Новини 9 клас
День святого Миколая — день святкування та вшанування пам'яті християнського святого Миколая Мирлікійського. День святого Миколая відзначається християнськими церквами 6 грудня. За юліанським календарем у XX—XXI століттях свято припадає на 19 грудня.
Цьому святу налічується вже багато століть. Виникло воно приблизно після 345-го року від Різдва Христового. Присвячено дню, коли один з яскравих послідовників Христових був покликаний Господом на Небо. Цього щирого християнина звали Микола. Він ніс своє служіння в стародавній Лікії, місто Миру (нині ця місцевість знаходиться поблизу сучасного турецького міста Демре) і був єпископом у місцевій Церкви.
Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням - отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.
Щороку 6 грудня Україна відзначає День Збройних Сил України — свято тих, хто стоїть на варті нашої незалежності вже четвертий рік повномасштабної війни. Це не якесь шаблонне свято, це дійсно справжня подія і можливість віддячити кожному хто боронить нашу країну в складі ЗСУ.
До складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.
Цього дня ми дякуємо кожному солдату, сержанту, офіцеру, медику, кухарю, водію, саперу, оператору дрона — всім, без кого не було б України.
Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.
З початком 2022 року настали значні випробування для українського народу. Українська держава, пройшовши значний шлях у розбудові своєї незалежності, зустрілась з величезною перешкодою на цьому шляху – проти України була розв’язана повномасштабна війна. Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а перемога у ній стала спільною метою всього українського народу.
Український народ опинився перед вибором: перемога або смерть.
Україна перемагає завдяки героїзму. Це героїзм Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога.
Героїзм слід розглядати як найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадянського обов’язку, як окремою особою, так і підрозділами, та містами в цілому.
Герой — людина, яка:
- виявляє надзвичайну мужність;
- відданість;
- самопожертву заради інших;
- здійснює великі вчинки на благо суспільства.
Сьогодні героїзм проявляється щодня. Це військові, які захищають нас від ворога. Україна — країна героїв!
Герої є не лише в минулому, а й серед нас. Бути героєм — це любити країну, працювати на її благо, допомагати іншим. Справжній патріот поважає історію та будує майбутнє
Герої сьогодення – це насамперед захисники України, які борються на фронті, та всі, хто підтримує країну: лікарі, волонтери, цивільні, які незламні, а також ті, хто загинув, захищаючи Батьківщину, але чий подвиг є символом незламності, як, наприклад, Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі" чи Віталій Скакун. Це звичайні люди, які в екстремальних умовах проявляють надзвичайну мужність, жертовність та любов до України, захищаючи її незалежність та свободу.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але розквіт волонтерської діяльності в Україні припав на час Революції гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.
Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (Всесвітній день волонтері).
Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.
У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Інформаційна година "Мінна безпека. Знайдені вибухонебезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні."
При виявленні ВНП:
• Зупиніться та озирніться навколо. Попередьте людей поряд про небезпеку.
• Поверніться за маршрутом, яким прийшли.
• На відстані не менше 100 метрів викликайте спеціалістів за номером 101, 102.
• Запам’ятайте: Ніколи не намагайтесь самостійно знешкодити вибухонебезпечний предмет.
• Запам’ятайте місце виявлення ВНП та по можливості встановіть попереджувальні знаки. Позначте місце небезпечної знахідки – шматком яскравої тканини, схрещеними палицями, каменем тощо. Це допоможе фахівцям відшукати та знешкодити вибухонебезпечний предмет. По можливості дочекайтеся їхнього приїзду.
Категорично забороняється:
• Самостійно досліджувати даний предмет та переміщувати його.
• Робити спроби розпилювати даний предмет.
• Накривати чимось або засипати землею знахідку.
• Проводити самостійний пошук інших ВНП поблизу зі знайденим предметом.
• Будьте обережними та уважними! Не наражайте своє життя на небезпеку!
Знаки мінної небезпеки
• Для маркування небезпечних територій використовуються спеціальні знаки.
• Червоного кольору квадрат або трикутник вершиною вниз.
• Зображення білого кольору череп зі схрещеними кістками.
• Напис “Увага міни!” або “Небезпечно міни!” або “Danger mines!”. Ніколи не ігноруйте знаки мінної небезпеки, не прибирайте та не переміщуйте їх!
«Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада. Традиційно в цей день о 16:00 пам'ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок біля пам'ятників жертвам Голодомору, в храмах та церквах громади.
У 2006-му році, коли Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор був визнаний геноцидом Українського народу, передбачалося, що під час хвилини мовчання має зупинятися рух транспорту, припиняється робота на підприємствах, а люди намагаються приєднатися до жалобних заходів, запалюючи свічки біля меморіалів або вдома.
Головне – зупиніться! Навіть якщо ви кудись поспішаєте, адже йдеться всього про одну хвилину.
У тиші вшануйте жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців.
Під час хвилини мовчання ви можете згадати когось із близьких, знайомих, мільйонів людських життів які, на жаль, Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Під час хвилини мовчання ви можете помолитися за загиблих.
Якщо ви з дітьми - пояснюйте їм, чому важлива хвилина мовчання.»
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою гідність, своє прагнення до свободи.
Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.
Акції на підтримку євроінтеграції в Києві розпочалися 21 листопада 2013 року після того, як стало відомо, що уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Документ планувалося підписати на саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада. Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності в Києві. Акцію назвали "Євромайданом".
Сьогодні в скорботі схиляємо низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії і водночас пам’ятної події для нашої країни. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
20 листопада — Всесвітній день дитини, який вперше святкуємо разом з усім світом.
Людство зобов’язане дати дитині найкраще - Декларація ООН про права дитини. У всьому світі, в середньому жінка народжує приблизно 6,89 дітей. Найвищий рівень народжуваності в Нігері, де жінки народжують в середньому 7,58 дітей. Найнижчий в Сінгапурі - 0,8 дитини на одну жінку.
Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослої опіки й уваги, турботи, любові, захисту і постійну підтримку. Ми люди і зовсім нелюдяно відмовляти нашим дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі.
Міжнародний день терпимості (толерантності) відзначається щорічно 16 листопада. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО з метою поширення ідей толерантності, поваги до прав людини та боротьби з дискримінацією. Цього дня проводять заходи, спрямовані на протидію екстремізму та нетерпимості, а також на підтримку взаємної поваги та мирного співіснування.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.
У цей Міжнародний день терпимості підтвердьмо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.
Третю неділю листопада - свято працівників агропромислового комплексу, день працівників сільського господарства в Україні.
У 2025 році воно припадає на 16 листопада. Цей день – гарна нагода подякувати фермерам, агрономам, працівникам галузі тваринництва, механізаторам і всім, хто забезпечує країну продовольством.
Сільськогосподарська галузь для української держави завжди була однією їх пріоритетних сфер розвитку як зовнішньої, так і внутрішньої економіки країни. Господь наділив українську державу багатими на чорнозем, родючими землями, крім того, після розпаду старого Радянського Союзу, аграрний сектор отримав нове дихання, доступ до найбільш ефективних закордонних технологій і методів обробки землі. Це дозволило організувати агропромислову галузь, як одну з найбільш важливих стратегічних напрямів не тільки в економічному плані, але і активною політичного та геополітичного компонентів життєдіяльності українського суспільства.
Всесвітній день молоді відзначається щорічно 10 листопада, тому що саме в цей день на Всесвітньої конференції молоді у Лондоні, що проходила 29 жовтня - 10 листопада 1945 року, була заснована Всесвітня федерація демократичної молоді (ВФДМ). Міжнародне об’єднання молодіжних організацій - це центр міжнародного демократичного молодіжного руху, який об’єднує молодь незалежно від політичних і релігійних поглядів, расової та національної приналежності. ВФДМ веде боротьбу за мир, права молоді, незалежність народів, інтернаціональне згуртування прогресивної молоді проти колоніалізму, неоколоніалізму, фашизму та расизму.
Всесвітня федерація демократичної молоді веде боротьбу за мир, права молоді, незалежність народів, інтернаціональне згуртування прогресивної молоді проти колоніалізму, неоколоніалізму, фашизму та расизму.
Сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, які саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне річище – формування особистості, розбудову суспільства, формування молодого політикуму.
6 листопада - Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів.
5 листопада 2001 року Генеральна Асамблея оголосила 6 листопада кожного року Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/56/4. Приймаючи це рішення, вона враховувала, що шкода, заподіяна навколишньому середовищу під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління.
Війна, якими б не були її причини, приносить невимовні жахи для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Крім людських страждань, що завдає війна, вона також веде до руйнування навколишнього середовища.
"Захисники-Воїни: Герої нашого часу" — це вираз, який вшановує українських воїнів, які борються за свободу та незалежність, а також інших осіб, що демонструють надзвичайну мужність та самопожертву в умовах сучасної боротьби. Це термін, що охоплює військових, лікарів, волонтерів, цивільне населення та всіх, хто вносить свій внесок у захист України, чи то на полі бою, чи в тилу.
Сучасні герої: Сьогодні цей вислів переважно стосується військових, які захищають Україну від агресії, а також героїв, які роблять це на полях битв.
Однак, він також включає:
- Рідних військових: які попри біль та розпач відпускають близьких на війну.
- Лікарів: які рятують життя оборонців у складних умовах.
- Цивільних: які, втративши все, не здаються.
- Батьків, що пережили втрату дітей: які знаходять сили жити далі.
Історії мужності: Історії українських захисників, написані кров'ю, мужністю та надією, стають натхненням для багатьох.
Захист Вітчизни: Вони стоять на варті свободи, захищаючи кожну милю рідної землі та мирне життя.
Важливість внеску: Внесок кожного, хто бореться за незалежність і майбутнє своєї країни, робить їх справжніми героями сучасності.
28 жовтня кожного року Україна святкує День визволення від фашистських загарбників.
Пам’ятний день присвячений історичним подіям, які відбувалися під час Другої Світової війни. На українській території пройшли вирішальні битви, що відіграли важливу роль у ході військових дій. 28 жовтня 1944 р. після п’ятнадцяти наступальних операцій стратегічного та фронтового масштабу (січень 1943 – жовтень 1944 років) землі нашої країни були повністю звільнені від фашистських загарбників.
Наше покоління знову стало на захист незалежності та територіальної цілісності України. Історія доводить, що кожен, хто посягне на українську землю, буде знищений.
Справжніми героями є ті, хто до останнього боронив свій дім і не боявся дати відсіч ворогу й у Другу світову війну, й у сьогоднішній російсько-українській війні. Ми пам’ятаємо кожного.
Слава героям України!
Радіодиктант національної єдності 2025 пишемо 27 жовтня об 11.00 годині.
Радіодиктант започаткувала команда «Українського радіо» у 2000 році. Його мета — об’єднати українців навколо рідної мови. Зараз текст радіодиктанту створюють письменники, зачитують актори; його пишуть в університетах і окопах, у сільських бібліотеках і на полярній станції «Академік Вернадський». Щороку Радіодиктант приурочують до Дня української писемності та мови.
Авторкою Радіодиктанту національної єдності 2025 стала письменниця Євгенія Кузнєцова. Читатиме текст акторка Наталія Сумська.
Євгенія Кузнєцова — українська письменниця, у її доробку художні романи "Спитайте Мієчку", "Драбина" та "Вівці цілі", а також нонфікшн про мовну реальність в СРСР "Мова-меч. Як говорила Радянська імперія", артбук про українські кулінарні звички "Готуємо в журбі" та мальопис "Історія українського борщу".
Наталія Сумська — українська акторка театру і кіно, народна артистка, телеведуча. Зіграла у знакових театральних постановах творів української й світової класики: "Енеїда", "Кайдашева сім'я", "Пігмаліон", "Грек Зорба", "Цар Едіп" тощо. Має нагороди театральної премії "Київська пектораль", кінопремії "Золота дзиґа" та Шевченківську премію.
Щороку 27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови — свято, що об’єднує всіх, хто любить і береже рідне слово. Дату обрали не випадково — цього дня вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, автора «Повісті минулих літ», який вважається одним із засновників давньоукраїнської писемності.
День української писемності та мови — свято, що нагадує про силу слова, історію нашої культури та значення рідної мови у збереженні національної ідентичності.
Осінні канікули розпочинаються в останній тиждень жовтня – з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року.
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ:
1. Необхідно бути обережним, уважним на вулиці, при переході дороги; дотримуватися правил дорожнього руху.
2. Дотримуватися правил техніки безпеки при прогулянках в лісі, на річці.
2.1. Забороняється розпалювати багаття.
2.2. Не купатися в холодну пору.
2.3. Бути обережними при відвідуванні лісового масиву.
2.4. Забороняється вживати в їжу малознайомі і незнайомі гриби і ягоди.
3. Необхідно дбати про своє здоров'я; проводити профілактичні заходи проти грипу і застуди.
4. Бути обережним при контакті з електричними приладами, дотримуватися техніки безпеки при включенні і виключенні телевізора, електричної праски, чайника і т.д.
5. Дотримуватися техніки безпеки при користуванні газовими приладами.
6. Дотримуватися часового режиму при перегляді телевізора і роботі на комп'ютері.
7. Дотримуватися техніки безпеки при роботі з колючими, ріжучими інструментами.
8. Бути обережним у поводженні з домашніми тваринами.
9. Забороняється перебувати на вулиці без супроводу дорослих після 21.00 години.
18 жовтня в Україні відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми як чергове нагадування всім про необхідність консолідації зусиль органів державної та місцевої влади, громадських організацій з метою підвищення рівня обізнаності щодо злочину торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.
Торгівля людьми – це темна сторона нашого сучасного світу, яка вдало адаптовується до потреб «ринку», законів, економічної та соціальної ситуації в країні, може набувати різних форм, від примусової праці від сексуального чи домашнього рабства. Торгівля людьми – це той бізнес, який приносить карколомні прибутки. Це третій бізнес за рівнем доходів, який поступається тільки продажу зброї і наркотиків. Проблема торгівлі людьми залишається болісною і для України. Складна економічна ситуація в країні, високий рівень безробіття, повномасштабна війна, збільшення людей, які були змушені покинути свої домівки та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу.
Існує чимало різноманітних видів експлуатації: усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання у порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу та інші.
Здорове харчування – це збалансований раціон, який забезпечує організм усіма необхідними поживними речовинами (білками, жирами, вуглеводами, вітамінами та мікроелементами) для росту, нормального розвитку та життєдіяльності, сприяючи зміцненню здоров'я та запобіганню захворюванням.
Ключові аспекти здорового харчування:
- Баланс поживних речовин: Організм має отримувати достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів.
- Запобігання хворобам: Дотримання здорового раціону допомагає запобігти хронічним захворюванням, таким як серцево-судинні, діабет 2 типу та деякі види раку.
- Підтримка ваги та енергії: Здорове харчування сприяє підтримці нормальної ваги та забезпечує стабільний рівень енергії.
- Якість їжі: Важливо вживати якісні продукти: свіжі овочі, фрукти, цільнозернові крупи, нежирне м'ясо та рибу.
- Уникнення шкідливих продуктів: Необхідно обмежувати споживання продуктів з високим вмістом цукру, солі, а також трансжирів, які містяться у фаст-фуді та обробленій їжі.
- Різноманітність: Не існує «ідеальної» дієти для всіх, тому важливо дотримуватися різноманітного раціону, враховуючи індивідуальні потреби, вік та наявність алергій чи хронічних захворювань.
- Режим харчування: Регулярні прийоми їжі в певний час є важливою частиною здорового способу життя.