Новини 2 клас

Вітаю з Днем Незалежності України! Нехай кожен новий день дарує нам упевненість у майбутньому, силу для звершень і спокій у душі. Бажаю миру, злагоди та процвітання нашій державі! Любіть Україну і підтримуйте воїнів, які щодня борються за нашу незалежність.

Здавалося б, неможливо вмістити в одному об’єкті історію, політику та духовність країни. Втім, така річ існує — це державний прапор, який для кожної нації є способом представити себе у світі. Прапор демонструє, що країна незалежна, займає гідне місце серед інших держав, поважає свою історію та дбає про майбутнє. Всередині держави національний стяг об’єднує людей у важкі часи, а повага до нього у всі часи вважалася виявом патріотизму. Не є виключенням і український прапор, на честь якого 23 серпня наша країна щороку відзначає свято — День Державного Прапора України. Наш синьо-жовтий стяг цінний для нас своєю історією, а також жертвами, які були принесені заради нього.

Щоб запобігти пожежі, необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки в побуті, на природі та в громадських місцях, а також знати, як діяти у випадку пожежі. Важливо стежити за справністю електроприладів, не залишати без нагляду відкритий вогонь, не курити в лісі та не розводити багаття у вітряну погоду. У разі виникнення пожежі, слід негайно викликати пожежну службу за номером 101 та евакуюватися з приміщення, що горить.
Ось детальніші правила:
У побуті:
Не залишайте без нагляду увімкнені електронагрівальні прилади (праски, плити, чайники).
Не перевантажуйте електромережу, не вмикайте багато приладів в одну розетку.
Не використовуйте саморобні запобіжники.
Слідкуйте за станом електропроводки, не користуйтеся пошкодженими електроприладами.
Не сушіть речі над газовою плитою.
Не залишайте дітей без нагляду з вогнем, сірниками, запальничками.
Не куріть у ліжку.
Зберігайте легкозаймисті речовини (бензин, розчинники) у безпечному місці.
Не захаращуйте балкони та лоджії, не зберігайте там легкозаймисті речовини.
Не користуйтеся несправними газовими приладами.
У разі виникнення пожежі, негайно викликайте пожежну службу за номером 101.
На природі:
Не розводьте багаття у вітряну погоду, у хвойних лісах, поблизу сухої трави.
Використовуйте спеціально обладнані місця для розведення вогню.
Не залишайте багаття без нагляду.
Переконайтеся, що багаття повністю погашене, перш ніж залишити місце відпочинку.
Не кидайте недопалки на землю.
Не спалюйте суху траву та сміття.
У разі виникнення пожежі, негайно телефонуйте 101.
Дії у випадку пожежі:
Не панікуйте.
Негайно зателефонуйте за номером 101 та повідомте про пожежу, назвіть адресу та місце виникнення.
Повідомте про пожежу сусідів.
Якщо є можливість, спробуйте загасити вогонь підручними засобами (вода, пісок, мокра тканина).
Якщо вогонь швидко поширюється, евакуюйтеся з приміщення, що горить.
При евакуації захищайте органи дихання вологою тканиною.
Не користуйтеся ліфтом під час пожежі.
Допоможіть іншим людям евакуюватися.
Виходьте назустріч вітру, щоб уникнути отруєння чадним газом.
Після евакуації не намагайтеся повернутися за особистими речами.
Допомагайте пожежникам у гасінні пожежі.

15 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення. Історія нашого державотворення сягає своїми витоками української середньовічної держави Русь, центром якої був Київ. Прийняття Київським князем Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Це сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Саме у день вшанування пам’яті видатного державотворця Київського князя Володимира Великого та у День Хрещення Київської Руси–України встановлено День Української Державності.

З Днем Конституції, українці!

Для всіх нас цей день - не просто свято, це нагадування, скількох сил і жертв коштувало нам право жити у вільній, демократичній країні. Ніщо не було даремно. І нехай Конституція залишиться тим фундаментом, який гарантує нам право на гідність, правду і незалежність. Нехай уже незабаром ми знову житимемо в мирній Україні, сильній і вільній державі.

Щороку 4 червня в Україні відзначають болісну дату – День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок російсько-української війни. Цей день встановлений Верховною Радою України у 2021 році й збігається з Міжнародним днем безневинних дітей-жертв агресії.

Любі діти! 2025 рік – непростий, але ви пройшли його гідно. Ваші очі світяться мріями, серця сповнені надії, і це — найцінніше. Нехай цей дзвін стане символом нових можливостей, спокою, тепла і справжнього щастя. Ми завжди поруч, і дуже вас любимо

Під час воєнного стану літні канікули потребують особливої уваги до безпеки. Важливо дотримуватися правил поведінки, щоб уникнути небезпек та забезпечити захист собі та своїм близьким. Здобувачі освіти повинні чітко виконувати всі рекомендації, адже це запорука того, що вони повернуться до ліцею здоровими та в безпеці.
Загальні правила безпеки в умовах воєнного стану
Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги: при звуці сирени негайно прямуйте до укриття.
Дотримуйтесь правил "двох стін": у приміщенні залишайтеся між двома капітальними стінами.
Носіть із собою документ, що посвідчує особу; запишіть групу крові та медичні дані.
Уникайте скупчень людей, тримайте в полі зору сховища та маршрути евакуації.
Не повідомляйте про свої плани стороннім; уникайте колон техніки, не фотографуйте військових.
Правила дорожньогоруху
Ходіть тротуарами правого боку. За межами населених пунктів — проти руху транспорту.
Переходьте дорогу тільки на переходах; не вибігайте на проїжджу частину.
На велосипеді — з 16 років, з шоломом і світловідбивачами. Не катайтесь по проїжджій частині на самокатах, роликах чи скейтбордах.
На зупинках тримайтеся подалі від краю дороги. Не заважайте дорожньому руху.
Правила поведінки на залізниці
Перебування біля залізничних об'єктів вимагає особливої уважності та дисципліни. Недотримання правил безпеки може призвести до важких травм або загибелі.
Основні правила поведінки:
– Не підходьте ближченіж на 2 метри до краю платформи під час очікування поїзда.
– Не переходьте залізничні колії у не встановлених для цього місцях.
– Переходити колії дозволено лише на переходах або мостах.
– Перед переходом переконайтесь, що не наближається поїзд — подивітьсяліворуч і праворуч.
– Забороняється бігти через колії, особливо перед поїздом, що наближається.
– Не грайтеся поблизу залізниці, не підлазьте під вагони чи платформи.
– Не намагайтесь застрибнути у вагон під час руху поїзда.
– Не торкайтесь до контактної мережі — вона перебуває підвисокою напругою (до 27 000 В).
– Дітям заборонено перебувати на залізничних об’єктах без супроводу дорослих.
Пожежна безпека та електробезпека
Не використовуйте відкритий вогонь, піротехніку, горючі речовини.
Не користуйтеся газовою плитою без дорослих.
Не закривайте вікна горючими матеріалами. Не вмикайте електроприлади мокрими руками.
При запаху газу: не вмикати електрику, провітрити, вийти з приміщення, викликати 104 або 101.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Не торкайтеся підозрілих предметів (міни, снаряди, іграшки, сумки).
Не зберігайте боєприпаси, не здавайте їх у металобрухт.
Повідомте поліцію (102), ДСНС (101), ТЦК або адміністрацію.
Правила поведінки на водоймах
Купатися дозволено тільки з дорослими, у спеціально визначених місцях.
Не пірнайте у незнайомих водоймах, не запливайте за буйки.
Не подавайте фальшивих сигналі втривоги.
Захиствід спеки та перегріву
Не перебувайдовго на сонці без капелюха або води.
Уникай фізичної активності з 11:00 до 16:00.
Ознаки теплового удару: нудота, головний біль, запаморочення — одразу повідом дорослих
Запобігання інфекційним захворюванням
Мийте руки перед їжею, мийте овочі й фрукти.
Не використовуйте чужі гребінці, рушники, одяг.
При нездужанні — залишайтесь удома, викликайте лікаря.
Не приймайте ліки без рекомендації лікаря.
Домедична допомога
При подряпинах — промити водою, обробити антисептиком.
При отруєнні — не викликати блювання без дозволу лікаря.
При тепловому ударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Дії у разі надзвичайної ситуації
Не панікуйте, слухайте дорослих.
Телефонуйте батькам, розкажіть, де ви й що сталося.
Звертайтесь до служб 101 (пожежна), 102 (поліція), 103 (швидка), 104 (газ).
Особиста безпека (у місті/селі/на вулиці)
Уникай самотніх місць, будівель, пусток, річкових заростей.
Не погоджуйся йти нікуди з незнайомцями, навіть якщо вони здаються добрими.
Не приймай подарунків, напоїв, їжі.
Завжди інформуй батьків, де ти і з ким
Інтернет-безпека
Не поширюй свої дані (адресу, телефон, плани родини) у соцмережах.
Не відкривай підозрілі посилання, не веди переписку з незнайомцями.
При отриманні погроз або підозрілих повідомлень — звертайся до батьків або телефонуй на лінію допомоги: 116111 (Ла Страда Україна).
Інформаційна безпека та державна таємниця
Пам’ятайте, що в умовах воєнного стану особливо важливо дотримуватись правил інформаційної безпеки. Розповсюдження відомостей про переміщення Збройних Сил України, розташування військових об'єктів, укриттів, блокпостів, техніки, а також фотографування або знімання відео поблизу військових – може бути розцінено як порушення законодавства України.
Не публікуйте в соціальних мережах інформацію, яка може бути використана ворогом, навіть якщо вона здається незначною.
Не передавайте фото, відео або координати об’єктів військового значення, укриттів, будівель державного та стратегічногозначення.
Не розголошуйте службову інформацію, навіть у побутових розмовах чи листуванні.
‼ За порушення правил збереженнядержавноїтаємниціпередбаченаадміністративнаабокримінальнавідповідальністьзгідно з Кримінальним кодексом України (статті 328, 329, 330) та Законом України «Про державнутаємницю».
Поведінка з незнайомцями
Не вступай у діалогізнезнайомимидорослими без дозволубатьків.
Не погоджуйся «допомогти» чи «зайти на хвилинку».
Не приймайподарунки, їжуабонапоївідсторонніх.
Соціальнабезпека. Торгівля людьми
Якщо тебе намагаютьсяпримусити антисептиком.
При отруєнні — не викликатиблювання без дозволулікаря.
При тепловомуударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Мінна та вибуховабезпека
Не заходити на території, позначені табличками «Обережно, міни!», червонимистрічками, попереджувальними знаками.
Заборонено торкатисяпідозрілихпредметів (рюкзаків, іграшок, проводів, техніки).
Уразівиявлення:
o Не чіпати!
o Позначитимісце і відійти на 100 м!
o Повідомитидорослихабозателефонувати 101 чи 112.
Не збиратирослини, гриби, ягоди у лісахабомаловідомихмісцях — можливемінуванняабоотруєння.
Поведінкапід час надзвичайнихситуацій

День Героїв – щорічне свято в Україні на честь українських вояків – борців за волю України.

Цього дня Україна вшановує пам’ять всіх героїв, які відстоювали її суверенітет і незалежність і просто зараз ведуть боротьбу проти російської армії за нашу свободу. Це горде і одночасно сумне свято – багато українських героїв віддали життя заради своєї країни.

Українські Герої – це українці, які жили в різні епохи й захищали рідну землю. Вони ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, бійців АТО/ООС на Донбасі. Сьогодні ж це свято всіх захисників України від російських загарбників.

До здобуття незалежності в Україні День Героїв відзначався підпільно: лише з 1992 року свято набуло ширшої популярності. Проте довгий час традиція святкування була більш розповсюджена у західних областях.

Після початку російської агресії у 2014 році свято перейняли інші регіони. У Києві цього дня зазвичай проводять панахиду та несуть квіти до меморіального знаку Героям Небесної сотні.

День Героїв – це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків – борців за волю України та є символом незборимості української нації.

Безбар'єрність - це принцип організації суспільного простору та взаємодії, який забезпечує рівний доступ для всіх людей до можливостей, таких як освіта, працевлаштування, пересування, участь у громадському житті та інші. Це означає відсутність будь-яких перешкод (фізичних, інформаційних, комунікаційних та інших), які б обмежували доступ людей до участі в суспільному житті. Безбар'єрність — це про суспільство, в якому всі відчувають себе комфортно та мають рівні права, незалежно від будь-яких особливостей.

Красива і багата земля України. Рясніє вона корисними копалинами, лісами, озерами та річками, садами та хлібами. Але земля нашої країни ще таїть неждану небезпеку. До речі, знайти сьогодні «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з'явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним.

Третя неділя травня – визначний день для кожного українця. Річ у цім, що щороку у цей день у нашій країні вшановується День пам’яті жертв політичних репресій. “Великий терор” був розгорнутий на території Радянського Союзу у 1937 за ініціативи Сталіна та усієї керівної верхівки радянської влади. Унаслідок репресивних дій на території України були цілковито винищені представники інтелігенції, зруйновані суспільні зв’язки, відбувалося поширення антинаціоналістичних ідей, у суспільстві панувала масова депресія.

Дорога і транспорт приховують в собі безліч небезпек. Ми всі – пішоходи у випадку, коли ходимо пішки. Для всіх пішоходів існують певні правила дорожнього руху. Знати і дотримуватись правил дорожнього руху повинна кожна дитина.

У травні, коли природа просинається від довгого зимового сну, розцвітають маки на святковому вбранні українців. Вишиванка не просто красиве вбрання, це – уквітчана українська душа, красива, багата, наповнена любов’ю до всього світу.

Свято вишиванки - це неймовірний день для українського народу. Цього дня тисячі людей підтримують одну з найголовніших традицій наших пращурів, одягаючи рясно вишиті сорочки.

ПОЖЕЖІ У ВЕСНЯНО – ЛІТНІЙ ПЕРІОД

У кожної пори року свої небезпеки.

Весняно – літній період характеризується різким підвищенням температури, люди починають масово прибирати присадибні ділянки. При цьому недбале спалювання рослинних решток спричиняє виникнення пожеж. Окрім цього, починається активний відпочинок на природі із розпалюванням багаття. У полум’ї пожеж гинуть люди, в тому числі діти, знищуються та пошкоджуються будівлі, споруди, техніка. Збитки від пожеж сягають мільйони гривень.

Найбільше пожеж виникає в житлових будинках, торговельно-складських спорудах, спорудах сільськогосподарського і виробничого призначення, в громадських та адміністративних будівлях.

Найчастіше причиною пожеж стає необережне поводження з вогнем. Також до пожеж призводить порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електротехнічних приладів.

Важливо пам’ятати, що до основних причин пожеж належать пустощі дітей з вогнем – і саме такі пустощі з вогнем не рідко закінчуються важкими опіками або і загибеллю дитини.

У весняно – літній період найчастіше виникають пожежі в екосистемах через необережне поводження з вогнем. Стаються такі пожежі під час виконання господарських робіт (спалювання сухої трави, стерні), під час відпочинку на природі (коли залишається без нагляду багаття, пустощі дітей), коли курці викидають недопалки у суху траву, іноді навіть через осколки розбитих пляшок, що фокусують сонячне проміння на суху траву чи опавші сухі голки у соснових лісах.

Тому дуже важливо постійно вчити і періодично нагадувати нашим громадянам про заходи щодо запобігання пожеж.

Основна причина порушення правил безпеки – це не розуміння людьми страшних наслідків від кинутого в суху траву недопалка, розбитої в лісі пляшки, не загашеного вогнища.

В теплу пору року трава швидко висихає і легко загорається. Від трави займається хвойна підстилка, що може легко призвести до лісової пожежі.

Поширюються лісові пожежі дуже швидко, а зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже важко.

Тому потрібно дотримуватися простих правил безпеки аби не сталася пожежа: не кидати на землю непогашені цигарки і сірники, не їхати автомобілем по сухій траві аби іскра з вихлопної труби не підпалила сухостій, не бити скляні пляшки бо на сонці скло виконує роль лінзи.

Також потрібно завжди дотримуватися правил облаштування багаття. Місце для нього треба вибирати подалі від високих дерев і сухого гілля. Вогнище бажано обкласти камінням аби довше зберегти тепло і захистити багаття від вітру. У радіусі до 1,5 метра доречно зняти шар грунту з корінням, хвоєю і таким чином створити перепону на шляху вогню.

Гасити вогнище треба так, щоб воно потім не розгорілося знову: щедро залити водою або засипати землею та уважно оглянути на предмет виявлення жаринок, які могли випасти з багаття.

Якщо ви виявили в лісі пожежу, негайно повідомте про це пожежну охорону.

11 травня 2025 року в Україні відзначають День матері – тепле та щире свято, коли хочеться сказати просте, але важливе: "Дякую, мамо!" Адже саме мама завжди поруч – у радості й у труднощах, завжди знайде правильні слова й підтримає, коли це найбільше потрібно.

У 2025 році Україна відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу – 9 травня. На тлі повномасштабної війни українці ще гучніше декларують свою приналежність до європейської спільноти.

У День пам'яті бажаю пишатися своєю історією, пам'ятати про жертв Другої світової війни та підтримувати наших воїнів. У ці складні часи, коли Україна знову переживає війну, потрібно згуртуватися і допомагати армії. Нехай у календарі скоро з'явиться новий День перемоги!

***

Чорнобильська катастрофа — це трагедія, яка залишила глибокий слід в історії, екології, науці й долях тисяч людей. Минуло вже 39 років з моменту вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС, але її наслідки досі відлунюють у сучасному світі. Сьогодні, говорячи про ті події з учнями, важливо не лише переказати факти, а й допомогти дітям осмислити значення цієї трагедії.

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі.

Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став проводитися по всій території США. Вже через рік у США було створено державне агентство з охорони навколишнього середовища, яке сьогодні діє досить активно і має тісні контакти з державними структурами багатьох країн, в тому числі і в Україні.

Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу. За ініціативою американських природоохоронців зі Стенфордського університету 90-ті роки було проголошено “Десятиліття навколишнього середовища». Ця акція отримала підтримку в більш ніж 120 країнах світу, а понад 40 країн об’єднали свої зусилля для проведення кампанії по збереженню біологічного різноманіття. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Саме тоді про День Землі вперше почули і в Україні. І тільки через 2 роки День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.

У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому.