Новини 10 клас

Пам’ятка

про правила поводження в разі виявлення

підозрілих вибухонебезпечних предметів

УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.

Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.

ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатися до предмета;

пересувати його або брати в руки;

розряджати, кидати, ударяти по ньому;

розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

приносити предмет додому, у табір, у школу.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);

не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;

припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:

·одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

·візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

·під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

·тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

·обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п; у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

·негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

· з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

·перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.

Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

сесвітній день дітей щороку нагадує світу про спільну відповідальність — забезпечити кожній дитині безпеку, турботу та можливості для розвитку. Для України цей день має особливе значення, адже наше майбутнє залежить від того, у яких умовах живуть, навчаються та зростають діти сьогодні.

Українські діти демонструють силу, стійкість і надзвичайну здатність мріяти навіть у складні часи. Вони заслуговують на мирне дитинство, доступ до якісної освіти, спорту, творчості та психологічної підтримки. Завдання держави — створювати умови, в яких кожна дитина почуватиметься захищеною та матиме можливість реалізувати свій потенціал.

Україна формує систему, яка гарантує кожній дитині доступ до якісної освіти, охорони здоров’я, харчування, житла та соціальної підтримки. Це частина нашого шляху до Європейського Союзу та важливий крок до країни рівних можливостей.

Європейська гарантія для дітей — ініціатива Європейського Союзу, яка забезпечує доступ кожної дитини до базових послуг: освіти, охорони здоров’я, харчування, житла та соціальної підтримки.

Україна свідомо приєдналася до Європейської гарантії ще на етапі кандидата на вступ до ЄС.

Ми розробили свій Національний план впровадження гарантії, який визначає, як саме держава забезпечуватиме дітям доступ до необхідних послуг.

Чому це важливо?

Для дітей — це гарантія гідного життя, розвитку та безпеки, незалежно від умов і обставин.

Для сімей — доступ до комплексної підтримки, від раннього втручання до якісних послуг у громаді.

Для громад — нові ресурси та інструменти для ефективної допомоги дітям.

Для держави — перехід до превентивної політики, що враховує потреби кожної дитини.

Для партнерів — можливість долучитися до формування сучасних європейських стандартів дитинства в Україні.

У цей день закликаємо суспільство приділити більше уваги дітям — вислухати їх, підтримати, пояснити, що вони не самі. Кожен дорослий може зробити свій внесок у те, щоб діти зростали в атмосфері довіри та любові.

Нехай кожна українська дитина має шанс на спокійне, щасливе й гідне дитинство. Разом ми створимо для них майбутнє, у якому вони почуватимуться захищеними й потрібними своїй країні.

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Захисники-Воїни: Герої нашого часу" — це вираз, який вшановує українських воїнів, які борються за свободу та незалежність, а також інших осіб, що демонструють надзвичайну мужність та самопожертву в умовах сучасної боротьби. Це термін, що охоплює військових, лікарів, волонтерів, цивільне населення та всіх, хто вносить свій внесок у захист України, чи то на полі бою, чи в тилу.
Сучасні герої: Сьогодні цей вислів переважно стосується військових, які захищають Україну від агресії, а також героїв, які роблять це на полях битв.
Однак, він також включає:
- Рідних військових: які попри біль та розпач відпускають близьких на війну.
- Лікарів: які рятують життя оборонців у складних умовах.
- Цивільних: які, втративши все, не здаються.
- Батьків, що пережили втрату дітей: які знаходять сили жити далі.
Історії мужності: Історії українських захисників, написані кров'ю, мужністю та надією, стають натхненням для багатьох.
Захист Вітчизни: Вони стоять на варті свободи, захищаючи кожну милю рідної землі та мирне життя.
Важливість внеску: Внесок кожного, хто бореться за незалежність і майбутнє своєї країни, робить їх справжніми героями сучасності.

Указом Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836 в Україні встановлено День визволення України від фашистських загарбників. Його відзначають щорічно 28 жовтня.

У зв’язку з цим Український інститут національної пам’яті звертається до українських медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з проханням врахувати такі акценти щодо вшанування цієї дати.

Передусім наголошуємо на необхідності послуговуватися у тематичних публікаціях і виступах на урочистих або меморіальних заходах юридично та науково виваженою термінологією. Зокрема, Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років», ухваленим як нагадування, що Друга світова війна 1939–1945 років розпочалася внаслідок домовленостей націонал-соціалістичного режиму Німеччини і комуністичного тоталітарного режиму СРСР і стала найбільшою трагедією людства у XX столітті, як данина пам’яті всім її жертвам. У статті 2 Закону йдеться, що серед основних форм увічнення перемоги над нацизмом є відзначення днів вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших адміністративно-територіальних одиниць, а також недопущення фальсифікації історії Другої світової війни у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, медіа, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб.

Термінологічні зауваги

1. Український інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників».

Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а 1944 року із вигнанням нацистів Україна не отримала волю, а опинилася під іншим пануванням, наслідками якого стали масові репресії та депортації сотень тисяч українців, поляків, інших національних груп і всього кримськотатарського народу.

СРСР ставив за мету не визволення Українського народу, а повернення його до складу радянської імперії. Волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року. Тож визволення України відбулося з розпадом Радянського Союзу.

2. Кліше «фашистські загарбники» нав’язане радянською пропагандою. Його широко використовували в науковій і художній літературі, кіно, радіо і телебаченні, пресі. Натомість правильно вживати «нацистські окупанти».

3. Також звертаємо увагу, що замість сталінського пропагандистського визначення «Велика Вітчизняна війна» слід послуговуватися історично коректним – «Друга світова війна 1939–1945». Адже її український вимір не обмежується хронологічними рамками воєнного конфлікту 1941–1945 років між СРСР і Третім Рейхом. Для українців війна з нацизмом розпочалася 1 вересня 1939 року, коли Третій рейх та СРСР як союзники напали на Польщу, і Львів та інші західноукраїнські міста зазнали бомбардувань.

Ключові повідомлення

Боротьба за свободу проти іноземного агресора є обов’язком кожного представника народу, над яким нависла загроза поневолення.

Акцент на вшанування не міфічного «радянського народу-переможця», а кожного, хто боровся проти поневолювачів.

Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й у лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та Тихоокеанському театрі воєнних дій. Маємо пам’ятати усіх.

Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.

На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Українців у війні загинуло більше, ніж сукупні людські втрати Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Канади та Франції.

Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.

Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора.

Історична довідка

Друга Світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами люфтваффе. 11 вересня частини Вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером і Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід.

17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР.

22 червня 1941 року розпочалася війна між вчорашніми союзниками – Третім Рейхом та СРСР, внаслідок чого до кінця року більшу частину України окупували німецькі війська. У грудні 1941–січні 1942-го радянські війська організували перший великий контрнаступ на території України, але зайняли лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба навесні 1942 року розвинути попередній успіх призвела до двох катастрофічних поразок радянських сил у Криму і під Харковом та їхнього відступу аж до Волги. Всю нашу територію зайняли окупанти.

У лютому наступного року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, Червона армія зайняла Харків і деякі інші українські міста, але вже в березні залишила їх через німецький контрнаступ. Лише восени розпочалось остаточне вигнання з України нацистських окупантів.

28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті. Однак боротьба на тій ділянці розтягнулася аж до 25–26 листопада.

У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани, національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією і бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.

Але подіями жовтня–листопада 1944-го війна не скінчилася. Українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року, а в Азії – до 2 вересня. На українських землях збройний спротив радянській владі тривав ще майже два десятиліття.

Вигнання нацистських окупантів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, організованих сталінським режимом і вчинених радянськими військовими. Одним із таких злочинів було масове використання на найнебезпечніших ділянках фронту «чорносвитників» – поспіхом мобілізованих радянським командуванням (польовими військкоматами) місцевих чоловіків, яких кидали у бій непідготовленими, необмундированими та неозброєними. У 1943–1944 роках українські армійські частини Червоної армії використовувалися в боях проти національного підпілля, що означало спричинення братовбивчої війни між українцями, що служили у РСЧА та УПА.

В очищеному від німців Криму у 1944 році радянська влада здійснила низку депортацій, зокрема повністю виселила до Середньої Азії 180 тисяч кримських татар.

Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни – масові репресії продовжувалися аж до смерті Сталіна. На Західній Україні під час придушення національного руху, за різними даними, було вбито 150 тисяч осіб, заарештовано 130 тисяч і депортовано понад 200 тисяч.

Унаслідок організованого масового голоду 1946–1947 років в Україні загинуло до мільйона людей. Кількість військових і цивільних жертв війни історики оцінюють у 8–10 мільйонів українців. Пошкоджено або знищено внаслідок боїв і каральних дій окупантів 700 міст, 28 тисяч сіл, 16 тисяч підприємств.

Запрошуємо долучитися до написання Радіодиктанту національної єдності – 2025🇺🇦
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у День української писемності та мови 27 жовтня об 11:00 (за київським часом).
Традицію проведення цього заходу було започатковано у 2000 році. Цьогоріч авторкою тексту Радіодиктанту стане українська письменниця, перекладачка та науковиця Євгенія Кузнєцова. Читатиме Радіодиктант народна артистка України, акторка та телеведуча Наталія Сумська.
Радіодиктант транслюється на всіх платформах Суспільне Новини — телебачення, радіо та диджиталі:
- на хвилях Українське радіо та Радіо Культура
- наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура
- на YouTube-каналі Українського Радіо;
- на Facebook-сторінках Суспільного;
- а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".
Радіодиктант можна надіслати на перевірку паперовим листом на адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26 (з поштовим штемпелем, датованим не пізніше 27 жовтня), або фотографувати/відсканувати текст і надіслати його на електронну адресу rd@suspilne.media до 11:00 28 жовтня.
Запрошуємо ділитися своїми фото та враженнями із написання диктанту за гештегами: #пишеморазом #радіодиктант
#РадіодиктантНаціональноїЄдності

Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

ЦІКАВІ ФАКТИ
1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.

2 Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.

3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».

6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.

8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».

12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

!ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ

ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ

1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.

2. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.

3. Дотримуйтесь правил посадки в трамвай, тролейбус, автобус.

4. На зупинці не стійте близько біля дороги.

5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.

6. Не можна розпалювати вогнища .

7. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.

8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.

9. Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.

10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.

11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.

12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.

13. У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.

14. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.

15. Не використовуй піротехнічні засоби - це небезпечно!

16. Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися.

Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!

Канікули триватимуть з 29.10 по 04.11

До школи: 5 листопада

Європейський день боротьби з торгівлею людьми відзначається щорічно 18 жовтня.
Ця дата була започаткована Європейським парламентом у 2007 році з метою привернення уваги до серйозної проблеми торгівлі людьми та об'єднання зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій для боротьби з цим ганебним явищем.
Торгівля людьми є однією з найбільш небезпечних форм порушення прав і свобод людини і може включати:
Примусову працю
Сексуальну експлуатацію
Жебрацтво
Торгівлю органами
Втягнення у злочинну діяльність
Усиновлення з комерційною метою
Постраждати може будь-хто, незалежно від віку, статі чи соціального статусу, адже торгівці людьми часто користуються довірою, наївністю або бажанням швидкого заробітку.
В Україні, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення, це питання стало особливо актуальним, оскільки зросла вразливість громадян.
Якщо ви або ваші знайомі потрапили в ситуацію, пов'язану з торгівлею людьми, можна звернутися за допомогою на гарячі лінії:
15-47 – Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми.
527 або 0-800-505-501 – Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Секрети здорового харчування — це різноманітність раціону, регулярне харчування невеликими порціями, а також свідоме ставлення до їжі. Важливо включати до меню достатньо овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, нежирного білка та корисних жирів, обмежуючи при цьому надмірне споживання цукру, солі та оброблених продуктів.
Секрети здорового харчування
- Дотримуйтесь режиму: Їжте регулярно, не пропускайте сніданок і намагайтеся вечеряти за 2-3 години до сну. Це допоможе уникнути переїдання та підтримувати стабільний рівень енергії
-Їжте усвідомлено: Відмовтеся від відволікаючих факторів, таких як телефон чи телевізор під час їжі. Це дозволить краще відчути насичення та насолодитися процесом.
-Плануйте та готуйте заздалегідь: Складайте меню на тиждень, щоб уникнути спонтанних рішень купити шкідливу їжу.
-Зменште споживання шкідливих продуктів: Обмежуйте кількість цукру (до \(25-30\) г на день), солі та оброблених продуктів (ковбаси, сосисок, напівфабрикатів).
-Обирайте корисні жири: Віддавайте перевагу ненасиченим жирам з оливкової, соняшникової або лляної олії, горіхів та насіння, уникаючи трансжирів.
-Пийте достатньо води: Звичайна вода — найкращий напій. Пийте воду протягом дня, особливо за \(20-30\) хвилин до їжі, щоб зменшити апетит.
-Робіть харчування різноманітним: Додавайте до раціону якомога більше кольорових овочів та фруктів, цільнозернових продуктів, нежирного м'яса, риби, молочних та кисломолочних продуктів, бобових.
-Контролюйте порції: Не переїдайте. Якщо відчуваєте, що вже наситилися, відсуньте тарілку. Починайте прийом їжі з супу або салату.
-Не забувайте про рух: Фізична активність є невід'ємною частиною здорового способу життя. Ходіть пішки, займайтеся спортом, це допоможе підтримувати вагу та покращити здоров'я.

Під час війни підтримка ментального здоров'я є критично важливою. Стрес, невизначеність та травматичний досвід можуть мати значний вплив на психічний стан. Психологи рекомендують зосередитися на базових потребах, соціальній підтримці та контролі над тим, що можливо.
Ключові рекомендації для підтримки ментального здоров'я
1. Дотримуйтесь режиму дня та базових потреб
Сон: Намагайтеся підтримувати стабільний графік сну, оскільки його зміни можуть бути як ознакою, так і причиною погіршення стану.
Харчування та фізична активність: Збалансоване харчування та регулярні фізичні вправи (навіть проста ходьба) допомагають нормалізувати гормональний фон і зменшити рівень стресу.
Спрощений побут: Не вимагайте від себе занадто багато, дозвольте собі спростити рутинні справи.
2. Контролюйте інформаційний простір
Обмежте новини: Мінімізуйте час, який ви витрачаєте на перегляд новин, і уникайте постійного "залипання" в стрічках.
Обирайте надійні джерела: Довіряйте лише офіційним та перевіреним джерелам інформації, щоб уникнути паніки та дезінформації.
3. Підтримуйте соціальні зв'язки
Спілкування: Будьте відкритими до спілкування з рідними, друзями та близькими. Можливість виговоритися і поділитися своїми почуттями є важливою складовою психологічної стійкості.
Тактильні контакти: Обійми та інші безпечні фізичні дотики з близькими можуть допомогти зменшити тривогу.
Допомога іншим: Волонтерство або допомога тим, хто її потребує, може відновити відчуття контролю та сенсу.
4. Працюйте зі своїм емоційним станом
Знайдіть "зону контролю": Сконцентруйтеся на речах, які ви можете контролювати (наприклад, свої щоденні справи, допомога сусідам, догляд за домашніми тваринами), а не на глобальних подіях, на які ви не маєте прямого впливу.
Техніки релаксації: Використовуйте дихальні вправи, медитацію або білатеральну музику (що активує обидві півкулі мозку) для заспокоєння.
Позитивні спогади: Перемикайте увагу з негативних думок на приємні спогади або прості дії (наприклад, миття посуду).
5. Звертайтеся за професійною допомогою
Якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися самостійно, не соромтеся звертатися до фахівців. В Україні працюють безкоштовні лінії психологічної підтримки:
Лінія емоційної підтримки МОМ: 0 800 211 444 (працює щодня з 10:00 до 20:00).
Національна лінія запобігання самогубствам та психологічної підтримки (Lifecell, Vodafone, Київстар): 5522 (для військових та їх близьких), або інші доступні номери для цивільних осіб.
Піклування про ментальне здоров'я під час війни — це не слабкість, а необхідність для виживання та подальшого відновлення.

Пожежі є одними з найбільш руйнівних стихійних лих. Найнебезпечніші з них - загоряння будівель і споруд, оскільки вони безпосередньо загрожують здоров'ю і життю людини. В результаті таких пожеж люди отримують опіки, пошкодження, отруєння дихальних шляхів, позбавляються даху і майна. Розуміння небезпечних факторів пожежі має критичне значення для ефективного планування заходів пожежної безпеки, евакуації та рятувальних операцій.

Під час горіння виникає комплекс фізичних та хімічних процесів, які генерують множинні небезпечні фактори: від високих температур та токсичних газів до задимлення та зниження концентрації кисню. Кожен із цих факторів може призвести до травмування або загибелі людей, навіть за відсутності прямого контакту з полум'ям.

У цій статті детально розглянемо основні небезпечні фактори пожежі, механізми їх впливу на організм людини та способи мінімізації ризиків для забезпечення ефективного захисту життя та здоров'я.

День захисників і захисниць або День захисника України (День захисників Вітчизни)
Календарі різних країн: Україна
Всі дні та дати по темі: свята військових
День захисників і захисниць

Назва цього популярного в народі свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.
Характер загального народного свята, за даними проекту DilovaMova.com, цей День набув саме у 2014 році, коли виникло питання існування держави як такої, а саме після підступного нападу московії на рідну неньку Україну.

Саме зараз це один з найулюбленіших і шанованих у народі свят. Народна самосвідомість завжди прагнула до підтримки добрих ініціатив, та вшанування захисників і захисниць Батьківщини для народу стало однією з гарних славних традицій.
З історичної точки зору в Україні День захисників Вітчизни був закріплений на підставі Указу Президента незалежної України № 202/99 від 23-го лютого 1999-го року в переліку пам’ятних дат і професійних свят.
Однак останні події початку 2014-го року і неоголошена війна Росії проти України змусили переглянути багато поглядів українського суспільства. Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено це нове свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»). Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202.
З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутата Верховної Ради України.
У 2021 році нардепи підтримали проєкт закону №2325 про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю, яким перейменовується свято День захисника України на День захисників і захисниць.
Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День захисників і захисниць тепер відзначається 1 жовтня.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників і захисниць нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я, перемог і щастя! Нарешті мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники і захисниці!

Всеукраїнський День бібліотек
Календарі різних країн: Україна
Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.
Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.
До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.
За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.
На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Всі дні та дати по темі: свята військових
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб
Дізнатися більше
Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".
Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Щорічно 28 вересня в усьому світі відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом, головною метою якого є привернення уваги та підвищення обізнаності громадськості щодо даного захворювання.

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людей, яке спричинює нейротропний вірус сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту із прогресуючим пошкодженням центральної нервової системи і смертельним результатом.

Зараження людей сказом відбувається в основному при укусах та подряпинах інфікованої тварини або попаданні її слини на пошкоджену шкіру та/або слизові оболонки (ослинення).

Інкубаційний період сказу зазвичай триває 2–3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до 1 року залежно від:
• місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову);
• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
• віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Ліків проти сказу не існує, у хвороби 100% летальність. Єдиний шанс врятуватись після укусу інфікованої тварини – екстрено вакцинуватись.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Курс антирабічних щеплень включає 5 щеплень:
• у день звернення до лікаря (0-й день);
• на 3-й день;
• на 7-й день;
• на 14-й день;
• на 28-й день.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, ослинення слизових оболонок, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін.

Протягом вересня 2025 року спеціалістами ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» та її відокремлених структурних підрозділів проводилася посилена комунікаційна кампанія щодо профілактики сказу на території Івано-Франківської області. Просвітницькими заходами охоплено медичних працівників закладів охорони здоров’я, школярів та студентів закладів освіти, проведено бесіди та розповсюджено інформаційні матеріали серед населення області під час виїзних акцій «День здоров’я», тощо.

Вкотре наголошуємо:
– Якщо вас вкусила домашня тварина, яка виглядає здоровою, у неї є щеплення проти сказу, а у вас – можливість спостерігати за нею 10 днів, щеплення можна не робити. Проте, якщо тварина виглядає хворобливою чи у вас є сумніви, якнайшвидше зверніться до лікаря, щоб отримати антирабічну вакцину та імуноглобулін.

– Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться за медичною допомогою! Зволікання може коштувати Вам життя!

Всесвітній день туризму

Туризм - це вигода в усіх напрямках
Дізнатися більше
Історія стверджує, що туризм в сучасному розумінні, як масове явище і широкодоступна можливість здійснення подорожі, виник порівняно недавно, на початку минулого століття. Стрімко набираючи обертів, це явище стало на стільки популярним, що туризмом в тій чи іншій мірі стало займатися переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поняття туризму почало швидко обростати специфічними термінами і визначеннями. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків.

Популярність туризму пояснюється дуже просто, туризм - це вигода в усіх напрямках. Він не тільки сприяє процвітанню і благополуччю туристичних регіонів, активно підтримує високий рівень культурного збагачення, яке отримують мандрівники в процесі здійснення своєї поїздки, а й дає величезний заряд бадьорості.
За даними проекту DilovaMova.com, розуміючи користь і важливість розвитку доступного туризму, в 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято - «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня. Метою цього свята було не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн. Девіз 1980 років був «Внесок туризму у збереження культурної спадщини, у загальний мир і взаєморозуміння», наприклад, в 2009 році це «Туризм - тріумф різноманітності», в 2017 девізом була фраза «Стійкий туризм - інструмент для розвитку».

Безліч країн підтримали ініціативу цієї поважної світової організації. Так, наприклад, в незалежній Україні Всесвітній день туризму був додатково закріплений указом Президента Україні від 21-го вересня 1998-го року № 1047/98 і носить назву «День туризму», відзначається також 27-го вересня.Листівки
Традиційні урочистості, які присвячені до святкування Дня туризму, включають дії для заохочення туристичної активності, знижки та акції. Бізнес і офіційні особи висловлюють свою підтримку туристичної галузі, проходять презентації та відкриття нових туристичних напрямків для всіх категорій туристів.
День туризму - свято всіх, хто хоч раз відчув себе в ролі мандрівника, вибираючись з щоденної буденної суєти в ліс або на поле, на берег річки або озера, на море чи курорт, а також в інші місця, на які так багата наша улюблена земля! Цілком природно, що це свято і тих, хто сам безпосередньо зайнятий у цій сфері - сфері туристичного бізнесу. Свято персоналу та керівників готельних комплексів, співробітників туристичних компаній і музейних працівників, а також всіх, хто намагається професійно забезпечувати наш повноцінний відпочинок. Зі святом всіх, небайдужих до туризму людей!

День партизанської слави України
Календарі різних країн: Україна
Всі дні та дати по темі: свята військових
День партизанської слави відзначають як данину всенародної шани героям
Дізнатися більше
22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.
День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.
Сьогодні ми згадуємо і про подвиг воїнів Української Повстанської Армії, які боролися за незалежність України проти німецьких військ. З розсекречених документів вже відомо, що вони доставляли багато клопоту німецьким окупантам. Про це свідчать німецькі документи часів Другої світової війни, наприклад, в звіті СД за 19 березня 1943 йдеться: «У генеральному окрузі Волинь-Поділля націоналістична українська ... банда розвиває власну активність ..."; в липні 1943 року занепокоєність ситуацією з УПА висловив керівник генерального округу Волинь-Поділля Шене в записці на ім’я А. Розенберга: «на Волині немає жодної області не зараженої націоналістичними бандами. Особливо в західних областях ..."; шеф СД в Галичині телеграфував 22 квітня 1944 керівнику СС Г. Мюллер: "УПА виступає в регіоні як переконлива дестабилизирующая сила".
Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.
Урочисті і пам’ятні заходи в цей День включають виступи офіційних осіб, меморіальне покладання квітів до монументу вічного вогню, влаштовують народні гуляння, концерти та показ документальних фільмів на тему партизанського руху і подвигу того часу по телебаченню, звучать полум’яні слова і т.д.