Новини 10 клас

28 червня червня українці в 28-й раз в історії відзначать День Конституції України. Цього дня ми вшановуємо головний документ нашої країни, який визначає державний устрій країни та гарантує права громадян. Зазвичай на честь Дня Конституції українцям дають додатковий вихідний, проте під час воєнного стану цю норму скасовано.
Історія Конституції України
Першою українською державною збіркою законів історики вважають ухвалену в 1710 році Конституцію Пилипа Орлика. Документ регулював відносини між гетьманом і запорізькими козаками, висловлюючи інтереси останніх. Чинності ця конституція так і не набула.
Другу в нашій історії конституцію ухвалила Центральна Рада УНР 1918 року. Головним у розробці законів був історик Михайло Грушевський. Конституція проголошувала незалежність УНР і визначала парламентський устрій держави. Незабаром після цього в країні стався переворот Скоропадського, і документ було скасовано.
Після заснування Радянського Союзу з'явилася Конституція УРСР, яка мала кілька редакцій.

Вітаю васзі святом чудовим – зі святом Останнього дзвоника! Бажаю тобі добре відпочити і все літо нехай пройде, немов суцільне свято! Бажаю тобі багато натхнення, удачі, чудес – хай гарний настрій завжди буде з тобою!

Протягом тижня
з 27.05 по 31 05
у 8 класі
було проведено цикл заходів
щодо підтримки ментального здоров'я.

• Серії уроків,
• тренінгових занять,
• практичних вправ,
• переглянуто серіал для підлітків " Ден і Рора проти корпорації С"
• на батьківських зборах надана батькам роз'яснююча інформація " Як допомогти дитині при стресі"
o детальна інформація на блозі

Від 1944 до сьогодення: 18 травня - вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Щороку 18 травня ми згадуємо трагічні події минулого і вшановуємо пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей день став символом відданості і пам'яті про страшні події, які залишили глибокий слід у серцях мільйонів людей.

У 1944 році кримські татари стали об'єктом жорстокої політики депортації з їхньої батьківщини, Криму. Сталінський режим виправдовував цей злочин, розповсюджуючи міфи про "народ-зрадник", проте справжня мета полягала у виселенні кримськотатарського народу з їхніх земель та позбавлення їх прав. Масове виселення призвело до смерті тисяч невинних людей від голоду, хвороб, важкої праці та насильства.
Як тоталітарний режим вчинив злочин проти кримськотатарського народу?
Злочин геноциду кримськотатарського народу, який відбувся 18 травня 1944 року, був скоординованим та масштабним діянням радянського тоталітарного режиму. Саме цього дня почалася операція, яка передбачала масове виселення кримських татар з їхньої батьківщини, детатаризацію Криму. Ця операція була частиною загальної політики репресій, депортацій та етнічних чисток, які проводились сталінським режимом.

Радянська влада звинуватила кримських татар у співпраці з нацистськими окупантами та заздалегідь підготувала цілу операцію для їхнього виселення. Однак, процес репресій має значно глибше коріння, яке сягає аж у XVIII століття. Після анексії Криму Російською імперією у 1783 році, почалася політика примусової русифікації та "чисток" корінних народів, зокрема кримських татар. Упродовж століть ця політика періодично підсилювалася і приймала різні форми, але завжди мала на меті відчуження та позбавлення прав етнічних мешканців.

Постанова Державного Комітету Оборони про примусове виселення від 11 травня 1944 року, стала кульмінацію страшного процесу геноциду кримськотатарського народу. Вранці 18 травня, а в деяких населених пунктах 17 травня, спеціальні підрозділи НКВС і військові почали вдиратися у кримськотатарські будинки, арештовуючи або розстрілюючи мешканців. Людей забирали з їхніх осель навіть не дозволяючи взяти необхідні речі, адже на збори було не більше 15 хвилин. В основному це були жінки, діти та люди літнього віку, адже багато чоловіків і досі перебували на фронті.

Під час цієї операції тисячі кримських татар були засуджені на смерть або депортовані до Середньої Азії, Сибіру. Вже о 8-й ранку близько 48 400 людей були вивезені до Узбекистану, а наступного дня було депортовано в ешелонах 165 515 кримських татар. Багато з них загинули під час перевезення в нелюдських умовах. Люди мали провести в середньому 2-3 тижні в товарних вагонах без води, їжі та медикаментів, тому близько 7000-7900 кримських татар не пережили це пекельне переселення.
Такі неймовірні темпи дозволили загарбникам вже 20 травня відзвітувати Москві про повну зачистку Криму від кримськотатарського населення. Цей злочин став одним із найжахливіших прикладів насильства і порушення прав людини часів сталінської епохи і залишив глибокий слід в історії.

Згідно з документами, збереженими в архівах, у листопаді 1944 року понад 190 тисяч кримських татар були вимушено виселені, отримавши статус "спецпереселенців". Таке офіційне маркування відкривало двері для невпинного контролю радянського апарату, обмежених прав та примусової праці, що приводила людей до повного виснаження. Так, за півтора року депортації лише в Узбецькій РСР від важкої праці та нелюдських умов проживання померло близько 30 000 людей.

Ця трагедія є важливим свідченням про те, як тоталітарні режими порушували права людини і вчиняли злочини проти людяності. Вони мають велике значення для збереження пам'яті та справедливості.

Головний атрибут Дня вишиванки - це вишивана сорочка, яка вважається символом ідентифікації українського народу. Розповідаємо про історію свята, значення вишиванки та коли українці почали носити вишиванку вперше
Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки – це свято, яке покликано зберігати традиції українського національного одягу. Вишиванка для українців є справжньою національною святинею, яка символізує красу, міць, щасливу ​​долю та родинну пам’ять. Попри свою багатовікову історію вишиванка – це модно та дуже стильно. Немає більше національного одягу, який би так добре вписувався в сучасність, як українська вишиванка.

Долучитися до святкування Дня вишиванки легко – достатньо лише прийти на роботу чи навчання у вишитій сорочці.

В День вишиванки розказуємо про її значення для українського народу, а також цікаві факти та традиції.

Історія свята День вишиванки

День вишиванки не привʼязаний до жодного національного свята, він виник як флешмоб. Ідея свята Всесвітній день вишиванки належить студентці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. Дівчина звернула увагу, що багато студентів час від часу одягають вишиту сорочку на пари та запропонувала одного дня всім одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. У першому заході, який відбувся у 2006 році взяли участь лише кілька десятків студентів. У наступні роки кількість учасників акції збільшувалась, захід підтримали викладачі ВНЗ, вчителі та студенти з інших міст.

Українська діаспора популяризувала свято у всьому світі, тепер День вишиванки набув міжнародних масштабів. В цей день український традиційний одяг одягають люди у 70 країнах світу.

Значення вишиванки для українського народу

Багато сторіч вишиванка слугувала для українців оберегом від усього зла. Українці вірять, що наділена величезною силою, вишиванка здатна творити чудеса. Науковці стверджують, що у національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те йдеться в обрядових народних піснях. Вже багато сторіч вишиванка несе у собі духовне багатство, мудрість та традиційний зв’язок багатьох поколінь, який не переривається віками.
Коли українці почали носити вишиванку?

У 1909 році в селі Мартинівка Черкаської області було розкопано скарбницю. Знайдені в ній речі датуються VI століттям, серед них було дві статуетки – чоловіки, які одягнені у довгі широкі сорочки з візерунковою вишивкою на рівні грудей, які нібито танцюють гопак. Згідно з легендою – це образи давніх слов'ян (Роксолан, Язигів, Аорсів), які носили вишиванки, голили голови оселедцями й носили вуса.

Найдавніший зразок вишивки було знайдено у Миколаївській області. Шматок пурпуру, який вишитий золотом є фрагментом жіночого сарматського вбрання. Він датується першим тисячоліттям нашої ери.

Кожен регіон України має свою особливу техніку вишивки

Загалом в Україні існує близько двохсот різних технік вишивання та більше сотні вишивальних швів. Кожна область має не лише власну техніку вишивки, а й тематику орнаменту, традиційні кольори та деталі. Одним з найоригінальніших видів вишивки визнана борщівську – сорочки рясно розшиті чорними нитками. У дивовижної краси борщівської вишивки закарбовані фрагменти трипільської культури.

Ще один популярний вид — поліхромні або багатобарвні вишиванки. Раніше їх носили жителі Карпат, Закарпаття, Буковини та Гуцульщини.

Однією з найскладніших вважається полтавська вишиванка – білим по білому. Натхненням для такої вишивки стала природа: раніше жінки вишивали переважно взимку, коли не було роботи на городі.

Неможливо уявити людську цивілізацію без такого явища, як сім’я. Саме в цьому осередку суспільства формується особистість кожної людини, а також зберігається традиція спадкоємності поколінь. В різних країнах чи національних спільнотах сім’ї можуть мати різні форми, які виражають різноманіття індивідуальних вподобань і соціальних умов. Але для того, щоб досконало функціонувати, сім’я потребує захисту й допомоги. Тому в більшості держав постійно діють спеціальні програми, спрямовані на благополуччя й стабільність сімей. Багато зусиль в цьому напрямку докладає й ООН, і саме завдяки цій організації існує Міжнародний день сім’ї, який відзначається щороку 15 травня.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СІМ’Ї?
Сім’я традиційно являє собою систему відносин між чоловіком і жінкою та батьками й дітьми, засновану на шлюбі чи кровній спорідненості. Також характерними ознаками сім’ї є відокремлене місце проживання та спільний бюджет
Звісно, людські сім’ї не одразу набули такого вигляду — первісні люди жили групами з кількох десятків дорослих осіб, які мали між собою безладні статеві зв’язки. Згодом сім’ї стали утворюватися на основі так званого групового шлюбу, тобто шлюбних відносин між представниками одного покоління, незалежно від їхньої кровної спорідненості. Коли в людей з’явилися табу на статеві зв’язки всередині одного роду, груповий шлюб став характерним для представників одного покоління, але різних родів — наприклад, групи сестер з одного роду та групи братів з іншого. В рамках таких груп часто складалися вибіркові стійкі відносини одного чоловіка з однією жінкою, що зрештою призвело до нової, парної форми шлюбу.

13 травня – Всесвітній день мігруючих птахів

Сьогоднішній день в екологічному календарі присвячений мігруючим птахам

Через Україну проходять 3 основні міграційні шляхи птахів:

уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу;
Азово-Чорноморський із найбільшою кількістю перелітних птахів;
Дніпровський – проходить уздовж річки Дніпро та його притоки Десни.
Війна, яку розв’язала росія на території України, має суттєвий вплив на екосистеми не тільки в межах нашої держави. Це значним чином впливає на міграційні шляхи та існування видів.

Під загрозою – заповідні території міжнародного та європейського значення. Ми вже маємо болючі приклади російського “господарювання” на окупованих територіях.

Перемога України у війні над окупантами – це не лише перемога в боротьбі за людське життя на нашій землі, а й за існування всього живого.

Україна – центр Європи. Європа – це велика міцна родина, що складається з прогресивних, демократичних держав, які поєднані спільною ідеєю процвітання та збереження миру.
У ці травневі дні все європейське співтовариство відзначає День Європи. Цей день є символом початку нового, вільного та успішного життя, що в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. І ми – частина Європи.
У 1887 році в Закарпатті (яке на той час перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47°56'3" північної широти і 24°11'30" східної довготи.
Перегляд презентації "Європейський калейдоскоп"
Ми зрозуміли, що найбільша цінність кожної країни – це її народ, адже він творить історію, культуру кожної країни, збагачує її, береже надбання минулих поколінь . Наша Україна ще зовсім молода,але вона гідна бути Європейською країною. Ми повинні любити й оберігати її , а щоб вона засяла яскравою зіркою на європейськім небосхилі ми повинні висловити свої побажання :
Ми миру хочем !
- Усім нам миру треба

8 травня 2024 року Україна разом Європою День пам'яті та примирення, присвячений вшануванню пам'яті загиблих у Другій Світовій війні, а також перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками. У війні за приблизними оцінками загинуло від 5 до 8 мільйонів українців, а майже 700 міст було зруйновано. 2024 року Україна зустріне День пам'яті під час іншої повномасштабної війни. Відзначаючи 79-ті роковини закінчення Другої світової війни, ми віримо, що в календарях незабаром з'явиться День перемоги над Росією.

День пам*яті та примирення.
День пам'яті та примирення - історія дати
Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 рік. 7 травня 1945 року командування Третього Рейху підписало акт про капітуляцію Німеччини у Франції, а наступного дня 8 травня документ ратифікували у Берліні. Потім уночі 8 травня на вимогу Сталіна було підписано ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини". У Москві на той момент уже настало 9 травня.

З того часу в більшості країн Європи День закінчення Другої Світової війни відзначають 8 травня, а в СРСР свято було 9 травня через різницю часових поясів.

Багато років Україна продовжувала відзначати День перемоги 9 травня за радянською традицією. Проте у 2023 році Верховна Рада встановила нове свято День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні. Датою урочистості буде 8 травня, як в інших європейських країнах. Символом дня стала квітка червоного маку.

Вічна і світла пам'ять українським воїнам, які віддали свої життя у Другій світовій війні. Пам'ятаємо їхній подвиг і всі злочини гітлерівського режиму. Молимося за наших військових, які борються з російським нацизмом.

Великдень - це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн. Дата свята щороку змінюється, але воно завжди випадає на неділю та відзначається навесні. Присвячено торжество чудовому воскресінню Ісуса через три дні після мученицької смерті. Великдень однаково люблять дорослі та діти, а в українців до нього приурочено багато давніх народних традицій. У 2024 році Великдень буде досить пізнім.
Що відзначають у Великдень
Великдень вважається одним із найдавніших християнських свят. Цього дня віруючі згадують про чудове воскресіння Ісуса Христа. Згідно з Біблією, Ісус прийняв мученицьку смерть на хресті, спокутувавши гріхи всього людства. Після смерті він зійшов у пекло і звільнив старозаповітних мучеників, а потім воскрес.

Воскресіння Ісуса вважається найрадіснішою подією в історії і відзначається не тільки на Великдень, а й в кожну неділю. Свято символізує перемогу життя над смертю, святості – над гріхом.

Коли Великдень у 2024 році в Україні
Метод розрахунку дати Великодня називається пасхалія та відрізняється у католиків та православних. Великдень відзначають найближчої неділі після першого повного місяця, що настав після дня весняного рівнодення (21 березня). Також у православних Великдень не може співпадати з єврейським святом Песах (у католиків такої вимоги немає).

5 травня - ось якого числа Великдень у 2024 році у православних. Для урочистості це досить пізня дата. Цікавий факт: за давньою прикметою якщо Великдень настає пізно, то й весна цього року буде пізньою та холодною.

Католицький Великдень 2024 відзначається 31 березня.

Іноді католики та православні відзначають свято в один день. Так буде наступного року. Великдень 2025 у православних і католиків співпаде і відзначатиметься 20 квітня.

Щороку 5 травня в світі відзначають Міжнародний день боротьби за права інвалідів. Він покликаний звернути увагу людей на проблеми, пов’язані із захистом прав людей з обмеженими можливостями. Свій початок історія «міжнародного дня боротьби за права інвалідів» бере 5 травня 1992 року. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн, одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи проводяться кожне п’яте травня.

Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння глибшому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав, гідності і благополуччя інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян.

Російська агресія принесла горе та страждання українському народові. Чимало військовослужбовців стали інвалідами, захищаючи нашу країну від жорстокого ворога. Найбільш поширені травми серед військових — це кульові та осколкові поранення. Особами з інвалідністю стають і цивільні жителі, на голови яких щодня падають російські ракети та безпілотники.

Згідно зі статтею 7 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» «до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час».

Питанням лікування, протезування та реабілітації військовослужбовців в Україні приділяється велика увага. Це усталена і складна система медичних, психологічних і професійних заходів, спрямованих на запобігання розвитку патологічних процесів, які призводять до втрати працездатності; ефективне і раннє повернення військовослужбовців до професійної діяльності.

Слід зазначити, що чималу допомогу у реабілітації військовослужбовців ЗСУ надають наші західні партнери.

Нещодавно Уряд спростив механізм направлення на лікування за кордон захисників України.

Кабінет Міністрів Уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку направлення осіб зі складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у звʼязку з військовою агресією російської Федерації проти України, на лікування за кордон».

Це дозволило в максимально стислі терміни отримати необхідне лікування чи реабілітацію за кордоном, без зайвих бюрократичних процедур.

Святкування Міжнародного дня пожежника відбувається в першій декаді травня. Вперше відзначено в 1999 р. День присвячений вшануванню пожежних і їх небезпечної служби, є професійним святом пожежників. В цей День організовується і ряд пам’ятних заходів.

Працівники пожежних служб - це люди, які безперечно заслуговують на визнання. Кожен день вони реагують на тисячі інцидентів швидко і ефективно. Результати їхніх зусиль - порятунок незліченної кількості людських життів і збереження матеріальних цінностей, які потенційно могли б бути знищені розбурханим вогнем.
2 грудня 1998 року сталася одна з трагічних подій, яка потрясла жителів австралійського містечка Лінтон, а також і весь світ. Пожежні в Лінтоні - густонаселеному районі в Вікторії - билися з великим вогнем, що швидко поширювався від сухого чагарнику, який покривав значну територію і погрожував мешканцям містечка. Це був черговий екстрений виклик і пожежники Geelong West Fire Brigade не знали про трагедію, яка чекала на них попереду. Гаррі Вредевелдт, Кріс Еванс, Стюарт Девідсон, Джейсон Томас і Метью Армстронг завантажилися в свою пожежну машину і вирушили назустріч небезпеці. Вони були частиною ударної команди і були відправлені на погашення вогню в допомогу іншим групам. Коли ці п’ятеро потрапили в гарячу зону, вітер раптово змінив напрямок. Їх машина в лічені секунди опинилася у страшному полум’ї. Вогонь стрімко вбив всіх п’ятьох членів екіпажу.
4 травня 1999 року вперше було організовано Міжнародний день пожежниів (IFFD). Він був заснований після того, як 4 січня 1999 року по електронній пошті по всьому світу було розіслано послання у зв’язку з загибеллю цих п’ятьох пожежників в Австралії. Дата - 4 травня - і раніше була традиційним днем пожежних в багатьох європейських країнах. До того ж це день святого Флоріана Лорхского, в католицькій традиції - покровителя пожежників.

В цю дату пропонується згадувати тих пожежників, які загинули, виконуючи свою роботу під час несення служби в місцевих регіональних громадах. Вони присвятили своє життя захисту всіх нас. Ми ж, зі свого боку, можемо проявити нашу підтримку і вдячність пожежним по всьому світу, які продовжують захищати нас протягом усього року.
Статистика невблаганна. За даними проекту DilovaMova.com, наприклад, в 2009 році тільки серед пожежників у Сполучених Штатах Америки було зареєстровано 90 смертельних випадків.
«Роль пожежного в сучасному суспільстві - будь то міська чи сільська місцевість, волонтерська діяльність або професійна кар’єра, промисловість, оборона, авіація, автоспорт або інше - це завжди самовідданість, вірність своїй справі і жертва - незалежно від того, в якій країні ми живемо і працюємо. У пожежній службі ми боремося разом проти одного спільного ворога - вогню - незалежно від того, з якої країни ми родом, яку форму ми носимо або якою мовою ми говоримо», - Джей-Джей Едмондсон (волонтер-лейтенант і пожежний), який відправив те саме електронне послання у 1999 році.
З честю надягаючи і демонструючи в цей День сині та червоні стрічки, прикріплені одна до одної, беручи участь в меморіальних або публічних подіях, кожен може висловити нашу загальну подяку пожежним повсюди.
Нагадаємо, що професійне свято Дня працівників пожежної охорони України відзначається 17 квітня.Символом цього дня є червоно-синя стрічка, яку люди надягають в пам’ять про трагічну загибель австралійських вогнеборців під час лісової пожежі у 1998 році.
Ми ж бажаємо кожному нашому надзвичайнику, а також вогнеборцям з усього світу, завжди повертатися живим та неушкодженим до своїх родин з бойових чергувань!
Дякуємо вам за вашу службу та врятовані життя

29 квітня Всесвітній день бажань. Є особливим днем, коли увага зосереджується на здійсненні мрій дітей, які страждають на важкі захворювання. Історія цього свята почалася 1980 року з бажання чотирирічного хлопчика Крістофера Джеймса Грейчуса, який мріяв стати поліцейським

Міжнародний день танцю — це всесвітнє свято танцю, створене Танцювальним комітетом Міжнародного театрального інституту, головним партнером виконавського мистецтва ЮНЕСКО. Подія відбувається щороку 29 квітня, що є річницею від дня народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новера, творця сучасного балету.

Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська трагедія. Пройшло тридцять років з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. І вже 30 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає – не на добро це, не на життя.
Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 кілометрів від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, яка почала будуватися на території біля красуні річки Прип’яті. Невдовзі біля атомної станції виникло ціле місто енергетиків – Прип’ять, в якому середній вік жителів у 1986 році становив 26 років. Місто швидко розбудовувалося: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини… Це було місто – сад. Які широкі вулиці. А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках! Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. Ніщо не віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню.
В 1986 році на Чорнобильській атомній станції працювало вже чотири енергоблоки, добудовували шостий, а п’ятий збиралися пускати в дію. Це була найпотужніша на той час атомна станція в Європі. Це мала бути гордість України, але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф.
26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава.
Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип’яті, покинуті школи, дитячі майданчики, колючий дріт зони. Спогади вільно або мимоволі переносять до подій тридцятирічної давнини.

Міжнародний день Матері-Землі відзначається, починаючи з 2010 року, щорічно 22 квітня. Встановлено Генеральною Асамблеєю ООН в 2009 році. Має екофеміністський вираз, тому святкується і в числі феміністичних дат

Міжнародний день пам'яток і визначних місць — відзначається щороку 18 квітня. Спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь

Кожного року 17 квітня Україна відзначає офіційне професійне свято – День пожежної охорони. Праця пожежника вкрай відповідальна, тяжка, героїчна, стресова та дуже важлива. Пожежна охорона виконує свою роботу як вдень, так і вночі.

12 квітня - День працівників ракетно-космічної галузі України та Міжнародний день авіації і космонавтики
12 квітня в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день авіації і космонавтики. Свято присвячене першому в історії польоту людини в космос. У цей день в 1961 році Юрій Гагарін першим у світі здійснив орбітальний обліт Землі.

Професійне свято працівників ракетно-космічної галузі України відзначається згідно з Указом Президента України № 230/97 від 13 березня 1997 року, «…ураховуючи значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій в народне господарство…». Дата свята - 12 квітня. У цей день відзначається Міжнародний день польоту людини в космос (Міжнародний день космонавтики).
Вітаємо працівників і ветеранів ракетно-космічної, авіаційної галузей з професійним святом!