Новини 9 клас

24 серпня відзначається День Незалежності України. Це одна з найважливіших подій для нашої країни. Святкування 34-ї річниці незалежності України у 2025 році відбувається в умовах повномасштабної агресії, що значно трансформує традиційні формати заходів. Замість масштабних парадів та загальнонаціональних урочистостей цьогорічне свято набуває глибоко символічного та функціонального характеру. Воно зосереджується на вшануванні пам'яті, зборі коштів на підтримку Збройних Сил України, збереженні культурної спадщини та забезпеченні психологічної стійкості суспільства.
З Днем Незалежності, країно
Нехай майорить гордо прапор над нами.
І нехай країни серця небайдужі,
Єднають теплими та щирими словами.
Бажаю жити в країні вільній,
Де хочеться дихати на повні груди
Бажаю стати Україні сильною,
Де будуть жити усміхнені люди!

День Державного Прапора України - 23 серпня, який відзначається щорічно, встановлено Указом Президента України 23 серпня 2004 року.
Щороку наприкінці літа в Україні вшановують один із головних державних символів - національний прапор. Багато років синьо-жовтий стяг - це знак сили і стійкості народу, який об'єднує мільйони українців у прагненні до свободи і незалежності. Державний прапор України офіційно затверджено 1992 року, але його історія почалася задовго до цього.
За інформацією Українського інституту національної пам'яті, синьо-жовті кольори стали символом України ще до XIX століття. Це поєднання зустрічалося в геральдиці давньоруських міст і на стягах козаків - на синьому тлі вони зображували жовті хрести, небесні світила та зброю.
Український прапор - це дві рівні горизонтальні смуги, верхня - синього кольору і нижня - жовтого. Єдиного пояснення символіки цих кольорів немає. Серед популярних трактувань: синє небо над пшеничним полем, вічна єдність природних стихій - води та вогню. Також жовтий колір символізує Божу благодать і духовність, тоді як синій - земне начало і людське життя.

Вогонь може бути добрим другом для людини, але може бути і страшним ворогом, який забирає життя.
Коли людина вміє ним користуватися, знає, де можна запалювати вогнище, а де ні, та виконує всі правила, то вогонь стає другом людини. Вогонь стає ворогом, коли люди ставляться до нього байдуже і не виконують правил.
Вогнище, що його так люблять і дорослі, і діти, — це дуже романтично і гарно. Особливо в поході, коли заходить сонечко, а на землю опускається темна ніч і несе з собою прохолоду. Тоді люди сідають навколо невеличкого вогнища, гріються, їдять, мріють, розмовляють, співають пісні під гітару... Вогнище люблять пастухи, які біля нього гріються і сушать свій одяг у негоду. Воно приваблює людину ще з доісторичних часів.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!!!
- Вогнище можна розпалювати лише у визначених місцях. На спеціальних стоянках відпочинку в лісі. Там місця для вогнища обкопані і обкладені камінням. Поруч є пісок і вода.
- Вогнище не можна розпалювати дітям без нагляду дорослих.
- Якщо виникла необхідність розпалити вогнище, то місце для нього треба підготувати таким чином: спочатку очистити його від сухої трави, хмизу, моху, листя і обкопати або обкласти камінням, щоб вогонь не міг поширитися по сухій траві далі; приготувати пісок або воду для того, щоб засипати або залити його; сухий хмиз не складати у безпосередній близькості до вогнища, а віддалік.
- Вогнище не можна розкладати під деревом або між кущами — це може викликати пожежу. А ще в кущах і на дереві живуть пташки, які бояться диму.
- Вогнище не можна розкладати поблизу легкозаймистих матеріалів: сіно, солома, дрова, будівлі.
- Вогнище не можна розпалювати у приміщеннях: хлівах, на горищах, у сінях, у підвалах і т. д.
- Не можна спалювати сухе листя і рештки рослин восени, тому що в них накопичилося багато отруйних речовин, які при спалюванні виділяються в повітря і отруюють довкілля. Ми цим димом дихаємо і отруюємо свій організм. Нехай листя лежить, воно перегниє і земля візьме з нього те, що їй потрібно.
- Не можна розкладати великого вогнища, тому що язики полум’я можуть перекинутися на дерева чи будівлі, якщо ті знаходяться навіть далеко від нього.
- Якщо сильний вітер, то вогнища розпалювати не можна, тому що він може вихопити горючу галузку і занести її далеко, можливо, і на поле з пшеницею чи житом.
- Поблизу поля, де росте збіжжя, ні в якому разі вогнища не розводь.
- Запам’ятайте номери телефонів, за якими треба дзвонити в разі непередбачених обставин:
101 — служба порятунку, пожежна служба;
102 — міліція;
103 — швидка медична допомога;
104 — газова служба.

День Державності (День Української Державності) – це державне свято в Україні, яке відзначається 15 липня, і присвячене вшануванню тисячолітньої історії української державності, а також пам'яті князя Володимира Великого та Дню Хрещення Русі. Це свято символізує спадкоємність українського державотворення, починаючи з часів Київської Русі, і підкреслює значення національної ідентичності, культури та прагнення до свободи.
15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.
Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

День Конститу́ції Украї́ни — державне свято України. Святкується щорічно 28 червня на честь ухвалення Конституції України того ж дня 1996 року. День Конституції України — єдине державне свято, закріплене в самій Конституції.
Конституція - це не просто документ. Це система цінностей і норм, яка визначає фундамент держави, гарантує права і свободи громадян, забезпечує верховенство права.
Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Сьогодні, 20 червня 2025 року, залишають стіни нашого ліцею і вступають в нове життя наші друзі - випускники 9 та 11 класів. Так нехай же сьогодні кожен з них зможе з упевненістю сказати, що майбутнє у нього буде світлим, а плани — грандіозними.
Але у нас сьогодні надзвичайне свято –
Ми проводжаємо своїх випускників!

З настанням весни спостерігається підвищення температурних показників і незначна кількість опадів. Починається пожежонебезпечний сезон – це період з моменту танення снігу в лісі до появи повного зеленого покриву або настання стійкої дощової осінньої погоди. За таких умов можливе виникнення пожеж у природних екосистемах. Щорічно пожежі завдають непоправної шкоди природі та державі. Найбільша їхня кількість припадає на весняно-літній період.
Усі види цього лиха супроводжуються такими факторами, як висока температура у зоні вогню, задимлення великих районів, що значно ускладнює боротьбу з пожежею, обмежує видимість, чинить негативний психологічний вплив та подразнює дихальні органи людей.
Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників. Причиною загоряння може бути виробнича діяльність людини (спалювання відходів на прилеглих до лісу територіях) та необережне поводження з вогнем (недопалки, сірники, вогнища).
Вогонь може швидко розповсюдитись, підхоплений вітром, стати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе і перетворює ліси в нежиттєздатні пустелі та при цьому виникає велика загроза для населених пунктів, життя людей, домашніх тварин. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30 – 40%.
Шановні громадяни!
Найчастіше причиною виникнення пожеж є людська недбалість та необережність. Тож, аби запобігти виникненню пожеж в екосистемах нагадуємо правила безпечної поведінки у лісових масивах, паркових зонах, правилами безпечного відпочинку, а саме:
- не смітити;
- не розпалювати багаття у непристосованих місцях, особливо у спекотну вітряну погоду;
- не кидати недопалки та непогашені сірники у траву;
- не залишати вогнище без нагляду та обов’язково загасити його водою або засипати піском чи землею.
А у разі виявлення загоряння - головне – не впадати у паніку, а негайно телефонувати до Служби порятунку за номером „101”.
Що робити, якщо ви опинилися в зоні пожежі:

відчувши запах диму або виявивши пожежу, з’ясуйте, що горить, на якій площі, яка небезпека поширення пожежі. Якщо в зоні руху вогню ви виявите постраждалих, то прийміть заходи по їх евакуації в безпечне місце.

виходьте з небезпечної зони швидко, перпендикулярно до напрямку руху вогню, використовуючи відкриті простори. Вал низового вогню найкраще долати проти вітру, укривши голову і обличчя одягом: при цьому слід врахувати ширину поширення низового вогню і тверезо оцінити можливість подолання вами цієї смуги.

вийшовши на відкритий простір, дихайте повітрям біля землі — там він менш задимлений, рот і ніс прикрийте ватно-марлевою пов’язкою або ганчіркою.

найбільш прості способи гасіння: залити вогонь водою з найближчого водоймища, засипати піском або нанести різкі ковзаючі удари по кромці вогню зеленими гілками.

Пам’ятайте, що лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки застереже від трагічних наслідків. Бережіть себе та природу!

Міжнародний день безневинних дітей-жертв агресії відзначається щороку 4 червня починаючи з 1983 року.
19 серпня 1982 року на 31-му пленарному засіданні своєї відновленої 7-ї надзвичайної сесії, Генеральна Асамблея ООН з питання про Палестину, "будучи вражена величезною кількістю безневинних палестинських і ліванських дітей — жертв актів агресії Ізраїлю», постановила відзначати 4 червня кожного року як Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії.
День відзначається у річницю першого нальоту ізраїльської авіації на Бейрут та низку інших населених пунктів Лівану, проведеного 4 червня 1982 року, під час якого загинула велика кількість мирних жителів, серед яких були й діти.
Цього дня 2022 року Першою леді Оленою Зеленською було започатковано щорічне проведення акції «Голоси дітей», присвяченої пам'яті маленьких українців, які загинули внаслідок війни росії проти України.

30 травня 2025 року в Максимівському ліцеї відбудеться свято останнього дзвоника. Останній дзвоник пролунає для учнів 4 класу про закінчення початкової школи, для учнів 9 класу про закінчення основної школи, для учнів 11 класу про закінчення старшої школи.

30 травня завершується навчальний рік у 2025 році згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України (МОН). Цього дня пролунає останній дзвоник, після чого розпочнуться літні канікули, які триватимуть до 31 серпня. Це найтриваліший та найбажаніший відпочинок для школярів, адже це час подорожей, відвідування таборів та відпочинку на природі.
Інструктаж з техніки безпеки під час літніх канікул
1. Правила поведінки під час воєнного стану, комендантської години.
2. Правила поводження з невідомими і легкозаймистими матеріалами.
3. Правила безпечної поведінки з незнайомими людьми.
4. Правила безпечної поведінки на дорозі.
5. Правила поведінки під час грози.
6. Правила поведінки в лісі.
7. Правила безпечної поведінки на річці.

Щороку 23 травня в Україні вшановують День Героїв, що хоч і не має офіційного державного статусу, та давно став символом глибокої вдячності українським борцям за волю, незалежність і гідність. Це день, коли згадують усіх, хто в різні епохи зі зброєю в руках або словом стояв на захисті України – від князів і козаків до воїнів сучасної війни.
Це свято присвячене не лише визначним історичним постатям – Симону Петлюрі, Євгену Коновальцю, Миколі Міхновському – а й усім борцям різних етапів національно-визвольного руху: лицарям Київської Русі, січовим стрільцям, воїнам УПА, діячам ОУН. Сьогодні це вшанування продовжується і для сучасних героїв – тих, хто боронить державу на фронті.
Дата 23 травня обрана невипадково – цього дня 1938 року в Роттердамі був убитий Євген Коновалець, полковник армії УНР, один із символів українського національного руху. Саме його смерть стала ключовим чинником у визначенні дати вшанування полеглих борців.
Це день, коли пам’ятають, що свобода – результат жертовної боротьби. Свято покликане виховувати повагу до тих, хто віддав життя за волю, і водночас – нагадати живим про власну відповідальність перед майбутнім.

З 19 по 25 травня 2025 року в нашій країні проводиться Національний тиждень безбар’єрності з метою привернення уваги суспільства до потреби створення доступного середовища та рівних можливостей для всіх громадян, підвищення обізнаності про рішення та реформи у контексті формування безбар’єрних просторів, сервісів та інформації, за сприяння розвитку культури поваги та гідності Міністерством культури і стратегічних комунікацій спільно з Мінрозвитку і Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності.
Безбар'єрність складається з 6 основних напрямків:

1. Фізична безбар’єрність
Безбар’єрність — це коли ти можеш вийти з дому й не боятись першого бордюру. Коли міський простір — не виклик, а запрошення.
Безбар’єрність — це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці. Твоє місто має бути для тебе — не лише на словах.
2. Інформаційна безбар’єрність
Безбар’єрність — це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова — це прояв поваги, а не спрощення.
Безбар’єрність — це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування — бо інформація має бути зрозумілою одразу.
3. Суспільно-громадянська безбар’єрність
Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про “норму”. Бо сильна громада — це різна громада.
Безбар’єрність — це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос,
жестами чи через екран.
4. Освітня безбар’єрність
Безбар’єрність — це коли можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс — відкриті для всіх, хто хоче знати більше.
Безбар’єрність — це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх.
5. Цифрова безбар’єрність
Безбар’єрність — це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс.
Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною цифрового світу — не залежно від віку, досвіду чи стану здоров’я.
6. Економічна безбар’єрність
Безбар’єрність — це коли можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я.
Безбар’єрність — це коли ти можеш працювати, бо маєш хист, знання та бажання, а не “відповідний профіль”. А роботодавець дивиться на твій фах і твій досвід, а не лише стать та вік.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу — день пам'яті в Україні, що відзначається щорічно 18 травня у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України.
Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини.
18 травня 2025 року о 12:00 — хвилина мовчання у пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу.

Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті жертв політичних репресій. Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму.
2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій. Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Понад 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
Великий терор не викликав у мас нічого окрім глибокого страху та повної недовіри. Люди не могли довіряти не тільки представникам владних структур, але й своїм сусідам, друзям та навіть близьким родичам. Частим явищем стали анонімні наклепи та доноси, арешти знайомих, колег та родичів. Всіх незгідних з тоталітарним режимом називали просто «ворогами народу». Зазвичай процеси засудження мали показовий характер. Таким чином тоталітарний режим намагався цілковито позбутися від представників колишньої еліти, а також дати зрозуміти новим обранцям та усьому населенню країни, наскільки важливим є повне підкорення волі вождя.

16 травня 2025 року проводиться єдиний національний урок «Безпечна дорога додому»
Безпека – це стан, при якому ніщо кому - не будь або чому-небудь не загрожує.

15 травня 2025 року - свято вишиванки припадає на третій четвер травня.
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.

З 12 по 18 травня 2025 року в Україні проходить перший етап щорічного Тижня безпеки дорожнього руху на загальну тему «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану».
Дорога як об’єкт особливої небезпеки потребує системної роботи, адже кожна дитина почуває себе у безпеці тоді, коли знає, як правильно діяти у тій чи іншій екстремальній ситуації. Щороку у світі від дорожньо – транспортних пригод гине понад 250 тисяч людей. За рік в Україні гине понад 5 тисяч людей, а понад 30 тисяч – отримують травми. Щоб упередити небезпеку для здоров’я і життя, треба дуже добре знати ці Правила і застосовувати їх.
Дорога і транспорт приховують в собі безліч небезпек. Ми всі – пішоходи у випадку, коли ходимо пішки. Для всіх пішоходів існують певні правила дорожнього руху. Знати і дотримуватись правил дорожнього руху повинна кожна людина.
необхідно бути максимально обережними! Уникати колон техніки, не стійте біля військового транспорту! Не спостерігати за ходом військових дій, ховатися одразу, якщо чути постріли чи вибухи!

11 травня 2025 року Україна відзначає День матері. Це свято стало улюбленим для багатьох українців, які радо вітають своїх мам та нагадують їм ще раз про те, як дуже вони їх люблять.
Цікавий факт: слово «мама» у всіх мовах світу звучить майже однаково. І це не дивно, адже перші слова немовлят будь-якого народу схожі на звук «ма». Саме цей звук і лежить в основі походження цього слова у будь-якій мові. Вперше в Україні це свято з’явилося у 1999 році, після чого воно стало офіційним.

9 травня - свято День Європи, яке відзначається в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті. Починаючи від 2023 року, ми відзначаємо свято спільно з іншими країнами.
9 травня 1950 р. міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив план виходу Європи з післявоєнної кризи (Декларація Шумана). Першим кроком на шляху до практичної реалізації ідеї створення єдиної Європи він запропонував об’єднання вугільної та сталеливарної промисловості, що привело до появи 16 липня 1952 року першої з трьох європейських інституцій, на основі яких створено Європейський Союз – Європейського Співтовариства вугілля та сталі.
Рішення стосовно відзначення Дня Європи було прийнято у 1985 році на саміті Європейського Союзу у Мілані. Відтоді це свято у Європі відзначається кожного року 9 травня. На сьогодні День Європи разом з єдиною європейською валютою євро, синім прапором, на якому зображено коло золотих зірок та гімном – є політичним символом та атрибутом Європейського Союзу.

8 травня 2025 року виповнюється 80 років перемоги над нацизмом у Європі та відзначається День пам’яті та перемоги у Другій світовій війні 1939-1945 років. Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуючи, а вшановуючи. Саме так наше суспільство сприймає зараз 8 травня – День пам’яті та перемоги у Другій світовій війні – з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму. У той час як росія активно культивує міфи про Другу світову війну, наголошуючи на своїй винятковій ролі, наша держава згадує про високу ціну перемоги, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої в історії людства війни.