У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на території колишньої колонії в тимчасово окупованій Оленівці Донецької області пролунав вибух. В будівлі утримували українських військовополонених, які вийшли у травні того року з території заводу "Азовсталь". Росіяни повідомили, що 50 з них загинули. В Офісі генпрокурора України заявили про 40 загиблих та 130 поранених.

За рік Україні вдалося ідентифікувати тіла 52 загиблих, також з полону повернулась частина військовослужбовців, які постраждали через теракт.
Що сталося в Оленівці
Вибух в колонії, за версією української Генпрокуратури, пролунав в період з 22:00 28 липня 2022-го по 01:00 29 липня. Це сталося в новозбудованому приміщенні, яке мали спеціально обладнати для утримання полонених з "Азовсталі". У ГУР вважають, обладнувати будівлю закінчили за два дні до вибуху, після чого в неї перевели частину українських військовополонених.

Одразу після вибуху російська сторона заявила, що його причина — начебто обстріл з HIMARS. Ввечері того дня вийшло і дві українські заяви. Спільна СБУ, ЗСУ та Міноборони: це був спланований теракт Росії, бо жоден працівник колонії, бойовик так званої "ДНР" чи російський військовий, які охороняли приміщення, згідно з коментарями російської сторони, не постраждав. Та заява Головного управління розвідки: вибух здійснили найманці ПВК "Вагнера" за командою Євгена Пригожина.

За рік Україні вдалося ідентифікувати тіла 52 загиблих, також з полону повернулась частина військовослужбовців, які постраждали через теракт. У його роковини Суспільне публікує історії мами одного з загиблих та дружини, чий поранений після вибуху чоловік досі в полоні, а також розповідає, що відбувається з розслідуванням трагедії.

Що сталося в Оленівці
Вибух в колонії, за версією української Генпрокуратури, пролунав в період з 22:00 28 липня 2022-го по 01:00 29 липня. Це сталося в новозбудованому приміщенні, яке мали спеціально обладнати для утримання полонених з "Азовсталі". У ГУР вважають, обладнувати будівлю закінчили за два дні до вибуху, після чого в неї перевели частину українських військовополонених.

Пізніше, у серпні 2022-го, генпрокурор України Андрій Костін повідомив, що ймовірно причиною вибуху стала термобарична зброя — росіяни замінували барак, а потім його підірвали. 28 липня 2023-го Офіс генпрокурора України уточнив: за результатами експертизи, росіяни застосували реактивний термобаричний гранатомет. За три дні до цього в ООН заявили, що вибух "не був спричинений ракетою HIMARS".

Вибух в Оленівці був спланованим терактом РФ — спільна заява ЗСУ, Міноборони та СБУ
ЧИТАТИ ЩЕ
Вибух в Оленівці був спланованим терактом РФ — спільна заява ЗСУ, Міноборони та СБУ
Що зі справою
29 липня 2022-го Офіс Генпрокурора розпочав досудове розслідування теракту в Оленівці за фактом порушення законів та звичаїв війни. За рік, повідомили Суспільному в прокуратурі, слідчі записали свідчення 13 звільнених з полону військовослужбовців, які утримувались в одному з приміщень колонії. За результатами експертиз ідентифікували тіла 52 загиблих військових з 59 повернутих, заявили в СБУ.

Ще 3 серпня 2022-го Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що ООН запускає "місію з встановлення фактів" трагедії в Оленівській колонії. Проте за декілька місяців вона перестала працювати, пояснив Суспільному омбудсмен Дмитро Лубінець: "Гутерреш зробив заяву, що створює окрему місію, яка буде займатись питанням Оленівки. Там було троє людей, місія працювала п’ять місяців. Я намагався зустрітись з людьми з комісії, передати наші матеріали, які дають підстави стверджувати, що це не був обстріл "Хаймарсами". На погляд експертів, там був встановлений заряд, який дає високу температуру. Але місію закрили, я з ними не зустрівся".

Потрапити на місце злочину намагався і Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Спочатку росіяни відмовилися їх пускати. Пізніше МКЧХ заявив, що співробітники організації все ж двічі відвідували українських полонених в Оленівці, проте не мали змоги поспілкуватися з ними віч-на-віч.

Також Дмитро Лубінець каже, пропонував російській колезі — Тетяні Москальковій, спільну поїздку в Оленівку з експертами з різних країн, частину яких мала запросити Росія, а частину — Україна. Але цього не сталося.
Вшанування пам'яті
У липні-вересні 2023 року петиція № 22/198728-еп щодо започаткування дня скорботи та вшанування пам'яті захисників, що загинули внаслідок теракту, набрала 25 тисяч голосів, але не була розглянута президентом[72][73].
24 жовтня 2023 року зареєстровано проєкт постанови 10188 про вшанування пам'яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні

All news

Comments:

Only authorized users can leave comments.