Олімпійський тиждень

Олімпійські ігри зародились у Стародавній Греції ще у VІІІ ст. до н.е. і регулярно проводились понад тисячу років. Безпосередньо зародження Олімпійських ігор пов’язують із іменами легендарного грецького героя Геракла, царя Пелопса, спартанського законодавця Лікурга та еллінського царя Іфіта.

Вважають, що Олімпійські ігри Стародавньої Греції почали свій відлік у 776 р. до н.е., коли офіційно було зафіксовано ім’я першого переможця Ігор Коройба, який за професією був пекарем.

Перші Олімпійські ігри тривали один день, а програма включала лише один вид спорту – біг. Із розквітом і зростанням популярності Ігор їх програма змагань поступово розширювалась. У період розквіту вони проходили протягом п’яти днів. Програма змагань включала біг на різні дистанції, панкратіон (поєднання боротьби з кулачним боєм), пентатлон (п’ятиборство, до нього входили стрибки у довжину, біг, метання диска, метання списа і боротьба), кулачний бій, перегони на колісницях.

У червні 1894 р. П’єр де Кубертен скликав у Парижі міжнародний конгрес для вирішення питання про відновлення Олімпійських ігор. Це був історичний Конгрес, тому що на ньому було ухвалено рішення про введення Ігор І Олімпіади сучасності та створення Міжнародного олімпійського комітету на чолі з Деметріусом Вікеласом, представником Греції, П’єром де Кубертеном як секретарем.

Ігри І Олімпіади сучасності відбулись в Афінах 1896 року. В них взяли участь 245 спортсменів із 14 країн світу, які змагались у 9 видах спорту.

До олімпійської символіки належать олімпійська емблема, олімпійський прапор, олімпійське гасло, олімпійський гімн, олімпійський вогонь та олімпійський смолоскип.