирило (мирське ім'я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника.

Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».

Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).

На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.

Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки.

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ

ДЕНЬ ГЕРОЇВ УКРАЇНИ

МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ

У 2025 році українська культурна спільнота відзначає 185 років із дня народження видатного діяча — Марка Лукича Кропивницького (1840–1910). Саме Кропивницький став основоположником національної професійної театральної сцени, за що заслужено отримав почесне звання «батька українського театру».

Найвагомішим досягненням Кропивницького стало створення у 1882 році першої української професійної театральної трупи. Саме з цього моменту бере свій початок національний театр як окрема культурна інституція. До складу трупи увійшли такі видатні діячі, як Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька. Їхня спільна праця стала фундаментом для становлення й розквіту української драматургії та сценічного мистецтва.

Марко Кропивницький створив понад 40 п’єс, серед яких найвідоміші — «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук», «По ревізії», «Олеся». Він писав як драми, так і комедії, майстерно відображаючи життя українського села, стосунки між людьми, боротьбу добра і зла. Кропивницький був не лише автором, а й блискучим актором і режисером.

Марко Кропивницький зіграв визначну роль у збереженні й популяризації української мови в часи, коли вона була заборонена на державному рівні Російською імперією. Його театральна діяльність стала формою національного спротиву, а сцена — простором, де українці могли відчути себе єдиним народом із власною історією, культурою та мовою.

ТЕМАТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ "КОЛО ДРУЗІВ"

20 травня було проведено тематичне заняття за темою “Коло друзів: Що робити з емоціями.Емоційна саморегуляція ” , яку провели БО"БФ Посмішка ЮА" для учнів закладу. В ході заняття діти братили участь у вправах, спрямованих на навчання асертивному (ненасильницькому) спілкуванню, способам емоційної саморегуляції. Для дітей були проведені тимбілдингові вправи, що сприяють формуванню довірливої дружньої атмосфери. В ході заняття були проведені рухливі ігори, музично- ритмічні вправи, що сприяють гармонійному розвитку дитини. Під час заняття діти створювали власними руками браслет - фенечку з бавовняних ниток в технології “кухімо”. Виконання даної арттерапевтичної вправи розвиває креативність та створює умови для підвищення самооцінки.

18 травня – День пам'яті жертв

депортації кримськотатарського народу.

У 1944 році згідно із таємною постановою Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар», підписаною Сталіним, розпочалася спецоперація військ НКВД з метою «звільнення» Кримського півострова від корінного населення.

Формальною підставою стали обвинувачення кримських татар у масовому дезертирстві та колабораціонізмі, що геть не відповідало дійсності – понад 17 тисяч кримських татар служили в Червоної армії з перших днів війни. Третину учасників партизанського руху, що розгорнувся на півострові, також складали кримські татари.

Спецоперація, у якій було залучено 32 тисячі співробітників НКВД, розпочалася о 3-тій годині ночі. Депортованим (а це були переважно жінки, діти й старі, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до пів години, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Частина депортованих потрапила на примусові роботи до Московського вугільного тресту, до таборів фронтового резерву та до ГУЛАГу. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі.

Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 190 тисяч кримських татар. Окремою трагічною сторінкою цієї спецоперації стала доля жителів кількох кримськотатарських сіл на Арабатській стрілці – про них просто забули, а коли спохопилися, то просто вивезли на баржі в море і потопили. Також у 1944-му з Криму було депортовано понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Лише 1989 року кримським татарам дозволили повернутися на батьківщину.

Після незаконної анексії Криму в 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що лишилися на півострові. У 2015 році Верховна Рада визнала примусове виселення корінного народу Криму актом геноциду. У 2019 році депортації кримських татар геноцидом також визнали парламенти Литви та Латвії. У 2022 – нижня палата Парламенту Канади, в 2024 – парламент Польщі, а в 2024 – парламент Естонії.

Міжнародний день хлопчиків.

16 травня в Україні і світі святкують Міжнародний день хлопчиків. Цього дня в різних куточках світу все більше людей звертають увагу на важливість щасливого, безпечного й гармонійного дитинства для хлопців. Це неофіційне, але змістовне свято, яке покликане підкреслити унікальність хлоп’ячого досвіду та ті виклики, з якими стикаються хлопчики у сучасному світі.

Попри відсутність офіційного визнання міжнародними організаціями, такими як ООН, ця дата все активніше святкується в багатьох країнах. Її ініціаторами стали педагоги, батьки та громадські діячі, які прагнуть звернути увагу на потребу в новому підході до виховання хлопців. Цей день часто називають “дитячим аналогом” Міжнародного дня чоловіків (19 листопада), проте з фокусом на дитинство і становлення.

ПАНАС МИРНИЙ

Панас Мирний (Панас Рудченко) народився 1 (13) травня 1849 року в родині бухгалтера повітового скарбництва в місті Миргороді на Полтавщині.

З 1857 року Панас навчався в Миргородському парафіяльному училищі, а з 1858 р. – після переїзду родини Рудченків в Гадяч, у місцевому повітовому училищі.

Малий Панас відзначався тихою і замкнутою вдачею. Його старша сестра Олександра згадувала, що він любив самотність, був «дуже мирний, колотнечі не терпів: одразу ж тікав геть».

Таким самим запам'ятала Панаса і його ровесниця Олена Пчілка (у майбутньому – мати Лесі Українки), коли їхні родини мешкали в Гадячі: «Малий Панас… пригадується мені яко хлопчик дуже тихої, лагідної вдачі; в дитячому товаристві… держався більше осторонь; сяде, було, собі над горою і дивиться на той широкий краєвид, що одкривався йому з гори… Обставини хатнього життя в сім’ї Рудченків, як і в нашій, були суто українські. Я не пригадую, щоб мати Панасова, Тетяна Іванівна, говорила до дітей інакше, як по-українському, не через яку-небудь ідейну тенденцію, а просто через те, що і в панських повітових сем’ях, не дуже багатих, жилося простенько, можна сказати, серед народної течії української. Отже, діти виростали в близькім товаристві слуг, на лоні простого українського життя. Тим-то українське слово, українська пісня, українські звичаї оточали й Панаса Рудченка змалу…

З ДНЕМ МАТЕРІ

Україна, як і багато інших країн світу, відзначає свято Дня матері у другу неділю травня, відповідно до Указу Президента України від 1999 року. У 2024 році це свято в Україні святкували 12 травня.

У 2025 році День матері відзначатимуть 11 травня.

День матері відзначається головним чином широкими вітаннями матерів. Люди виражають свою повагу і любов до матерів, дарують квіти, подарунки, відправляють листівки та вірші. Це свято служить відзначенням доброти, світла, нескінченних турбот, терпіння, любові та відданості матерям. Ті, хто втратив свою матір раніше, відвідують їх могили з квітами, щоб вшанувати пам’ять про найдорожчу людину в їхньому житті.

ДЕНЬ ЄВРОПИ

Вперше День Європи в Україні стали офіційно відзначати 9 травня у 2023 році – синхронно з ЄС. Цю зміну закріплено указом президента №266/2023, який скасував попереднє святкування у третю суботу травня.

Тож і у 2025 році День Європи в Україні відзначатимуть 9 травня – це офіційна дата, яка символізує єдність України з ЄС.

ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗВАНТАЖЕННЯ

До нашого закладу завітали представники БФ «Схід-SOS», які провели, для працівників, інформаційні сесії та цікавий майстер-клас з розмальовування еко-сумок. Кожен учасник мав можливість створити річ, яка повністю відповідає його стилю та вподобанням, адже створювали індивідуальний дизайн.

Дякуємо за чудовий засіб розслаблення та розвитку креативності

З ДНЕМ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Цей день встановлений задля вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих.

Висловлюємо безмежну вдячність усім, хто тяжкою ратною працею наближав довгоочікуваний день визволення та кував перемогу в тилу. Низький уклін вам за це!

День перемоги назавжди залишиться в нашій пам’яті, як символ героїчного минулого.

Бажаємо всім захисникам Вітчизни міцного здоров’я на довгі літа, щастя, злагоди та мирного неба над головою вам і вашим родинам.

Низький уклін, вічна пам’ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни.

ДЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я

День відзначається 7 травня та присвячений підвищенню обізнаності про серйозну проблему депресії у дітей. Підкреслює важливість розпізнавання ознак, надання підтримки та доступу до лікування для постраждалих дітей, щоб забезпечити їхній здоровий емоційний та психологічний розвиток.

Відзначення Дня поширення інформації про дитячу депресію було започатковано у зв’язку із стурбованістю проблемами психічного здоров’я, з якими стикаються діти, в тому числі зростанням рівня депресії серед молодих людей. Ця подія повʼязана з проведенням 7 травня також Дня обізнаності про ментальне здоров’я дітей.

З ДНЕМ ПОЖЕЖНИКІВ

З ДНЕМ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ

Керівники шкіл відзначають одне з професійних свят — День директора школи.

Щороку 1 травня у світі традиційно відзначають День директорів шкіл. Вперше святкувати його запропонувала Джанет Деларія, членкиня Асоціації вчителів США.

Очільники закладів середньої повної освіти і самі колись були вчителями, тому у робочих відносинах із освітянами найбільше цінують і прагнуть ефективності праці та хочуть, щоб кожен учитель та учень були успішними.

Керівники шкіл задають темп усьому навчальному закладу, підтримують і направляють педагогічний колектив, дисциплінують учнів і допомагають порадами. Без директора закладу середньої освіти неможливе повноцінне функціонування школи, тому що вони одночасно обличчя закладу освіти, адміністратори та постачальники.

Під час активної фази повномасштабної російсько-української війни завдяки співпраці директорів шкіл було організовано пункти дислокації сил ТрО, працівники харчових блоків освітніх закладів майже цілодобово готували гарячу їжу для бійців, добровольців та усіх, хто прагнув, та не мав змоги приготувати їжу для себе чи рідних через постійні обстріли та (нема чого приховувати) певний рівень паніки та розгубленості у деякого прошарку населення. Але ж продукти для приготування знаходилися саме завдяки титанічній і невтомній енергії директорів шкіл, які шукали постачальників, транспорт для доставки тощо.

Бажаємо українським директорам шкіл сил і міцного здоров’я, правильних рішень і успіхів у діяльності, особистих досягнень у роботі та гарних змістовних ідей, незгасимого оптимізму і стабільного благополуччя. І, звісно, ми бажаємо найзаповітнішого та найнеобхіднішого — Перемоги України над російськими окупантами, аби наші діти не чули звуків вибухів і не боялися лунання сирен через повітряні тривоги.

ЗДНЕМ ПРИКОРДОНИКА

До 2003 року Україна відзначала День прикордонника 4 листопада – удень ухвалення Верховною Радою у 1991 році закону «Про прикордонні війська України». Цей закон втратив чинність у 2003 році у зв'язку з прийняттям нового закону «Про Національну прикордонну службу України».

З 2018 року Україна відзначає День прикордонника щороку 30 квітня. Свято встановлено указом президента України від 27 квітня 2018 року з метою відзначення внеску прикордонників у боротьбу за незалежність України, вшанування мужності та героїзму захисників державних кордонівУкраїни.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БАЖАНЬ

29 квітня відзначається всесвітній день бажань - це чудова нагода зупинитися і задуматися про свої мрії та бажання. Історія цього свята має свій початок у 1980 році, коли чотирирічний Крістофер Джеймс Грейчус висловив бажання стати поліцейським. Це просте, але мрійливе дитяче бажання перетворилося на реальність завдяки ініціативам благодійного фонду Make-A-Wish, який став важливим кроком у формуванні цього святкового дня.

Одна з цікавих традицій цього дня - написання списків бажань або створення "бажання" в ліхтариках та відпускання їх у небо. Люди також використовують цей день, щоб виражати свої бажання в приватності або разом із близькими.

Варто також зазначити, що віра в силу бажань і позитивні прагнення має міцні корені в багатьох культурах. Це віддзеркалюється в різних релігійних і фольклорних переказах, де бажання часто вважаються сильною силою, яка може змінити хід подій.

Всесвітній день бажань — це особливий момент, коли ми можемо зупинитися, відкинути буденність та зосередитися на наших найпотаємніших мріях та бажаннях. Цей день надає унікальну можливість не тільки мріяти, але й активно втілювати свої мрії в життя

День пам’яті Михайла Старицького - українського письменника, театрального і культурно-громадського діяча.

Михайло Старицький (1840-1904)

27.04.2025  день пам’яті Михайла Старицького - українського письменника, театрального і культурно-громадського діяча.

Михайло Старицький (1840-1904) автор понад 30 п’єс (серед них історична драма «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Не судилось», «Талан», «Оборона Буші»).

Щоб поповнити занадто обмежений тогочасний театральний репертуар, крім оригінальних п’єс використовував твори інших авторів. З творів Гоголя, крім «Різдвяної ночі», він переробив для сцени «Тараса Бульбу», «Майську ніч», «Сорочинський ярмарок». Використав для сцени і твори багатьох інших авторів: Крашевського – «Циганка Аза», Ожешко – «Зимовий вечір», Нечуя-Левицького – «За двома зайцями», Мирного – «Лимерівна», «Крути, та не перекручуй», Олександрова – «Ой не ходи, Грицю». Саме завдяки Старицькому ці твори на довгий час стали репертуарними та надзвичайно популярними серед глядачів

ЧОРНОБИЛЬ

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять про Чорнобильську трагедію, яка відбулася 26 квітня 1986 року. Цей день нагадує нам про жахливі наслідки людської помилки і вплив техногенних катастроф на наше життя. Нехай спогади про цю подію стануть нагадуванням про важливість безпеки і екологічної свідомості. Важливо пам’ятати про тих, хто постраждав, і робити все можливе, щоб запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ

Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник.

Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі. Чому книжка? Бо саме у цей час 1929 року в Барселоні проходив масштабний книжковий ярмарок. Це значною мірою вплинуло на запровадження Всесвітнього дня книги та авторського права саме 23 квітня.

ДЕНЬ ЗЕМЛІ

22 квітня суспільство відзначає Міжнародний день Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом турботи про наш спільний дім – планету Земля. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі люди проводять різні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства й солідарності народів. І в той же час – це заклик до дії в ім’я збереження миру й життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з

монет, які пожертвували діти всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. В нього також вплавлені ордени і медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні говорить: «Хай буде спільний мир у всьому світі».

ДЕНЬ ПОЕЗІЇ ТА ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

18 квітня в Україні святкують День пам'яток історії та культури України. Свято встановлене для привернення уваги до охорони культурної спадщини, збереження історичних пам'яток та формування шанобливого ставлення до культурного надбання нашої країни. Запроваджено 1999 року указом президента України №1062/99.

ГРА "ХТО Я"

Сьогодні для учнів закладу, 09.04.2025 р. працівники ХОМГО " Освічена Ініціатива" провели цікаве заняття. На якому учні робили аплікації, грали в гру "Хто я".

ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗВАНТАЖЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

Сьогодні в нашому закладі працювала мобільна бригада Благодійного фонду «Схід SOS».

Юрист та психолог провели інформаційні сесії, проводили для працівників гру-розвантаження для зниження рівня тривожності.

ДЕНЬ РОЗВАНТАЖЕННЯ

Сьогодні, 08.04.2025 року, БО “БФ “Посмішка ЮА” завітала до дітей дошкільного закладу на заняття з психосоціальної підтримки на тему “ЗУ дружньому колі”.

Діти мали нагоду зустрітись з веселими Динозавриками та влаштували“ДИНО вечірку” На малечу чекали розвиваючі вправи, аплікації та робота з повітряним пластиліном, а головне це позитивні емоції, підтримка та друзі

ДЕНЬ ЗДОРОВ'Я

7 квітня кожного року відзначається Всесвітній день здоров’я. Свято заснували у 1950 році. Дата святкування обрана на честь прийняття Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я у 1948 році.

Метою Всесвітнього дня здоров’я є наголошення на важливості здоров’я в нашому житті, залучення людства до вирішення фізичних й ментальних проблем, підвищення поінформованості про різноманітні захворювання, надання рекомендацій щодо поліпшення самопочуття і стану здоров’я, переконання до здорового способу життя.

Всесвітній день здоров’я має на меті привернути увагу світової спільноти до важливих проблем охорони здоров’я, з якими стикається людство. Щороку ВООЗ обирає тему, яка висвітлює пріоритетну сферу громадського здоров’я, пропонуючи можливість окремим особам і організаціям взяти участь у заходах, які можуть призвести до значущих змін і поліпшити стан здоров’я населення в усьому світі.1

Протягом десятиліть Всесвітній день здоров’я присвячувався різним важливим питанням охорони здоров’я, починаючи від ментального здоров’я, охорони материнства і дитинства, зміни клімату до інфекційних захворювань тощо. Серед тем – “Підтримка медсестер і акушерок”, “Наша планета, наше здоров’я” і “Побудова більш справедливого, здорового світу”, кожна з яких відображає нагальні проблеми охорони здоров’я сьогодення і підкреслює взаємозв’язок між здоров’ям та іншими глобальними проблемами.

ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗВАНТАЖЕННЯ

Сьогодні знову завітали до нашого закладу представники ГО "Посмішка", які провели цікаві активності для учнів: ігри на свіжому повітрі, малювання 3 Д ручками, аплікації картин

Дякуємо за цікаво проведений час

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ

Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає Міжнародний день дитячої книги (International Children’s Book Day). Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Це свято книги, дитинства та магії казки.

Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.

ДЕНЬ СМІХУ

Перше квітня всі чекають, Бо сміятися бажають, Хоч в порядку слух і зір, Та нікому ти не вір. Дуже раді діти Чарівній жар-птиці, Що несе на крилах Сміх і небилиці. Лише раз у році Птиця прилітає, День цей — 1 квітня, Хто ж його не знає? В цей день потрібно жартувати, І людей усіх вітати! Адже сенс у цьому є, Хто жартує – той живе! І тому я всіх вітаю, Посміхатись заставляю. Зичу Вам я грошей міх, В цей день жартів і потіх.

Майстер-клас «Лялька – мотанка з ниток.

В перший день весняних канікул, Валентина Ведмедьова провела Майстер-клас «Лялька – мотанка з ниток. Мартиничка » для учнів закладу.

Мартиничка - це маленька нитяна обрядова лялька, яка використовується в обряді «закликання весни».

Їх плетуть: з білих ниток-символ зими,що йде, з червоних-символ весни і червоного сонечка. Такі пари лялечок розвішують на деревах, де їх розгойдує і крутить весняний вітер.

21 березня відзначається Всесвітній день боротьби з синдромом Дауна (WDSD)

21 березня відзначається Всесвітній день боротьби з синдромом Дауна (WDSD), який було започатковано Організацією Об’єднаних Націй у 2011 році. Спільноти синдрому Дауна з усього світу об’єднуються, щоб підвищити обізнаність та зробити кроки до ефективної допомоги цієї категорії населення. Тема цього року «З нами не для нас» зосереджена на правах людей з інвалідністю: на справедливе ставлення, рівні можливості у суспільстві, можливість вільного вибору.

Синдром Дауна – це стан, при якому у людини з’являється зайва хромосома. Цей стан також називають Трисомія 21 через формування додаткової копії хромосоми 21 «трисомії». Вона впливає на розвиток дитини до та після народження, що в подальшому може спричинити проблеми як з психічним, так і фізичним здоров’ям. Близько 1 з 800 дітей народжується з синдромом Дауна.

У часи постійної невизначеності та кризових подій, які відбуваються в Україні, команда напрямку психосоціальної підтримки турбується про психічне здоров’я всіх вразливих категорій населення, серед яких – люди з інвалідністю.

ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Особлива енергетика поезії здатна вести за собою, надихати та об’єднувати. Всього кілька поетичних рядків дивним чином можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. І байдуже, якою мовою написані талановиті вірші — почуття й емоції, які вони висловлюють, не знають кордонів. З метою пропагування мистецтва поезії серед населення, підтримки мовного різноманіття за допомогою віршів та сприяння дрібним видавництвам ЮНЕСКО встановила Всесвітній день поезії (World Poetry Day), який відзначається щорічно 21 березнЕМОЦІЙНЕ РОЗВАНТАЖЕННЯ 1-4 КЛАСІВ

В наш заклад завітали представники БФ «Посмішка ЮА», які проводили захід з психосоціальної підтримки для вихованців закладу та учнів 1-4 класів. Діти весело проводили час і отримали емоційне розвантаження.

МАЙСТЕР - КЛАС

20.03.2025 РОКУ до нашого закладу завітали представники ГО «Освічена ініціатива», які провели для наших учнів майстер-клас з моделювання фігурок та підвісок за допомогою 3D ручок.

Щиро дякуємо за надання яскравих можливостей для наших учнів!

20 березня – Всесвітній день казки

«Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно» – кажуть старі люди. Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки! А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Гортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки – то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а потім розважають.

МАКСИМУ РИЛЬСЬКОМУ - 130 РОКІВ

Українська література відзначає 130-ту річницю з дня народження Максима Рильського - поета, перекладача та літературного критика. Він є одним з класиків української літератури, а його життя було напруженим.

У 1931 році, в день свого народження, Максим Рильський був арештований за звинуваченням у належності до "української контрреволюційної організації" і був ув'язнений протягом п'яти місяців. Він намагався засвідчити, що неокласики - це літературна школа, а не політична організація, але це не вплинуло на його вирок. Його також обвинувачували у "несприйнятті комуністичної ідеології" та відмові від пролетарської культури.

Після звільнення з в'язниці, Рильський видав збірку "Знак терезів" в 1932 році, що підтвердило його лояльність до радянської влади. Це допомогло йому уникнути подальших репресій, на відміну від інших представників неокласичної школи.

Працюючи учителем протягом 1919-1929 років, Рильський викладав у Романівці на Житомирщині та в Києві. В цей час він активно займався літературною діяльністю та приєднався до групи "неокласиків".

ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗВАНТАЖЕННЯ

18 БЕРЕЗНЯ 2025 РОКУ до нашого закладу завітали фасилітатори мобільної команди БФ «Посмішка ЮА» з психоемоційним розвантаженням для працівників. Мета таких тренінгів - активізувати внутрішній психоемоційний стан, запобігти професійному вигоранню та стресам, впливу негативних психоемоційних факторів на здоров’я та життя у період війни.

Учасники мали можливість спробувати розвантаження за допомогою нейрографіки, а також з використанням метафоричних асоціативних карт.

Дякуємо за психологічну підтримку в складний для нас всіх час!

І дякуємо нашим Захисникам та Захисницям за можливість жити, розвиватися та працювати!

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЛІНИ  КОСТЕНКО

19 березня видатна українка сучасності, поетеса та письменниця, лауреат Шевченківської премії Ліна Василівна Костенко відзначає своє 95-річчя.

Ліна Костенко – це голос, який нагадує українцям про їхню гідність, силу, історичну пам’ять і боротьбу за свободу. У часи повномасштабної війни її поезія набуває ще більшого значення, стаючи джерелом натхнення, віри та незламності.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє.

Леся Українка

Півні кричать у мегафони мальв —

аж деренчить полив'яний світанок…

Мій рідний краю,

зроду ти не мав

нейтральних барв, тих прісних пуританок.

Червоне й чорне кредо рукава.

Пшеничний принцип сонячного степу.

Такі густі смарагдові слова

жили в тобі і вибухали з тебе.

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров'ю предків тяжко пурпурова.

А хтось по ній прокопував рови.

Топтав, ганьбив нам поле найдорожче.

І сниться сон: пасуться корови —

сім тучних, але більше тощих.

Скубуть озиме, нищать ярину,

ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.

Трагічна мово! Вже тобі труну

не тільки вороги, а й діти власні тешуть.

Безсмертна мово! Ти смієшся гірко.

Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку

з твоїх принижень — не з твоєї величі!

Твій дух не став приниженим і плюсклим,

хоч слала доля чорні килими

то од Вілюйська до Холуйська,

то з Києва до Колими.

З усіх трибун — аж дим над демагогом.

Усі беруть в основу ленінізм.

Адже ніхто так не клянеться богом,

як сам диявол — той же шовінізм.

Як ти зжилася з тугою чаїною!

Як часто лицемірив твій Парнас!..

Шматок землі,

ти звешся Україною.

Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Мій предковічний,

мій умитий росами,

космічний,

вічний,

зоряний, барвінковий…

Коли ти навіть звався — Малоросія,

твоя поетеса була Українкою!

Ліна Костенко

ДЕНЬ РОЗВАНТАЖЕННЯ 

До нашого закладу завітали представники ХОМГО "Освічена ініціатива" та провели цікавий змістовний захід для наших учнів. Діти із задоволенням моделювали з 3D ручками, створювали цікаві фігури.

ДЕНЬ ДОБРОВОЛЬЦЯ

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

ЯК СЕБЕ ЗАХИСТИТИ

Сьогодні представники ГО «Мартін-клуб» в партнерстві з міжнародною ГО «NPA» провели цікаву лекцію на тему «Готовність і захист у випадку конфлікту", учні ознайомилися з правилами безпеки та реагування перед, підчас, та після кризової ситуації (як захиститися від вибуху тощо)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО - ВЕЛИКИЙ КОБЗАР

9 березня в Україні та по всьому світу відзначають 211-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка.

Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові.

Вся творчість Тараса Шевченка пронизана гарячою любов’ю до рідного краю.

Саме до цього дня було проведено захід «Тарас Шевченко - великий кобзар».

ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ

10 березня українці відзначають День Державного Гімну України, одного з головних символів держави поряд із прапором і гербом. Відзначення цього дня затверджене Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року.

Дата обрана не випадково. Саме цього дня у 1865 році в польському місті Перемишль на Шевченкових роковинах уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.

Історія гімну бере початок у 1862 році, коли Павло Чубинський написав слова, а вже потім священник Михайло Вербицький – музику.

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як Державний національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року, в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків у багатодітній родині. Дитинство майбутній поет провів у рідному селі та селі Кирилівка, яким володів генерал-лейтенант Василь Енгельгардт. Грамоти Тарас навчився, коли вступив на службу до місцевого дяка – вчителя Павла Рубана. Потім його забирають в прислугу до поміщика Енгельгардта спочатку кухарчуком, а згодом козачком. Енгельгардт помітив його пристрасть до живопису, бажаючи мати придворного художника, поміщик відправив юного Шевченка на навчання.

1831 року Енгельгардт переїхав до Санкт-Петербурга, де Шевченко зміг продовжити навчатись малювати та почав писати перші твори. В Петербурзі Тарас познайомився з художниками Карлом Брюлловим та Василем Жуковським, які помітили неабиякий хист молодого хлопця.Художники провели благодійний аукціон, завдяки якому Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва у віці 24 роки.

У 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв, багато малював, створив рукопис своєї майбутньої збірки "Кобзар".

Після закінченні Академії 1844 року майбутній письменник повернувся до України. В Україні, приїхавши до Києва, він влаштувався на роботу в тимчасову комісію з питань розгляду старих актів. Саме в цей час Шевченко познайомився з Костомаровим, що вплинуло на формування його політичних поглядів.

1846 року Шевченко вступив до Кирило-Мефодіївського братства. За вірші збірки «3 літа» Тарас Шевчекно був заарештований та відправлений на заслання служити солдатом. Під арештами та на засланнях Тарас Шевченко провів 10 років, продовжуючи писати та малювати попри сувору заборону.

Після звільнення поетові було заборонено їхати до України. Лише 1859 року він зміг нарешті приїхати на Батьківщину, де його знову заарештували. 1860-го вийшла остання збірка Шевченка "І виріс я на чужині...".

10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі, далеко від рідної землі. Похований був на смоленському кладовищі, згодом, як і було вказано в його заповіті, прах поета був перевезений до України та перепохований на Чернечій горі біля Канева на Черкащині.

8 БЕРЕЗНЯ - СВЯТО ЖІНОЧОЇ КРАСИ

Міжнародний жіночий день залишається однією з найвідоміших дат, присвячених боротьбі жінок за свої права та рівність у суспільстві. Тому в закладі було проведено майстер-клас з виготовлення подарунків для найрідніших жінок. Отже діти отримали задоволення, а їхні матусі, бабусі та сестрички виготовлені власноруч подарунки

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПИСЬМЕННИКА

ДЕНЬ КРИМСЬКОГО СПРОТИВУ

Саме Крим у 2014 році став першим об’єктом агресії росії проти України.

У цей день, 11 років тому, під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

Тисячі активістів тоді вийшли з державними та кримськотатарськими прапорами й висловилися проти намірів росії окупувати Крим.

Перша заступниця Начальника ОВА Наталя Заболотна акцентувала, що сьогодні кримські татари у складі ЗСУ також боронять незалежність нашої держави, клаптик за клаптиком звільняють українську землю.

«Багато людей в окупованому Криму сьогодні чекають на Збройні Сили України, чекають звільнення півострова від російської окупації. І ми віримо, що повернення Криму до України неодмінно відбудеться!» - зазначила Наталя Заболотна.

Окупація Криму позбавила корінні народи, які проживають на пів острові, законних прав, обмежила їх можливості для вільного розвитку та збереження ідентичності.

Сьогодні ми також віддаємо нашу тим, хто продовжує чинити опір окупантам, попри залякування, репресії та переслідування за проукраїнську позицію та нестримну віру в деокупацію.

Бо Крим – це Україна. А наша єдність – є запорукою спільної перемоги.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

1871 – народилася Леся Українка, поетеса

1871, 25 лютого в Новограді-Волинському в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки) народилася відома поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.

ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці

ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

День Героїв Небесної Сотні

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

НАШ ТРИЗУБ

9 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х — 19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба.

Варто пам'ятати:

Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.

У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.

Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.

Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.

Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.

Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною...

ДЕНЬ ЄДНАННЯ

16 лютого в Україні відзначається День єднання – особливе свято, що символізує силу нашої згуртованості. Вперше цей день відзначили в 2022 році як відповідь на загрозу широкомасштабної війни, і відтоді він став традицією, що нагадує про незламність українського духу.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ВОЇНІВ АФГАНЦІВ

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а для переважної більшості українців – це день вшанування пам'яті загиблих воїнів-афганців. Трагічна війна в Афганістані викликала в свідомості людей біль і смуток за понівечені долі наших воїнів

АКЦІЯ "ПОДАРУЙ БІБЛІОТЕЦІ КНИГУ"

БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ

Інтернет – це світ цікавих та корисних можливостей для навчання, відпочинку і спілкування з друзями,але водночас він є джереломзагроз, особливо для дитини.

Кожного року аудиторія користувачів всесвітньої мережі Інтернет дедалі розширюється і її переважну частину становить молоде покоління — діти та підлітки, які повністю не усвідомлюють небезпеку, що може чекати на них у віртуальному просторі.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ ДЛЯ ДІТЕЙ:

1.Ніколи не повідомляй своє ім’я, прізвище, номер телефону, адресу проживання та інші особисті дані.

2.Нікому не давай свій пароль, за виключенням дорослих з вашої родини.

3.Ніколи не передавай через інтернет свої фотографії або відео, а також не вмикай камеру для «живих» трансляцій.

4.Не відкривай листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ти реально не знаєш або не довіряєш.

5.Ніколи не погоджуйся на зустріч з людиною, з якою ти познайомився в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

6.Ніколи не роби того, що може коштувати грошей твоїй родині, окрім випадків, коли поруч з тобою батьки.

7.Якщо знайдеш якусь інформацію, що турбує тебе, негайно сповісти про це батьків.

8.Якщо тобі задають питання особистого або сексуального характеру, припиняй будь-яке спілкування з такою особою та повідом про це батьків.

9.Не заходь на аморальні сайти і не порушуй без згоди батьків ці правила.

10. Не роби протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

ЧИТАННЯ В ГОЛОС

У першу середу лютого світова спільнота книголюбів відзначає Всесвітній день читання вголос. Це свято зініціював у 2010 році Міжнародний освітній проєкт «LitWorld».

Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

ПАМ'ЯТАЄМО ГЕРОЇВ КРУТ

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

ДЕНЬ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА

День 28 січня в українському календарі означений особливою подією - Днем затвердження державного прапора.

Сьогодні по всій Україні та в багатьох країнах світу українці піднімуть тисячі жовто-блакитних прапорів.

Існують державні символи, які згуртовують націю, уособлюючи її минуле, сьогодення і майбутнє. Державний Прапор України – один із них. Для українців жовто-блакитний стяг – це символ боротьби, перемоги і любові до своєї країни, національної єдності і традицій державотворення.

У дні війни захисники України під цим знаменом ідуть у бій, очищуючи від ворога міста і села, бійці ЗСУ підіймають над будівлями синьо-жовтий стяг. То ж сьогоднішня дата покликана нагадати, що саме цього дня, 28 січня Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України.

Шануймо цей символ нашої держави, адже це ознака гідного ставлення до України і до себе як представника української нації. Нехай завжди в наших серцях живе почуття гордості за нашу державу, а прапор майорить над мирною, щасливою і сильною країною!

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГОЛОКОСТУ

Сьогодні, 27 січня, весь світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Цього дня 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів одного із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Унаслідок геноциду, організованого нацистами, загинуло понад шість мільйонів євреїв. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Це були не лише люди однієї національності, а й представники різних культур, релігій і соціальних верств.

У резолюції ООН від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату, зазначено, що: «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, і буде завжди слугувати усім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередження…».

Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, ми знову відчуваємо на собі всі жахи війни. Рашистські окупанти принесли смерть і руйнування на нашу землю. Ми боремося за свою свободу і незалежність, за право жити у мирі та демократії.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати міжнародній спільноті про поняття колективної безпеки в сучасному світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор – загроза насправді існує для всіх.

Вічна пам’ять мільйонам невинних жертв Голокосту.

22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

22 січня український народ відзначає важливу дату своєї багатовікової історії — День Соборності України. Це свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу. Не важливо, де він живе: на Заході чи на Сході країни. Головне пам’ятати, що Україна – велика спільна батьківщина. Ми вкотре змушені боротися за нашу єдність, незалежність та свободу. За час повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, ми довели, що ми сильна та незламна нація. Давайте тримати стрій та йти далі до перемоги!

16 січня день пам'яті Дмитра Луценка

16 січня день пам'яті Дмитра Луценка - видатного українського поета-пісняра, Шевченківського лавреата, автора славнозвісних пісень "Києве мій" і "Мамина вишня" (1921-1989).

Понад 300 його поезій стали піснями. Музику до віршів Дмитра Луценка створювали Платон Майборода, Ігор Шамо, Костянтин Данькевич, Олександр Білаш та інші відомі композитори.

Шевченківським лавреатом Дмитро Луценко став разом з композитором Ігорем Шамо за пісню "Києве мій" у 1976 р. Гроші від премії переказали до дитячих будинків Києва. Твір - гімн територіальної громади Києва з 2014 р. Спершу Ігор Шамо створив музику, а Дмитро Луценко написав слова. Пісня народилася за одну ніч. Поет сам був дуже музичним: грав на гітарі і мандоліні.

У творчому доробку поета - понад десять поетичних збірок. Його твори перекладені багатьма мовами світу.

"В його поезіях безмір тепла і любові до людей, до рідної землі, до історії нашого народу. Його пісні осяяні сонцем, чистотою і совістю поета і, звичайно, безмежною любов'ю до матері - України, а особливо до рідного села Березової Рудки.", - писала філологиня Лідія Луценко.

Народився майбутній поет в мальовничому селі Березова Рудка (нині Полтавщина). З раннього дитинства був зачарований народними піснями, які співали в родині. "Пам'ятаю себе від маминої пісні, бо щоб не робила, - чи на городі, чи в саду й коли йшла в поле на полоття довжелезних ланок колгоспних буряків, й коли перевтомлена верталася назад, - усе співала бідна трудівниця. Пісня допомагала їй витримувати те каторжне життя.", - згадував Дмитро Луценко.

Голодомор забрав тата і сестру Яринку. Дивом виживши, Дмитро підлітком втік на Донбас, де шахтарював і навчався у гірничо-промисловому технікумі.

Потім були напівголодні студентські роки в Києві. Йому допоміг в житті письменник Іван Микитенко, який у 1937 р. загинув через "український націоналізм". Дмитра Луценка виключили з комсомолу за зв'язок з "ворогом народу".

У 1939 р. він був покликаний на військову службу, на кордон з Афганістаном. Був учасником Другої світової війни, дійшов до Берліна, від поранень отримав інвалідність. Після шпиталю повернувся до інституту.

Працював у газетах “Сільські вісті”, “Молодь України”, кореспондентом Всесоюзного радіо по Україні. У 1962 р. вийшла перша збірка поезій "Дарую людям пісню", яку благословив Володимир Сосюра.

З майбутньою дружиною Тамарою поет пзнайомився 8 листопада 1945 р., а за п'ять днів вони одружилися і прожили разом більше чотирьох десятиліть. Дружина пережила його на понад тридцять років, увічнюючи пам'ять про нього: продала будинок під Києвом і за ці кошти разом з сином Сергієм видавала книжки, диски, встановила щорічну мистецьку премію. Тамара Іванівна здавала кімнату у своїй квартирі, щоб організовували концерти, допомагала молодим талантам.

"Я лишаю в спадок людям щирим пісню й слово - нелегкмй вантаж.", - Дмитро Луценко.

ВАСИЛЮ СИМОНЕНКО - 90 РОКІВ

8 січня виповнюється 90 років від дня народження видатного поета, прозаїка, журналіста Василя Андрійовича Симоненка. (1935 – 1963).

Народився в селі Біївці на Полтавщині.

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1957 році переїздить до Черкас і тут розпочинає трудову діяльність у редакції газети «Молодь Черкащини».

Писати Василь Симоненко почав ще в студентські роки, проте через цензурні перепони друкувався мало – за життя вийшла тільки одна збірка його віршів «Тиша і грім» (1962) та казка для дітей «Цар Плаксій та Лоскотон». Посмертно вийшли збірки «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «Поезії», збірка новел «Виноз троянд», дитячі казки «Подорож у країну Навпаки»,

126 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ КЛІША

«Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, — ідеї», — писав видатний український письменник, драматург, режисер та громадський діяч Микола Куліш. Сьогодні виповнюється 126 років від дня його народження.

Микола народився у Чаплинці (нині – Херсонщина), у родині наймитів. Хлопчик змалку наймитував, вже у 5 років став до праці. Незабаром померла мати Куліша, батько одружився вдруге, став пиячити. Микола жив у притулку. Він був дуже здібним до навчання, це помітив вчитель церковно-парафіяльної школи і вирішив зібрати гроші для того, аби відправити хлопця вчитися. Він знайшов цілих 100 карбованців, завдяки яким Куліш поїхав у Олешківське училище. Там він почав писати, за що його і вигнали – сатиричні вірші Миколи не стали до душі керівництву училища.

Микола оселився у кімнаті в родини Невеллів, закохався у їхню доньку Тосю і згодом взяв із нею шлюб. Вона народила йому двох чудових дітей – доньку Ольгу та сина Володимира.

Сам же Куліш, якому було 22 роки, надіслав документи до Одеського університету на історико-філологічний факультет. Його зарахували на перший курс. Однак навчатися юнаку довелося Одеській школі прапорщиків, адже почалася Перша світова війна. Військову службу Микола ніс у Смоленську, потрапив на передову. На війні отримав поранення, контузію. Куліш повернувся додому зовсім іншою людиною.

У 1925 році разом із родиною Микола переїхав до головного культурного центру – Харкова. Там мешкав у будинку для малолітніх злочинців. Через це, до речі, бездомність теж стала однією з тем його творчості.

Саме у Харкові Куліш познайомився з найвідомішими українськими письменниками, зокрема, Остапом Вишнею, Миколою Хвильовим, Аркадієм Любченком. Та, певно, найголовнішою була зустріч із Лесем Курбасом. Разом вони створили новий український театр.

Їх творчий тандем був надзвичайним, знання Курбаса та інтуїтивні почуття Куліша дозволяли творити шедеври. Наприклад, п’єсу «97». Усі були вражені їхніми задумками та вмінням показувати душу крізь театр, відчувати образами.

Крім цього, у Харкові Куліш займався громадською діяльністю, 1926 року очолив літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), редагував її журнал. Також був редактором «Пролітфронту» і «Літературної ярмарки».

Микола Куліш надзвичайно переживав за долю свого народу: «Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна», - писав він. Про чоловіка під час Голодомору 1933 року Антоніна Куліш згадувала так: «Я бачила, що голод знищує мою дитину (доньку Ольгу) і просила Миколу дістати десь грошей, щоб купити продуктів. Микола мені відповів: «Що Ольга?! Коли помирає від голоду цілий народ, вся Україна?» Він не думав ні про мене, ні про дітей. Він забував і про себе, ледве пересуваючи ноги: був виснажений до краю».

Тоді ж проти Куліша розгорнули ідеологічну кампанію, а п’єси «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната» назвали ворожими комуністичному режиму.

Останнім твором Куліша стала «Маклена Ґраса». Соціально-психологічна драма оповідала про протистояння людини і суспільства. На жаль, для Миколи це протистояння було вирішене. 7 грудня 1934 р. його заарештували, згодом засудили до 10 років ув’язнення із конфіскацією майна. Під арештом він захворів на туберкульоз. Але помер не від нього.

Разом з другом Курбасом його розстріляли 3 листопада 1937 в урочищі Сандармох.

«Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!» - закликав українців Куліш. Стільки десятиліть минуло, а його слова досі лишаються актуальними для нас з вами.

ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НА ЧАЕС

14 грудня – день, коли Українська держава вшановує героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

День встановлений в Україні згідно з Указом Президента від 10 листопада 2006 року на згадку про завершення 14 грудня 1986 року будівництва саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення.

Сьогодні ми згадуємо їх – тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Попри величезну ціну, яку довелося заплатити, самі ліквідатори-чорнобильці нерідко називають 14-те грудня святом. Це дата – данина світлій пам’яті загиблим рятівникам, це шана усім, хто героїчно пройшов «пекельну зону лиха» і зумів залишитися живим.

Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є великою раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував Світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Більше 6 тисяч подолян, одні з перших кинулись на ліквідацію аварії. На жаль, не всі вийшли з того пекла живими, багатьох не стало згодом… Низький уклін захисникам-чорнобильцям, світла пам’ять тим, кого немає з нами.

Сьогодні наш обов’язок – пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму.

Цьогоріч відзначається 39-а річниця від дня катастрофи планетарного масштабу, від дня, який назавжди змінив історію та долі тисяч людей. Пам’ятаємо…

ІВАН ДЕНЕСЮК

100 років тому:

12.12.1924 – у с. Заліси на Волині народився Іван Денисюк, літературознавець, франкознавець, фольклорист, педагог, професор Львівського університету. Помер у Львові 2009.

9 грудня 1863 року народився Борис Дмитрович ГРІНЧЕНКО

8 грудня 1884 року народився Юрій Рудницький - український письменник - історичний романіст. Брат відомого вченого Степана Рудницького.

У 1918 вийшла в світ повість «Іду на вас. Історичне оповідання з часів Святослава (960-972)», під якою стояв невідомий доти псевдонім - Юліан Опільський.

Зі спогадів дочки Юліяна Опільського Ганни Рудницької, дружини відомого піаніста Олега Криштальського:

"Мій батько Юрій Львович Рудницький (1884–1937) відомий читачам під прибранним ім'ям Юліан Опільський. Псевдонім відображав повагу до рідного краю - Опілля, мальовничої місцевості між річками Золотою Липою і Стрипою. Юліан Опільський - автор історичних романів, повістей, оповідань, які захоплюють своїми сюжетами часи від подій стародавнього Вавилону, Єгипту, Греції, Риму, періоду Київської русі до пізніх часів на наших землях аж по 1812 рік".

Найбільшу цінність історичної прози письменник вбачав в тому, що "вона в’яже віддалені від нас часи з теперішнім вічним, незмінним, загальнолюдським підкладом. Через те ілюструє вона минувшину, допомагає не раз визначатися у безладді і дає науку на майбутнє".

Світлана Дзюрман: "Твори української історичної прози завжди викликали значно ширший, ніж власне художній, інтерес - читацький загал вишукував у них код істини, проект на перспективу. Літературознавці спостерегли своєрідні спалахи історичної белетристики у часи соціально-політичних змін і переворотів.

Звідси цілком закономірним є так званий другий сплеск (перший - це епоха козацьких літописів) у 20-30-х рр. ХХ століття - часі історичних катаклізмів, тертя діаметрально протилежних суспільних ідеалів і стилесвідомостей. Цей процес на лівобережних українських землях та землях західноукраїнських відбувався, як відомо, за цілком відмінних культурних і соціально-політичних умов. Тому вивчення загального потоку історичної прози мусить спиратися на об'єктивне тлумачення стильових відмінностей окремих авторів з урахуванням тієї реальності, у згоді з якою (чи не у згоді) вони перебували.

Якщо у літературі великої України історичну прозу відносять до помітних здобутків цього періоду, то в Західній Україні вона мала таки "найбільший збут" (М.Рудницький). Різні жанри її явили тоді галицькому читачеві В.Бирчак, В.Будзиновський, Катря Гриневичева, Ф.Дудко, Наталена Королева, Б.Лепкий, Ю.Липа, А.Лотоцький, О.Назарук, С.Ордівський, І.Филипчак, А.Чайковський та ін.

Широкою "територією" художнього пізнання вирізнявся з-посеред них Юрій Рудницький (1884-1937), що увійшов у літературу під псевдонімом Юліан Опільський. Хоча стилево твори письменника і не дисонували із класичного типу історичною прозою, галицький читач "здригнувся" (М.Семчишин) від його критицизму у ставленні до національної історії та від незвичного "балясту науковости", який йому пропонувалось осмислити.

Сенс звернення до жанрів історичної прози Ю.Опільський бачив у тому, щоб "використовувати досвід минулого та сучасного". Для цього треба було "полишати" модні у 20-30-х рр. "дитирамбічні впливи модернізму" і входити у "світ строгого реалізму". Художньо проникнути у далекі епохи можна, за Ю.Опільським, засобами романтично-реалістичного зображення. Стиль новітньої "сензаційної" літератури "не є підходячий" для "чесного погляду на добу історії", оскільки ця література "є виразником загально пануючої нервовости та жадоби доривочної насолоди, випливом переоцінювання хвилі та недооцінювання майбутности".

Відтворити "дух епохи" - а це і повинно бути головною метою автора історичного твору - можна розглядом сукупності достовірних фактів ("мозаїкової різнорідності подій"). "Мистецький хист" письменника повинен виявитися у змалюванні "побічних" постатей і "побічних" подій, тобто вимислу (домислу). Хоча фактаж він використовує саме для "артистичних цілей", все-таки не має права грішити "незнанням обставин або історичних фактів", "підставляти" у них свої власні погляди чи "скарикатирувати" головні історичні особи. "Побічні" факти так само не можуть суперечити духові доби.

Ю.Опільський допускав "вільне" поводження з історичними фактами, але при умові - "якщо стиль задержаний добре". Тенденція (а не "агітаційна бібула") в історичній повісті мусить бути "у згоді з духом часу". Повторюване у кількох статтях дефініціювання історичної повісті дуже наближене до Франкового з його відомої передмови до "Захара Беркута": "... Історична повість - це твір, що з'ясовує духа даного часу; і це, а не що інше є її завданням. ... При історичній новелі з'ясування цього роду "духа доби" обмежується до означеного виміру, при повісті обіймає воно цілість, і не вільно в ній забути ні про що. Історикові вільно залишити на боці всі недокладно зазначені чи неясні подробиці, або - згадавши їх - піти далі; повістяр мусить пов'язати все в одну цілість, яка робила б "враження сучасности".

Отже, всі сюжетно-композиційні складники жанру історичної повісті чи роману, "оброблені як цілість", мусили проектуватися на сучасність і майбутнє. Ю.Опільський радив "свідомо" остерігатися ілюстрування історії, "напихання" твору "збираниною" психологічних чи ультракривавих страхіть - історію треба пережити, щоб допомогти читачеві зрозуміти минулі й сучасні події. Якщо порівняти ці засадничі настанови художнього зображення подій в історичному жанрі з науковими висновками сучасних дослідників, то можемо констатувати незастарілість художньої концепції історії Ю.Опільського.

Серед жанрів історичної прози Ю.Опільського виділяємо дві тематичні групи. До першої відносимо ті з них, в основу яких покладено реальні факти з історії України. Написані у різні роки, вони становлять змістово-стильову єдність і творять панораму життя на українських землях протягом століть: піднесення Київської Русі за князювання Святослава і Володимира ("Іду на вас", 1918; "Вовкулака", 1922; "Ідоли падуть" та "Діти Одина" були надруковані уже після смерті автора ("Ідоли падуть" -- у 1938 р.; "Діти Одина" -- у 1985 р.); боротьба проти польської шляхти і татаро-турецьких нападників у ХVI-XVII ст. ("Упирі", 1920: друга і третя частини роману - "Чорним шляхом" та "Івашко" - видрукувані у журналі "Тернопіль" аж у 1991-1994 рр.), проти польської та литовської шляхти у ХІV-XV століттях ("Сумерк", 1922), іноземних феодалів та римсько-католицької експансії за часів Данила Галицького ("Золотий лев", 1926); становище українців у 1812 р. ("Тінь велитня", 1927).

До другої тематичної групи відносимо повісті з давньої історії народів, які жили на території України ("Гарміоне", 1921; "Під орлами Роми", 1929), з історії Єгипту часів фараона Рамзеса II ("Танечниця з Пібасту", 1921), давнього Вавилону ("Поцілунок Іштари", 1923) та Греції ("Аллах", 1931-1932)".

ДЕНЬ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ 

10 грудня відзначається День прав людини. Це нагода ще раз нагадати про значущість прав людини, необхідність глобальної солідарності, взаємозв’язку і людяності.

День прав людини відзначається за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. Декларація проголошує невід’ємні права, притаманні кожній людині незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового чи іншого становища. В Україні на офіційному рівні День прав людини затверджений з 2022 року.

Тепер, коли з 24 лютого 2022 року російська федерація веде проти нашої держави відкриту повномасштабну війну, пам'ять про Голодомор та радянські злочини проти українського народу набуває ще більшого значення у світлі російського вторгнення та нової спроби стерти українську національну ідентичність.

Тому сьогодні, як ніколи людство має згуртуватися для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі

7 грудня день пам'яті Василя Стефаника

7 грудня день пам'яті Василя Стефаника - видатного українського письменника, громадського діяча (1871-1936).

Його називали першим українським новелістом.

"Він не любив порожніх слів, порожніх сюжетів і порожніх людей. Його лаконічна проза - наче запечена кров. Кожне Стефаникове слово вагоме, живе, сповнене буття, великого болю і великої ніжности. Слово "біль" дуже часто трапляється і в його творах, і в його листах. Все життя - не надто довге - 65 років - боліло його серце і за народ, і за рідний край. Його новели належить до вершин красного письменства і найкращих зразків європейського експресіонізму. Вони перекладені 20 мовами світу.", - УКРІНФОРМ.

Художник Іван Труш про новели Василя Стефаника писав, що всі вони мають мистецьку вартість: "Бачимо, що мало в котрім місці пробивається веселіший тон; майже усюди вибирає собі Стефаник за тему біду, нужду мужицьку, п’янство, бійку, хворобу, смерть. Є то моменти життя людського, котрі нас найсильніше вражають, але не лиш тим викликують твори майстра велике враження. Стефаник є майстер в дикції короткими реченнями і в винаходженню незвичайно вдалих порівнянь.".

Народився Василь Стефаник у с.Русів (нині Івано-Франківщина).

"Він був сином русівського газди і війта, а став окрасою нашої літератури.

Він студіював медицину, а став лікарем людської душі.

Він був послом: хотів захистити мужика від всіх бід, кривд і несправедливостей у світі.

Він був головою "Просвіти", "Сільського господаря" і ще багато голів було на його голові, а думка одна тривожила душу: як зробити так, щоб покращити життя селянина, щоб він був господарем на своїй землі.

Він був патріотом, бо устами героїв своїх новел твердив, що треба захищати Україну - "цу нашу землю, аби воріг з цего коріння її не віторгав у свій бік".

Він був батьком, бо сини "за ним пропадали не як за Стефаником по назвиську, а як за опікуном. Ми мали крила, де ховались під них".

Він був Людиною з великої літери, бо все найкраще з людських рис було у його душі.

Багато новел В.Стефаника залишаються актуальними. Читаймо його твори і "носім Україну в серці".", - @Музей Василя Стефаника (https://www.facebook.com/StefanykMuseum).

Він написав 72 новели. Перша збірка з 15 новел Василя Стефаника - "Синя книжечка" (1899) вийшла у Чернівцях і принесла йому загальне визнання. Захоплені відгуки він отримав від І.Франка, Л.Українки, О.Кобилянської, М.Коцюбинського. У 1900 р. вийшла друга збірка - "Камінний хрест", яку також було сприйнято як визначну літературну подію. За рік світ побачила збірка "Дорога", а в 1905 р. - збірка "Моє слово". З 1908 до 1918 рр. Василь Стефаник двічі був депутатом Австрійського сейму від Українсько-руської радикальної партії.

У 1916 р. Василь Стефаник написав новелу "Марія", присвячену пам'яті Івана Франка. За "Марією" письменник створив ще низку новел. В останні роки життя Стефаник написав автобіографічні новели, белетризовані спогади. Він жив майже безвиїзно в с.Русів, де писав останні твори. Він хотів "сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще".

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

3 грудня ми згадуємо українського філософа, просвітителя, гуманіста, поета, який увійшов до списку 100 найвідоміших філософів світу, поряд з Сократом, Епікуром, Конфуцієм та іншими.

Філософ, вчення якого про любов, свободу і життя зберігає актуальність через багато століть після його смерті. Григорій Сковорода є єдиним європейським філософом, який доводив вірність власного бачення світу всім своїм життям. Мислитель говорив, що у кожної людини в житті є своє призначення, завданням кожного з нас є пошук єдино вірного шляху, особливої місії на землі. Сковорода був патріотом і борцем за українську незалежність, він дуже важко переніс знищення імперською владою Запорозької Січі.

Григорій Сковорода був унікальним педагогом-новатором, він постійно намагався вийти за рамки загальновизнаних канонів, його методи викладання не припадали до душі російському царському режиму. Але він ніколи не зраджував своїм принципам і часто залишав таку роботу. Протягом свого життя Сковорода працював учителем та викладав в навчальних закладах. Він був також надомним педагогом. Педагогічний талант Сковороди був настільки блискучим, що він розробив власну методику навчання, прагнучи щоб його учні освоїли в першу чергу вміння мислити, аналізувати, робити власні висновки. Подібне новаторство не прийшлося до вподоби владі того часу, нерідко кар'єра вчителя закінчувалася безславно. Проте успіхи учнів педагога-просвітителя можна розглядати як об'єктивний показник якості його викладання.

Григорій Сковорода - «вічний мандрівник», він любив ходити пішки та побував в Угорщині, Австрії, Польщі, Німеччині, Італії. Знайомився із ученими, відвідував лекції в університетах.

Він завжди виявляв зневагу до чиновників. Нібито одного разу його запросила Катерина ІІ. Коли імператриця увійшла до приймальні, всі присутні вклонилися їй, крім Сковороди, який пояснив це так: «Не я хотів тебе бачити, а ти сама захотіла подивитися на мене. Як же ти мене роздивишся, коли я вдвічі зігнуся?!»

Вважається, що Сковорода знав дату смерті. 9 листопада 1794 року поет, за переказами, викопав собі могилу, одягнув чисту білизну і навіки заснув. На місці його упокою, як він і заповідав, немає хреста, тільки камінь з написом: «Світ ловив мене, але не спіймав».

За посиланням та з добірки книжок можна дізнатися більше про життя і творчість Славетного Українця Григорія Савовича Сковороди

https://youtube.com/watch?v=nm2BT5Fmg0c&feature=share

ДЕНЬ ДОМАШНІХ ТВАРИН

30 листопада справжнє свято для тих. хто обожнює кішок ,собак, папуг та інших домашніх тварин.Подія ця має міждународний характер та називається Всесвітнім днем домашніх тварин.Тварини недарма називаються меншими братами людини,адже вони потребують турботи та піклування.Особливо це стосується домашніх вихованців, які цілком залежать від свого господаря.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГОЛОДОМОРУ

ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

14 ЛИСТОПАДА -110 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ МАЛИШКО

10 листопада день пам'яті Івана Котляревського

"На витоптаному пустирi нашої iсторiї раптом смiх Котляревського. Саме в той час, коли начебто й нiчого було смiятися... Але смiх заразливий - вiн одгукнувся луною в народнiх глибинах.", - Євген Сверстюк (стаття "Котляревський сміється").

10 листопада день пам'яті Івана Котляревського - видатного українського письменника, поета, драматурга, засновника нової української літератури, громадського діяча (1769-1838).

Іван Котляревський народився в Полтаві в родині канцеляриста міського магістрату. Початкову освіту він отримав у дяка, навчався в духовній семінарії. Потім працював канцеляристом, пізніше - вчителем у сім'ях сільських поміщиків. Саме під час вчителювання, з 1794 р., Котляревський почав писати славнозвісну "Енеїду".

У 1796-1808 рр. проходив військову службу.

Чимало біографів схиляються до того, що саме через нещасливе кохання учитель Котляревський пішов в армію і до кінця життя так і не одружився.

З 1810 р. був покровителем у Полтавському будинку для дітей бідних дворян. На цій посаді перебував понад 20 років.

Майже половину свого життя Котляревський витратив на свій головний твір - "Енеїду", який став першим в українській літературі, написаним народною мовою.

Примірник "Енеїди" був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ОСТАПА ВИШНІ 

,,Треба любити людину більше,ніж самого себе.Тоді тільки ти мусиш сміятися''. Остап Вишня. 13 листопада виповнюється 135 років від дня народження Остапа Вишні українського письменника, новеліста .Остап Вишня це не просто письменник, а справжній народний гуморист , чиї твори стали невід'ємною частиною української культури. Його гострі жарти і дотепні спостереження над життям українського села досі викликають щирий сміх та роздуми.Остап Вишня справжній патріот своєї рідної землі.Його твори це непросто розвага, а й глибокий аналіз українського суспільства.Читаючи Вишню, ми не тільки відпочиваємо, а й пізнаємо себе і свою країну.Вишня володів майстерністю слова, його твори насичені яскравими образами і колоритними виразами.Творчість Вишні мала великий вплив на українську культуру, а його твори перекладені багатьма мовами світу і досі користуються популярністю.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ 

27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації.

«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.

Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу»

Європейський день проти дії торгівлі людей

18 Жовтня відзначається Європейський день проти дії торгівлі людей.Торгівля людьми це форма сучасного рабства, яка включає експлуатацію жінок ,чоловіків і дітей в різні форми примусової праці,сексуальної експлуатації,незаконне усиновлення, примусове жебракування,використовуванні в збройному конфлікті.Торгівля людьми це глобальна проблема.Тому 18 жовтня і відзначають Європейський день протидії торгівлі людьми.Цей день має на меті привернути увагу до проблеми,інформувати суспільство про небезпеку і допомогти виявити та боротися з торгівлею людей.Жертвами торгівлі людьми може стати кожен незалежно від віку. Найбільш вразливими є діти і підлітки .Тому завжди повідомляйте своїм близьким про свої плани та місце перебування.Недовіряйте незнайомцям,які пропонують підозріло вигідні можливості .Будьте обережні при спілкуванні в соцмережах.Якщо ви опинилися в ситуації,що загрожує вашій безпеці ,негайно зв'яжіться з рідними або з поліцією.Якщо ви стали жертвою ,обл свідком торгівлі людьми негайно зверніться до органів проти порядку або зателефонуйте на гарячу лінію

Всесвітній день захисту тварин

Щороку 4 жовтня весь світ відзначає День тварин (Всесвітній день захисту тварин). Сьогодні це свято відзначає свою 88-му річницю. Зародилося воно в 1931 році у Флоренції, на міжнародному конгресі прихильників руху захисту прав тварин. Саме ця дата була обрана не випадково: 4 жовтня відзначається день пам’яті католицького святого Франциска Ассізького, який є покровителем тварин. За багатьма легендами, святий міг спілкуватися з тваринним світом.

Товариства захисту тварин організовують різні заходи та акції по всьому світу до цього дня, щоб звернути увагу людей на актуальні проблеми тваринного світу і навколишнього середовища. Важливо, що такі дії спрямовані не тільки стосовно диких тварин, а й домашніх вихованців, адже навіть в наші дні випадки жорстокого поводження з улюбленцями досить поширені.

Пам’ятайте, що всім братам нашим меншим потрібна турбота, ласка і ваша любов.

З ДНЕМ КОЗАЦТВА

1Жовтня в Україні відзначається День козацтва.Це свято покликане вшановувати пам'ять Українських козаків воїнів які відіграли вирішальну роль в історії України захищаючи її незалежність та свободу протягом століть.Таким чином День захисника та захисниць в Україні та День козацтва залишаються важливими подіями в житті кожного Українця.Це час для вшанування національних героїв, як історичних так і сучасних, та нагадування про цінність свободи,за яку боролися наші предки

З ДНЕМ ЗАХИСНИКІВ

1 жовтня в Україні відзначають велике свято день захисника і захисниць України.В цей день ми вітаємо героїв які ціною власного життя боронять Україну, бережуть спокій і дарують надію на наше вільне та щасливе майбутнє.Від щирого серця і великою любовью дякуємо кожному і кожній хто мужньо захищає нашу державу

"Бабин Яр"

29 вересня – трагічна дата української історії. Саме у цей день вшановують пам'ять людей, які загинули у Бабиному Яру.

Наприкінці вересня 1941 року німці почали планувати винищення євреїв на території України. В окупованому Києві почали з'являтися спеціальні оголошення. У них йшлося про місце, куди мають негайно прибути усі євреї разом зі своїми речами. Конкретної мети зборів ніхто не розголошував, однак ширилися чутки про можливу евакуацію з міста.

29 вересня тисячі євреїв прийшли до урочища Бабин Яр, навіть не знаючи, що на них чекає далі. Людей роздягали, а їх речі забирали нацисти – тільки після цього могли розпочати розстріл. Лише за перші два дні трагедії загинуло майже 34 тисяч євреїв.

Однак цим жорстокість окупантів не обмежилася. Вже у жовтні німці провели ще кілька масових вбивств, а згодом вирішили відкрити Сирецький концтабір. Там жорстоко катували близько 25 тисяч людей, які потім загинули в муках. У березні 1942-го німці почали розстрілювати активістів і учасників політичних організацій, зокрема членів ОУН.

Численні вбивства припинилися лише через рік, оскільки окупанти вийшли з Києва. Нацисти хотіли максимально замести сліди своїх злочинів, тому наказували в'язням Сирецького табору спалювати трупи у Бабиному Яру.

Наразі відомо про 29 людей, яким вдалося вижити після трагедії. Частина з них змогла втекти з концтаборів, а інша – вчасно прикинулася мертвою та уникла смерті.

Втім, достеменно невідома кількість жертв Бабиного Яру, бо німці її свідомо приховали. Дослідники зазначають, що окупанти вбили понад 100 тисяч людей в урочищі з 1941 по 1943 рік. Серед загиблих були не тільки євреї, але й роми, військовополонені, мирні кияни, пацієнти психічних лікарень та українські націоналісти.

"106 років від дня народження Василя Сухомлинського"

Український радянський педагог, публіцист, письменник та поет Василь Сухомлинський народився 28 вересня 1918.

Народився Василь Сухомлинський у Василівці в бідній селянській сім’ї, де було четверо дітей, і всі стали вчителями. Саме мати хлопчика спонукала його до педагогічної діяльності, бо бачила у ньому потенціал.

У 17 років Сухомлинький став вчителем заочної школи недалеко від рідного села; працював викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.

Читати та любити книги його навчав дід Омелян, в якого була надзвичайно велика бібліотека.

У 1941 році під час Другої світової війни добровольцем йде на фронт. На фронті Сухомлинський був двічі поранений, довго лікувався в евакогоспіталях. Тяжким було поранення в руку. Хірурги хотіли її ампутувати. Але він не дав цього зробити. Лікарю довелося його двічі оперувати.

Після одужання з червня 1942 року Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР.

З легкої руки Сухомлинського в педагогіці з’явилося поняття «уроки мислення» – уроки, які змушували дітей молодшого шкільного віку дивитися на світ і розкривати його найскладніші взаємозалежності тощо.

Щодня він вставав о четвертій ранку і писав власні твори до восьмої. Також педагог володів кількома іноземними мовами.

2 вересня 1970 року Сухомлинський помер.

День партизанської слави"

В Україні 22 вересня відзначається День партизанської слави. Ці люди робили і продовжують робити дуже важливу роботу для наближення перемоги України.

Важливо згадати і вшанувати героїчні зусилля партизанів, які боролися проти нацистської окупації під час Другої світової війни і зараз борються за незалежність своєї країни проти росії. Розповідаємо про основні історичні моменти та факти, пов'язані з українським партизанським рухом, а також сучасні партизанські зусилля.

Як відомо, партизани - це ті люди, які проводять диверсійні заходи на окупованих територіях, тобто в тилу ворога. Дехто з партизанів може наводити та коригувати удари по ворогу, а дехто - і сам здійснювати підривну діяльність усередині місцезнаходження противника.

День миру

21 вересня відзначають Міжнародний день миру. Це свято символізує прагнення людей побудувати світ, де не було б війни і страждань.

Для України це свято має особливе значення. Протягом усієї історії українська держава боролася за своє мирне існування. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета. Кожен свідомий українець мріє про якнайшвидшу перемогу України у війні, про повернення рідних, близьких та друзів, про світле майбутнє наших дітей, про загоєння нестерпних ран у людських серцях, захист від агресора.

У День миру бажаємо всім спокою та миру в усьому – миру в сім’ях, миру в серцях та миру нашій рідній Україні!

Віримо у ЗСУ!

Віримо у ПЕРЕМОГУ!

День народження " Смайлика"

Кожен рік 19 вересня відзначається незвичайне свято – День народження дружелюбного електронного символу – День народження «Смайлика».

19 вересня вважається днем народження смайлика. Так, саме цього дня 1982 року для позначення усмішки стали використовувати послідовність символів .

19 вересня 1982 року професор Скотт Фалман з Університету Карнегі-Меллона в місті Пітсбург, штат Пенсільванія, запропонував використовувати послідовність символів на позначення смайлика.

Так з'явився смайлик, або, як його ще називають, емотікон. А 1998 року. Сігетака Куріта з Японії, надихнувшись символами позначення погоди, вуличними знаками та ієрогліфами, створив зображення емодзі ( "е" – картинка, "модзі" – знак), що допомагають виражати емоції.

При цьому знамените жовте личко з'явилося ще наприкінці 50-х – початку 60-х років ХХ століття. Так, за однією з версій, автор смайлика – американський художник Харві Болл. Він намалював його 1963 року для страхової компанії, яка прагнула підняти мотивацію і моральний дух своїх співробітників.

Приблизно в той же період на радіостанції WMCA в Нью-Йорку проходив конкурс, переможці якого отримували жовту толстовку зі смайликом і написом "Хороші хлопці WMCA"

2023-2024 н.р.

Всесвітній тиждень грошей

Сьогодні в Україні розпочався Global Money Week 2024 (Всесвітній тиждень грошей) – міжнародна інформаційна кампанія для дітей та молоді з фінансової обізнаності. Національний банк України вдесяте підтримав цю ініціативу та вже традиційно став офіційним координатором кампанії в Україні.

Ключова тема цьогорічного заходу – "Захистіть свої гроші, убезпечте своє майбутнє" – є актуальною для всіх країн-учасниць та набуває особливого значення в умовах війни в Україні. Оскільки вона концентрує увагу на безпечному управлінні грошима та підкреслює важливість відповідального й інформованого ставлення до особистих фінансів, усвідомлення фінансових ризиків та вміння захищати свої гроші від актуальних шахрайських схем.

Цього року Global Money Week триватиме з 18 до 24 березня 2024 року одночасно у світі та в Україні.

На учасників чекає насичена програма заходів з фінансової тематики, яку традиційно підготував Національний банк за підтримки Проєкту USAID "Інвестиції для стійкості бізнесу". Участь у заходах візьмуть дошкільнята, учні й студенти, а також освітяни, запрошені Міністерством освіти і науки України. До уваги дітей та молоді будуть представлені різноманітні конкурси, майстер-класи, вебінари та інші заходи в соціальних мережах за участю фахівців Національного банку та наших партнерів.

Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Біля однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу (ТБ). Хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей. Підвищеного ризику розвитку туберкульозу піддаються люди з ослабленою імунною системою. Імовірність розвитку активного туберкульозу у людини з ВІЛ приблизно в 26-31 разів вище.

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу.

У 1993 році ВООЗ об’явила туберкульоз національним лихом, а день 24 березня Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом і офіційно рекомендувала стратегію DOTS як нову стратегію боротьби з хворобою.

Основними принципами DOTS є:

Політична підтримка;

Діагностика методом мікроскопії;

Надійна поставка ліків;

Контроль за лікуванням;

Регулярна оцінка результатів.

DOTS – це стратегія проти епідемії туберкульозу, вона дозволяє виявляти і лікувати хворих, небезпечних для оточуючих.

Можна вилікувати 92-95% хворих туберкульозом.

Впровадження DOTS – це спасіння багатьох людей від смерті, хвороби і страждання, зумовленого ТБ. Принципі стратегії DOTS універсальні для всіх країн. Зараз вона успішно запроваджується у більш ніж 180 країнах світу.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання-2024 розпочався

Дата: 24.03.2024

Книжкове ППО – Потужне Переможне Озброєння. Саме так називається програма весняних читань, яка триватиме з 22 по 31 березня.

Книжкове ППО (Потужне Переможне Озброєння)

Топ-книги, які обирають українські читачі

Всеукраїнський Тиждень дитячого читання спільно з дитячими бібліотеками України

Книга може бути зброєю! Та ще й якою потужною!

Книга може бути захистом! Від невігластва, байдужості, самотності, тривожності.

Книга надихає! На гарні вчинки, добрі справи.

Книга навчає! Навіть не будемо перелічувати, чому навчає книга, бо майже всі науки можна опанувати із книгою.

Книга виховує! Людяність, повагу, милосердя, мужність і відданість, любов до ближнього, а ще – до рідного краю, Батьківщини, рідного слова. Але, насамперед, хороша художня книга вчить бути ЛЮДИНОЮ.

Той, хто читає книги, обов’язково стане гідною Людиною! Розумною, сердечною, освіченою. Це аксіома, про яку наче й не варто згадувати.

Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії.

Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття…..

Сторінка фейбука 

https://www.facebook.com/100020963740226/videos/1094003258600947/

Національний тиждень читання поезії. Останній вірш Євгена Плужника

https://youtu.be/if_UoNed4o4?si=CLEHbrvFOu2h1WZe

https://www.facebook.com/groups/323449323116713/permalink/957286213066351/

Національний тиждень читання 2024

 16 до 24 березня в Україні триває Національний тиждень читання поезії. «Національний тиждень читання» – щорічна активність Українського інституту книги, яка у цьому році буде масштабована до 4 різних тематичних інформаційно-просвітницьких акцій.

Сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/reel/816065007213108

Всесвітній день казки

20 березня проводиться Всесвітній день казки. Journée Mondiale du Conte виник за ініціативи Швеції в 1991 році. Ці березневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Ця ідея зародилася в голові невідомо кого. Можливо, вона з'явилася за помахом чарівної палички у світі, сповненому таємниць, а можливо, була з любов'ю приготована в казковому місці. І тепер ця ідея прийшла до нас, ми почули цей заклик.

З 2004 року світ вирішив активно відзначати розповідання історій по-своєму, по одній темі на рік - така основна ідея. Цього дня казкарі з усього світу збираються разом, щоб по-своєму відзначити чудові історії та книжки, які їх містять.

Крім того, мета Дня казки - охопити нову аудиторію, долучити її до задоволення читання. Заради любові до хорошого, щоб зачарувати наш слух публічними читаннями та організацією таких заходів, як цілі тури оповідань. Любителі книжок і читання, запишіть цю зустріч у своїх щоденниках, ми ще не написали останні рядки цієї історії.

20 березня – Міжнародний день щастя

Міжнародний день щастя (International Day of Happiness) введено з метою визнати важливість щастя в житті кожної людини і підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним для всіх людей.

Історія Міжнародного дня щастя:

У 2012 році ООН своєю резолюцією №66/281 проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя. На думку засновників Дня щастя, свято покликане показати, що щастя є однією з основних цілей людства.

Цікаво, що ініціатива установи Міжнародного дня щастя надійшла з невеликої гірської країни - Бутану. Вважається, що жителі Бутану є найщасливішими людьми в світі - чемпіонами за коефіцієнтом Валового Національного Щастя (Gross National Happiness Index).

20 березня весь світ відзначає День нашої планети.

Цей міжнародний День покликаний перш за все звертати увагу людини на проблеми, які вона створює своєю діяльністю, та замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем.

14 березня -День українського добровольця

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.

Шевченківські читання "В бібліотеку завітай, вірш Шевченка прочитай"

ВІРШІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРО УКРАЇНУ

Тарас Шевченко прожив 47 років: з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем... Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам'ятав її і сумував за нею, як за матір'ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов'ю і тугою. Саме такою, далекою та недоступною, постає образ України у вірші "Думи мої думи…".

"Думи мої думи…"

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?...
За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову,
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі...
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині...
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчугами
Збирать на пораду.
Нехай душі козацькії
В Украйні витають –
Там широко, там весело
Од краю до краю...
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий – море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили – гори, –
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засідала поле,
Засівала трупом поле,
Поки не остило...
(фрагмент)

І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє

Послання "І мертвим і живим…" є одним із найвизначніших творів Шевченка. Його можна сприймати як мудрий заповіт великої людини. У посланні Великий пророк віщує жахливі братовбивчі війни, коли народ не схоче більше терпіти лицемірство, а також картає українців за байдужість до власної історії, за порожні розмови та діяльність "псевдопатріотів".

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає –
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жни́ва!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
(фрагмент)

Заповіт

Жоден вірш українською мовою не здобув такого широкого визнання серед у світі, як Шевченків "Заповіт". Твір пройнятий прагненням бачити прекрасну людину на прекрасній землі. Поет вірить у те, що Україна стане незалежною, люди прозріють, а брехню буде знищено. І ми повинні виправдати його сподівання, здолати всі труднощі на шляху нашої країни до щасливого майбутнього. Хай його "Заповіт" стане нашим дороговказом.

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Інформаційні ініціативи «Видатні  жіночі постаті України»

Українки — це сильні та талановиті, наполегливі та працьовиті, розумні й дуже впливові жінки, які багато сторіч змінювали історію не лише власної держави, а й усього світу. Українки ставали королевами, впливали на світову політику, з'являлись на полотнах всесвітньо відомих художників або ж створювали їх власноруч, виступали на світових сценах, писали книжки та робили наукові відкриття, досягали вершин у спорті або вражали світ своєю красою. 

Княгиня Ольга

       Велика княгиня була правителькою Київської Русі та мудро керувала великою державою поки її чоловік князь Ігор та син Святослав 1 Хоробрий перебували у численних воєнних походах. Її політика зміцнила Київську Русь на майбутні століття.

Анна Ярославна або Анна Київська

     Донька Великого князя Київського Ярослава І Мудрого, яка стала королевою Франції.

      Дружина французького короля Генріха І Капета була прабабцею для майже 30 королів Франції. Була дуже освіченою жінкою та мала великий вплив на світову політику та культуру Франції.

Роксолана або Хюррем Султан

    Анастасія Лісовська була однією з найяскравіших правительок Османської імперії. Красуня полонила своєю вродою, розумом та освіченістю самого султана. Роксолана вільно листувалась з іноземними правителями. Заради коханої, султан Сулейман заборонив татарам здійснювати набіги на України. Роксолана єдина, хто отримала честь бути похованим поруч з правителем.

Леся Українка

       Видатна українська поетеса, письменниця та культурна діячка. За своє життя вона написала близько 270 віршів, а також багато поем та драматичних творів. Її праці визнані шедеврами світової літератури. Завдяки творчості великої поетеси, українська література посіла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців заговорили у всьому світі.

Квітка Цісик

       Популярна американська співачка українського походження. За пісню "Ти осяюєш моє життя", яку вона виконала для однойменного фільму Квітка Цісик у 1978 році отримала "Оскар" та "Золотий глобус" в категорії "Найкраща пісня для фільму".

Ліна Костенко

     Видатна українська письменниця та поетеса є почесним професором Києво-Могилянської академії, доктором Львівського та Чернівецького університетів. Ця жінка ніколи не боялася влади та відкрито коментувала її діяльність: поетеса не скорилася, коли радянська цензура заборонила друкувати її твори та не мовчала в складні для України часи. Твори Ліни Костенко - справжній скарб української літератури.

Катерина Білокур

    Українська художниця та майстриня народного декоративного живопису підкорила своїми полотнами навіть знаменитого Пабло Пікасо. Про картини відомої української художниці говорив весь світ.

Ада Роговцева

     Герой України, народна артистка України, відома акторка театру та кіно. За свою карʼєру вона зіграла багато визначних ролей, її внесок в українську культуру безцінний. Роговцева завзято підтримує українських військових, допомагає бійцям у шпиталях та разом із колегами-акторами часто приїздить на фронт із театральними постановками.

Еліна Світоліна

      Третя ракетка світу в рейтингу WTA у 2017, 2018 і 2019 роках, яка двічі діставалася півфіналів на турнірах Великого шолома. Видатна українська тенисистка є найуспішнішою спортсменкою в історії українського тенісу, яка встановила багато національних рекордів.

Ольга Харлан

    Шестиразова чемпіонка з фехтування та олімпійська чемпіонка. Справжня гордість України.

Олена Зеленська

Перша леді ще задовго до повномасштабного вторгнення рф в Україну, активно займалася питаннями просування української культури та захистом прав жінок. 

Після 24 лютого, вона активно намагалася завдяки міжнародним ЗМІ донести правду про події, які розгортаються на території країни. 

Не сховавши свого занепокоєння, Зеленська стала першою дружиною іноземного президента, яка звернулася до Конгресу США з проханням надати військову допомогу.

Наразі Перша леді активно займається реалізацією програми психологічної підтримки жінок і дітей, що постраждали від війни. 

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Міжнародний день письменника (International Writers' Day). Подію заснував ПЕН-клуб (міжнародне об'єднання письменників) у 1986 році. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

https://www.facebook.com/groups/323449323116713/permalink/945855014209471/?mibextid=c7yyfP

26 лютого - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що був встановлений 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Цього року минає 10 років від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

https://www.facebook.com/groups/323449323116713/permalink/941279144667058/?mibextid=c7yyfP

 25 лютого - день Української Жінки

Запровадили День українки на честь дня народження найвідомішої української письменниці й громадської діячки Лесі Українки, яка є символом стійкості, своїх принципів і позицій, за які вона боролася.

https://www.facebook.com/groups/323449323116713/permalink/940507881410851/?mibextid=c7yyfP

24 лютого 2024 року – друга річниця початку повномасштабної війни.

 Цей день в історії Саме 24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Сьогодні — друга річниця початку повномасштабного вторгнення.

https://www.facebook.com/groups/323449323116713/permalink/939008668227439/?mibextid=c7yyfP

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

 Згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 років. Пам’ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

https://www.facebook.com/groups/323449323116713/permalink/936528798475426/?mibextid=c7yyfP