Новини 6 клас
Чому іскра небезпечна:
Швидке загоряння:
Багато матеріалів можуть легко зайнятися від іскри, особливо якщо вони сухі та мають низьку температуру займання.
Поширення вогню:
Іскра може перекинутися на інші предмети, створюючи ланцюгову реакцію і швидко розповсюджуючи пожежу.
Непередбачуваність:
Неможливо передбачити, куди впаде іскра і наскільки швидко вона може призвести до пожежі.
Приклади небезпеки іскор:
У лісі:
Іскра від багаття або цигарки може спричинити пожежу сухої трави та лісу, що призведе до серйозних збитків для природи.
На будівництві:
Іскри від зварювання або інших робіт можуть потрапити на легкозаймисті матеріали, такі як деревина, папір або тканини, і викликати пожежу.
У побуті:
Іскра від несправної електропроводки або електроприладу може стати причиною пожежі в будинку.
Важливо пам'ятати:
Будьте обережні з вогнем і іскрами, особливо в суху погоду або в місцях, де є горючі матеріали.
Не розводьте багаття в лісі або на відкритому повітрі без дозволу та необхідних засобів для гасіння пожежі.
Перевіряйте електропроводку та електроприлади на наявність несправностей, щоб уникнути короткого замикання та іскор.
Не дозволяйте дітям гратися з вогнем та сірниками.
Дотримання правил пожежної безпеки допоможе уникнути небезпеки, пов'язаної з іскрами та пожежами.
ПАМ’ЯТКА про заходи пожежної безпеки у весняно-літній пожежонебезпечний період
Про заходи пожежної безпеки у весняно-літній пожежонебезпечний період
У зв’язку з настанням весняно-літнього періоду, підвищенням температури навколишнього середовища, щорічно відзначається збільшення кількості пожеж, загиблих та травмованих при пожежах людей. Як правило, в цей період відбувається несанкціоноване спалювання сухої трави, сміття.
З метою недопущення трагедії слід звернути особливу увагу на дотримання наступних вимог пожежної безпеки:
— Не кидайте НЕ загашені недопалки та сірники в траву;
— Не розводьте багаття поблизу будівель і споруд, а також в лісопаркових зонах;
— Не залишайте кинутими на вулиці пляшки, бите скло, які перетворюючись на сонці в лінзу, концентрує сонячні промені до спонтанного загоряння знаходиться під нею трави;
— Не користуйтеся мангалами і іншими пристосуваннями для приготування їжі;
— Не залишайте промаслений або просочений бензином, гасом і іншими горючими речовинами обтиральний матеріал;
— Не користуйтеся піротехнічними виробами;
— Строго припиняйте пустощі дітей з вогнем.
Що робити, якщо ви опинилися в зоні пожежі:
1. Відчувши запах диму або виявивши пожежу, з’ясуйте, що горить, на якій площі, яка небезпека поширення пожежі. Якщо чи в зоні руху вогню ви виявите постраждалих, то прийміть заходи по їх евакуації в безпечне місце. Про те, що трапилося повідомте пожежну охорону за телефоном 101 або 112. Оцініть ситуацію, чи варто намагатися загасити вогонь самостійно або краще поспішити за допомогою. Це необхідно зробити навіть в тому випадку, якщо пожежа вдалося загасити, так як можливе відновлення горіння.
2. Виходьте з небезпечної зони швидко, перпендикулярно до напрямку руху вогню, використовуючи відкриті простори. Вал низового вогню найкраще долати проти вітру, укривши голову і обличчя одягом: при цьому слід врахувати ширину поширення низової вогню і тверезо оцінити можливість подолання вами цієї смуги.
3. Вийшовши на відкритий простір, дихайте повітрям біля землі — там він менш задимлений, рот і ніс прикрийте ватно-марлевою пов’язкою або ганчіркою.
4. Найбільш прості способи гасіння: залити вогонь водою з найближчого водоймища, засипати піском або нанести різкі ковзаючі удари по кромці вогню зеленими гілками з відкиданням вугілля на вигорілий площа.
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що невміле поводження з вогнем призводить до людських жертв і матеріальних збитків. Особи, винні в порушенні правил пожежної безпеки, в залежності від характеру порушень та їх наслідків, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність.
У РАЗІ ПОЖЕЖІ АБО ПОЯВИ ДИМУ НЕГАЙНО повідомити в пожежну охорону ПО ТЕЛЕФОНУ — 101, С МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ — 112, вказати точну адресу.
30 травня 2025 року в Максимівському ліцеї відбудеться свято останнього дзвоника. Останній дзвоник пролунає для учнів 4 класу про закінчення початкової школи, для учнів 9 класу про закінчення основної школи, для учнів 11 класу про закінчення старшої школи.
Загальні правила безпеки в умовах воєнного стану
Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги: при звуці сирени негайно прямуйте до укриття.
Дотримуйтесь правил "двох стін": у приміщенні залишайтеся між двома капітальними стінами.
Носіть із собою документ, що посвідчує особу; запишіть групу крові та медичні дані.
Уникайте скупчень людей, тримайте в полі зору сховища та маршрути евакуації.
Не повідомляйте про свої плани стороннім; уникайте колон техніки, не фотографуйте військових.
Правила дорожнього руху
Ходіть тротуарами правого боку. За межами населених пунктів — проти руху транспорту.
Переходьте дорогу тільки на переходах; не вибігайте на проїжджу частину.
На велосипеді — з 16 років, з шоломом і світловідбивачами. Не катайтесь по проїжджій частині на самокатах, роликах чи скейтбордах.
На зупинках тримайтеся подалі від краю дороги. Не заважайте дорожньому руху.
Правила поведінки на залізниці
Перебування біля залізничних об'єктів вимагає особливої уважності та дисципліни. Недотримання правил безпеки може призвести до важких травм або загибелі.
Основні правила поведінки:
– Не підходьте ближче ніж на 2 метри до краю платформи під час очікування поїзда.
– Не переходьте залізничні колії не встановлених для цього місцях.
– Переходити колії дозволено лише на спеціальних пішохідних переходах або мостах.
– Перед переходом переконайтесь, що не наближається поїзд — подивіться ліворуч і праворуч.
– Забороняється бігти через колії, особливо перед поїздом, що наближається.
– Не грайтеся поблизу залізниці, не підлазьте під вагони чи платформи.
– Не намагайтесь застрибнути у вагон під час руху поїзда.
– Не торкайтесь до контактної мережі — вона перебуває під високою напругою (до 27 000 В).
– Дітям заборонено перебувати на залізничних об'єктах без супроводу дорослих.
Пожежна безпека та електробезпека
Не використовуйте відкритий вогонь, піротехніку, горючі речовини.
Не користуйтеся газовою плитою без дорослих.
Не закривайте вікна горючими матеріалами. Не вмикайте електроприлади мокрими руками.
При запаху газу: не вмикати електрику, провітрити, вийти з приміщення, викликати 104 або 101.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Не торкайтеся підозрілих предметів (міни, снаряди, іграшки, сумки).
Не зберігайте боєприпаси, не здавайте їх у металобрухт.
Повідомте поліцію (102), ДСНС (101), ТЦК або адміністрацію.
Правила поведінки на водоймах
Купатися дозволено тільки з дорослими, у спеціально визначених місцях.
Не пірнайте у незнайомих водоймах, не запливайте за буйки.
Не подавайте фальшивих сигналів тривоги.
Захист від спеки та перегріву
Не перебувай довго на сонці без капелюха або води.
Уникай фізичної активності з 11:00 до 16:00.
Ознаки теплового удару: нудота, головний біль, запаморочення — одразу повідом дорослих
Запобігання інфекційним захворюванням
Мийте руки перед їжею, мийте овочі й фрукти.
Не використовуйте чужі гребінці, рушники, одяг.
При нездужанні — залишайтесь удома, викликайте лікаря.
Не приймайте ліки без рекомендації лікаря.
Домедична допомога
При подряпинах — промити водою, обробити антисептиком.
При отруєнні — не викликати блювання без дозволу лікаря.
При тепловому ударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Дії у разі надзвичайної ситуації
Не панікуйте, слухайте дорослих.
Телефонуйте батькам, розкажіть, де ви й що сталося.
Звертайтесь до служб 101 (пожежна), 102 (поліція), 103 (швидка), 104 (газ).
Особиста безпека (у місті/селі/на вулиці)
Уникай самотніх місць, будівель, пусток, річкових заростей.
Не погоджуйся йти нікуди з незнайомцями, навіть якщо вони здаються добрими.
Не приймай подарунків, напоїв, їжі.
Завжди інформуй батьків, де ти і з ким
Інтернет-безпека
Не поширюй свої дані (адресу, телефон, плани родини) у соцмережах.
Не відкривай підозрілі посилання, не веди переписку з незнайомцями.
При отриманні погроз або підозрілих повідомлень — звертайся до батьків або телефонуй на лінію допомоги: 116111 (Ла Страда Україна).
Інформаційна безпека та державна таємниця
Пам’ятайте, що в умовах воєнного стану особливо важливо дотримуватись правил інформаційної безпеки. Розповсюдження відомостей про переміщення Збройних Сил України, розташування військових об'єктів, укриттів, блокпостів, техніки, а також фотографування або знімання відеопоблизу військових – може бути розцінено як порушення законодавства України.
Не публікуйте в соціальних мережах інформацію, яка може бути використана ворогом, навітьякщо вона здаєтьсянезначною.
Не передавайте фото, відеоабокоординатиоб’єктіввійськовогозначення, укриттів, будівель державного та стратегічногозначення.
Не розголошуйте cлужбовуі інформацію, навіть у побутових розмовах чи листуванні.
‼ За порушення правил збереження державної таємниці передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України (статті 328, 329, 330) та Законом України «Про державну таємницю».
Поведінка з незнайомцями
Не вступай у діалог із незнайомими дорослими без дозволу батьків.
Не погоджуйся «допомогти» чи «зайти на хвилинку».
Не приймай подарунки, їжу або напо] відсторонніх.
Соціальна безпека. Торгівля людьми
Якщо тебе намагаються примусити до роботи, забирають документи чи погрожують — це злочин.
Негайно звертайся за допомогою:
o 112 — єдиний номер виклику екстрених служб;
o 116111 — національнадитячагарячалінія;
o 1547 — урядова гаряча лінія протидії торгівлі людьми.
Домедична допомога
При подряпинах — промити водою, обробити антисептиком.
При отруєнні — не викликати блювання без дозволу лікаря.
При тепловому ударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Мінна та вибухова безпека
Не заходити на території, позначені табличками «Обережно, міни!», червон имистрічками, попереджувальними знаками.
Заборонено торкатисяпідозрілихпредметів (рюкзаків, іграшок, проводів, техніки).
Уразівиявлення:
o Не чіпати!
o Позначитимісце і відійти на 100 м!
o Повідомитидорослихабозателефонувати 101 чи 112.
Не збиратирослини, гриби, ягоди у лісахабомаловідомихмісцях — можливемінуванняабоотруєння.
Поведінкапід час надзвичайнихситуацій
Уразісигналу "Повітрянатривога":
o негайно перейти до найближчогоукриття;
o не ховатисьбілявікон, під деревами, на відкритих просторах;
o при раптовомуобстрілі — лягти на землю, прикрити голову руками.
Завжди май при собітривожнувалізку (паспорт, воду, аптечку, заряднийпристрій, документи).
Екологічна та хімічнабезпека
Не чіпайневідомірослини (борщівник, дурман тощо).
Не пий воду з відкритихджерел — тількибутильовануабо з перевіреного крана.
Не торкайся до тварин, особливо диких чибезпритульних.
Інші правила безпеки в побуті та на природі
Не гуляйте в лісі під час грози, туману чи в темряві.
Не пийте воду з відкритих водойм.
Не відвідуйте будівельні майданчики, новобудови, закинуті будівлі.
Не катайтесь самі без дорослих.
Правова відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють
Відповідно до Конституції України (ст. 52), Сімейного кодексу України (ст. 150, 151), Цивільного кодексу (ст. 1178) та Кримінального кодексу України (ст. 166), батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані забезпечити належні умови для життя, здоров’я, розвитку і безпеки дитини.
У разі порушення цих вимог, вони можуть нести адміністративну, цивільнуабокримінальнувідповідальність.
☎️Єдиний номер викликуекстрених служб – 112
Правила поведінкипід час грози
– Уникайтеперебування на відкритому просторі, особливо біля водойм, дерев, металевих конструкцій.
– Не користуйтесямобільним телефоном на відкритому повітрі.
– Не ховайтесяпідпоодинокими деревами або металевими навісами.
– У приміщенні — зачинітьвікна, двері, вимкніть електроприлади.
– Не торкайтесь до металевих предметів, водопровідних кранів, батарей.
– Уразі грози в лісі — знайдіть суху низину, сядьте навпочіпки, щільно тримайте ноги разом.
– Не лежіть на земліпід час грози.
– Якщови у групі — розташуйтесь на відстані 10–15 метрів один від одного.
– Не перебувайтепідпоодинокими деревами, металевими навісами або поблизу водойм.
– Не використовуйтемобільнітелефони та електронні пристрої на відкритому повітрі.
– Уразіперебування в лісі — знайдіть суху низину, сядьте навпочіпки, ноги тримайте разом.
– Уникайте будь-якого контакту з металевими предметами, водопроводами, батареями.
– Вимкнітьусіелектроприладивдома, зачиніть вікна та двері.
Звернення до батьків та осіб, що їх замінюють
Шановні батьки! Нагадуємо, що ви несете повну відповідальність за безпеку, життя та здоров’я ваших дітей під час літніх канікул. Контролюйте їхнє місцеперебування, дозвілля, дотримання правил безпеки та комендантськоїгодини.
❗ У період воєнного стану важливо постійно перебувати на зв’язку з дітьми, знати з ким вони спілкуються, де перебувають, з ким гуляють.
⏰ Наголошуємо на дотриманні КОМЕНДАНТСЬКОЇ ГОДИНИ. Перебування неповнолітніх поза домівкою в нічний час без супроводубатьків – категорично заборонене.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу — день пам'яті в Україні, що відзначається щорічно 18 травня у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України.
Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини.
18 травня 2025 року о 12:00 — хвилина мовчання у пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу.
Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті жертв політичних репресій. Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму.
2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій. Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Понад 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
Великий терор не викликав у мас нічого окрім глибокого страху та повної недовіри. Люди не могли довіряти не тільки представникам владних структур, але й своїм сусідам, друзям та навіть близьким родичам. Частим явищем стали анонімні наклепи та доноси, арешти знайомих, колег та родичів. Всіх незгідних з тоталітарним режимом називали просто «ворогами народу». Зазвичай процеси засудження мали показовий характер. Таким чином тоталітарний режим намагався цілковито позбутися від представників колишньої еліти, а також дати зрозуміти новим обранцям та усьому населенню країни, наскільки важливим є повне підкорення волі вождя.
16 травня 2025 року проводиться єдиний національний урок «Безпечна дорога додому»
Безпека – це стан, при якому ніщо кому - не будь або чому-небудь не загрожує.
Ця подія в календарі є не лише національною, але й міжнародною, оскільки її відзначають українці, які проживають у різних країнах світу. Вона нагадує про важливість збереження національної ідентичності та культурних традицій.
В умовах воєнного часу патріотична роль вишиванки неабияка, оскільки вона символізує єдність і згуртованість українців у боротьбі з ворогом за право бути самостійною європейською державою.
Цей день не прив’язаний до певного державного чи релігійного свята, він є швидше символічним. В умовах війни з росією та надзвичайної консолідації українського суспільства.
День вишиванки в Україні буде ще однією можливостю заявити про те, що ми – УКРАЇНЦІ, вільний народ незалежної держави, яка відчайдушно бореться з російським загарбником. Це свято покликане зберегти давні та сучасні українські народні традиції через етнічний вишитий одяг. У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.
Вишиванка – це не елемент одягу українців, це дещо більше. Це оберіг, культурний код, невіддільна ознака національної самосвідомості, символ України та той місток, який єднає сьогодення з минулим, нас, сучасних із нашими пращурами. Вишиванка – це поклик отчого краю, відчуття чогось до щему близького, рідного, коли з певних причин людина опинилася на чужині. З давніх-давен вишита сорочка супроводжувала українця від народження і до смерті. Дитину, яка народилася, загортали у вишитий рушник та викладали на вишиванку. Ховали українців також у цій чарівній сорочці. Її вдягали на свята та носили щодня.
Проте були й такі часи, коли за національний стрій українців вбивали, а більшості доводилося ховати вишиванку у скрині й милуватися нею лише потай. Та часи змінилися. Тепер вишиванка є не тільки модною, актуальною, а й затребуваною. Вона є оберегом родини та нації, символом України у світі.
Кожному регіону України притаманна своя вишивка: орнамент, кольори і навіть розташування вишивки на сорочці.
День вишиванки придумала студентка Чернівецького університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. З 2006-го року в усьому світі в третій четвер травня відзначають Міжнародний день вишиванки, під час якого усі охочі вбираються у вишиванки. Також влаштовують цілі паради людей у вишитих сорочках і встановлюють світові рекорди.
Шануймо ж наш прекрасний і прадавній оберіг, який прикрашає усіх. Одягаймо ж його частіше, адже він пасує кожному незалежно від віку та статі, адже утверджує нас у гордому національному званні й підкреслює, що ми є НАРОД! Що ми є – УКРАЇНЦІ!
День Європи – це свято, яке відзначається 9 травня в країнах Європейського Союзу та інших європейських державах. Воно символізує мир, єдність та європейську інтеграцію.
У 2025 році Україна відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу – 9 травня. На тлі повномасштабної війни українці ще гучніше декларують свою приналежність до європейської спільноти.
Історія свята
5 травня 1949 року була заснована Рада Європи, і цей день спочатку відзначався як День Європи.
9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив Декларацію Шумана, яка заклала основу для створення Європейського Союзу.
1985 року Європейська рада офіційно затвердила 9 травня як День Європи.
День Європи в Україні
Україна почала офіційно відзначати День Європи у 2003 році, а з 2023 року святкує його 9 травня, синхронно з країнами ЄС. Це свято стало символом європейського вибору України та її прагнення до інтеграції.
Значення свята
День Європи нагадує про важливість єдності, співпраці та миру між європейськими країнами. Він також підкреслює спільні цінності, такі як демократія, права людини та верховенство права.
Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.
Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.
Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.
У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.
Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.
Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.
Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.
Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – нині ми боремося проти російської версії нацизму – рашизму. Він несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії. Ідейним підґрунтям рашизму стало привласнення статусу “головного переможця”Російською Федерацією і перетворення перемоги над нацизмом на культ, пропаганду війни.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.
Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.
26 квітня - Міжнародний день пам’яті Чорнобильської катастрофи.
Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 36 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки, засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя і здоров’я без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, нехтуючи власною безпекою, ви ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.
Вічна вам слава та низький уклін.
У сучасному світі соціальні мережі стали головним каналом комунікації, обміну інформацією та новинами.
Однак неконтрольоване поширення в умовах воєнного стану фото- і відеоматеріалів, особливо тих, що містять об’єкти транспортної інфраструктури, а також інших важливих об’єктів може нести серйозні загрози як для безпеки держави, так і для життя людей.
Ризик для національної безпеки
Публікація фотографій мостів, залізничних станцій, аеропортів, тунелів чи військових логістичних об’єктів може стати цінним джерелом інформації для ворожих сил. Ворогом така інформація може бути використана для планування атак, диверсій або кібератак. Навіть якщо автор публікації не мав злого умислу, її можуть використати треті особи.
Потенційна загроза терористичних актів та диверсій
Транспортні об’єкти – це стратегічно важливі точки, які можуть стати мішенню для терористів. Детальні фото схем метро, залізничних вузлів або планів автовокзалів можуть допомогти ворогу у плануванні атак чи саботажу.
Використання даних шахраями та зловмисниками
Окрім військових і терористичних загроз, варто враховувати ризики з боку кримінальних елементів. Наприклад, інформація про систему безпеки або розташування камер відеоспостереження на вокзалах чи аеропортах може використовуватися злочинцями для планування крадіжок або інших протиправних дій.
Перешкоди у роботі транспортних служб
Поширення фотографій аварій, ремонтних робіт чи тимчасових змін у русі транспорту без офіційного підтвердження може створювати паніку серед населення та дезінформувати пасажирів. Неперевірені дані можуть спричинити затори, хаос або неправильне сприйняття ситуації.
Юридична відповідальність та етичний аспект
Публікація фото та відео, зроблених на території стратегічних об’єктів, порушує законодавство про державну безпеку. Крім того, такі матеріали можуть містити персональні дані людей (наприклад, обличчя пасажирів або реєстраційні номери автомобілів), що є порушенням права на конфіденційність.Перед публікацією будь-яких фото чи відео, що містять елементи критичної інфраструктури, в тому числі транспортної, варто ретельно зважити всі можливі наслідки. Необхідно дотримуватися принципу інформаційної безпеки, уникати поширення конфіденційних або критично важливих даних і керуватися здоровим глуздом. У період дії воєнного стану особливо важливо усвідомлювати відповідальність за кожну публікацію в соціальних мережах.
Енергоощадження - це зменшення споживання енергії за рахунок використання меншої кількості енергетичних послуг та впровадження нових технологій, що потребують менших затрат енергії.
Кожен з вас вже зараз повинен задуматися над питанням:
«Що особисто я можу зробити для збереження планети?»
Використання лише традиційних джерел енергії (нафти, газу, ядерного палива) руйнує і забруднює землю, водні ресурси і повітря.Разом з тим понад 1кВт на кожен квадратний метр постійно забезпечує нам удень світло невичерпного, екологічно бездоганного і загальнодоступного природного джерела – сонця. Досягнення технології вже зараз дають змогу використовувати його для вироблення електроенергії, вартість якої наближається до традиційної.
Енергія є основою життя людського суспільства і його прогресивний розвиток пов'язаний із безпосереднім зростанням енергоспоживання. Це споживання зросло протягом ХХ ст.. більше ніж у 100 разів, при цьому органічного палива було спалено у багато разів більше, ніж за весь попередній час
Людство повинно все більше усвідомлювати свою відповідальність за збереження довкілля, за чистоту нашої планети. Науково-технічний прогрес, підвищення комфортності життя і пов’язане з ним зростання енергоспоживання – об’єктивні речі. Але це не означає, що вони мають досягатися за будь-яку ціну, призводити до катастроф – танення полярних льодовиків і підвищення рівня світового океану, забруднення атмосфери.
Вихід із цієї проблеми – використання новітніх технологій і джерел. Сьогодні, поза сумнівом, основною проблемою у світі є проблема енергозбереження. Щодня нам доводиться мати справу з тілами, що мають енергію.
Люди використовують різні види енергії для роботи машин і механізмів, для створення нормальних умов життя. З кожним роком споживання енергії збільшується, а це означає, що поліпшуються умови праці та відпочинку людей, однак використовувати енергію потрібно бережливо
Є все-таки кілька способів зменшити витрати на опалення своїми силами. Для цього всім треба запам'ятати 7 порад з енергозбереження.
Порада 1
Встановити енергозберігаючі вікна . Через вікна, залежно від типу будинку,
втрачається від 37% до 56% відсотків тепла.
Порада 2
Поставте утеплені вхідні двері з ущільнювачами по периметру, а найкраще - подвійні двері. Зовні - сталеві, для захисту від взлому, а з іншої сторони - теплі пластикові.
Порада 3 Переклеїти шпалери, підбираючи світлі кольори, щоб була світла кімната.
Порада 4
Поставте регулятори температури на опалювальні радіатори, а ще краще - лічильники тепла. Тримайте вночі трохи нижчу температуру - це корисно для здоров'я.
Порада 5
Переставити меблі від вікна, щоб сонячне світло без перешкод надходило до кімнати та меблі не закривали батарею, яка опалює кімнату.
Порада 6
Замінити електричні лампи на енергозберігаючі, щоб економне використовувати електроенергію і економити кошти
Порада 7
Утеплити стіни будинку. Встановити сонячні батареї.
20 березня в нашій країні відзначається Всесвітній День Землі! Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Земля – це наш дім, про який необхідно піклуватись. Земля дарує нам свої плоди, годує нас, дає цілющі сили. Але ми, люди, ставимось до неї дуже недбало. Чому так відбувається? Можливо тому, що не кожен з нас відчуває необхідність піклуватися про Землю.
Приходячи на природу, люди не прибирають за собою сміття, розпалюють багаття в заповідних зонах. На великих підприємствах немає очисних споруд. Земля може відплатити за таке ставлення до неї великими катастрофами з чималими людськими жертвами. Жити треба у гармонії з навколишнім світом. Земля – наш дім, тому, бережімо її!
14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.
Всесвітній день цивільної оборони англ. World Civil Defence Day був оголошений за рішенням Генеральної Асамблеї Міжнародної організації цивільної оборони (англ. International Civil Defence Organisation) у 1990 році. Він відзначається щорічно 1 березня.
Всесвітній день цивільної оборони має дві основні цілі:
забезпечення доведення до відома світу громадськості життєвої важливості цивільної оборони та підвищення рівня поінформованості про готовність до запобігання нещасних випадків або стихійних лих та заходів, що вживаються в разі цих інцидентів;
відзначення зусиль та досягнень національних служб, відповідальних за боротьбу з лихами, вшанування пам'яті жертв.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
Україна увійшла до переліку країн, найбільш забруднених мінами: приблизно 30% її території є потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила, що міни та інші вибухонебезпечні предмети спричинили 100 жертв серед дітей у період із 24 лютого 2022 року по 30 липня 2023 року
УВАГА!!.
Оминайте снаряди, які не розірвались. Під час обстрілу деякі снаряди можуть не спрацювати одразу. Але вони готові вибухнути будь-якої миті. Не можна підбирати такі «трофеї».
Не беріть в руки знайдені предмети. Зокрема, дитячі іграшки та гаджети, які розкидані на землі – це можуть бути замасковані вибухові пристрої. Поясніть це дитині.
Заборонено:
наближатися до вибухонебезпечного предмета;
пересувати його або брати до рук;
розбирати, кидати, бити по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
приносити вибухонебезпечний предмет додому.
Про усі подібні знахідки повідомляйте рятувальників (тел. 101) або національну поліцію (тел. 102)
29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році. У цей день наша держава вшановує Героїв, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Безумовно, це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, хто віддав життя, аби відстояти Україну, її державність та соборність.
Соборність – це……єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).
Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.