Новини 9 клас

Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.
Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День захисників і захисниць тепер відзначається 1 жовтня.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників і захисниць нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я, перемог і щастя! Нарешті мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники і захисниці!

В Україні встановлено особливе свято — Всеукраїнський день бібліотек, який ми щороку відзначаємо 30 вересня. Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною протягом всієї історії. Бібліотеки й дотепер залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом — адже книги можуть зберігатися століттями і дарувати свою мудрість не одному поколінню читачів. Любов до книги властива нашому народу здавна, а важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури є очевидною для держави.
Збирання книг князь Ярослав Мудрий вважав вкрай потрібною справою, тому в 1037 році відкрив при соборі Святої Софії державну бібліотеку. Більшість книг у ній були релігійного змісту, але траплялися і філософські, природничі та інші твори, в тому числі іноземних авторів, при цьому велика увага надалася перекладу та переписуванню таких книг. Доля цієї бібліотеки невідома — частина дослідників стверджують, що книги згоріли під час захоплення Києва військом Батия в 1240 році, інші вважають, що бібліотеку встигли сховати і вона досі знаходиться десь у невідомих підземних сховищах.
Всеукраїнський день бібліотек з’явився в нашому календарі в 1998 році — тоді в травні Президент підписав указ про встановлення цієї події. Її було засновано на підтримку ініціативи працівників бібліотечної сфери, а також як знак визнання незамінної ролі бібліотек у розвитку української науки, культури та освіти. Окрім цього, 30 вересня стало професійним святом для всіх бібліотекарів України.

Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, за офіційними історичними свідченнями, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир"

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

28 вересня відзначають Всесвітній день боротьби зі сказом. Сказ — це гостре інфекційне вірусне захворювання тварин і людей. Характеризується запальними процесами (енцефаліт) та тяжким ураженням центральної нервової системи з можливою смертю. Щоб запобігати летальним випадкам, вкрай необхідно вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу.
Заразитися сказом можна від диких та свійських тварин через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, контакт зі слизовими оболонками, ослинення хворою твариною. Найчастіше люди інфікуються в результаті контакту з хворими на сказ домашніми котами й собаками та дикими тваринами: лисицями, вовками та кажанами. Також небезпеку становлять безпритульні невакциновані тварини.
Початкові симптоми інфікування сказом — підвищення температури та біль, а також незвичні або дискомфортні відчуття (поколювання, пощипування чи печіння) у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. Залежно від форми захворювання може розвиватися гідрофобія (боязнь води), параліч м’язів, кома, зупинка роботи серця, дихання. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги або до вашого сімейного лікаря.

Туризм в сучасному розумінні, як масове явище і широкодоступна можливість здійснення подорожі, виник порівняно недавно, на початку минулого століття. Стрімко набираючи обертів, це явище стало на стільки популярним, що туризмом так чи інакше стало займатися переважна більшість людей, особливо в розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Поняття туризму почало швидко обростати специфічними термінами і визначеннями. Це і діловий туризм, і туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і ціла маса найрізноманітніших форм і напрямків.
День туризму - свято всіх, хто хоч раз відчув себе в ролі мандрівника, вибираючись з щоденної буденної суєти в ліс або на поле, на берег річки або озера, на море чи курорт, а також в інші місця, на які так багата наша улюблена земля!

Починаючи з 2001 року 22 вересня в Україні відзначається Національний день партизанської слави.
Національний день партизанської слави - свято вшанування пам’яті партизанів та підпільників, а також нагадування новітньому поколінню про їхній подвиг, який допоміг наблизити довгоочікувану перемогу в Другій Світовій війні. У наш час живими залишилися лише одиниці ветеранів, що брали участь у звільненні батьківщини від німецьких загарбників. Тому дуже важливо встигнути висловити їм свою повагу за виявлену ними мужність в роки війни. Перші партизанські загони були створені вже восени 1941 року. Але розрізненість дій загонів призводила до розкриття сховищ, страт та жорстоких катувань з боку загарбників. Тільки з кінця 1942 року партизанський рух набув сили, а до закінчення окупації вже налічував близько 500 тисяч людей.

21 вересня, українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні. Останній встановлено відповідно до Указу Президента від 5 лютого 2002 року.
Мета Дня – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності.
Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань.
Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців. Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже другий рік триває жорстока і кривава війна, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру.

20 вересня 2025 року Україна традиційно долучиться до Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day» — наймасштабнішої екологічної ініціативи у світі, яка щороку об’єднує понад 114 мільйонів учасників у 211 країнах.
Акція спрямована на формування культури чистоти, дбайливого ставлення до довкілля, відповідального споживання та правильного поводження з відходами. Всеукраїнський молодіжний рух “Let’s do it Ukraine”» запрошує громадян України — як в Україні, так і за її межами — долучитися в одному з безпечних форматів з 20 серпня по 20 вересня та обов’язково зареєструвати результати участі.
«У країні, що щоденно зазнає наслідків війни, кожен добрий вчинок має особливу вагу. Прибирання — це не лише турбота про довкілля, а й про майбутнє дітей, про країну, яку ми разом відновлюємо» – Юлія Мархель, координаторка Всесвітнього дня прибирання в Україні.

День пам'яті жертв фашизму - міжнародна дата, яка відзначається щорічно у другу неділю вересня і присвячена пам'яті про мільйони людей, чиє життя забрала нацистська окупація та війна. У цей день проводяться скорботні заходи, хвилини мовчання та покладання квітів до меморіалів. У 2025 році День пам'яті жертв фашизму відзначається у неділю, 14 вересня.

День фізичної культури і спорту - встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День фізкультури і спорту» від 29 червня 1994 року № 340/94. Відзначається щорічно у другу суботу вересня.
Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.
Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.
Визнана у світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше ніж чотириста олімпійських медалей. Свято фізичної культури і спорту відзначається в Україні повсюди. Це і День тренера, і День спорту, і урочиста дата для всіх, хто цінує і шанує заняття спортом, одночасно.
Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.
У 2025 році День фізичної культури і спорту України припадає на 13 вересня.


Всесвітній день запобігання самогубствам або Всесвітній день запобігання суїциду — міжнародна дата, яка відзначається по всій планеті щорічно, починаючи з 2003 року, 10 вересня, з метою сприяння діяльності щодо запобігання самогубств у всьому світі.

Міжнародний день грамотності відзначається щорічно 8 вересня. Свято було запроваджене й святкується на честь тих, хто дав людству писемність, а також хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність. Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141.
Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета.

В Україні святкують 1 вересня — День знань. Цей день символізує початок нового навчального року, коли всюди лунають теплі привітання. Нехай кожен день приносить нові відкриття та надихає на великі досягнення.

Вересень настав, дзвоник покликав,
І в школу сьогодні кожного запросив.
Нехай цей рік буде світлим і яскравим,
А знання в життя твоє дорогу відкрив!

29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.
Цей День пам’яті держава започаткувала у 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.
Подвиг ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України в нашій пам'ятаємо завжди..
Пам’ятаємо і будемо пам’ятати!

24 серпня відзначається День Незалежності України. Це одна з найважливіших подій для нашої країни. Святкування 34-ї річниці незалежності України у 2025 році відбувається в умовах повномасштабної агресії, що значно трансформує традиційні формати заходів. Замість масштабних парадів та загальнонаціональних урочистостей цьогорічне свято набуває глибоко символічного та функціонального характеру. Воно зосереджується на вшануванні пам'яті, зборі коштів на підтримку Збройних Сил України, збереженні культурної спадщини та забезпеченні психологічної стійкості суспільства.
З Днем Незалежності, країно
Нехай майорить гордо прапор над нами.
І нехай країни серця небайдужі,
Єднають теплими та щирими словами.
Бажаю жити в країні вільній,
Де хочеться дихати на повні груди
Бажаю стати Україні сильною,
Де будуть жити усміхнені люди!

День Державного Прапора України - 23 серпня, який відзначається щорічно, встановлено Указом Президента України 23 серпня 2004 року.
Щороку наприкінці літа в Україні вшановують один із головних державних символів - національний прапор. Багато років синьо-жовтий стяг - це знак сили і стійкості народу, який об'єднує мільйони українців у прагненні до свободи і незалежності. Державний прапор України офіційно затверджено 1992 року, але його історія почалася задовго до цього.
За інформацією Українського інституту національної пам'яті, синьо-жовті кольори стали символом України ще до XIX століття. Це поєднання зустрічалося в геральдиці давньоруських міст і на стягах козаків - на синьому тлі вони зображували жовті хрести, небесні світила та зброю.
Український прапор - це дві рівні горизонтальні смуги, верхня - синього кольору і нижня - жовтого. Єдиного пояснення символіки цих кольорів немає. Серед популярних трактувань: синє небо над пшеничним полем, вічна єдність природних стихій - води та вогню. Також жовтий колір символізує Божу благодать і духовність, тоді як синій - земне начало і людське життя.

Вогонь може бути добрим другом для людини, але може бути і страшним ворогом, який забирає життя.
Коли людина вміє ним користуватися, знає, де можна запалювати вогнище, а де ні, та виконує всі правила, то вогонь стає другом людини. Вогонь стає ворогом, коли люди ставляться до нього байдуже і не виконують правил.
Вогнище, що його так люблять і дорослі, і діти, — це дуже романтично і гарно. Особливо в поході, коли заходить сонечко, а на землю опускається темна ніч і несе з собою прохолоду. Тоді люди сідають навколо невеличкого вогнища, гріються, їдять, мріють, розмовляють, співають пісні під гітару... Вогнище люблять пастухи, які біля нього гріються і сушать свій одяг у негоду. Воно приваблює людину ще з доісторичних часів.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!!!
- Вогнище можна розпалювати лише у визначених місцях. На спеціальних стоянках відпочинку в лісі. Там місця для вогнища обкопані і обкладені камінням. Поруч є пісок і вода.
- Вогнище не можна розпалювати дітям без нагляду дорослих.
- Якщо виникла необхідність розпалити вогнище, то місце для нього треба підготувати таким чином: спочатку очистити його від сухої трави, хмизу, моху, листя і обкопати або обкласти камінням, щоб вогонь не міг поширитися по сухій траві далі; приготувати пісок або воду для того, щоб засипати або залити його; сухий хмиз не складати у безпосередній близькості до вогнища, а віддалік.
- Вогнище не можна розкладати під деревом або між кущами — це може викликати пожежу. А ще в кущах і на дереві живуть пташки, які бояться диму.
- Вогнище не можна розкладати поблизу легкозаймистих матеріалів: сіно, солома, дрова, будівлі.
- Вогнище не можна розпалювати у приміщеннях: хлівах, на горищах, у сінях, у підвалах і т. д.
- Не можна спалювати сухе листя і рештки рослин восени, тому що в них накопичилося багато отруйних речовин, які при спалюванні виділяються в повітря і отруюють довкілля. Ми цим димом дихаємо і отруюємо свій організм. Нехай листя лежить, воно перегниє і земля візьме з нього те, що їй потрібно.
- Не можна розкладати великого вогнища, тому що язики полум’я можуть перекинутися на дерева чи будівлі, якщо ті знаходяться навіть далеко від нього.
- Якщо сильний вітер, то вогнища розпалювати не можна, тому що він може вихопити горючу галузку і занести її далеко, можливо, і на поле з пшеницею чи житом.
- Поблизу поля, де росте збіжжя, ні в якому разі вогнища не розводь.
- Запам’ятайте номери телефонів, за якими треба дзвонити в разі непередбачених обставин:
101 — служба порятунку, пожежна служба;
102 — міліція;
103 — швидка медична допомога;
104 — газова служба.

День Державності (День Української Державності) – це державне свято в Україні, яке відзначається 15 липня, і присвячене вшануванню тисячолітньої історії української державності, а також пам'яті князя Володимира Великого та Дню Хрещення Русі. Це свято символізує спадкоємність українського державотворення, починаючи з часів Київської Русі, і підкреслює значення національної ідентичності, культури та прагнення до свободи.
15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.
Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

День Конститу́ції Украї́ни — державне свято України. Святкується щорічно 28 червня на честь ухвалення Конституції України того ж дня 1996 року. День Конституції України — єдине державне свято, закріплене в самій Конституції.
Конституція - це не просто документ. Це система цінностей і норм, яка визначає фундамент держави, гарантує права і свободи громадян, забезпечує верховенство права.
Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Сьогодні, 20 червня 2025 року, залишають стіни нашого ліцею і вступають в нове життя наші друзі - випускники 9 та 11 класів. Так нехай же сьогодні кожен з них зможе з упевненістю сказати, що майбутнє у нього буде світлим, а плани — грандіозними.
Але у нас сьогодні надзвичайне свято –
Ми проводжаємо своїх випускників!