Новини 9 клас

24 лютого 2025 року – третя річниця початку повномасштабної війни, і цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.
24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на “до” та “після”. Цього дня, три роки тому росія розв’язала повномасштабну війну проти України.
…І вже три роки війни – великої, важкої, визвольної… Війни, яка торкнулася кожного… 1067 днів сповнених страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу, розлук… 1067 днів мужності, незламності, героїчного спротиву….
І впродовж кожного з цих 1067-и днів, наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять все, щоб ворог не досяг своєї мети, наближає нас до Перемоги.
Щиро дякуємо Вам мужні українські Воїни за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість.

Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови – важливе свято, яке нагадує про необхідність збереження мовного різноманіття та підтримки рідної мови кожного народу. Міжнародний день рідної мови запроваджено ЮНЕСКО з метою максимального збереження мов всіх народів планети та шанобливого ставлення до них. Вперше його відзначили у 2000 році, й відтоді щорічно святкують 21 лютого. Саме цього дня 1952 року в місті Дакка, що зараз є столицею Бангладеш, через мовний конфлікт сталася загибель чотирьох студентів.
Почався цей конфлікт в 1947 році, при створенні держави Пакистан, яка складалася з двох частин. Східна частина зараз відома як Бангладеш, західна є власне Пакистаном. Рідною мовою населення східних територій була бенгалі, в західній частині говорили на урду. Уряд оголосив єдиною державною мовою урду, що викликало протести носіїв мови бенгалі, які вимагали двомовності у своїй країні. Влада не зважала на ці вимоги й заборонила масові зібрання та мітинги. Саме на такій «незаконній» акції протесту в місті Дакка поліцейські застрелили чотирьох студентів-бенгальців, які боролися за свою рідну мову.
Бенгалі стала другою офіційною мовою в країні в 1956-му, а в 1971 році східна частина Пакистану виборола незалежність і стала державою Бангладеш. Саме Бангладеш подала ідею створити День рідної мови у міжнародному вимірі, а 21 лютого в цій країні є державним святом.

Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам’ять загиблих під час протестів. Революція гідності є однією з наймасштабніших подій у новітній історії України, результатом якої стало повалення старого режиму та відновлення європейського курсу розвитку України. Однак у боротьбі за права людини та громадянина, демократію і свободу українці заплатили високу ціну – 107 загиблих Героїв Небесної Сотні.
Серед них – представники різних професій, віку та статей, які приїхали з різних куточків України й навіть з-за кордону. Наймолодшому із загиблих, Назарієві Войтовичу, було лише 17 років, а найстаршому учаснику Революції гідності Іванові Наконечному – 82 роки.
Слід пам'ятати: "Ми не маємо права опускати руки тоді, коли їх не опустили ті, хто були до нас".

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.
Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі. Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, із давніх часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Археологи знаходили це зображення у багатьох пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери. Існує понад тридцять теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу тощо).
Наш герб, наша святиня, має давню та величну історію, він народжений зі споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.
Тризуб об’єднує українських патріотів, наших хлопців та дівчат ЗСУ, він зображений на шевронах наших захисників, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

17 лютого - День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day) – одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. В Україні це свято поки що практично не відоме. Вважається, що в цей день людям слід намагатися бути не просто добрими, що само собою зрозуміло, а добрими безмежно і безкорисливо, до божевілля.
Тлумачний словник твердить, що доброта – зроблене добро, надання допомоги іншим. Доброта – це чеснота, яку має мати кожна людина, адже без неї світ став би жорстоким, підступним і злим. Потреба людей у доброті повсякчасна. Милосердя та доброта — це крила, на яких тримається людство.

16 лютого в Україні на державному рівні відзначається нове державне свято — День єднання, що започатковане у 2022 році. Його президент України Володимир Зеленський заснував 16 лютого 2022 року на тлі попереджень про можливу війну.
Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання.

15 лютого – це день пам’яті про сумнозвісні події війни в Афганістані, вшанування усіх воїнів-інтернаціоналістів, кому довелося виконувати військовий обов’язок на території інших країн. Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч – громадяни України. В Афганістані загинули 2572 наших краянина.
Низько схиляємо голови перед пам’яттю солдатів і офіцерів, що віддали життя під час виконання військового обов’язку. Висловлюємо глибоку вдячність бійцям, які сьогодні боронять цілісність і незалежність України та оберігають спокій у наших домівках. У цей день бажаємо вам, шановні учасники бойових дій, доброго здоров’я, родинного щастя, благополуччя і головне – мирного неба над головою.

11 лютого 2025 року у світі відзначає День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) — міжнародна ініціатива, спрямована на підвищення рівня цифрової грамотності, обізнаності про ризики в онлайн-середовищі та формування культури відповідального використання Інтернету. День безпечного Інтернету стає майданчиком для обговорення важливих питань цифрової безпеки на національному та міжнародному рівнях, залучаючи освітян, батьків, ІТ-фахівців, громадські організації та представників державних установ. Це чудова нагода нагадати про важливість співпраці всіх учасників освітнього процесу у створенні безпечного та дружнього цифрового середовища.

Пожежа - це неконтрольований процес горіння, який несе загрозу для життя людей і тварин, знищує природні ресурси і матеріальні цінності.
Вогонь залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця Землі в гігантських язиках полум’я. Безцінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь перетворилися на порох. Вогонь знищив мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам.
Вогонь може виникнути стихійно під час якихось природних явищ: під час землетрусів, виверження вулканів, під час грози, коли блискавка вдаряє в якийсь предмет. Це, звичайно, катастрофа. Але й пожежа може виникнути ще й від недбалості самих людей, а тим більше дітей, коли неправильно з ним поводитись. Вогонь – це велике багаття, а пожежа охоплює дуже велику територію або приміщення.
пожежі можуть виникнути від кинутого сірника, від пилотяга, від не вимкнутої електропраски, від електричної та газової плити, у транспорті, у лісі, на полі, у лузі. Вогонь охоплює спочатку дрібні, а потім більші предмети, горить спочатку кімната, а потім цілий будинок, на полі від одного запаленого колоска може згоріти ціле поле пшениці, на лузі може загорітись сіно, у лісі від маленького не затушеного багаття може згоріти ціла площа дерев, гинуть звірі, птахи, бо вони не встигнуть вчасно втекти.

При виявленні ВНП:
• Зупиніться та озирніться навколо. Попередьте людей поряд про небезпеку.
• Поверніться за маршрутом, яким прийшли.
• На відстані не менше 100 метрів викликайте спеціалістів за номером 101, 102.
• Запам’ятайте: Ніколи не намагайтесь самостійно знешкодити вибухонебезпечний предмет.
• Запам’ятайте місце виявлення ВНП та по можливості встановіть попереджувальні знаки. Позначте місце небезпечної знахідки – шматком яскравої тканини, схрещеними палицями, каменем тощо. Це допоможе фахівцям відшукати та знешкодити вибухонебезпечний предмет. По можливості дочекайтеся їхнього приїзду.
Категорично забороняється:
• Самостійно досліджувати даний предмет та переміщувати його.
• Робити спроби розпилювати даний предмет.
• Накривати чимось або засипати землею знахідку.
• Проводити самостійний пошук інших ВНП поблизу зі знайденим предметом.
• Будьте обережними та уважними! Не наражайте своє життя на небезпеку!
Знаки мінної небезпеки
• Для маркування небезпечних територій використовуються спеціальні знаки.
• Червоного кольору квадрат або трикутник вершиною вниз.
• Зображення білого кольору череп зі схрещеними кістками.
• Напис “Увага міни!” або “Небезпечно міни!” або “Danger mines!”. Ніколи не ігноруйте знаки мінної небезпеки, не прибирайте та не переміщуйте їх!

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році. У цей день наша держава вшановує Героїв, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Безумовно, це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, хто віддав життя, аби відстояти Україну, її державність та соборність.

22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День Соборності України з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 22 січня 1990 року. У розмаїтті жовто-синіх знамен наші сучасники на згадку про проголошення Акту Злуки поєднали живим ланцюгом від Києва до Львова Схід і Захід України. Соборність – це символ боротьби за волю, символ порозуміння між людьми, символ надії і віри у майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

В Україні 20 січня – День вшанування захисників Донецького аеропорту. Сьогодні десять років, як завершилися бої за летовище, що тривали з травня 2014-го. Наказ про встановлення 20 січня Днем вшанування захисників ДАПу ухвалили спільно міністр оборони із головнокомандувачем Збройних сил України у 2022 році.
Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». 20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту не давало ворогу діяти.
Оборона Донецького аеропорту – це тисячі історій хоробрості та звитяги. Одна з них – утримування протягом двох днів будівлі пожежного депо.
Це була група відчайдухів із 90-го аеромобільного батальйону на чолі з Максимом Ридзаничем «Адамом».
У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти.
Сьогодні на Донеччині тривають криваві бої таких масштабів, яких Європа не бачила з часів Другої світової війни.

У житті кожної людини вибір професії – серйозний та відповідальний крок. Вибір майбутньої професії людина робить на підставі інформації отриманої з різноманітних джерел, власних природних здібностей, починаючи вже зі шкільних років. Кожна людина народжується з певними здібностями, схильностями до певного виду професійної діяльності. Значення інтересів у житті людини велике: вони спонукають набувати знання, пізнавати світ, допомагають долати труднощі. Все своє життя людина може шукати відповіді на запитання „Хто я?”, „Що мене цікавить найбільше?”. Відомо, що коли людина працює з задоволенням, вона не помічає ні часу, ні втоми. Якщо вибір професії правильний, тоді в житті можна розраховувати на УСПІХ.

11 січня в сьому світі відзначають Міжнародний день "Дякую". Це свято було створене для того, щоб люди вчилися висловлювати свою подяку щодня, а не очікували особливої нагоди. Ініціатива створити день "Дякую" надійшла від миротворчих організацій ООН та ЮНЕСКО. Запровадили це свято у 2008 році, а дату його відзначення обрали 11 січня. Це цікаве свято покликане нагадати людям про цінність хороших манер. Також слова вдячності несуть лише позитивні емоції й здатні покращити самопочуття.

Новий рік – це час нових починань, святкового настрою та теплих слів, які об’єднують нас із близькими. 2025 рік за китайським календарем буде роком Змії, а це символ мудрості, рішучості та змін.
Нехай прийдешній Новий рік буде сповнений позитиву, яскравих фарб, радісних подій, вдалих збігів і приємних сюрпризів! Бажаю, щоб кожен день нового року був по-своєму прекрасний! І нехай всі плани і цілі будуть легко збуватися, щоб величезне щастя переповнювало душу!
За китайським календарем, 2025 рік пройде під знаком Зеленої Дерев'яної Змії. Ця тварина є символом гнучкості, інтуїції та здатності до адаптації. 2025 рік стане ідеальним періодом для переоцінки власних цінностей і дасть поштовх до особистісного розвитку.
З Новим роком Змії! Нехай мудрість, гнучкість і удача цієї містичної тварини супроводжують вас весь рік!

Зимові канікули в Україні у 2024 році переважно триватимуть два тижні – з 30 грудня 2024 року по 10 січня 2025 року. Правила безпечної поведінки під час зимових канікул:
біля новорічної ялинки;
використання піротехнічних предметів;
поведінка з електричними гірляндами;
поведінка на льоду;
поведінка на вулицях у зимовий період;
обережно: бурульки;
поведінка під час ожеледиці;

Номери телефонів чергових та аварійних служб.

Святкування Нового року для учнів нашого ліцею розпочалося з проведення Ігрової новорічної програми з різноманітними конкурсами. В програмі були ігри та конкурси, в яких діти брали участь з великим задоволенням, а Святий Миколай та Сніжинка вручали всім учасникам солодощі. Свято подарувало море позитиву, море дитячих усмішок та гарний передноворічний настрій.

Енергоефективність та енергозбереження - це перш за все дбайливе ставлення до енергії в будь-якій сфері і її нешкідливе виробництво. Хто ефективно використовує енергію, той запобігає зловживанню ресурсами і охороняє навколишнє середовище. Економія енергії дозволить значно зменшити забруднення навколишнього середовища. Раціональне використання й збереження енергії - це не лише економічно, а й екологічно вигідно.
Україна має значні природні ресурси та унікальне для Європи навколишнє середовище, але водночас є однією з найбільш екологічно забруднених країн регіону та однією з країн світу, де енергія використовується найменш ефективно. Водночас країна володіє багатими природними ресурсами та важливими міжнародними водними джерелами, а отже її промислова діяльність та споживання енергії мають значний вплив на глобальні кліматичні зміни.

Інформаційна хвилина "Шкідливість куріння тютюнових виробів, електронних сигарет та систем для нагрівання тютюну"
Дим звичайних сигарет містить понад 7 тисяч хімічних сполук, і нікотин та смоли — не єдине, що загрожує здоров’ю. Тому перехід на легкі сигарети зі зниженим вмістом нікотину та смоли не знижує ризик хвороб. Аерозоль е-сигарет — неважливо, з нікотином чи без нього — може викликати збій у роботі деяких клітин людського організму. Причина криється у складі рідин е-сигарет: більшість з них містить токсичні речовини — метали (хром, нікель, свинець), карбоніли (формальдегід, ацетальдегід, акролеїн, гліоксаль), шкідливі ароматизатори (діацетил, циннамальдегід, бензальдегід) тощо.