Новини 10 клас

1. Постійно дотримуйся правил дорожнього руху, ОСОБЛИВО ВЗИМКУ! Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Потурбуйся, щоб в умовах поганої видимості, ваш одяг/взуття/аксесуари були оснащенні світловідбивачами.

2. В умовах воєнного стану, якщо вас відпустили батьки погуляти не далеко біля дому, то не затримуйся до темряви на вулиці! Повертайся додому завчасно, щоб не накликати нещасний випадок та не потрапити до криміногенних небезпек. Під час прогулянок ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ гуляти за межами населеного пункту та далеко відходити від своїх домівок.

3. Не чіпай безпритульних/чужих/диких тварин. Спілкування з ними може призводити до нещасних випадків.

4. Контролюйте своє життя “онлайн”!!! Не виставляйте на своїх сторінках незрозумілі фото, які б привертали зайву негативну увагу; додавайте “у друзі” лише перевірених людей, яких ви точно знаєте в реальному житті; в умовах воєнного стану НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ в онлайн-середовищі: фотографувати стратегічні/цивільні об’єктів та опубліковувати їх у мережі, фотографувати та знімати на відео рух військової техніки, військових і опубліковувати їх у мережі; розповідати через телефон в месенджерах “де прилетіло”, “куди прилетіло”, розміщення та локації військових.

5. ЗНАЙ, що булінг та кібербулінг — це насилля, яке карається Законом України!

6. Не грайся з вогнем у приміщенні та на природі, обережно поводься із легкозаймистими предметами/речовинами. Будь обережний з газом та газовою плитою!

7. Будь обережним під час користування обігрівачами. Не залишай їх без нагляду, тримай подалі від меблів (1 м), не суши на них речі!
8. Будь обережний з електроприладами. Не торкайся оголених проводів, не користуйся пошкодженими розетками та не експлуатуй несправні електроприлади. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі електропобутові прилади були відключені.

9. Особливо будь обережним, коли вимикають світло! Не залишай без нагляду увімкнені електроприлади, новорічну ілюмінацію!!! Коли раптом зникло світло — повідом батьків та проконтролюй, щоб уся електрика будинку була переведена у безпечний режим (вимкнути з розетки). Після відновлення електропостачання не вмикай одразу усі прилади в мережу — це може призвести до перенавантаження мережі, пожежі, замикання.

Під час відсутності електроенергії тривалий проміжок часу, вмій правильно користуватися ліхтарем та свічкою. Пам’ятай, що свічка — це джерело відкритого вогню в будинку і необережне поводження із нею може спричинити пожежу, гарячий віск при контакті зі шкірою інколи може викликати опік. Встановлюйте свічки на спеціальних підсвічниках, на твердій і не хиткій поверхні, якомога далі від штор, паперу, килимів, одягу, волосся та інших легкозаймистих матеріалів та речовин

10. Дотримуйся правил безпечної поведінки при встановленні та користуванні новорічними прикрасами та ялинкою. Не забувайте, коли встановлюєте новорічну ялинку або прикрашаєте дім новорічними гірляндами, перевіряйте їх справність із дорослими, справність розеток та відсутність біля гірлянди легкозаймистих матеріалів/речовин. Ялинка не повинна перекривати вихід з кімнати. Відкритий вогонь та бенгальські вогні біля ялинки заборонені! Не прикрашайте фасади будинку новорічною ілюмінацією у період воєнного часу!

11. Під час планування часу на новорічні свята враховуйте дію комендантської години! Пам’ятайте, що за порушення правил поведінки під час комендантської години, ви можете бути притягнуті до штрафних покарань.

12. Не забувай про безпеку життя, коли опиняєшся в автономній ситуації (сам(-а) вдома). Пам’ятай, що злочинцем може бути не тільки чоловік, а й жінка, дівчина, підліток, ровесник твій і навіть людина похилого віку. Нікому не розповідай про те, що і де вдома лежить; не розповідай про майбутні плани та поїздки; не вихваляйся та не хизуйся майном, дорогими речами, грошами; нікому не повідомляй місця зберігання своїх цінних документів чи ключів від будинку.

13. Дотримуйся правил безпеки біля водойм взимку. Лід є дуже небезпечною “забавою”! Дія холодної води на організм тобі вже відома (а вода — дуже холодна!) Вода помилок не пробачає! БЕЗ ДОРОСЛИХ ДО ВОДОЙМ НЕ ПІДХОДИТИ!

14. Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.

15. Пам’ятайте, що війна ще не завершилась. Тиша та спокій у нашому населеному пункті - це Божа милість та робота наших хлопців на передовій. Тому, робімо добрі, обдумані та корисні справи разом, щоб наближати перемогу та мир на наші землі.

Коли святкують Різдво у 2025 році
Різдво Христове у 2025 році в Україні святкуватимуть 25 грудня, у четвер, за новим календарем. Саме цю дату нині відзначає більшість православних і греко-католицьких церков після переходу на новоюліанський календар.

Важливо розуміти, що дата 25 грудня — це не «католицьке» Різдво, як дехто звик помилково вважати. Це астрономічно більш точна дата народження Христа, якою користується більшість православних церков світу, включаючи Вселенський патріархат. Тож у 2025 році українці відзначають це велике свято в унісон з Європою та світом.

Святий Вечір 2025: коли сідати до столу
Зміна дати Різдва автоматично змістила і час традиційного Святвечора. У 2025 році Святий Вечір припадає на 24 грудня. Саме в цей вечір, коли на небі з'являється перша зірка, українські родини збираються за пісним столом із дванадцятьма стравами.

Це важливий момент для планування, адже приготування куті та інших обрядових страв тепер має відбуватися напередодні 25 грудня. Колядувати також починають увечері 24 грудня або

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, котрі ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС. Саме 14 грудня було офіційно повідомлення про завершення будівництва саркофага над зруйнованим, у результаті вибуху, четвертого енергоблоку ЧАЕС. Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

Таким чином, цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.

Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незаживаючою раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети.

Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога.

Сьогодні наш обов’язок – пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму.

Куріння тютюну, вейпінг та системи нагрівання (IQOS/glo) завдають значної шкоди, викликаючи нікотинову залежність, серцево-судинні хвороби, рак та ураження легень. Безпечних альтернатив не існує: електронні сигарети містять токсини, а системи нагрівання — канцерогени, що негативно впливають на мозок, імунну та репродуктивну системи.
Шкідливість різних видів куріння:
Традиційні тютюнові вироби (сигарети, сигари):
Містять понад 7 000 хімічних речовин, з яких щонайменше 250 є токсичними, а понад 70 — канцерогенами.
Викликають рак легень, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), серцеві напади, інсульти та атеросклероз.
Окис вуглецю зменшує здатність крові переносити кисень.
Електронні сигарети та вейпи:
Спричиняють EVALI — гостре пошкодження легень, викликане вейпінгом (симптоми: задишка, кашель, біль у грудях).
Рідини часто містять нікотин (що викликає стійку залежність) та ароматизатори, такі як діацетил, що може спричинити «попкорнові легені» (облітеруючий бронхіоліт).
Підвищують ризик серцево-судинних змін: прискорене серцебиття та підвищений артеріальний тиск.
Системи для нагрівання тютюну (ТВЕНи: IQOS, glo):
Хоча рівень деяких токсинів може бути нижчим, вони все одно виділяють понад 50 канцерогенів.
Не є безпечною альтернативою, оскільки нікотин і шкідливі речовини шкодять серцю та судинам, подібно до звичайних сигарет.
Довгострокові наслідки недостатньо вивчені, але незалежні дослідження підтверджують їхній негативний вплив.
Загальні негативні наслідки для здоров'я:
Залежність: Нікотин викликає сильну психологічну та фізичну залежність.
Мозок: Зниження концентрації уваги, погіршення пам'яті, підвищений ризик депресії та тривожних розладів.
Зуби: Погіршення стану ясен та зубів.
Репродуктивна система: Зниження фертильності у чоловіків та жінок.
Єдиним способом захистити організм від шкоди тютюну та нікотину є повна відмова від їх вживання.

10 грудня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.
Декларацією закріплені, зокрема, такі основоположні права:

✔ право на працю (стаття 23): Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття; Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю; Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення; Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів;

✔ право на відпочинок (стаття 24): Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку; право на достатній життєвий рівень (стаття 25) – кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини;

✔ право на освіту (стаття 26): Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Хустка це символ нашого народу, вона оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. День української хустки — неофіційне щорічне свято з метою об'єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Свято започатковане в Україні у 2019 році та до 2022 року відзначалось 7 грудня.

Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.

Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.

День української хустки відзначають у День Катерини – одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі.

Цікаві факти про українську хустку
• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.

• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.

• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.

• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.

• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.

• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.

• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.

• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але розквіт волонтерської діяльності в Україні припав на час Революції гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.
Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (Всесвітній день волонтері).
Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.
У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але розквіт волонтерської діяльності в Україні припав на час Революції гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.
Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (Всесвітній день волонтері).
Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.
У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але розквіт волонтерської діяльності в Україні припав на час Революції гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.
Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (Всесвітній день волонтері).
Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.
У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.

Пам’ятка

про правила поводження в разі виявлення

підозрілих вибухонебезпечних предметів

УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.

Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.

ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатися до предмета;

пересувати його або брати в руки;

розряджати, кидати, ударяти по ньому;

розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

приносити предмет додому, у табір, у школу.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);

не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;

припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:

·одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

·візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

·під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

·тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

·обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п; у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

·негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

· з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

·перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.

Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

сесвітній день дітей щороку нагадує світу про спільну відповідальність — забезпечити кожній дитині безпеку, турботу та можливості для розвитку. Для України цей день має особливе значення, адже наше майбутнє залежить від того, у яких умовах живуть, навчаються та зростають діти сьогодні.

Українські діти демонструють силу, стійкість і надзвичайну здатність мріяти навіть у складні часи. Вони заслуговують на мирне дитинство, доступ до якісної освіти, спорту, творчості та психологічної підтримки. Завдання держави — створювати умови, в яких кожна дитина почуватиметься захищеною та матиме можливість реалізувати свій потенціал.

Україна формує систему, яка гарантує кожній дитині доступ до якісної освіти, охорони здоров’я, харчування, житла та соціальної підтримки. Це частина нашого шляху до Європейського Союзу та важливий крок до країни рівних можливостей.

Європейська гарантія для дітей — ініціатива Європейського Союзу, яка забезпечує доступ кожної дитини до базових послуг: освіти, охорони здоров’я, харчування, житла та соціальної підтримки.

Україна свідомо приєдналася до Європейської гарантії ще на етапі кандидата на вступ до ЄС.

Ми розробили свій Національний план впровадження гарантії, який визначає, як саме держава забезпечуватиме дітям доступ до необхідних послуг.

Чому це важливо?

Для дітей — це гарантія гідного життя, розвитку та безпеки, незалежно від умов і обставин.

Для сімей — доступ до комплексної підтримки, від раннього втручання до якісних послуг у громаді.

Для громад — нові ресурси та інструменти для ефективної допомоги дітям.

Для держави — перехід до превентивної політики, що враховує потреби кожної дитини.

Для партнерів — можливість долучитися до формування сучасних європейських стандартів дитинства в Україні.

У цей день закликаємо суспільство приділити більше уваги дітям — вислухати їх, підтримати, пояснити, що вони не самі. Кожен дорослий може зробити свій внесок у те, щоб діти зростали в атмосфері довіри та любові.

Нехай кожна українська дитина має шанс на спокійне, щасливе й гідне дитинство. Разом ми створимо для них майбутнє, у якому вони почуватимуться захищеними й потрібними своїй країні.

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Захисники-Воїни: Герої нашого часу" — це вираз, який вшановує українських воїнів, які борються за свободу та незалежність, а також інших осіб, що демонструють надзвичайну мужність та самопожертву в умовах сучасної боротьби. Це термін, що охоплює військових, лікарів, волонтерів, цивільне населення та всіх, хто вносить свій внесок у захист України, чи то на полі бою, чи в тилу.
Сучасні герої: Сьогодні цей вислів переважно стосується військових, які захищають Україну від агресії, а також героїв, які роблять це на полях битв.
Однак, він також включає:
- Рідних військових: які попри біль та розпач відпускають близьких на війну.
- Лікарів: які рятують життя оборонців у складних умовах.
- Цивільних: які, втративши все, не здаються.
- Батьків, що пережили втрату дітей: які знаходять сили жити далі.
Історії мужності: Історії українських захисників, написані кров'ю, мужністю та надією, стають натхненням для багатьох.
Захист Вітчизни: Вони стоять на варті свободи, захищаючи кожну милю рідної землі та мирне життя.
Важливість внеску: Внесок кожного, хто бореться за незалежність і майбутнє своєї країни, робить їх справжніми героями сучасності.

Указом Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836 в Україні встановлено День визволення України від фашистських загарбників. Його відзначають щорічно 28 жовтня.

У зв’язку з цим Український інститут національної пам’яті звертається до українських медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування з проханням врахувати такі акценти щодо вшанування цієї дати.

Передусім наголошуємо на необхідності послуговуватися у тематичних публікаціях і виступах на урочистих або меморіальних заходах юридично та науково виваженою термінологією. Зокрема, Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років», ухваленим як нагадування, що Друга світова війна 1939–1945 років розпочалася внаслідок домовленостей націонал-соціалістичного режиму Німеччини і комуністичного тоталітарного режиму СРСР і стала найбільшою трагедією людства у XX столітті, як данина пам’яті всім її жертвам. У статті 2 Закону йдеться, що серед основних форм увічнення перемоги над нацизмом є відзначення днів вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших адміністративно-територіальних одиниць, а також недопущення фальсифікації історії Другої світової війни у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, медіа, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб.

Термінологічні зауваги

1. Український інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників».

Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а 1944 року із вигнанням нацистів Україна не отримала волю, а опинилася під іншим пануванням, наслідками якого стали масові репресії та депортації сотень тисяч українців, поляків, інших національних груп і всього кримськотатарського народу.

СРСР ставив за мету не визволення Українського народу, а повернення його до складу радянської імперії. Волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року. Тож визволення України відбулося з розпадом Радянського Союзу.

2. Кліше «фашистські загарбники» нав’язане радянською пропагандою. Його широко використовували в науковій і художній літературі, кіно, радіо і телебаченні, пресі. Натомість правильно вживати «нацистські окупанти».

3. Також звертаємо увагу, що замість сталінського пропагандистського визначення «Велика Вітчизняна війна» слід послуговуватися історично коректним – «Друга світова війна 1939–1945». Адже її український вимір не обмежується хронологічними рамками воєнного конфлікту 1941–1945 років між СРСР і Третім Рейхом. Для українців війна з нацизмом розпочалася 1 вересня 1939 року, коли Третій рейх та СРСР як союзники напали на Польщу, і Львів та інші західноукраїнські міста зазнали бомбардувань.

Ключові повідомлення

Боротьба за свободу проти іноземного агресора є обов’язком кожного представника народу, над яким нависла загроза поневолення.

Акцент на вшанування не міфічного «радянського народу-переможця», а кожного, хто боровся проти поневолювачів.

Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й у лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та Тихоокеанському театрі воєнних дій. Маємо пам’ятати усіх.

Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.

На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Українців у війні загинуло більше, ніж сукупні людські втрати Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Канади та Франції.

Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.

Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора.

Історична довідка

Друга Світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами люфтваффе. 11 вересня частини Вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером і Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід.

17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР.

22 червня 1941 року розпочалася війна між вчорашніми союзниками – Третім Рейхом та СРСР, внаслідок чого до кінця року більшу частину України окупували німецькі війська. У грудні 1941–січні 1942-го радянські війська організували перший великий контрнаступ на території України, але зайняли лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба навесні 1942 року розвинути попередній успіх призвела до двох катастрофічних поразок радянських сил у Криму і під Харковом та їхнього відступу аж до Волги. Всю нашу територію зайняли окупанти.

У лютому наступного року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, Червона армія зайняла Харків і деякі інші українські міста, але вже в березні залишила їх через німецький контрнаступ. Лише восени розпочалось остаточне вигнання з України нацистських окупантів.

28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті. Однак боротьба на тій ділянці розтягнулася аж до 25–26 листопада.

У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани, національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією і бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.

Але подіями жовтня–листопада 1944-го війна не скінчилася. Українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року, а в Азії – до 2 вересня. На українських землях збройний спротив радянській владі тривав ще майже два десятиліття.

Вигнання нацистських окупантів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, організованих сталінським режимом і вчинених радянськими військовими. Одним із таких злочинів було масове використання на найнебезпечніших ділянках фронту «чорносвитників» – поспіхом мобілізованих радянським командуванням (польовими військкоматами) місцевих чоловіків, яких кидали у бій непідготовленими, необмундированими та неозброєними. У 1943–1944 роках українські армійські частини Червоної армії використовувалися в боях проти національного підпілля, що означало спричинення братовбивчої війни між українцями, що служили у РСЧА та УПА.

В очищеному від німців Криму у 1944 році радянська влада здійснила низку депортацій, зокрема повністю виселила до Середньої Азії 180 тисяч кримських татар.

Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни – масові репресії продовжувалися аж до смерті Сталіна. На Західній Україні під час придушення національного руху, за різними даними, було вбито 150 тисяч осіб, заарештовано 130 тисяч і депортовано понад 200 тисяч.

Унаслідок організованого масового голоду 1946–1947 років в Україні загинуло до мільйона людей. Кількість військових і цивільних жертв війни історики оцінюють у 8–10 мільйонів українців. Пошкоджено або знищено внаслідок боїв і каральних дій окупантів 700 міст, 28 тисяч сіл, 16 тисяч підприємств.

Запрошуємо долучитися до написання Радіодиктанту національної єдності – 2025🇺🇦
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у День української писемності та мови 27 жовтня об 11:00 (за київським часом).
Традицію проведення цього заходу було започатковано у 2000 році. Цьогоріч авторкою тексту Радіодиктанту стане українська письменниця, перекладачка та науковиця Євгенія Кузнєцова. Читатиме Радіодиктант народна артистка України, акторка та телеведуча Наталія Сумська.
Радіодиктант транслюється на всіх платформах Суспільне Новини — телебачення, радіо та диджиталі:
- на хвилях Українське радіо та Радіо Культура
- наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура
- на YouTube-каналі Українського Радіо;
- на Facebook-сторінках Суспільного;
- а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".
Радіодиктант можна надіслати на перевірку паперовим листом на адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26 (з поштовим штемпелем, датованим не пізніше 27 жовтня), або фотографувати/відсканувати текст і надіслати його на електронну адресу rd@suspilne.media до 11:00 28 жовтня.
Запрошуємо ділитися своїми фото та враженнями із написання диктанту за гештегами: #пишеморазом #радіодиктант
#РадіодиктантНаціональноїЄдності

Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

ЦІКАВІ ФАКТИ
1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.

2 Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.

3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».

6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.

8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».

12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

!ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ

ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ

1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.

2. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.

3. Дотримуйтесь правил посадки в трамвай, тролейбус, автобус.

4. На зупинці не стійте близько біля дороги.

5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.

6. Не можна розпалювати вогнища .

7. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.

8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.

9. Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.

10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.

11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.

12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.

13. У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.

14. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.

15. Не використовуй піротехнічні засоби - це небезпечно!

16. Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися.

Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!

Канікули триватимуть з 29.10 по 04.11

До школи: 5 листопада

Європейський день боротьби з торгівлею людьми відзначається щорічно 18 жовтня.
Ця дата була започаткована Європейським парламентом у 2007 році з метою привернення уваги до серйозної проблеми торгівлі людьми та об'єднання зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій для боротьби з цим ганебним явищем.
Торгівля людьми є однією з найбільш небезпечних форм порушення прав і свобод людини і може включати:
Примусову працю
Сексуальну експлуатацію
Жебрацтво
Торгівлю органами
Втягнення у злочинну діяльність
Усиновлення з комерційною метою
Постраждати може будь-хто, незалежно від віку, статі чи соціального статусу, адже торгівці людьми часто користуються довірою, наївністю або бажанням швидкого заробітку.
В Україні, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення, це питання стало особливо актуальним, оскільки зросла вразливість громадян.
Якщо ви або ваші знайомі потрапили в ситуацію, пов'язану з торгівлею людьми, можна звернутися за допомогою на гарячі лінії:
15-47 – Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми.
527 або 0-800-505-501 – Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Секрети здорового харчування — це різноманітність раціону, регулярне харчування невеликими порціями, а також свідоме ставлення до їжі. Важливо включати до меню достатньо овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, нежирного білка та корисних жирів, обмежуючи при цьому надмірне споживання цукру, солі та оброблених продуктів.
Секрети здорового харчування
- Дотримуйтесь режиму: Їжте регулярно, не пропускайте сніданок і намагайтеся вечеряти за 2-3 години до сну. Це допоможе уникнути переїдання та підтримувати стабільний рівень енергії
-Їжте усвідомлено: Відмовтеся від відволікаючих факторів, таких як телефон чи телевізор під час їжі. Це дозволить краще відчути насичення та насолодитися процесом.
-Плануйте та готуйте заздалегідь: Складайте меню на тиждень, щоб уникнути спонтанних рішень купити шкідливу їжу.
-Зменште споживання шкідливих продуктів: Обмежуйте кількість цукру (до \(25-30\) г на день), солі та оброблених продуктів (ковбаси, сосисок, напівфабрикатів).
-Обирайте корисні жири: Віддавайте перевагу ненасиченим жирам з оливкової, соняшникової або лляної олії, горіхів та насіння, уникаючи трансжирів.
-Пийте достатньо води: Звичайна вода — найкращий напій. Пийте воду протягом дня, особливо за \(20-30\) хвилин до їжі, щоб зменшити апетит.
-Робіть харчування різноманітним: Додавайте до раціону якомога більше кольорових овочів та фруктів, цільнозернових продуктів, нежирного м'яса, риби, молочних та кисломолочних продуктів, бобових.
-Контролюйте порції: Не переїдайте. Якщо відчуваєте, що вже наситилися, відсуньте тарілку. Починайте прийом їжі з супу або салату.
-Не забувайте про рух: Фізична активність є невід'ємною частиною здорового способу життя. Ходіть пішки, займайтеся спортом, це допоможе підтримувати вагу та покращити здоров'я.

Під час війни підтримка ментального здоров'я є критично важливою. Стрес, невизначеність та травматичний досвід можуть мати значний вплив на психічний стан. Психологи рекомендують зосередитися на базових потребах, соціальній підтримці та контролі над тим, що можливо.
Ключові рекомендації для підтримки ментального здоров'я
1. Дотримуйтесь режиму дня та базових потреб
Сон: Намагайтеся підтримувати стабільний графік сну, оскільки його зміни можуть бути як ознакою, так і причиною погіршення стану.
Харчування та фізична активність: Збалансоване харчування та регулярні фізичні вправи (навіть проста ходьба) допомагають нормалізувати гормональний фон і зменшити рівень стресу.
Спрощений побут: Не вимагайте від себе занадто багато, дозвольте собі спростити рутинні справи.
2. Контролюйте інформаційний простір
Обмежте новини: Мінімізуйте час, який ви витрачаєте на перегляд новин, і уникайте постійного "залипання" в стрічках.
Обирайте надійні джерела: Довіряйте лише офіційним та перевіреним джерелам інформації, щоб уникнути паніки та дезінформації.
3. Підтримуйте соціальні зв'язки
Спілкування: Будьте відкритими до спілкування з рідними, друзями та близькими. Можливість виговоритися і поділитися своїми почуттями є важливою складовою психологічної стійкості.
Тактильні контакти: Обійми та інші безпечні фізичні дотики з близькими можуть допомогти зменшити тривогу.
Допомога іншим: Волонтерство або допомога тим, хто її потребує, може відновити відчуття контролю та сенсу.
4. Працюйте зі своїм емоційним станом
Знайдіть "зону контролю": Сконцентруйтеся на речах, які ви можете контролювати (наприклад, свої щоденні справи, допомога сусідам, догляд за домашніми тваринами), а не на глобальних подіях, на які ви не маєте прямого впливу.
Техніки релаксації: Використовуйте дихальні вправи, медитацію або білатеральну музику (що активує обидві півкулі мозку) для заспокоєння.
Позитивні спогади: Перемикайте увагу з негативних думок на приємні спогади або прості дії (наприклад, миття посуду).
5. Звертайтеся за професійною допомогою
Якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися самостійно, не соромтеся звертатися до фахівців. В Україні працюють безкоштовні лінії психологічної підтримки:
Лінія емоційної підтримки МОМ: 0 800 211 444 (працює щодня з 10:00 до 20:00).
Національна лінія запобігання самогубствам та психологічної підтримки (Lifecell, Vodafone, Київстар): 5522 (для військових та їх близьких), або інші доступні номери для цивільних осіб.
Піклування про ментальне здоров'я під час війни — це не слабкість, а необхідність для виживання та подальшого відновлення.