Новини 9 клас

Аналіз стану і динаміки розвитку та протидії терористичній діяльності на території України свідчить про негативну тенденцію до втягування спецслужбами рф неповнолітніх осіб та молоді до протиправної діяльності терористичного характеру, а саме: розповсюдження анонімних матеріалів про замінування об’єктів критичної інфраструктури, місць масового скупчення людей, закладів освіти підпалів автотранспортних засобів, що належать Збройним силам України, об’єктів, що забезпечують функціонування залізничного транспорту, тощо.
Для учнів та батьків, 9 класу була проведена роз'яснювальна робота

Олімпійські ігри зародились у Стародавній Греції ще у VІІІ ст. до н.е. і регулярно проводились понад тисячу років. Безпосередньо зародження Олімпійських ігор пов’язують із іменами легендарного грецького героя Геракла, царя Пелопса, спартанського законодавця Лікурга та еллінського царя Іфіта.

Вважають, що Олімпійські ігри Стародавньої Греції почали свій відлік у 776 р. до н.е., коли офіційно було зафіксовано ім’я першого переможця Ігор Коройба, який за професією був пекарем.

Перші Олімпійські ігри тривали один день, а програма включала лише один вид спорту – біг. Із розквітом і зростанням популярності Ігор їх програма змагань поступово розширювалась. У період розквіту вони проходили протягом п’яти днів. Програма змагань включала біг на різні дистанції, панкратіон (поєднання боротьби з кулачним боєм), пентатлон (п’ятиборство, до нього входили стрибки у довжину, біг, метання диска, метання списа і боротьба), кулачний бій, перегони на колісницях.

У червні 1894 р. П’єр де Кубертен скликав у Парижі міжнародний конгрес для вирішення питання про відновлення Олімпійських ігор. Це був історичний Конгрес, тому що на ньому було ухвалено рішення про введення Ігор І Олімпіади сучасності та створення Міжнародного олімпійського комітету на чолі з Деметріусом Вікеласом, представником Греції, П’єром де Кубертеном як секретарем.

Ігри І Олімпіади сучасності відбулись в Афінах 1896 року. В них взяли участь 245 спортсменів із 14 країн світу, які змагались у 9 видах спорту.

До олімпійської символіки належать олімпійська емблема, олімпійський прапор, олімпійське гасло, олімпійський гімн, олімпійський вогонь та олімпійський смолоскип.

Пожежа — неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя і здоров’я людей.
Причини пожеж:
• хуліганство;
• недбале поводження з вогнем;
• неправильне поводження з відкритим вогнем;
• порушення правил опалювання приміщень з використанням печей;
• порушення правил користування зварювальними апаратами;
• порушення правил експлуатації електромереж і електроприладів;
• порушення правил користування газовими приладами;
• самозапалювання легкозаймистих речовин при підвищеній температурі;
• «сонячні зайчики» від дзеркал, скла, металу;
Які можуть бути наслідки пожежі?
1. Порушення здоров’я людей:
— опіки;
— отруєння продуктами горіння.
2. Загибель людей.
3. Знищення матеріальних цінностей.
Страшних збитків приносить пожежа, якщо вона відбувається в місцях великого скупчення людей, то чисельність жертв дуже велика. Це пояснюється розгубленістю, панікою, люди метушаться не знають, що робити. Головне в цій ситуації не втратити голову і знати правила евакуації з місця пожежі. блискавки.
Запам'ятайте, пожежі кожен рік завдають нашій державі величезних збитків. У вогні гинуть люди, тварини, рослини, майно. Значні кошти витрачає держава на гасіння пожеж. Щоб уникнути таких трагічних наслідків, усі повинні постійно дотримуватися вимог пожежної безпеки. Тільки за таких умов наше життя і матеріальні надбання будуть збережені.
Пожежа була і є найнебезпечнішим стихійним лихом. Внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. Хотілося б звернути вашу увагу на банальні, але водночас необхідні знання правил пожежної безпеки. Бо, як відомо, найкращий спосіб захиститися від пожежі – не спричинити її.

Як діяти учням та вчителям у разі пожежі в школі?
Негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, зачинити двері у класі, де горить. Якщо побачите охоплене вогнем приміщення, не намагайтеся увійти в нього.
Повідомити про пожежу дирекцію школи, вжити належних заходів щодо евакуації дітей та людей із приміщення.
Почувши сигнал тривоги, учні стають біля парт і за вказівкою вчителя залишають по одному клас, останнім іде вчитель із класним журналом. Належить зачинити двері класної кімнати й усі інші двері на шляху евакуації. Усі, кого не було в школі під час сигналу тривоги, повинні негайно йти до місця збору й приєднатися до свого класу чи групи.
Місце збору повинне бути під навісом чи в іншому приміщенні
Нікому не можна повертатися в приміщення
Серед евакуйованих, що зібралися на пункті, проводять перекличку (за класним журналом). Директор школи після сигналу тривоги йде до збірного пункту і там приймає рапорти від усіх підрозділів
Для дітей із обмеженими можливостями та неврівноваженою психікою повинні бути заздалегідь передбачені спеціальні заходи з евакуації.
Вже до прибуття пожежної охорони слід знати, де саме, у якому приміщенні пожежа і чи всіх евакуювали. Повинен бути план евакуації зі школи. Начальника прибулого пожежного підрозділу зустрічають, маючи повну інформацію.
Як поводитись під час пожежі в навчальному закладі, коли поруч з учнем нема дорослої людини?
Пожежа у твоєму класі, в приміщенні, в якому ти перебуваєш:

якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи іншим;
якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна драбина, використовуй її;
під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;
захищай органи дихання і затули щілини під дверима (краще вологими ганчірками);
подавай сигнали рятувальникам.
Пожежа в коридорі:

перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильним боком долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй – там пожежа;
ручка холодна – визирни в коридор. Коли там вогонь або багато диму зачини двері;
якщо диму небагато і він іде з низу, це означає, що пожежа – на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;
якщо неможливо залишити приміщення, а в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером «101», щоб повідомити про себе. Стояти слід у приміщенні з виходом до вікна;
якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайся вниз сходами, захистивши органи дихання.
Профілактика пожежі в школі

У перший день навчальної чверті проводять інструктаж з усіма дітьми і персоналом щодо процедури евакуації на випадок пожежі. Його повторюють раз на чверть чи півріччя, про що роблять відповідний запис у класному журналі.

У приміщеннях та на території закладу освіти заборонено курити і розкидати запалені сірники, застосовувати в приміщеннях відкритий вогонь. Не дозволено розпалювати вогнища, спалювати сміття, відходи, пакувальні матеріали.

Використовувати пожежний інвентар та інструменти можна тільки за призначенням.

Не користуватися у приміщеннях електрокип’ятильниками, електрочайниками (крім спеціально відведених і обладнаних для цього місць), не залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, радіоприймачі тощо.

Черговим учням після закінчення уроків належить зачинити вікна, вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком чергового освітлення та електрообладнання, яке, за вимогами технології, повинно працювати цілодобово).

Слід оглянути приміщення, переконатися, що немає порушень, які можуть призвести до пожежі, й тільки після цього замкнути двері. У разі виявлення порушень доповісти черговому вчителеві, класному керівнику, керівнику навчального закладу або працівникові, який його заміщує.

Кожен учасник навчально-виховного процесу, який виявив пожежу або її ознаки, зобов’язаний: негайно повідомити про це за телефоном «101» у пожежну частину (слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, що саме горить, а також своє прізвище); задіяти систему оповіщення людей про пожежу й під керівництвом дорослих розпочати евакуацію із будівлі в безпечне місце відповідно до плану евакуації.

Як зазначив священнослужитель під час проповіді, Герої не вмирають, вони житимуть у наших серцях вічно, на сторінках історії, на вулицях, іменами яких буде їх названо. «Вічна пам'ять загиблим нашим воїнам, робімо все, щоб захистити нашу Україну, будьмо люблячими синами нашої землі.
Перегляд презентації "Толерантне ставлення до ветеранів/ветеранок"

10 років боїв за Іловайськ – трагедії та незламності українських воїнів

За травень–серпень 2014 року українські підрозділи провели більше 40 операцій – звільнили дві третини окупованих територій, понад 100 населених пунктів Донецької та Луганської областей. Сили АТО поступово брали ситуацію під контроль, локалізували деякі угруповання, звужували кільце ізоляції, віддаляли його від державного кордону. З’явилася можливість блокувати російських окупантів у районах Донецька, Макіївки, Горлівки, Луганська і розділити їх на окремі осередки і створити передумови для успішного завершення збройного конфлікту на Сході України.
Спогади учасників боїв за Іловайськ
Із книги “Дівчата зрізають коси”:
Із книги “Без ротації”
“А потім був Іловайськ. Від смерті нас тоді врятувала 90-річна місцева жителька, у квартирі якої ми переховувалися… Коли ми зайшли в місто, у мене було шосте чуття, що щось станеться… І буквально за 15 хвилин почався обстріл. Ми йшли у хвості колони, прикривали. Я почув чергу – повертаюсь Тарас [Костанчук - авт.] лжить. Я до нього. Підняв. Бачу, що живий – і в цей момент мені в ногу потрапляє куля. Я з Тарасом дострибав на одній нозі до будинку, почав гукати про допомогу, але вже ніхто не чув – всі відійшли. Поряд був під’їзд, ми заскочили туди. Діяли на автоматі. Я на адреналіні болю майже не відчував. Почали шукати квартиру, ввалились туди і впали на підлогу. Коли обстріли спинились у коридор вийшла Клавдія Іванівна. Їй тоді було 90 років і вона не мала сил спускатися, ховалася у ванній кімнаті. У часи Другої світової була санітаркою, тож взялася перев’язувати наші рани.
Всеукраїнська акція пам’яті “Сонях”

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинуло багато українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже дозрівали. Саме тому сонях обрано символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Запрошуємо українців долучитися до щорічної акції пам’яті “Сонях” - робити стилізовані соняхи з тканини та розміщувати їх на одязі на лівій стороні грудей. До створення символічних соняхів закликаємо залучати дітей та юнацтво, щоб з молодості промотувати шанобливе ставлення до захисників і захисниць України та пояснювати значення цього дня для нашої країни.

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу на серпень 2022 року

«у війні проти російських загарбників загинули майже 9 тисяч українських героїв».

Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

Наприкінці травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила рішення про створення Національного військового меморіального кладовища, на якому з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць. Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна.

Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.

День державного прапора: коли з'явилось свято
На початку 90-х день прапора відзначали 24 липня. Це було неофіційне свято, яке вшановували лише у Києві в пам'ять про перше підняття синьо-жовтого прапора над будівлею Київської міської ради у 1990 році. На загальнодержавному рівні свято почали відзначати у 2004 році. 23 серпня тодішній президент Леонід Кучма офіційно запровадив День державного прапора.

День Державного прапора України 2024: дата та історія свята
Українці на початку 1990-х років з синьо-жовтим прапором

День державного прапора: чому свято відзначають 23 серпня
Чому 23 серпня обрали датою святкування дня прапору, достеменно невідомо. В мережі можна зустріти інформацію, що 23 серпня 1991 року синьо-жовтий стяг занесли до будівлі Верховної Ради одразу після невдалого путчу ДКНС. Проте ця подія сталася 24 серпня, а підняття прапору над парламентом відбулось у вересні.

День державного прапора: чому свято відзначають 23 серпня
Урочисте внесення синьо-жовтого прапора до Верховної Ради України 24 серпня 1991 року
28 січня 1992 року депутати затвердили постанову, в якій Державним прапором України вважається "прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої синього кольору, нижньої жовтого кольору" шириною 2 метри та довжиною 3 метри. Згодом визначення додали в Конституцію, за яким державний прапор України це "стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів".

Чому кольори українського прапора синій та жовтий
Українці почали використовували синій та жовтий кольори у національних символах з 14 століття. Вони зображувались на гербі стародавнього Львова та печатках Галицько-Волинського князівства тощо. З 15 століття кольори були представлені на різноманітних гербовниках, зображували золотого лева на синьому тлі.

В якості національних ці кольори затвердили в кінці 19 століття. Найчастіше комбінацію синього та жовтого прапора використовували на Галичині на офіційних документах, листівках, картинах. Цікавим є те, що іноді зверху стяга був жовтий колір, іноді — синій.

День Державного прапора України 2024: дата, історія свята, чому кольори синій та жовтий
Поштова листівка "фантової лотереї" товариства "Сокіл" у Львові, 1902 рік, фото: sicheslavschina.blogspot.com
Після революції 1917 року українці стали активно використовувати жовто-синій прапор. Його сенс був схожий, але кольори називали по-різному. Деякі використовували визначення "синьо-жовтий", інші "блакитно-жовтий", "жовто-синій" та "жовто-блакитний". Навіть історик Михайло Грушевський описував прапор як синьо-жовтий, а іноді — жовто-блакитний. У 1918 році Центральна Рада в законі про флот описала прапор як "полотнище в блакитному і жовтому кольорах".

Гетьман Павло Скоропадский ухвалив військовий прапор Української Держави у вигляді стяга білого кольору з синім хрестом всередині, а в крижі — національний прапор з "блакитної та жовтої горизонтальних смуг". Директорія в документах визначала синьо-жовтий колір прапору. Згодом усі політичні сили використовували різні назви, допоки синій та жовтий кольори не визначили офіційно у Конституції.

Що означають кольори українського прапора
Традиційно вважається, що синій колір прапора означає небо, а жовтий — українські поля. Також зустрічається тлумачення жовтого як "золотої пшениці", "сонця" або як суміш "ланів, осяяних сонцем". Синій завжди асоціювався з синім або голубим небом, іншого визначення не було.

День Державного прапора: Що означають кольори українського прапора
Прапор України з гербом Гетьманщини

Не жито і не небо. 5 міфів про український прапор

Як святкують День Державного прапора в Україні
Зазвичай 23 серпня проходить урочисте підняття Державного прапору України. Згодом проводять різноманітні заходи: вручення паспортів громадянина юнакам і дівчатам, молитви за Україну та український народ релігійними організаціями, різноманітні концертні програми, фестивалі, гала-концерти тощо. Також на свято усі райони міста готують вуличні акції, ярмарки та інформаційні виставки. Проте під час повномасштабного вторгнення великих масових гулянь на день прапора не відбувається.

Чому День Незалежності важливий для кожного українця — історія свята

Україна 24 серпня відзначає 32-гу річницю проголошення Незалежності. Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.
Саме 24 серпня народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум.
Суспільне Культура розповідає про те, чому саме цей день тепер є найважливішим у державі й чому ми могли святкувати незалежність у липні
Перший День Незалежності
Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Перший День Незалежності
Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про День проголошення незалежності України":

"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України".
17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних.

І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: "16 липня — День незалежності України" (статті 73).

Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.

Шлях до 24 серпня
Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путч — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад.

Тож 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.
Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.

На референдум винесли одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" У голосуванні взяли участь 31 891 742 людини — 84,18 % населення України. З них 90,32 % (28 804 071 людина) проголосували за.

І вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову "Про День незалежності України":

"1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову ВР УРСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність".
Після цього дату державного свята замінили й у Кодексі законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначаємо 24 серпня.

Кожна дитина, незалежно від віку повинен знати відповіді на прості питання, які можуть врятувати йому життя в критичній ситуації:

- що необхідно робити, якщо в будинку, квартирі, дитячому садку або школі пожежа? Правильна відповідь – вийти з охопленого вогнем приміщення або будівлі, а потім зателефонувати в службу порятунку за номером 101 або 112, назвати своє ім’я, адресу та причину виклику;
- чи можна грати з сірниками, бенгальськими вогнями, феєрверками або запальничками? Грати з будь-якими предметами, які можуть викликати загоряння, дуже небезпечно;
- чи можна чіпати електроприлади мокрими руками? Ні в якому разі! Вода – чудовий провідник електрики і дотик електроприладів під напругою мокрими руками може призвести до короткого замикання і займання проводки;
- чим можна і чим не можна гасити пожежу? Звичайну пожежу можна гасити водою, піском, землею та іншими сипучими матеріалами. Для цих цілей підійдуть земля з квіткового горщика, порошкоподібний засіб або пральний порошок, пісок з лотка для тварин. Крім того, на вогонь можна накинути щільну тканину і притиснути краю до поверхні – для цього підійде ковдра, пальто, щільне покривало.

Що потрібно знати
Кілька простих правил, які повина знати кожна дитина на випадок пожежі:
- головне – вийти з охопленої вогнем кімнати або будинку;
- якщо самостійно зателефонувати в службу порятунку не можна – потрібно покликати дорослих на допомогу. Для цього можна використовувати сусідів або перехожих;
- дим набагато небезпечніше, ніж відкритий вогонь. Під час пожежі потрібно дихати через мокру ганчірку і рухатися до виходу поповзом-внизу диму менше;
головне правило під час пожежі – зберігати спокій і чекати приїзду рятувальників.

Чого робити ні в якому разі не можна!
Ну, і наостанок поговоримо про категоричні заборони. Під час пожежі, ні в якому разі не можна:

- ховатися від вогню під ліжком, в шафі або під ковдрою. Перший інстинкт дитини – сховатися від небезпеки. На жаль, саме ця дія і призводить до великої кількості трагічних випадків;
- користуватися для виходу з дому ліфтом. Ліфт є пасткою під час пожежі – навчіть дитину використовувати пожежні виходи;
- намагатися погасити вогонь самостійно. Невелике вогнище пожежі за умови наявності вільного виходу з дому можна спробувати погасити, але якщо вогонь вже відрізає шляхи відходу – ризикувати не треба. Для маленьких дітей це особливо актуально – навчіть дитину відразу виходити по евакуаційних шляхах;
збирати іграшки або намагатися врятувати домашніх вихованців під час пожежі.

Евакуація з Азовсталі у полон
Оборона Маріуполя була надважкою від самого 24 лютого 2022 року: російські окупанти оточили місто, нещадно руйнуючи всю інфраструктуру. Масивні авіабомби постійно летіли й на Азовсталь. На комбінаті тоді ховалися як звичайні маріупольці, так і бійці полку Нацгвардії Азов, морські піхотинці, прикордонники, поліціянти. У людей закінчувалася провізія, вода та ліки, було багато поранених, тому постала нагальна потреба в евакуації із заводу.

Командир 36 окремої бригади морської піхоти ВМС Сергій Волинський (Волина) закликав іноземні держави провести екстракцію з Азовсталі – вивезти сотні військових та цивільних у безпечне місце. Росіяни ж тривалий час не погоджувалися на будь-які умови евакуації. 16 травня окупанти продовжили спроби зайти на Азовсталь.
Того ж дня російське Міноборони заявило, що домовилося з українськими захисниками про вивезення поранених бійців, але на окуповану територію – до медичного закладу в Новоазовську.
У Генштабі ЗСУ зазначили, що гарнізон Маріуполь виконав поставлене бойове завдання, тому командири підрозділів отримали наказ зберегти життя свого особового складу.
– Розпочалася евакуація 53 важкопоранених військовослужбовців. Їх доставлено до медичного закладу у Новоазовську. Ще 211 захисників через гуманітарний коридор були евакуйовані до Оленівки з подальшим поверненням їх на підконтрольну Україні територію через процедуру обміну, – йшлося у повідомленні Генштабу.
Процес евакуації з Азовсталі тривав з 16 до 21 травня під гарантії безпеки від ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста, а також Туреччини, Швейцарії, Франції та Ізраїлю.
Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що захисники, виведені із заводу Азовсталь, мають бути звільнені за процедурою обміну.
Теракт в Оленівці: що відомо
Виправна колонія №120 в окупованій з 2014 року Оленівці стояла пусткою. Окупанти ж із початком повномасштабної війни вирішили розконсервувати її та звозити туди на фільтрацію українських військовополонених.
Вранці 27 липня 2022 року російські охоронці відвели групу ув’язнених на промислову територію. Людей завели до абсолютно необлаштованої шлакоблокової будівлі з бляшаним дахом: там просто стояли ліжка без матраців, також нашвидкуруч викопали яму-туалет.
Полоненим 28 липня заборонили виходити надвір.
Вибухи на території колонії сталися у проміжку від 22:00 28 липня до 01:00 29 липня.
За свідченнями тих, хто вижив, картина була страшною: все в крові, у людей були відірвані кінцівки, розірвані животи. Лежали обвуглені тіла. На допомогу кинулися полонені медики та наші військові з інших бараків, проте керівництво в’язниці не дозволило навіть близько підійти. Швидкі за пів години теж стояли у воріт в’язниці, та й їх не пускали.
Лише за шість годин поранених почали вивозити. А до того часу ще більше людей померли від больового шоку та втрати крові.
До лікарень везли КамАЗами, у які поранених складали абияк. Машини, їдучи, на ямах не гальмували, через це азовці також травмувалися. В одній машині дорогою до лікарні загинули ще двоє українців.
Розслідувачі Медійної ініціативи за права людини опитали свідка, який бачив, як росіяни принесли на місце теракту мішок із якимись уламками й розкидали їх.
Із наступного дня тих, хто вижив, ізолювали від решти військовополонених у колонії. В аналізі ООН зазначається, це робилося для того, щоб ті, хто вижив, не змогли розповісти іншим про вибух, оскільки деякі в’язні мали доступ до мобільних телефонів і прямий зв’язок з Україною, повідомляє AP у своєму розслідуванні
Також інших українських в’язнів відправили до розбомбленої казарми і наказали прибрати уламки та рештки тіл. Є свідки, які бачили чоловіків в камуфляжі, що принесли ящики на місце вибуху і розклали на лавці неподалік фрагменти снарядів HIMARS.
Згодом прибули російські офіційні особи у супроводі російських журналістів, чиї знімки покручених, обвуглених двоярусних ліжок облетіли весь світ. За словами полонених, після того, як всі пішли, чоловіки в камуфляжі забрали уламки ракет HIMARS у ящики та зникли.
До речі, згідно із Женевською конвенцією, ненадання допомоги пораненим є воєнним злочином, що кваліфікується як жорстоке поводження з полоненими.

28 червня червня українці в 28-й раз в історії відзначать День Конституції України. Цього дня ми вшановуємо головний документ нашої країни, який визначає державний устрій країни та гарантує права громадян. Зазвичай на честь Дня Конституції українцям дають додатковий вихідний, проте під час воєнного стану цю норму скасовано.
Історія Конституції України
Першою українською державною збіркою законів історики вважають ухвалену в 1710 році Конституцію Пилипа Орлика. Документ регулював відносини між гетьманом і запорізькими козаками, висловлюючи інтереси останніх. Чинності ця конституція так і не набула.
Другу в нашій історії конституцію ухвалила Центральна Рада УНР 1918 року. Головним у розробці законів був історик Михайло Грушевський. Конституція проголошувала незалежність УНР і визначала парламентський устрій держави. Незабаром після цього в країні стався переворот Скоропадського, і документ було скасовано.
Після заснування Радянського Союзу з'явилася Конституція УРСР, яка мала кілька редакцій.

Вітаю васзі святом чудовим – зі святом Останнього дзвоника! Бажаю тобі добре відпочити і все літо нехай пройде, немов суцільне свято! Бажаю тобі багато натхнення, удачі, чудес – хай гарний настрій завжди буде з тобою!

Протягом тижня
з 27.05 по 31 05
у 8 класі
було проведено цикл заходів
щодо підтримки ментального здоров'я.

• Серії уроків,
• тренінгових занять,
• практичних вправ,
• переглянуто серіал для підлітків " Ден і Рора проти корпорації С"
• на батьківських зборах надана батькам роз'яснююча інформація " Як допомогти дитині при стресі"
o детальна інформація на блозі

Від 1944 до сьогодення: 18 травня - вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Щороку 18 травня ми згадуємо трагічні події минулого і вшановуємо пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей день став символом відданості і пам'яті про страшні події, які залишили глибокий слід у серцях мільйонів людей.

У 1944 році кримські татари стали об'єктом жорстокої політики депортації з їхньої батьківщини, Криму. Сталінський режим виправдовував цей злочин, розповсюджуючи міфи про "народ-зрадник", проте справжня мета полягала у виселенні кримськотатарського народу з їхніх земель та позбавлення їх прав. Масове виселення призвело до смерті тисяч невинних людей від голоду, хвороб, важкої праці та насильства.
Як тоталітарний режим вчинив злочин проти кримськотатарського народу?
Злочин геноциду кримськотатарського народу, який відбувся 18 травня 1944 року, був скоординованим та масштабним діянням радянського тоталітарного режиму. Саме цього дня почалася операція, яка передбачала масове виселення кримських татар з їхньої батьківщини, детатаризацію Криму. Ця операція була частиною загальної політики репресій, депортацій та етнічних чисток, які проводились сталінським режимом.

Радянська влада звинуватила кримських татар у співпраці з нацистськими окупантами та заздалегідь підготувала цілу операцію для їхнього виселення. Однак, процес репресій має значно глибше коріння, яке сягає аж у XVIII століття. Після анексії Криму Російською імперією у 1783 році, почалася політика примусової русифікації та "чисток" корінних народів, зокрема кримських татар. Упродовж століть ця політика періодично підсилювалася і приймала різні форми, але завжди мала на меті відчуження та позбавлення прав етнічних мешканців.

Постанова Державного Комітету Оборони про примусове виселення від 11 травня 1944 року, стала кульмінацію страшного процесу геноциду кримськотатарського народу. Вранці 18 травня, а в деяких населених пунктах 17 травня, спеціальні підрозділи НКВС і військові почали вдиратися у кримськотатарські будинки, арештовуючи або розстрілюючи мешканців. Людей забирали з їхніх осель навіть не дозволяючи взяти необхідні речі, адже на збори було не більше 15 хвилин. В основному це були жінки, діти та люди літнього віку, адже багато чоловіків і досі перебували на фронті.

Під час цієї операції тисячі кримських татар були засуджені на смерть або депортовані до Середньої Азії, Сибіру. Вже о 8-й ранку близько 48 400 людей були вивезені до Узбекистану, а наступного дня було депортовано в ешелонах 165 515 кримських татар. Багато з них загинули під час перевезення в нелюдських умовах. Люди мали провести в середньому 2-3 тижні в товарних вагонах без води, їжі та медикаментів, тому близько 7000-7900 кримських татар не пережили це пекельне переселення.
Такі неймовірні темпи дозволили загарбникам вже 20 травня відзвітувати Москві про повну зачистку Криму від кримськотатарського населення. Цей злочин став одним із найжахливіших прикладів насильства і порушення прав людини часів сталінської епохи і залишив глибокий слід в історії.

Згідно з документами, збереженими в архівах, у листопаді 1944 року понад 190 тисяч кримських татар були вимушено виселені, отримавши статус "спецпереселенців". Таке офіційне маркування відкривало двері для невпинного контролю радянського апарату, обмежених прав та примусової праці, що приводила людей до повного виснаження. Так, за півтора року депортації лише в Узбецькій РСР від важкої праці та нелюдських умов проживання померло близько 30 000 людей.

Ця трагедія є важливим свідченням про те, як тоталітарні режими порушували права людини і вчиняли злочини проти людяності. Вони мають велике значення для збереження пам'яті та справедливості.

Головний атрибут Дня вишиванки - це вишивана сорочка, яка вважається символом ідентифікації українського народу. Розповідаємо про історію свята, значення вишиванки та коли українці почали носити вишиванку вперше
Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки – це свято, яке покликано зберігати традиції українського національного одягу. Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу ​​долю та родинну пам’ять. Попри свою багатовікову історію вишиванка – це модно та дуже стильно. Немає більше національного одягу, який би так добре вписувався в сучасність, як українська вишиванка.

Долучитися до святкування Дня вишиванки легко – достатньо лише прийти на роботу чи навчання у вишитій сорочці.

В День вишиванки розказуємо про її значення для українського народу, а також цікаві факти та традиції.

Історія свята День вишиванки

День вишиванки не привʼязаний до жодного національного свята, він виник як флешмоб. Ідея свята Всесвітній день вишиванки належить студентці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. Дівчина звернула увагу, що багато студентів час від часу одягають вишиту сорочку на пари та запропонувала одного дня всім одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. У першому заході, який відбувся у 2006 році взяли участь лише кілька десятків студентів. У наступні роки кількість учасників акції збільшувалась, захід підтримали викладачі ВНЗ, вчителі та студенти з інших міст.

Українська діаспора популяризувала свято у всьому світі, тепер День вишиванки набув міжнародних масштабів. В цей день український традиційний одяг одягають люди у 70 країнах світу.

Значення вишиванки для українського народу

Багато сторіч вишиванка слугувала для українців оберегом від усього зла. Українці вірять, що наділена величезною силою, вишиванка здатна творити чудеса. Науковці стверджують, що у національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те йдеться в обрядових народних піснях. Вже багато сторіч вишиванка несе у собі духовне багатство, мудрість та традиційний зв’язок багатьох поколінь, який не переривається віками.
Коли українці почали носити вишиванку?

У 1909 році в селі Мартинівка Черкаської області було розкопано скарбницю. Знайдені в ній речі датуються VI століттям, серед них було дві статуетки – чоловіки, які одягнені у довгі широкі сорочки з візерунковою вишивкою на рівні грудей, які нібито танцюють гопак. Згідно з легендою – це образи давніх слов'ян (Роксолан, Язигів, Аорсів), які носили вишиванки, голили голови оселедцями й носили вуса.

Найдавніший зразок вишивки було знайдено у Миколаївській області. Шматок пурпуру, який вишитий золотом є фрагментом жіночого сарматського вбрання. Він датується першим тисячоліттям нашої ери.

Кожен регіон України має свою особливу техніку вишивки

Загалом в Україні існує близько двохсот різних технік вишивання та більше сотні вишивальних швів. Кожна область має не лише власну техніку вишивки, а й тематику орнаменту, традиційні кольори та деталі. Одним з найоригінальніших видів вишивки визнана борщівську – сорочки рясно розшиті чорними нитками. У дивовижної краси борщівської вишивки закарбовані фрагменти трипільської культури.

Ще один популярний вид — поліхромні або багатобарвні вишиванки. Раніше їх носили жителі Карпат, Закарпаття, Буковини та Гуцульщини.

Однією з найскладніших вважається полтавська вишиванка – білим по білому. Натхненням для такої вишивки стала природа: раніше жінки вишивали переважно взимку, коли не було роботи на городі.

Неможливо уявити людську цивілізацію без такого явища, як сім’я. Саме в цьому осередку суспільства формується особистість кожної людини, а також зберігається традиція спадкоємності поколінь. В різних країнах чи національних спільнотах сім’ї можуть мати різні форми, які виражають різноманіття індивідуальних вподобань і соціальних умов. Але для того, щоб досконало функціонувати, сім’я потребує захисту й допомоги. Тому в більшості держав постійно діють спеціальні програми, спрямовані на благополуччя й стабільність сімей. Багато зусиль в цьому напрямку докладає й ООН, і саме завдяки цій організації існує Міжнародний день сім’ї, який відзначається щороку 15 травня.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СІМ’Ї?
Сім’я традиційно являє собою систему відносин між чоловіком і жінкою та батьками й дітьми, засновану на шлюбі чи кровній спорідненості. Також характерними ознаками сім’ї є відокремлене місце проживання та спільний бюджет
Звісно, людські сім’ї не одразу набули такого вигляду — первісні люди жили групами з кількох десятків дорослих осіб, які мали між собою безладні статеві зв’язки. Згодом сім’ї стали утворюватися на основі так званого групового шлюбу, тобто шлюбних відносин між представниками одного покоління, незалежно від їхньої кровної спорідненості. Коли в людей з’явилися табу на статеві зв’язки всередині одного роду, груповий шлюб став характерним для представників одного покоління, але різних родів — наприклад, групи сестер з одного роду та групи братів з іншого. В рамках таких груп часто складалися вибіркові стійкі відносини одного чоловіка з однією жінкою, що зрештою призвело до нової, парної форми шлюбу.

13 травня – Всесвітній день мігруючих птахів

Сьогоднішній день в екологічному календарі присвячений мігруючим птахам

Через Україну проходять 3 основні міграційні шляхи птахів:

уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу;
Азово-Чорноморський із найбільшою кількістю перелітних птахів;
Дніпровський – проходить уздовж річки Дніпро та його притоки Десни.
Війна, яку розв’язала росія на території України, має суттєвий вплив на екосистеми не тільки в межах нашої держави. Це значним чином впливає на міграційні шляхи та існування видів.

Під загрозою – заповідні території міжнародного та європейського значення. Ми вже маємо болючі приклади російського “господарювання” на окупованих територіях.

Перемога України у війні над окупантами – це не лише перемога в боротьбі за людське життя на нашій землі, а й за існування всього живого.

Україна – центр Європи. Європа – це велика міцна родина, що складається з прогресивних, демократичних держав, які поєднані спільною ідеєю процвітання та збереження миру.
У ці травневі дні все європейське співтовариство відзначає День Європи. Цей день є символом початку нового, вільного та успішного життя, що в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. І ми – частина Європи.
У 1887 році в Закарпатті (яке на той час перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47°56'3" північної широти і 24°11'30" східної довготи.
Перегляд презентації "Європейський калейдоскоп"
Ми зрозуміли, що найбільша цінність кожної країни – це її народ, адже він творить історію, культуру кожної країни, збагачує її, береже надбання минулих поколінь . Наша Україна ще зовсім молода,але вона гідна бути Європейською країною. Ми повинні любити й оберігати її , а щоб вона засяла яскравою зіркою на європейськім небосхилі ми повинні висловити свої побажання :
Ми миру хочем !
- Усім нам миру треба

8 травня 2024 року Україна разом Європою День пам'яті та примирення, присвячений вшануванню пам'яті загиблих у Другій Світовій війні, а також перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками. У війні за приблизними оцінками загинуло від 5 до 8 мільйонів українців, а майже 700 міст було зруйновано. 2024 року Україна зустріне День пам'яті під час іншої повномасштабної війни. Відзначаючи 79-ті роковини закінчення Другої світової війни, ми віримо, що в календарях незабаром з'явиться День перемоги над Росією.

День пам*яті та примирення.
День пам'яті та примирення - історія дати
Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 рік. 7 травня 1945 року командування Третього Рейху підписало акт про капітуляцію Німеччини у Франції, а наступного дня 8 травня документ ратифікували у Берліні. Потім уночі 8 травня на вимогу Сталіна було підписано ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини". У Москві на той момент уже настало 9 травня.

З того часу в більшості країн Європи День закінчення Другої Світової війни відзначають 8 травня, а в СРСР свято було 9 травня через різницю часових поясів.

Багато років Україна продовжувала відзначати День перемоги 9 травня за радянською традицією. Проте у 2023 році Верховна Рада встановила нове свято День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні. Датою урочистості буде 8 травня, як в інших європейських країнах. Символом дня стала квітка червоного маку.

Вічна і світла пам'ять українським воїнам, які віддали свої життя у Другій світовій війні. Пам'ятаємо їхній подвиг і всі злочини гітлерівського режиму. Молимося за наших військових, які борються з російським нацизмом.

Великдень - це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн. Дата свята щороку змінюється, але воно завжди випадає на неділю та відзначається навесні. Присвячено торжество чудовому воскресінню Ісуса через три дні після мученицької смерті. Великдень однаково люблять дорослі та діти, а в українців до нього приурочено багато давніх народних традицій. У 2024 році Великдень буде досить пізнім.
Що відзначають у Великдень
Великдень вважається одним із найдавніших християнських свят. Цього дня віруючі згадують про чудове воскресіння Ісуса Христа. Згідно з Біблією, Ісус прийняв мученицьку смерть на хресті, спокутувавши гріхи всього людства. Після смерті він зійшов у пекло і звільнив старозаповітних мучеників, а потім воскрес.

Воскресіння Ісуса вважається найрадіснішою подією в історії і відзначається не тільки на Великдень, а й в кожну неділю. Свято символізує перемогу життя над смертю, святості – над гріхом.

Коли Великдень у 2024 році в Україні
Метод розрахунку дати Великодня називається пасхалія та відрізняється у католиків та православних. Великдень відзначають найближчої неділі після першого повного місяця, що настав після дня весняного рівнодення (21 березня). Також у православних Великдень не може співпадати з єврейським святом Песах (у католиків такої вимоги немає).

5 травня - ось якого числа Великдень у 2024 році у православних. Для урочистості це досить пізня дата. Цікавий факт: за давньою прикметою якщо Великдень настає пізно, то й весна цього року буде пізньою та холодною.

Католицький Великдень 2024 відзначається 31 березня.

Іноді католики та православні відзначають свято в один день. Так буде наступного року. Великдень 2025 у православних і католиків співпаде і відзначатиметься 20 квітня.