Новини 6 class
У сучасному світі соціальні мережі стали головним каналом комунікації, обміну інформацією та новинами.
Однак неконтрольоване поширення в умовах воєнного стану фото- і відеоматеріалів, особливо тих, що містять об’єкти транспортної інфраструктури, а також інших важливих об’єктів може нести серйозні загрози як для безпеки держави, так і для життя людей.
Ризик для національної безпеки
Публікація фотографій мостів, залізничних станцій, аеропортів, тунелів чи військових логістичних об’єктів може стати цінним джерелом інформації для ворожих сил. Ворогом така інформація може бути використана для планування атак, диверсій або кібератак. Навіть якщо автор публікації не мав злого умислу, її можуть використати треті особи.
Потенційна загроза терористичних актів та диверсій
Транспортні об’єкти – це стратегічно важливі точки, які можуть стати мішенню для терористів. Детальні фото схем метро, залізничних вузлів або планів автовокзалів можуть допомогти ворогу у плануванні атак чи саботажу.
Використання даних шахраями та зловмисниками
Окрім військових і терористичних загроз, варто враховувати ризики з боку кримінальних елементів. Наприклад, інформація про систему безпеки або розташування камер відеоспостереження на вокзалах чи аеропортах може використовуватися злочинцями для планування крадіжок або інших протиправних дій.
Перешкоди у роботі транспортних служб
Поширення фотографій аварій, ремонтних робіт чи тимчасових змін у русі транспорту без офіційного підтвердження може створювати паніку серед населення та дезінформувати пасажирів. Неперевірені дані можуть спричинити затори, хаос або неправильне сприйняття ситуації.
Юридична відповідальність та етичний аспект
Публікація фото та відео, зроблених на території стратегічних об’єктів, порушує законодавство про державну безпеку. Крім того, такі матеріали можуть містити персональні дані людей (наприклад, обличчя пасажирів або реєстраційні номери автомобілів), що є порушенням права на конфіденційність.Перед публікацією будь-яких фото чи відео, що містять елементи критичної інфраструктури, в тому числі транспортної, варто ретельно зважити всі можливі наслідки. Необхідно дотримуватися принципу інформаційної безпеки, уникати поширення конфіденційних або критично важливих даних і керуватися здоровим глуздом. У період дії воєнного стану особливо важливо усвідомлювати відповідальність за кожну публікацію в соціальних мережах.
Екскурсія в садибу "АКВАЗОО" в селі Петропіль Широківської громади. Суть існування садиби є популяризація життя в селі українського сільського побуту. Разом з працівниками центру наші учні мали змогу ближче познайомитись з тваринним світом у контактному зоопарку.
Щирі господарі підготували для дітей і дорослих розважальну програму: конкурси і майстер-класи, участь у плетенні ляльок з соломи, випікання млинці, стрільби з гвинтівки, а також потрапили на справжній атракціон – катання на тракторі. Після смачного обіду діти розфарбовували керамічні вироби.
Пам'ятка для учнів на час весняних канікул
До уваги учнів!
З метою попередження нещасних випадків, травматизму та недопущення створення кримінальних ситуацій пропонуємо вам ознайомитись із правилами техніки безпеки під час весняних канікул, з обов'язковим їх дотриманням:
1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.
2. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.
3. Дотримуйтесь правил посадки в автобус та громадський транспорт.
4. На зупинці не стійте близько біля дороги.
5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.
6. Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь карбід, солярку, бензин тощо.
7. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.
8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.
9. Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.
10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.
11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.
12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.
13. У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.
14. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.
15. Не використовуй піротехнічні засоби - це небезпечно!
16. Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися.
17. Дотримуйтеся правил поведінки щоб уберегти себе від Covid.
Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!
20 березня кожного року світ відзначає молоде, проте важливе свято – Міжнародний день щастя (International Day of Happiness). Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй 28 червня 2012 року. З ініціативою створення Дня щастя виступив Джейм Ілайен у 2011 році, одразу зазначивши, що день весняного рівнодення як мить відновлення дуже підходить для святкування.
Генеральна Асамблея ООН встановила відзначення Міжнародного дня щастя з метою нагадати урядовим організаціям, що під час визначення показників добробуту нації важливо враховувати рівень щастя, бо виключно економічні показники не відображають реальності.
Міжнародний день щастя має за мету звернути увагу людства до щастя та нагадати, що прагнення до щастя – визначальне і невід’ємне бажання кожної людини на планеті.
Топ-15 способів зекономити електрику в побуті
1. Завжди вимикайте світло, виходячи надовго з приміщення. При виході з будинку вимкніть з розеток всі побутові прилади, крім холодильника.
2. Замініть лампи розжарювання на енергозберігаючі. Вони не тільки економлять електрику, а й служать в 5-8 разів довше.
3. Правильно використовуйте електрочайник. Щоб заощадити електроенергію, дотримуйтеся простих правил: кип'ятити стільки води, скільки потрібно в даний момент, і своєчасно видаляйте накип у чайнику.
4. Не допускайте нагрівання холодильника прямими сонячними променями і не ставте його біля плити або батареї опалення.
5. Завантажуйте пральну машину згідно з інструкцією.
6. Під час прасування намагайтеся починати і закінчувати процес прасуванням речей, що потребують низького температурного режиму.
7. Не забувайте міняти або чистити фільтри пилососа.
8. Підбирайте посуд правильного розміру. Каструлі і сковороди повинні відповідати діаметру конфорки вашої електроплити.
9. Налаштуйте в комп'ютері режим енергозбереження, при якому можна заощадити до 50% електроенергії.
10. Включайте кондиціонер лише тоді, коли закриті всі вікна і двері.
11. Додайте світильники у всіх ключових місцях квартири.
12. Частіше мийте лампи, плафони і вікна. Бруд і пил знижують освітленість в приміщенні на 30%.
13. Використовуйте нічний і денний тариф на електроенергію.
14. Встановіть систему «розумний дім», яка активно використовується в Європі.
14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.
Вітаємо зі святом жіночої краси і чарівності, весняного натхнення і світлої радості! Від щирого серця бажаємо постійного відчуття щастя, щоденної радості в душі, чарівних почуттів любові і ніжності, хорошого настрою і впевненості в собі!
Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.
20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.
У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.
Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
Сьогодні, 24 лютого 2025 року, виповнюється три роки з моменту, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Цей день став точкою відліку героїчного спротиву українського народу, який продовжує боротися за свою свободу та незалежність.
За три роки Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає. Загалом російсько-українська війна триває вже 11 років.
Ця дата нагадує нам про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Ми вшановуємо пам’ять загиблих героїв, висловлюємо безмежну вдячність Збройним Силам України, волонтерам, медикам і всім, хто бореться на фронті, в тилу і за кордоном.
Сьогодні українці розкидані по всьому світу, але кожен із нас — невід’ємна частина великої нації, бо справжня Україна живе там, де б’ються за неї серця.
Попри всі труднощі, ми продовжуємо відстоювати своє майбутнє. Україна сильна, бо за неї стоять люди, які вірять у перемогу і справедливість.
Україна — це ми. Єдині. Сильні. Незламні.
24 лютого 2025 року – день, коли ми згадуємо тисячі загиблих, тисячі поранених, мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки.
24 лютого 2025 року – день, коли ми дякуємо нашим захисникам і захисницям, які ціною власного життя боронять нашу землю.
24 лютого 2025 року – день, коли ми віримо, що Україна обов’язково переможе у цій жорстокій війні.
Разом ми переможемо! Слава Україні!
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
10 цікавих фактів про українську мову
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".
Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».
Саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18-го по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 протестувальників.
Небесна сотня – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.
105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.
До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.
17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи. Того ж дня Кабінет міністрів затвердив план заходів із вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні на 2021-2025 роки. Серед іншого, уряд передбачив забезпечення проєктування, будівництва та функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.
Державний Герб України – офіційний символ нашої держави, один із трьох державних символів України. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила Герб України, коли прийняла постанову № 2137-XII. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольної боротьби XX ст.
Український тризуб – це символ волі, незламності та містичний оберіг, безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. Він презентує нашу країну як суверенну незалежну державу і є емблемою, що зображується на офіційних документах, печатках, грошах.
Український тризуб має багату історію, яка нараховує кілька тисяч років. У X столітті він був родовим знаком династії київських князів, а у ХХ – гербом Української Народної Республіки. Перші археологічні знахідки тризубу, належать до часів Трипільської культури IV–III тис. до н.е.
За часів Володимира Святославовича на монетах з одного боку карбували його портрет, а з іншого – тризуб. Згодом цей знак використовувався й у деяких нащадків Володимира Великого. Також цей знак можна побачити на печатках, якими скріплювалися міжнародні договори, укладені Київською Руссю.
Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання Державного Герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, яка об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський.
Офіційне зображення Державного Герба УНР з’явилося 22 березня 1918 року, через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом Центральної Ради. З того часу його зображення почали масово використовувати на державних бланках, печатках, прапорах та у війську. Тризуб також з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою.
А у період Гетьманату Павла Скоропадського (29 квітня–14 грудня 1918 року) – один із етапів Української революції та зміцнення української державності – тризуб став складовою нового герба України, де також з’явилось і зображення козака з мушкетом.
У 1939 році тризуб став гербом проголошеної Карпатської України. А 30 червня 1941 року його затверджено гербом відновленої Української Держави.
Наприкінці Другої Світової війни було створено орган політичного керівництва українським визвольним рухом – Українську головну визвольну Раду. Її гербом став тризуб, що вже розцінювався не лише, як Державний Герб України, а як символ загальної політичної та військової боротьби за незалежність України. Вже наприкінці 1980 років, з початком розпаду СРСР та посиленням проукраїнських позицій, цей символ активно почали використовувати борці з комуністичним режимом.
Після відновлення незалежності України тризуб був затверджений як офіційний малий герб, який мав стати головним елементом великого герба України. Творці сучасного Державного Герба України графічне зображення тризуба побудували на основі розробленого макета у 1918 році (авторський колектив – Андрій Гречило, Олексій Кохан і Іван Турецький).
Особливим часом для відродження державної символіки стали події 2013–2014 року. Тоді, під час Революції Гідності на Майдані, тризуб малювали на шоломах і щитах.
Сьогодні зображення Державного Герба можна побачити на шевронах українських військових, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України від російської збройної агресії. Державний Герб України був і залишається символом прагнень нашого народу до волі, незалежності та процвітання, символізуючи нерозривний зв’язок із Батьківщиною. Нехай це свято зміцнить нашу віру у нашу країну – вільну, незалежну, успішну, заможну, справедливу європейську державу.
З Днем Державного Герба України!
Наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й на віки. Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності. Разом і спільними зусиллями – до Перемоги!
Франція
Діти тут не обмінюються святковими листівками, а колегам чи друзям не дарують подарунки. У Франції 14 лютого присвячене лише дорослим й закоханим людям.
Французькі пари дарують одне одному шоколадні цукерки, квіти, ювелірні прикраси, рідше – алкоголь. Вечір у День святого Валентина традиційно завершується романтичною вечерею.
14 лютого в деяких паризьких музеях та парках проводять спеціальні заходи, а багато ресторанів пропонують святкове меню до Дня закоханих. Для охочих зробити вечір особливим, у Парижі є багато кабаре, які влаштовують спеціальні шоу з нагоди свята.
Словаччина
Тут до Дня святого Валентина створили "банк кохання". Розмістили його в музеї, присвяченому найдовшій у світі поемі про кохання – в Будинку Маріни у місті Банська Штявниця.
В приміщенні жила Марія Пишлова, кохана словацького поета-романтика Андрія Сладковича. У 1846 році чоловік присвятив їй поему "Маріна", яка налічує 2910 рядків.
В День святого Валентина, 14 лютого, сюди приходять закохані й можуть "зберегти" своє кохання назавжди, залишивши фотографії, любовні листи, каблучки чи квитки в кіно з першого побачення. Спеціально для цього сховище містить 100 тисяч крихітних шухляд.
Також в музеї є "любов-метр", який нібито вимірює силу кохання пари. Закохані тримаються за руки чи цілуються, а іншою рукою тримають спеціальну ручку, яка вимірює рівень почуттів в їхніх тілах. В результаті, пара отримує свій вірш від Маріни.
Індія
Уряд Індії закликав людей відмовитися від традицій Дня святого Валентина та присвятити цей день коровам.
14 лютого оголошено Днем обіймів корів, – людей закликають брати й обіймати тварин. З такою пропозицією виступив уряд країни, додавши, що обійми з коровою "принесуть емоційне багатство" й "збільшать індивідуальне та колективне щастя". Таким чином, хочуть мінімізувати вплив "західної цивілізації", яка, на думку урядовців, збільшилася, попри давні традиції Індії.
Корови є священними в індуїзмі, яку проповідує більшість населення Індії. Ці тварини вважаються священними по всій країні.
Сьогодні майже кожен комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується мережею, а через 2 роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій житель планети. У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і відповідь отримується через кілька секунд.
У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. Сьогодні Інтернетом користується кожна 3 людина на планеті.
У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки ММS і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках, спілкуються «онлайн» в соціальних мережах, створюють свої блоги, спілкуються в чатах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми на форумах, використовують веб-камеру, skype та грають в онлайнові ігри.
Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати з ними на які завгодно теми, що є цікавим для певних груп.
Існують певні правила користування Інтернетом:
- НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ.
- НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ СВОЄ ФОТО
- НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ
- ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС РОБОТИ ТА ІГОР В ІНТЕРНЕТ
- БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРА.
- ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ
- ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМП'ЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ
- НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ В ІНТЕРНЕТІ
На територіях, де відбувалися бойові дії, завжди залишається багато вибухонебезпечних предметів — мін, снарядів, невикористаних боєприпасів. Саме тому на щойно звільнених територіях насамперед виконують роботи з розмінування. Однак деякі міни та снаряди важко помітити, або ж їх може бути багато. Тому досі знаходять боєприпаси навіть часів Другої світової війни.
Вибухонебезпечні предмети можуть з’являтися не тільки в зонах бойових дій, а й в інших регіонах України внаслідок обстрілів чи диверсій. Ознаками того, що на території можуть бути вибухонебезпечні предмети, є зруйновані будівлі, транспорт, рештки мертвих тварин.
Такі території позначають знаками — як офіційними, так і неофіційними
Міна — це пристрій, який може вибухнути (здетонувати), якщо на нього наступити чи наїхати. Міни можуть бути всюди: в лісі, в полі, на дорозі, у дворі. Тому під час війни та після її завершення необхідно бути дуже уважними під час прогулянок. На вулиці уважно дивіться під ноги, щоб не наступити на предмет, який може бути міною. Будь-яка річ, залишена в громадському місці чи транспорті без нагляду, — потенційна загроза, оскільки може бути саморобним вибуховим пристроєм.
Якщо побачили залишені боєприпаси чи міни, в жодному разі не наближайтеся до них! Також не пускайте інших! Якщо побачили міну чи розтяжку, потрібно зупинитися і негайно повідомити про небезпечну знахідку дорослим. Зателефонуйте у Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером 101 або до Національної поліції за номером 102.
Дочекайтеся фахівців ДСНС чи працівників поліції в безпечному місці. Спеціалісти розберуться, як діяти далі.
Якщо знайшли підозрілий предмет (нерозірваний боеприпас, саморобний вибуховий пристрій тощо)
1. Зупиніться (негайно попередьте інших, якщо хтось іде за вами).
2. Зберігайте спокій. Уважно роздивіться навкруги. Перевірте, чи немає ще чогось підозрілого поруч.
3. Обережно відійдіть подалі від небезпеки (не менше ніж на 300 м). Рухайтеся назад тим шляхом, яким прийшли.
4. У безпечному місці залишіть якусь позначку (свій рюкзак, яскравий шарф, хустину тощо).
5. Зателефонуйте у службу порятунку за номером 101. Дочекайтеся приїзду рятувальників.
Якщо опинилися на мінному полі
1. Зупиніться й не рухайтеся.
2. Зберігайте спокій.
3. Голосно гукайте та чекайте на допомогу.
4. Якщо біля вас довго нікого немає, самі зателефонуйте у ДСНС або в поліцію (102). Залишайтеся на місці та чекайте на працівників служб.
5. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, йдіть назад повільно й обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.
Якщо стали свідком інциденту на мінному полі
1. Зупиніться, не підходьте до людини на мінному полі.
2. Зберігайте спокій і скажіть людині, що викличете допомогу. Попросіть не рухатися та, за можливості, самому зупинити кровотечу.
3. Зателефонуйте до екстрених служб: ДСНС — 101, екстрена медична допомога — 103.
4. Чекайте приїзду рятувальників на безпечній відстані.
Соборність – це…
…єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).
Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.
День вшанування захисників Донецького аеропорту, також День пам'яті кіборгів - день вшанування пам'яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року під час війни на сході України. Відзначається щороку 20 січня, згідно зі спільним Наказом Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України
Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено з ініціативи українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт.
Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів.
У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.
В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.
За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами термінала ДАП загинуло 58 "кіборгів", тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, декого - посмертно.
Бої за Донецький аеропорт - одні з найзапекліших у війні на сході України. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а їхній подвиг забуттю не підлягає.
Сьогодні наші воїни продовжують стримувати ворога на сході України, тим самим доводячи усьому світові, що українська нація є незламна та непереможна
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року "кіборги" знову зі зброєю у руках захищають Батьківщину.
Дорогі діти, нагадуємо вам про необхідність дотримання
наступних правил поведінки під час зимових канікул:
Дотримуйтеся:
правил дорожнього руху;
правил електробезпеки;
правил протипожежної безпеки;
правил поведінки на воді;
правил поведінки з вибухонебезпечними предметами;
Категорично забороняється :
контактувати з незнайомими людьми;
перебувати на об’єктах незавершеного будівництва;
відвідувати водоймища без нагляду дорослих;
розпалювати вогнища у лісі;
Ось і приходить Новий рік, вже стукає в двері! Нехай він принесе із собою тільки радість, здоров’я, щастя та добрі новини! А всі негаразди, хвороби та сум давайте залишимо позаду, не будемо брати у рік новий. І нехай неодмінно всі мрії збудуться! з Новим роком!