Цінуй своє життя, воно прекрасне

Як розпізнати симптоми суїциду та допомогти дитині вберегти життя?
Завдяки тому, що у дитини менше здатності до самоконтролю, ніж у дорослого, ознаки суїцидальної поведінки можна побачити, крім того, вони яскравіші. А саме:
різкі перепади настрою, без причини, які дитина не може пояснити;
- ворожість;
- прагнення відсторонитися від батьків;
- соціальна ізоляція;
- самокритика, дуже низька самооцінка;
- дратівливість;
- агресія;
- зміни харчової поведінки;
- відсутність гігієни;
- кардинальні зміни зовнішнього вигляду;
- підозрілі нові знайомі;
- захоплення дитини музикою, фільмами, відеороликами, книгами, сюжети яких мають теми суїциду;
- зникнення з будинку грошей і речей;
- безсоння, сонливість вдень;
- різке зниження успішності;
- падіння фізичної активності;
- втрата інтересу до занять/хобі;
- в розмовах звучать теми про самогубство/суїцидальні наміри;
- захоплення кумирами-самогубцями;
- апатичний чи депресивний стан;
- виникнення на тілі поранень чи слідів від них (шрами, подряпини);
- байдужість до свого зовнішнього вигляду.
Не обов’язково, щоб були присутні всі ознаки, навіть наявність одного пункту — сигнал до довірливої бесіди з дитиною.
Що робити батькам в даній ситуації?
Довіряти своїй дитині!
Вміти слухати свою дитину. Більшість дітей діляться про те, що хочуть вчинити замах на своє життя.
Якщо у вас в родоводі були люди, які вчиняли самогубство, важливо розуміти, що є ризики для наступних поколінь (але важливо пам’ятати — самогубство не передається у спадок, це не генетичне захворювання чи захворювання взагалі!).
Переглянете свій стиль виховання. Виключіть з нього авторитарність.
Ваша дитина дорослішає, відповідно, змінюються ваші стосунки. Чи готові ви до цього? В основі ваших стосунків вже лягає не повчання, а договір, прохання та інформування.
Допоможіть дитині сформувати критичне мислення.
Не ігноруйте дитячі погрози.
Постійно говоріть та проявляйте любов до дитини.
Дайте дитині зрозуміти, що кожна її проблема — не дурниця та вам не байдуже.
Поговоріть з дитиною про те, що з кожної проблеми завжди можна знайти вихід. Можливо, цей вихід не сподобається або він не такий ідеальний як хотілося, але він завжди є. Суїцид — це не спосіб розв’язання проблеми!
Для підлітків значущими людьми в цей час стають далеко не батьки, тому не соромтеся звертатися до інших по допомогу. Можливо, це родич чи друг. Проаналізуйте та дізнайтеся, хто для вашої дитини авторитетна людина.
За бажанням можете звернутися до психолога чи психіатра.
Багато часу діти проводять в школі, тому

Інформація для вчителів
Вислуховуйте, не намагайтесь втішати. Просто уважно слухайте та за потреби здавайте питання.
Обговорюйте, це допомагає знизити тривожність. Якщо дитина прагне поговорити з вами на тему самогубства, не хвилюйтеся, такі розмови ні в якому разі не спровокують до вчинення суїциду.
Будьте уважні до жартів чи обмовок на тему самогубства. Зазвичай це непрямі показники при передбачуваному самогубстві.
Проявляйте турботливість та повагу.
У розмовах намагайтесь згадувати та підкреслювати про те, що проблеми — це плинне явище, що має тимчасовий характер.
Підключайте до допомоги шкільного психолога та інших спеціалістів.
Опановуйте навички надання першої психологічної допомоги.