Історія
Максимівського ліцею Михайло - Лукашівської сільської ради Запорізької області
За рішенням земської управи 1910 року розпочалося будівництво Максимівської початкової школи, а з 1911 року заклад розпочав своє функціонування
Першими вчителями були: Роман Григорович Шевченко, Галина Єлисеївна Шевченко, Надія Степанівна Гненита.
Жителька села Максимівка, пенсіонерка Басай Олена Іванівна так згадувала про перші роки існування школи: "Спочатку в школі не було викладачів. Навчалися по декілька тижнів на рік. Збиралися учні, з волості приїжджали викладачі і проводили заняття протягом тижня або двох. Я пішла до школи в 1914р. На той час в школі було чотири класи, в яких навчалося 50 чоловік. Найбільша увага при вивченні предметів приділялася "Закону Божому". Урок починався молитвою."
Немає сумніву, шо таке "навчання" приводило до розумової деградації. Першими учнями Максимівської початкової школи були Вакуленко Олена, Воловоденко Феодосія. Школа підготувала чимало вчителів, перші з них були Будняк Галина і Воловоденко Кузьма. Учитель був уособленням чесності, правдивості і грамотності. Слово його було для учнів законом.
Немає сумніву, шо таке "навчання" приводило до розумової деградації. Першими учнями Максимівської початкової школи були Вакуленко Олена, Воловоденко Феодосія. Школа підготувала чимало вчителів, перші з них були Будняк Галина і Воловоденко Кузьма. Учитель був уособленням чесності, правдивості і грамотності. Слово його було для учнів законом.
Буремні події революційних років не залишили байдужими жителів села Максимівка і учнів школи. Під час революції учні з учителями з червоними прапорами і транспорантами йшли демонстрацією до своєї волості, Михайло - Лукашевого.
У 1930 році школа збільшує число класів і перестає бути початковою. До 1940 року школа зробила 3 випуски.
В грізний 1941 рік багато вчителів школи і учнів-випускників добровільно пішли на фронт, щоб захищати свою Батьківщину від віреломного ворога.
До 1943 року в школі був військовий лазарет, лікувати поранених допомагали і учні школи. До 10 жовтня 1943 року лазарет був вивезений і знову пішли діти на навчання. Було важко починати все спочатку: не було паперу, книг, нічим було писати.
В класах було холодно, бо не було шибок у вікнах, а топили соломою, від якої тепла не було, а тільки дим виїдав очі. Діти були голодні, одягнені в старі недоноски. Але незважаючи на тяжкі умови життя та навчання, діти ходили до школи, добре навчалися, прагнули досягти нових успіхів у навчанні спочатку в школі, потім в технікумах або інститутах, на роботі в колгозпі або на виробництві.
Кожного року школа вручає путівки в життя багатьом учням, є їх наставником і залишається бути для них матір'ю навіть після того, як вони залишають її подвір'я.
З серпня 2012 року Максимівська загальноосвітня школа перейменована в Максимівський навчально-виховний комплекс.
У 1930 році школа збільшує число класів і перестає бути початковою. До 1940 року школа зробила 3 випуски.
В грізний 1941 рік багато вчителів школи і учнів-випускників добровільно пішли на фронт, щоб захищати свою Батьківщину від віреломного ворога.
До 1943 року в школі був військовий лазарет, лікувати поранених допомагали і учні школи. До 10 жовтня 1943 року лазарет був вивезений і знову пішли діти на навчання. Було важко починати все спочатку: не було паперу, книг, нічим було писати.
В класах було холодно, бо не було шибок у вікнах, а топили соломою, від якої тепла не було, а тільки дим виїдав очі. Діти були голодні, одягнені в старі недоноски. Але незважаючи на тяжкі умови життя та навчання, діти ходили до школи, добре навчалися, прагнули досягти нових успіхів у навчанні спочатку в школі, потім в технікумах або інститутах, на роботі в колгозпі або на виробництві.
Кожного року школа вручає путівки в життя багатьом учням, є їх наставником і залишається бути для них матір'ю навіть після того, як вони залишають її подвір'я.
З серпня 2012 року Максимівська загальноосвітня школа перейменована в Максимівський навчально-виховний комплекс.
А з 6 вересня 2022 року Максимівський НВК був перейменований у Максимівський ліцей