Новини 2 клас
З Днем Конституції, українці!
Для всіх нас цей день - не просто свято, це нагадування, скількох сил і жертв коштувало нам право жити у вільній, демократичній країні. Ніщо не було даремно. І нехай Конституція залишиться тим фундаментом, який гарантує нам право на гідність, правду і незалежність. Нехай уже незабаром ми знову житимемо в мирній Україні, сильній і вільній державі.
Щороку 4 червня в Україні відзначають болісну дату – День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок російсько-української війни. Цей день встановлений Верховною Радою України у 2021 році й збігається з Міжнародним днем безневинних дітей-жертв агресії.
Любі діти! 2025 рік – непростий, але ви пройшли його гідно. Ваші очі світяться мріями, серця сповнені надії, і це — найцінніше. Нехай цей дзвін стане символом нових можливостей, спокою, тепла і справжнього щастя. Ми завжди поруч, і дуже вас любимо
Під час воєнного стану літні канікули потребують особливої уваги до безпеки. Важливо дотримуватися правил поведінки, щоб уникнути небезпек та забезпечити захист собі та своїм близьким. Здобувачі освіти повинні чітко виконувати всі рекомендації, адже це запорука того, що вони повернуться до ліцею здоровими та в безпеці.
Загальні правила безпеки в умовах воєнного стану
Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги: при звуці сирени негайно прямуйте до укриття.
Дотримуйтесь правил "двох стін": у приміщенні залишайтеся між двома капітальними стінами.
Носіть із собою документ, що посвідчує особу; запишіть групу крові та медичні дані.
Уникайте скупчень людей, тримайте в полі зору сховища та маршрути евакуації.
Не повідомляйте про свої плани стороннім; уникайте колон техніки, не фотографуйте військових.
Правила дорожньогоруху
Ходіть тротуарами правого боку. За межами населених пунктів — проти руху транспорту.
Переходьте дорогу тільки на переходах; не вибігайте на проїжджу частину.
На велосипеді — з 16 років, з шоломом і світловідбивачами. Не катайтесь по проїжджій частині на самокатах, роликах чи скейтбордах.
На зупинках тримайтеся подалі від краю дороги. Не заважайте дорожньому руху.
Правила поведінки на залізниці
Перебування біля залізничних об'єктів вимагає особливої уважності та дисципліни. Недотримання правил безпеки може призвести до важких травм або загибелі.
Основні правила поведінки:
– Не підходьте ближченіж на 2 метри до краю платформи під час очікування поїзда.
– Не переходьте залізничні колії у не встановлених для цього місцях.
– Переходити колії дозволено лише на переходах або мостах.
– Перед переходом переконайтесь, що не наближається поїзд — подивітьсяліворуч і праворуч.
– Забороняється бігти через колії, особливо перед поїздом, що наближається.
– Не грайтеся поблизу залізниці, не підлазьте під вагони чи платформи.
– Не намагайтесь застрибнути у вагон під час руху поїзда.
– Не торкайтесь до контактної мережі — вона перебуває підвисокою напругою (до 27 000 В).
– Дітям заборонено перебувати на залізничних об’єктах без супроводу дорослих.
Пожежна безпека та електробезпека
Не використовуйте відкритий вогонь, піротехніку, горючі речовини.
Не користуйтеся газовою плитою без дорослих.
Не закривайте вікна горючими матеріалами. Не вмикайте електроприлади мокрими руками.
При запаху газу: не вмикати електрику, провітрити, вийти з приміщення, викликати 104 або 101.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Не торкайтеся підозрілих предметів (міни, снаряди, іграшки, сумки).
Не зберігайте боєприпаси, не здавайте їх у металобрухт.
Повідомте поліцію (102), ДСНС (101), ТЦК або адміністрацію.
Правила поведінки на водоймах
Купатися дозволено тільки з дорослими, у спеціально визначених місцях.
Не пірнайте у незнайомих водоймах, не запливайте за буйки.
Не подавайте фальшивих сигналі втривоги.
Захиствід спеки та перегріву
Не перебувайдовго на сонці без капелюха або води.
Уникай фізичної активності з 11:00 до 16:00.
Ознаки теплового удару: нудота, головний біль, запаморочення — одразу повідом дорослих
Запобігання інфекційним захворюванням
Мийте руки перед їжею, мийте овочі й фрукти.
Не використовуйте чужі гребінці, рушники, одяг.
При нездужанні — залишайтесь удома, викликайте лікаря.
Не приймайте ліки без рекомендації лікаря.
Домедична допомога
При подряпинах — промити водою, обробити антисептиком.
При отруєнні — не викликати блювання без дозволу лікаря.
При тепловому ударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Дії у разі надзвичайної ситуації
Не панікуйте, слухайте дорослих.
Телефонуйте батькам, розкажіть, де ви й що сталося.
Звертайтесь до служб 101 (пожежна), 102 (поліція), 103 (швидка), 104 (газ).
Особиста безпека (у місті/селі/на вулиці)
Уникай самотніх місць, будівель, пусток, річкових заростей.
Не погоджуйся йти нікуди з незнайомцями, навіть якщо вони здаються добрими.
Не приймай подарунків, напоїв, їжі.
Завжди інформуй батьків, де ти і з ким
Інтернет-безпека
Не поширюй свої дані (адресу, телефон, плани родини) у соцмережах.
Не відкривай підозрілі посилання, не веди переписку з незнайомцями.
При отриманні погроз або підозрілих повідомлень — звертайся до батьків або телефонуй на лінію допомоги: 116111 (Ла Страда Україна).
Інформаційна безпека та державна таємниця
Пам’ятайте, що в умовах воєнного стану особливо важливо дотримуватись правил інформаційної безпеки. Розповсюдження відомостей про переміщення Збройних Сил України, розташування військових об'єктів, укриттів, блокпостів, техніки, а також фотографування або знімання відео поблизу військових – може бути розцінено як порушення законодавства України.
Не публікуйте в соціальних мережах інформацію, яка може бути використана ворогом, навіть якщо вона здається незначною.
Не передавайте фото, відео або координати об’єктів військового значення, укриттів, будівель державного та стратегічногозначення.
Не розголошуйте службову інформацію, навіть у побутових розмовах чи листуванні.
‼ За порушення правил збереженнядержавноїтаємниціпередбаченаадміністративнаабокримінальнавідповідальністьзгідно з Кримінальним кодексом України (статті 328, 329, 330) та Законом України «Про державнутаємницю».
Поведінка з незнайомцями
Не вступай у діалогізнезнайомимидорослими без дозволубатьків.
Не погоджуйся «допомогти» чи «зайти на хвилинку».
Не приймайподарунки, їжуабонапоївідсторонніх.
Соціальнабезпека. Торгівля людьми
Якщо тебе намагаютьсяпримусити антисептиком.
При отруєнні — не викликатиблювання без дозволулікаря.
При тепловомуударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Мінна та вибуховабезпека
Не заходити на території, позначені табличками «Обережно, міни!», червонимистрічками, попереджувальними знаками.
Заборонено торкатисяпідозрілихпредметів (рюкзаків, іграшок, проводів, техніки).
Уразівиявлення:
o Не чіпати!
o Позначитимісце і відійти на 100 м!
o Повідомитидорослихабозателефонувати 101 чи 112.
Не збиратирослини, гриби, ягоди у лісахабомаловідомихмісцях — можливемінуванняабоотруєння.
Поведінкапід час надзвичайнихситуацій
День Героїв – щорічне свято в Україні на честь українських вояків – борців за волю України.
Цього дня Україна вшановує пам’ять всіх героїв, які відстоювали її суверенітет і незалежність і просто зараз ведуть боротьбу проти російської армії за нашу свободу. Це горде і одночасно сумне свято – багато українських героїв віддали життя заради своєї країни.
Українські Герої – це українці, які жили в різні епохи й захищали рідну землю. Вони ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, бійців АТО/ООС на Донбасі. Сьогодні ж це свято всіх захисників України від російських загарбників.
До здобуття незалежності в Україні День Героїв відзначався підпільно: лише з 1992 року свято набуло ширшої популярності. Проте довгий час традиція святкування була більш розповсюджена у західних областях.
Після початку російської агресії у 2014 році свято перейняли інші регіони. У Києві цього дня зазвичай проводять панахиду та несуть квіти до меморіального знаку Героям Небесної сотні.
День Героїв – це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків – борців за волю України та є символом незборимості української нації.
Безбар'єрність - це принцип організації суспільного простору та взаємодії, який забезпечує рівний доступ для всіх людей до можливостей, таких як освіта, працевлаштування, пересування, участь у громадському житті та інші. Це означає відсутність будь-яких перешкод (фізичних, інформаційних, комунікаційних та інших), які б обмежували доступ людей до участі в суспільному житті. Безбар'єрність — це про суспільство, в якому всі відчувають себе комфортно та мають рівні права, незалежно від будь-яких особливостей.
Красива і багата земля України. Рясніє вона корисними копалинами, лісами, озерами та річками, садами та хлібами. Але земля нашої країни ще таїть неждану небезпеку. До речі, знайти сьогодні «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з'явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним.
Третя неділя травня – визначний день для кожного українця. Річ у цім, що щороку у цей день у нашій країні вшановується День пам’яті жертв політичних репресій. “Великий терор” був розгорнутий на території Радянського Союзу у 1937 за ініціативи Сталіна та усієї керівної верхівки радянської влади. Унаслідок репресивних дій на території України були цілковито винищені представники інтелігенції, зруйновані суспільні зв’язки, відбувалося поширення антинаціоналістичних ідей, у суспільстві панувала масова депресія.
Дорога і транспорт приховують в собі безліч небезпек. Ми всі – пішоходи у випадку, коли ходимо пішки. Для всіх пішоходів існують певні правила дорожнього руху. Знати і дотримуватись правил дорожнього руху повинна кожна дитина.
У травні, коли природа просинається від довгого зимового сну, розцвітають маки на святковому вбранні українців. Вишиванка не просто красиве вбрання, це – уквітчана українська душа, красива, багата, наповнена любов’ю до всього світу.
Свято вишиванки - це неймовірний день для українського народу. Цього дня тисячі людей підтримують одну з найголовніших традицій наших пращурів, одягаючи рясно вишиті сорочки.
ПОЖЕЖІ У ВЕСНЯНО – ЛІТНІЙ ПЕРІОД
У кожної пори року свої небезпеки.
Весняно – літній період характеризується різким підвищенням температури, люди починають масово прибирати присадибні ділянки. При цьому недбале спалювання рослинних решток спричиняє виникнення пожеж. Окрім цього, починається активний відпочинок на природі із розпалюванням багаття. У полум’ї пожеж гинуть люди, в тому числі діти, знищуються та пошкоджуються будівлі, споруди, техніка. Збитки від пожеж сягають мільйони гривень.
Найбільше пожеж виникає в житлових будинках, торговельно-складських спорудах, спорудах сільськогосподарського і виробничого призначення, в громадських та адміністративних будівлях.
Найчастіше причиною пожеж стає необережне поводження з вогнем. Також до пожеж призводить порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електротехнічних приладів.
Важливо пам’ятати, що до основних причин пожеж належать пустощі дітей з вогнем – і саме такі пустощі з вогнем не рідко закінчуються важкими опіками або і загибеллю дитини.
У весняно – літній період найчастіше виникають пожежі в екосистемах через необережне поводження з вогнем. Стаються такі пожежі під час виконання господарських робіт (спалювання сухої трави, стерні), під час відпочинку на природі (коли залишається без нагляду багаття, пустощі дітей), коли курці викидають недопалки у суху траву, іноді навіть через осколки розбитих пляшок, що фокусують сонячне проміння на суху траву чи опавші сухі голки у соснових лісах.
Тому дуже важливо постійно вчити і періодично нагадувати нашим громадянам про заходи щодо запобігання пожеж.
Основна причина порушення правил безпеки – це не розуміння людьми страшних наслідків від кинутого в суху траву недопалка, розбитої в лісі пляшки, не загашеного вогнища.
В теплу пору року трава швидко висихає і легко загорається. Від трави займається хвойна підстилка, що може легко призвести до лісової пожежі.
Поширюються лісові пожежі дуже швидко, а зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже важко.
Тому потрібно дотримуватися простих правил безпеки аби не сталася пожежа: не кидати на землю непогашені цигарки і сірники, не їхати автомобілем по сухій траві аби іскра з вихлопної труби не підпалила сухостій, не бити скляні пляшки бо на сонці скло виконує роль лінзи.
Також потрібно завжди дотримуватися правил облаштування багаття. Місце для нього треба вибирати подалі від високих дерев і сухого гілля. Вогнище бажано обкласти камінням аби довше зберегти тепло і захистити багаття від вітру. У радіусі до 1,5 метра доречно зняти шар грунту з корінням, хвоєю і таким чином створити перепону на шляху вогню.
Гасити вогнище треба так, щоб воно потім не розгорілося знову: щедро залити водою або засипати землею та уважно оглянути на предмет виявлення жаринок, які могли випасти з багаття.
Якщо ви виявили в лісі пожежу, негайно повідомте про це пожежну охорону.
11 травня 2025 року в Україні відзначають День матері – тепле та щире свято, коли хочеться сказати просте, але важливе: "Дякую, мамо!" Адже саме мама завжди поруч – у радості й у труднощах, завжди знайде правильні слова й підтримає, коли це найбільше потрібно.
У 2025 році Україна відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу – 9 травня. На тлі повномасштабної війни українці ще гучніше декларують свою приналежність до європейської спільноти.
У День пам'яті бажаю пишатися своєю історією, пам'ятати про жертв Другої світової війни та підтримувати наших воїнів. У ці складні часи, коли Україна знову переживає війну, потрібно згуртуватися і допомагати армії. Нехай у календарі скоро з'явиться новий День перемоги!
***
Чорнобильська катастрофа — це трагедія, яка залишила глибокий слід в історії, екології, науці й долях тисяч людей. Минуло вже 39 років з моменту вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС, але її наслідки досі відлунюють у сучасному світі. Сьогодні, говорячи про ті події з учнями, важливо не лише переказати факти, а й допомогти дітям осмислити значення цієї трагедії.
Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі.
Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.
Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став проводитися по всій території США. Вже через рік у США було створено державне агентство з охорони навколишнього середовища, яке сьогодні діє досить активно і має тісні контакти з державними структурами багатьох країн, в тому числі і в Україні.
Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу. За ініціативою американських природоохоронців зі Стенфордського університету 90-ті роки було проголошено “Десятиліття навколишнього середовища». Ця акція отримала підтримку в більш ніж 120 країнах світу, а понад 40 країн об’єднали свої зусилля для проведення кампанії по збереженню біологічного різноманіття. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.
Саме тоді про День Землі вперше почули і в Україні. І тільки через 2 роки День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.
У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому.
Щороку 17 квітня в Україні вшановують пожежників. День пожежної охорони був затверджений указом Президента № 555 у 2013 році.
Праця пожежника вкрай відповідальна, тяжка, героїчна, стресова та дуже важлива. Пожежна охорона виконує свою роботу як вдень, так і вночі. Пожежники повинні мати гарну фізичну та теоретичну підготовку, адже від їхнього професіоналізму нерідко залежить життя людей.
Метою Дня пожежної охорони України є подяка працівникам за старанне виконання роботи та підтримка їхньої ініціативи.
Під час війни пожежники героїчно першими йдуть на допомогу та порятунок населення, що постраждало від обстрілів ворога. Низький уклін за вашу працю!
Публікація фотографій мостів, залізничних станцій, аеропортів, тунелів чи військових логістичних об’єктів може стати цінним джерелом інформації для ворожих сил. Ворогом така інформація може бути використана для планування атак, диверсій або кібератак. Навіть якщо автор публікації не мав злого умислу, її можуть використати треті особи.
Потенційна загроза терористичних актів та диверсій
Транспортні об’єкти – це стратегічно важливі точки, які можуть стати мішенню для терористів. Детальні фото схем метро, залізничних вузлів або планів автовокзалів можуть допомогти ворогу у плануванні атак чи саботажу.
Використання даних шахраями та зловмисниками
Окрім військових і терористичних загроз, варто враховувати ризики з боку кримінальних елементів. Наприклад, інформація про систему безпеки або розташування камер відеоспостереження на вокзалах чи аеропортах може використовуватися злочинцями для планування крадіжок або інших протиправних дій.
Перешкоди у роботі транспортних служб
Поширення фотографій аварій, ремонтних робіт чи тимчасових змін у русі транспорту без офіційного підтвердження може створювати паніку серед населення та дезінформувати пасажирів. Неперевірені дані можуть спричинити затори, хаос або неправильне сприйняття ситуації.
Юридична відповідальність та етичний аспект
Публікація фото та відео, зроблених на території стратегічних об’єктів, порушує законодавство про державну безпеку. Крім того, такі матеріали можуть містити персональні дані людей (наприклад, обличчя пасажирів або реєстраційні номери автомобілів), що є порушенням права на конфіденційність.
Перед публікацією будь-яких фото чи відео, що містять елементи критичної інфраструктури, в тому числі транспортної, варто ретельно зважити всі можливі наслідки. Необхідно дотримуватися принципу інформаційної безпеки, уникати поширення конфіденційних або критично важливих даних і керуватися здоровим глуздом. У період дії воєнного стану особливо важливо усвідомлювати відповідальність за кожну публікацію в соціальних мережах.
Відповідальність за порушення законодавства
Кримінальна відповідальність
Стаття 114-2 КК України – Несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України.
Покарання: штраф або позбавлення волі до 12 років (у воєнний час).
Стаття 111 КК України – Державна зрада (у разі сприяння ворогу).
Покарання: від 12 до 15 років або довічне ув’язнення.
Стаття 258-3 КК України – Сприяння терористичній діяльності.
Покарання: від 8 до 15 років позбавлення волі.
Адміністративна відповідальність
Стаття 173-2 КУпАП – Поширення неправдивих чуток, що можуть спричинити паніку.
Покарання: штраф або громадські роботи.
Цивільна відповідальність
Власники фото та відео можуть бути зобов’язані компенсувати шкоду, якщо їхні дії призвели до матеріальних або репутаційних втрат.
7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.
Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Цьогорічна тема Всесвітнього дня здоров’я – «Моє здоров’я, моє право».
Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища.
Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість.
Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля.
Знання правил мінної безпеки допоможуть вам зберегти власне життя і вберегти близьких від біди. Уважно ознайомтеся з цими правилами, запам’ятайте й розкажіть про них друзям і рідним, насамперед – дітям!
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати або знешкодити його.
Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.
Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.
Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.
ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?
Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.
Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.
Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні служби.
Особливу увагу й пильність треба приділяти:
колишнім військовим позиціям і оборонним укріпленням;
контрольним дорожнім пунктам;
місцях переправ через водні перешкоди;
залишкам військової техніки;
вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду;
ґрунтовим дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;
необробленим ділянкам землі;
будинкам і спорудам, покинутим місцевими жителями.
У громадському транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки та інші безхазяйні предмети.
У під’їзді будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило, вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля сміттєпроводів, під сходами.
ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЯВИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?
Щодня обходити закріплену територію та оглядати її.
Не допускати складування будівельних матеріалів, сміття на території.
Призначати чергових, які мають оглядати приміщення за 10–15 хвилин до початку й після закінчення заходів.
ЩО РОБИТИ ПРИ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?
У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.
Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета працівнику служби охорони установи, у правоохоронні органи і спеціальні служби. Повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням дати й часу виявлення, точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета, а також інформації про особу, яка його виявила.
Забороніть усім: курити, користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати; користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
Звільніть від людей небезпечну зону в радіусі не менше 100 м. У разі необхідності евакуюйте людей.
Забезпечте охорону підозрілого предмета й небезпечної зони силами співробітників охорони або працівників установи.
Розташуйте оточення за предметами, що забезпечують захист (кут будівлі, колона, товсте дерево), і ведіть спостереження.
Забезпечте можливість безперешкодного під’їзду до небезпечної зони автомашин правоохоронних органів, швидкої допомоги, пожежників і спеціальних служб.
Після прибуття представників правоохоронних органів вкажіть місце розташування підозрілого предмета, час і обставини його виявлення. Будьте готові описати зовнішній вигляд предмета, схожого на вибуховий пристрій.
ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?
У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.
Не куріть поблизу предмета, не користуйтеся запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, які можуть його створювати.
Відійдіть якомога далі від місця, де виявлено підозрілий предмет.
Негайно повідомте про знахідку представникам правоохоронних органів або спеціальних служб.
По можливості організуйте охорону на безпечній відстані (не менше 100 метрів).
ЯКЩО ВАШ ДІМ АБО КВАРТИРА ВИЯВИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ЕПІЦЕНТРУ ВИБУХУ?
Обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків води, газу, спалахів.
У темряві в жодному разі не запалюйте сірники чи свічки – користуйтеся ліхтариком.
Негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду.
З безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким і коротко повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття.
Візьміть із собою документи, гроші, цінності та в разі необхідності ліки.
Надайте допомогу в евакуації дітям, літнім та важкохворим людям.
Перевірте сусідні квартири, будинки на наявність у них дітей, які на час оголошення евакуації залишилися без нагляду дорослих, повідомте про це представникам рятувальних служб.
Обов’язково замкніть свою квартиру.
Залишайте будинок спокійно, уникаючи паніки.
ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ВИБУХУ:
Не намагайтеся наблизитися до епіцентру, щоб подивитися чи допомогти рятувальникам. Найкраще, що ви можете зробити, – покинути небезпечне місце.
У разі отримання повідомлення про евакуацію з дому дійте за вказівкою представників правоохоронних органів.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!
Завжди зберігайте спокій, уникайте паніки! Це допоможе запобігти жертвам й дати можливість спецслужбам діяти ефективно!
Ніколи не заходьте в райони, позначені знаком мінної небезпеки «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ» (DANGER, MINES / УВАГА, МІНІ)!
У разі перебування в небезпечних районах усі знаки, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку.