Новини 2 клас
Сьогодні ми згадуємо подвиг тих, хто ціною власного здоров’я та життя захищав світ від наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи ХХ століття. Ліквідатори аварії стали прикладом справжньої самовідданості та мужності, виконавши свою місію попри смертельну небезпеку.
10 грудня 2024 року у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.
Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.
7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки - потужного оберега в усі часи та всіх поколінь. Свято з'явилося зовсім недавно, але вже стало дуже популярним. Його історія та традиції, а також красиві листівки до цього дня - у матеріалі.
День української хустки - історія та традиції свята
День української хустки почали відзначати з ініціативи групи громадських діячів, акторок та успішних жінок України. 7 грудня 2019 року вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці. Започаткували свято, щоб об'єднати жінок різних професій, віку та національності задля збереження українських традицій. Адже здавна в українських родинах оберегом, символом любові та злагоди слугувала саме хустка, хустка.
За старих часів дівчата і жінки носили хустку протягом усього року. При цьому вона була обов'язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки - темні, вдови - чорні. Хустка також говорила про рівень достатку сім'ї: заможні жінки вкривали голову хустками з дорогих тканин, бідні - з дешевших.
З Днем чудотворця, святого Миколая! Миру, добра, затишку вашому дому. Здоров'я, процвітання вам і вашим близьким. Нехай святий збереже від усього поганого, подарує радість і поселить любов у ваших серцях!
У вівторок, 19 листопада 2024 року, виповнюється 1000 днів від повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, яке стало продовженням окупації Автономної республіки Крим в лютому 2014 року та захоплення частини Донецької і Луганської областей навесні того ж року.
Як нагадує Укрінформ, вночі 24 лютого 2022 року очільник Кремля Володимир Путін оголосив про початок так званої "спеціальної воєнної операції", яка мала на меті нібито "демілітаризацію та денацифікацію України".
Російська армія почала завдавати повітряних ударів по більшості регіонів України та розпочала масштабний наземний наступ з території РФ, Білорусі, тимчасово захоплених частин Донецької і Луганської областей, а також тимчасово окупованого Криму.
Щороку наприкінці листопада в Україні проводиться День пам'яті жертв Голодомору. У цю скорботну дату ми вшановуємо пам'ять мільйонів українців, які померли через влаштований радянською владою штучний голод. 31 країна світу визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу.
Масовий голод 1932-33 років зачепив більшість українських регіонів. Майже в кожній родині є старші члени родини, які зберегли пам'ять про страшну трагедію. А завдання сучасних українців - передати знання про Голодомор майбутнім поколінням.
Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День гідності та свободи 2024. Це свято присвячене річниці відразу двох знаменних подій в українській історії - Помаранчевої революції та Євромайдану. Українці довели свою відданість демократії та європейським цінностям. І продовжують відстоювати ідеали свободи під час повномасштабної війни з Росією.
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Щороку наприкінці листопада в Україні проводиться День пам'яті жертв Голодомору. У цю скорботну дату ми вшановуємо пам'ять мільйонів українців, які померли через влаштований радянською владою штучний голод. 31 країна світу визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу.
Масовий голод 1932-33 років зачепив більшість українських регіонів. Майже в кожній родині є старші члени родини, які зберегли пам'ять про страшну трагедію. А завдання сучасних українців - передати знання про Голодомор майбутнім поколінням.
Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День гідності та свободи 2024. Це свято присвячене річниці відразу двох знаменних подій в українській історії - Помаранчевої революції та Євромайдану. Українці довели свою відданість демократії та європейським цінностям.
16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності (International Day for Tolerance), запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.
Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Міжнародний день толерантності був заснований у 1995 році. Тоді ж була заснована премія імені Маданжита Сінгха. Нею нагороджують людей, які активно борються за толерантність та ненасильство.
Цей день також нагадує людству про те, що таким явищам як насильство, релігійне переслідування та інше, не місце в сучасному світі.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.
Причини і обставини, за якими неповнолітні потрапляють «у поле зору» правоохоронних органів.
Яка кримінальна відповідальність настає з чотирнадцяти років?
Як відомо до кримінальної відповідальності притягуються особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років (вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, зґвалтування, хуліганство та інші). Що стосується кримінальної відповідальності дітей віком до 14 років, вони не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, але до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру.
Види покарань
Штраф. Цей вид застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути накладене стягнення. Максимальний розмір штрафу для неповнолітнього не може перевищувати п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо у неповнолітнього власних коштів / майна / доходів немає, а також, якщо неповнолітній засуджений за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання лише у вигляді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, замість штрафу призначаються громадські або виправні роботи.
Громадські роботи, виправні роботи. Можуть бути застосовані до неповнолітнього у віці від шістнадцяти років. Громадські роботи можуть бути призначені на строк від тридцяти до ста двадцяти годин. Такі роботи повинні виконуватися і неповнолітнім у вільний від навчання чи основної роботи час і не більше двох годин на день. Виправні роботи можуть бути призначені за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. У разі призначення виправних робіт, із заробітку неповнолітнього здійснюється утримання коштів в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
Арешт - утримання неповнолітньої особи в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах. Арешт може застосовуватися до неповнолітніх, які досягли шістнадцятирічного віку на момент винесення вироку. Термін - від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб.
Добре слово, вчинок, будь-яка приємна дія робить наш світ кращим. Давайте не стримувати себе, давайте допомагати один одному, чим можемо. Давайте радувати себе та інших спонтанно, без приводу та причини! Нехай довкола буде більше щасливих, усміхнених людей! З Днем спонтанного вияву доброти вас, друзі!
***
Цікаві факти про синичок.
Синиця – один із найпоширеніших птахів не лише в Україні, але й у Європі. Крім того, ці пернаті живуть у центральній та Середній Азії, на Близькому Сході та Північній Америці.
Україна стала домівкою для 8 видів синиць: Синиці великої, Синиці блакитної, Синиці білої, Синиці чубатої, Гаїчки-пухляк або чорноголової, Гаїчки болотяної, Синиці чорної, Ремеза.
В теплу пору року синичок можна зустріти й в лісі, і в полі, і біля річки. Але найохочіше вони живуть в населених пунктах, де легше прогодуватися.
Синиці дуже полюбляють хвойні ліси. В листяні та мішані майже ніколи не заселяються.
Вага синички – 8-10 г.
Синичок називають санітарами лісу. Де багато синиць, там зникають шкідливі комахи. Одна пташка протягом доби з’їдає таку кількість комашок, що їх загальна вага дорівнює масі птахи.
Взимку синичкам холодно і голодно. З 10 пташок до весни доживає лише одна.
У годівничках синиці полюбляють знаходити насмажене соняшникове та конопляне насіння, просо, пшоно, насіння баштанових культур, сухі хлібні крихти, насіння бур’янів (лободи, кропиви, кінського щавлю. А найкращі ласощі для цих пернатих – несолене сало та кістки.
Синиці не п’ють брудну воду.
Прислів’я про синичок.
Невеличка птаха синичка, а про свій день знає.
Потроху Зіньки їдять-п’ють – а радісно живуть.
Нагодуй синицю зимою, вона згадає про тебе весною.
Синичка – щастя синя птаха.
Клопотунка синичка – садка захисниця.
Синичок більшає – гусениць меншає.
Повномасштабне вторгнення росії до України з 24 лютого вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії. Але війна впливає і на дику природу.
Зараз навіть неможливо повністю оцінити вплив війни на довкілля через брак точної інформації. Причин цьому дві. Насамперед, навіть збирати ці дані небезпечно для фахівців, оскільки тривають активні бойові дії. По-друге, не вся інформація може бути озвучена публічно з тактичною метою.
Проте точно зрозуміло: чим довше триває війна, тим більше шкоди вона завдасть довкіллю, і тим більше наслідків ми матимемо в майбутньому. Це підтвердилося, хоч і в меншому масштабі, на початку цієї війни, 8 років тому, коли росія загарбала Крим і частини Донеччини та Луганщини. Як безпосередньо бойові дії, так і дії окупаційної адміністрації вплинули на природу цих регіонів. За тим, як саме — можна спробувати спрогнозувати наслідки теперішнього повномасштабного вторгнення.
Вплив на ландшафт та оселища
У перші дні повномасштабного вторгнення російські війська рухалися в межах наявної інфраструктури. Військові дії затягнулися — і тому росіяни змінюють тактику та готуються до тривалих протистоянь. Для цього вони формують бази та фортифікаційні споруди. Це означає, що вони просуваються вглиб природних територій: займають ліси та території природно-заповідного фонду. Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії.
Пам'ятка: «Як поводитися під час пожежі?»
Правила пожежної безпеки вдома.
1. Не грайся із сірниками та запальничками.
2. Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду дорослих.
3. Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів, не суши речі над газовою плитою.
4. Не пали багать у хлівах, підвалах, на горищах,
5. Не вмикай багато електроприладів одночасно, електромережа може не витримати перенавантаження.
6. Обов'язково вимикай електроприлади, коли ідеш із дому. Але не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.
7. Не відкривай грубку — від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.
Якщо виникла пожежа, а дорослих немає вдома
1. Ніколи не треба лякатись і ховатись, треба кликати дорослих на допомогу, негайно телефонувати «101»
2. Якщо вогонь маленький і зайнявся не від електроприладу чи газової плити, накинь на нього товсту ковдру або швидко залийте його водою так, щоб не залишилося жодної іскринки. Полум’я можете гасити піском, землею, мокрим одягом.
3. Якщо горить шнур електроприладу, перш ніж залити полум'я водою, вийми штепсель електроприладу з розетки. Гасити увімкнені електроприлади водою не можна!
3. Якщо тобі не вдалося самостійно загасити вогонь, вибігай з будинку і клич на допомогу або дзвони за номером «101».
4. Зателефонувавши до пожежної частини, чітко називай свої прізвище та адресу і повідом, що горить.
Сьогодні ми з глибоким сумом і вдячністю згадуємо наших героїв, які віддали життя за свободу України. Їхній подвиг — це наш обов’язок пам'ятати, а їхня мужність — це вічний приклад для наслідування. Вічна слава нашим захисникам! Герої не вмирають!
Осінь — пора, коли школярі нарешті отримують першу перерву від навчання. Для багатьох учнів і їхніх батьків канікули стають важливим моментом для відновлення сил.
Це короткий, але важливий період для відпочинку та відновлення сил. Батькам варто скористатися цими днями, щоб організувати цікаве дозвілля для своїх дітей, не забуваючи також про підготовку до повернення у навчальний процес.
Згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, у більшості шкіл осінні канікули традиційно починаються в останній тиждень жовтня і тривають один тиждень. У 2024 році ці дати припадають на період із 28 жовтня (понеділок) до 3 листопада (неділя).
10 цікавих фактів про гарбузи
Насправді гарбуз або кабак (лат. Cucurbita) — це величезна ягода, вага якої може сягати кількох сотень кілограмів.
Батьківщина гарбуза — Мексика, там його вживали ще 8000 років тому. З відкриттям Америки, смачний плід набув популярності й у Європі.
Гарбуз вкрай невибагливі до умов, в яких їй належить рости – цю культуру успішно вирощують по всій земній кулі, за винятком Антарктиди.
Гарбуз є своєрідна різним «еліксиром молодості» завдяки вмісту в ній вітамінів А і Е, що дозволяє боротися з ознаками старіння.
У гарбузі також міститься вітамін Т, який допомагає організму засвоювати важку їжу, що робить її прекрасним гарніром.
Квітки гарбуза не тільки красиві, але і цілком їстівні.
Гарбузовий сік є натуральним снодійним засобом.
М’якоть гарбуза здатна зняти біль при опіках.
У давнину в Україні гарбуз був частиною сватання – помаранчевий плід вручали незавидною женихам.
Найпопулярніше застосування гарбузів не зовсім зв’язане з їх поїданням. Світильник Джека, який виробляють на Хелловін, прийшов до нас з Ірландії та тепер вже тісно пов’язаний з осіннім сезоном.
Хліб – один з небагатьох продуктів, який вживають щодня у всьому світі. Ми ставимося до хліба, як до чогось звичайного і навіть буденного. Втім недарма є приказка «Хліб – усьому голова». Цікаві факти про цей продукт – далі в матеріалі.
1. Стародавні римляни дуже цінували хліб і людей, які його готують. Саме тому раби, які вміли випікати хліб, коштували, як вправні гладіатори. Хліб був настільки важливий для єгиптян, що його використовували як готівку, а Стародавні греки вміли випікати понад 80 видів хліба, ще 2500 року до н.е.
2. Люди вживають у їжу пшеницю вже понад десять тисяч років. Колись розтерті зерна пшениці змішували з водою і отриману суміш тонким шаром випікали на камінні, так готували перші хлібні коржі. Це тривало доти, поки в тісто не потрапили дріжджі. Саме за допомогою дріжджів тісто піднімається і стає пухким, а після випікання отримуємо звичний нам хліб.
3. На островах Океанії важливе джерело їжі – хлібне дерево. З сушеної м’якоті плодів хлібного дерева роблять тісто та випікають своєрідні млинці.
4. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.
5. Загальний об’єм води, яку використовують для вирощення пшениці та виготовлення однієї хлібини, – понад 1600 літрів.
6. За різними підрахунками, люди у світі з’їдають понад 9 мільйонів хлібин щодня.
7. Англійські вчені підрахували, що у Великобританії понад 60% борошна використовують для приготування хліба, а 32% хліба викидають.
8. Усі знають про корисні властивості житнього хліба, проте мало кому відомо, що довго жито, яке росло на полях ячменю і пшениці, вважали бур’яном.