Новини 7 клас
У Запорізькій області зберігається пожежна небезпека, зокрема в весняно-літній період спостерігається найбільша загроза від пожеж.
До того ж, не забуваємо про наслідки ворожої агресії, що несуть загрозу як для людей, так і екосистем, а це – непідірвані боєприпаси, мінування ділянок лісу тощо.
Вітаємо з останнім дзвоником! Це період, коли закінчується один етап і починається інший. Тому бажаю поновлення, нових ідей, натхнення, гарного відпочинку і перезавантаження перед наступним роком!
Загальні правила безпеки в умовах воєнного стану
Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги: при звуці сирени негайно прямуйте до укриття.
Дотримуйтесь правил "двох стін": у приміщенні залишайтеся між двома капітальними стінами.
Носіть із собою документ, що посвідчує особу; запишіть групу крові та медичні дані.
Уникайте скупчень людей, тримайте в полі зору сховища та маршрути евакуації.
Не повідомляйте про свої плани стороннім; уникайте колон техніки, не фотографуйте військових.
Правила дорожнього руху
Ходіть тротуарами правого боку. За межами населених пунктів — проти руху транспорту.
Переходьте дорогу тільки на переходах; не вибігайте на проїжджу частину.
На велосипеді — з 16 років, з шоломом і світловідбивачами. Не катайтесь по проїжджій частині на самокатах, роликах чи скейтбордах.
На зупинках тримайтеся подалі від краю дороги. Не заважайте дорожньому руху.
Правила поведінки на залізниці
Перебування біля залізничних об'єктів вимагає особливої уважності та дисципліни. Недотримання правил безпеки може призвести до важких травм або загибелі.
Основні правила поведінки:
– Не підходьте ближче ніж на 2 метри до краю платформи під час очікування поїзда.
– Не переходьте залізничні коліїу не встановлених для цього місцях.
– Переходити колії дозволено лише на спеціальнихпішохідних переходах або мостах.
– Перед переходом переконайтесь, що не наближаєтьсяпоїзд — подивітьсяліворуч і праворуч.
– Забороняєтьсябігти через колії, особливо передпоїздом, щонаближається.
– Не грайтесяпоблизузалізниці, не підлазьтепідвагоничиплатформи.
– Не намагайтесь застрибнути у вагон під час руху поїзда.
– Не торкайтесь до контактноїмережі — вона перебуває під високою напругою (до 27 000 В).
– Дітям заборонено перебувати на залізничнихоб’єктах без супроводудорослих.
Пожежна безпека та електробезпека
Не використовуйте відкритий вогонь, піротехніку, горючі речовини.
Не користуйтеся газовою плитою без дорослих.
Не закривайте вікна горючими матеріалами. Не вмикайте електроприлади мокрими руками.
При запаху газу: не вмикати електрику, провітрити, вийти з приміщення, викликати 104 або 101.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Не торкайтеся підозрілих предметів (міни, снаряди, іграшки, сумки).
Не зберігайте боєприпаси, не здавайте їх у металобрухт.
Повідомте поліцію (102), ДСНС (101), ТЦК або адміністрацію.
Правила поведінки на водоймах
Купатися дозволено тільки з дорослими, у спеціально визначених місцях.
Не пірнайте у незнайомих водоймах, не запливайте за буйки.
Не подавайте фальшивих сигналів тривоги.
Захист від спеки та перегріву
Не перебувай довго на сонці без капелюха або води.
Уникай фізичної активності з 11:00 до 16:00.
Ознаки теплового удару: нудота, головний біль, запаморочення — одразу повідом дорослих
Запобігання інфекційним захворюванням
Мийте руки перед їжею, мийте овочі й фрукти.
Не використовуйте чужі гребінці, рушники, одяг.
При нездужанні — залишайтесь удома, викликайте лікаря.
Не приймайтеліки без рекомендаціїлікаря.
Домедична допомога
При подряпинах — промити водою, обробити антисептиком.
При отруєнні — не викликатиблювання без дозволулікаря.
При тепловомуударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Дії у разі надзвичайної ситуації
Не панікуйте, слухайте дорослих.
Телефонуйте батькам, розкажіть, де ви й що сталося.
Звертайтесь до служб 101 (пожежна), 102 (поліція), 103 (швидка), 104 (газ).
Особиста безпека (у місті/селі/на вулиці)
Уникай самотніх місць, будівель, пусток, річковихзаростей.
Не погоджуйсяйтинікуди з незнайомцями, навітьякщовониздаютьсядобрими.
Не приймайподарунків, напоїв, їжі.
Завждиінформуйбатьків, де ти і з ким
Інтернет-безпека
Не поширюйсвоїдані (адресу, телефон, планиродини) у соцмережах.
Не відкривайпідозріліпосилання, не веди переписку з незнайомцями.
При отриманніпогрозабопідозрілихповідомлень — звертайся до батьківаботелефонуй на лініюдопомоги: 116111 (Ла Страда Україна).
Інформаційнабезпека та державнатаємниця
Пам’ятайте, що в умовахвоєнного стану особливо важливодотримуватись правил інформаційноїбезпеки. Розповсюдженнявідомостей про переміщенняЗбройних Сил України, розташуваннявійськовихоб'єктів, укриттів, блокпостів, техніки, а такожфотографуванняабозніманнявідеопоблизувійськових – може бути розцінено як порушеннязаконодавстваУкраїни.
Не публікуйте в соціальних мережах інформацію, яка може бути використана ворогом, навітьякщо вона здаєтьсянезначною.
Не передавайте фото, відеоабокоординатиоб’єктіввійськовогозначення, укриттів, будівель державного та стратегічногозначення.
Не розголошуйтеслужбовуінформацію, навіть у побутовихрозмовахчилистуванні.
‼ За порушення правил збереженнядержавноїтаємниціпередбаченаадміністративнаабокримінальнавідповідальністьзгідно з Кримінальним кодексом України (статті 328, 329, 330) та Законом України «Про державнутаємницю».
Поведінка з незнайомцями
Не вступай у діалогізнезнайомимидорослими без дозволубатьків.
Не погоджуйся «допомогти» чи «зайти на хвилинку».
Не приймайподарунки, їжуабонапоївідсторонніх.
Соціальнабезпека. Торгівля людьми
Якщо тебе намагаютьсяпримусити до роботи, забираютьдокументичипогрожують — цезлочин.
Негайнозвертайся за допомогою:
o 112 — єдиний номер викликуекстрених служб;
o 116111 — національнадитячагарячалінія;
o 1547 — урядовагарячалініяпротидіїторгівлі людьми.
Домедичнадопомога
При подряпинах — промити водою, обробити антисептиком.
При отруєнні — не викликатиблювання без дозволулікаря.
При тепловомуударі — перенести постраждалого в тінь, дати воду, охолодити лоб, викликати «103».
Мінна та вибуховабезпека
Не заходити на території, позначені табличками «Обережно, міни!», червонимистрічками, попереджувальними знаками.
Заборонено торкатисяпідозрілихпредметів (рюкзаків, іграшок, проводів, техніки).
Уразівиявлення:
o Не чіпати!
o Позначитимісце і відійти на 100 м!
o Повідомитидорослихабозателефонувати 101 чи 112.
Не збиратирослини, гриби, ягоди у лісахабомаловідомихмісцях — можливемінуванняабоотруєння.
Поведінкапід час надзвичайнихситуацій
Уразісигналу "Повітрянатривога":
o негайно перейти до найближчогоукриття;
o не ховатисьбілявікон, під деревами, на відкритих просторах;
o при раптовомуобстрілі — лягти на землю, прикрити голову руками.
Завжди май при собітривожнувалізку (паспорт, воду, аптечку, заряднийпристрій, документи).
Екологічна та хімічнабезпека
Не чіпайневідомірослини (борщівник, дурман тощо).
Не пий воду з відкритихджерел — тількибутильовануабо з перевіреного крана.
Не торкайся до тварин, особливо диких чибезпритульних.
Інші правила безпеки в побуті та на природі
Не гуляйте в лісі під час грози, туману чи в темряві.
Не пийте воду з відкритих водойм.
Не відвідуйте будівельні майданчики, новобудови, закинуті будівлі.
Не катайтесь самі без дорослих.
Правова відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють
Відповідно до Конституції України (ст. 52), Сімейного кодексу України (ст. 150, 151), Цивільного кодексу (ст. 1178) та Кримінального кодексу України (ст. 166), батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані забезпечити належні умови для життя, здоров’я, розвитку і безпеки дитини.
У разі порушення цих вимог, вони можуть нести адміністративну, цивільнуабокримінальнувідповідальність.
☎️Єдиний номер викликуекстрених служб – 112
Правила поведінкипід час грози
– Уникайтеперебування на відкритому просторі, особливо біля водойм, дерев, металевих конструкцій.
– Не користуйтесямобільним телефоном на відкритому повітрі.
– Не ховайтесяпідпоодинокими деревами або металевими навісами.
– У приміщенні — зачинітьвікна, двері, вимкніть електроприлади.
– Не торкайтесь до металевих предметів, водопровідних кранів, батарей.
– Уразі грози в лісі — знайдіть суху низину, сядьте навпочіпки, щільно тримайте ноги разом.
– Не лежіть на земліпід час грози.
– Якщови у групі — розташуйтесь на відстані 10–15 метрів один від одного.
– Не перебувайтепідпоодинокими деревами, металевими навісами або поблизу водойм.
– Не використовуйтемобільнітелефони та електронні пристрої на відкритому повітрі.
– Уразіперебування в лісі — знайдіть суху низину, сядьте навпочіпки, ноги тримайте разом.
– Уникайте будь-якого контакту з металевими предметами, водопроводами, батареями.
– Вимкнітьусіелектроприладивдома, зачиніть вікна та двері.
Звернення до батьків та осіб, що їх замінюють
Шановні батьки! Нагадуємо, що ви несете повну відповідальність за безпеку, життя та здоров’я ваших дітей під час літніх канікул. Контролюйте їхнє місцеперебування, дозвілля, дотримання правил безпеки та комендантськоїгодини.
❗ У період воєнного стану важливо постійно перебувати на зв’язку з дітьми, знати з ким вони спілкуються, де перебувають, з ким гуляють.
⏰ Наголошуємо на дотриманні КОМЕНДАНТСЬКОЇ ГОДИНИ. Перебування неповнолітніх поза домівкою в нічний час без супроводубатьків – категорично заборонене.
Чи задумувалися ви, з якими труднощами стикаються батьки маленьких дітей? Наскільки складно підтягнути дитячий візочок сходами одній людині без сторонньої допомоги, зайти з ним до магазину, де немає пологого входу чи пандуса, або у транспорт без спеціального пониження? Про цю проблему ми не замислюємось, поки самі не стаємо батьками чи поки в нашому близькому оточенні не з’являються діти. Усі ці сходинки, бордюри та високі пороги — це все бар’єри, які не дозволяють батькам чи опікунам вільно пересуватися з маленькими дітьми. Це також перепони, що ускладнюють пересування людям з інвалідністю, для яких більшість українських міст і сіл є архітектурно недоступними, а також людям старшого віку й іншим представникам маломобільних груп населення.
Є бар’єри ось такі — фізичні, просторові. Але є бар’єри економічні та освітні, коли у людини немає можливостей отримати гідну роботу чи доступ до якісної освіти через те, що вона якось відрізняється. Є бар’єри у ставленні до людини через певні ознаки (вік, стать, колір шкіри, мова), коли вона відчуває своє виключення із соціуму і не має можливості реалізувати свої амбіції та громадянські права.
Усі ці бар’єри шкодять не тільки певній групі людей, вони шкодять усьому суспільству. Адже ми втрачаємо величезний потенціал, відмовляючись взаємодіяти з різними людьми, у кожного з яких свій унікальний досвід. Втрачений потенціал — це втрачені можливості для всіх нас. Саме тому безбар’єрне та відкрите суспільство, де кожен відчуває, що до нього ставляться з повагою попри будь-які ознаки й статуси, і знає, що у нього є рівний доступ до можливостей, має перспективи для розвитку.
Безпека на дорозі – спільна відповідальність усіх учасників дорожнього руху. На чому би ми не пересувалися: пішки, на автобусі чи автомобілі, велосипеді чи самокаті – ми маємо поважати інших і дбати про власну безпеку.
День Європи – це свято, яке відзначається 9 травня в країнах Європейського Союзу та інших європейських державах. Воно символізує мир, єдність та європейську інтеграцію.
У 2025 році Україна відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу – 9 травня. На тлі повномасштабної війни українці ще гучніше декларують свою приналежність до європейської спільноти.
Історія свята
5 травня 1949 року була заснована Рада Європи, і цей день спочатку відзначався як День Європи.
9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив Декларацію Шумана, яка заклала основу для створення Європейського Союзу.
1985 року Європейська рада офіційно затвердила 9 травня як День Європи.
День Європи в Україні
Україна почала офіційно відзначати День Європи у 2003 році, а з 2023 року святкує його 9 травня, синхронно з країнами ЄС. Це свято стало символом європейського вибору України та її прагнення до інтеграції.
Значення свята
День Європи нагадує про важливість єдності, співпраці та миру між європейськими країнами. Він також підкреслює спільні цінності, такі як демократія, права людини та верховенство права.
Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.
Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.
Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.
День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.
Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.
У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.
Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.
Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.
Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.
Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – нині ми боремося проти російської версії нацизму – рашизму. Він несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії. Ідейним підґрунтям рашизму стало привласнення статусу “головного переможця”Російською Федерацією і перетворення перемоги над нацизмом на культ, пропаганду війни.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.
Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.
26 квітня - Міжнародний день пам’яті Чорнобильської катастрофи.
Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 36 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки, засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя і здоров’я без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, нехтуючи власною безпекою, ви ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.
Вічна вам слава та низький уклін.
У сучасному світі соціальні мережі стали головним каналом комунікації, обміну інформацією та новинами.
Однак неконтрольоване поширення в умовах воєнного стану фото- і відеоматеріалів, особливо тих, що містять об’єкти транспортної інфраструктури, а також інших важливих об’єктів може нести серйозні загрози як для безпеки держави, так і для життя людей.
Ризик для національної безпеки
Публікація фотографій мостів, залізничних станцій, аеропортів, тунелів чи військових логістичних об’єктів може стати цінним джерелом інформації для ворожих сил. Ворогом така інформація може бути використана для планування атак, диверсій або кібератак. Навіть якщо автор публікації не мав злого умислу, її можуть використати треті особи.
Потенційна загроза терористичних актів та диверсій
Транспортні об’єкти – це стратегічно важливі точки, які можуть стати мішенню для терористів. Детальні фото схем метро, залізничних вузлів або планів автовокзалів можуть допомогти ворогу у плануванні атак чи саботажу.
Використання даних шахраями та зловмисниками
Окрім військових і терористичних загроз, варто враховувати ризики з боку кримінальних елементів. Наприклад, інформація про систему безпеки або розташування камер відеоспостереження на вокзалах чи аеропортах може використовуватися злочинцями для планування крадіжок або інших протиправних дій.
Перешкоди у роботі транспортних служб
Поширення фотографій аварій, ремонтних робіт чи тимчасових змін у русі транспорту без офіційного підтвердження може створювати паніку серед населення та дезінформувати пасажирів. Неперевірені дані можуть спричинити затори, хаос або неправильне сприйняття ситуації.
Юридична відповідальність та етичний аспект
Публікація фото та відео, зроблених на території стратегічних об’єктів, порушує законодавство про державну безпеку. Крім того, такі матеріали можуть містити персональні дані людей (наприклад, обличчя пасажирів або реєстраційні номери автомобілів), що є порушенням права на конфіденційність.Перед публікацією будь-яких фото чи відео, що містять елементи критичної інфраструктури, в тому числі транспортної, варто ретельно зважити всі можливі наслідки. Необхідно дотримуватися принципу інформаційної безпеки, уникати поширення конфіденційних або критично важливих даних і керуватися здоровим глуздом. У період дії воєнного стану особливо важливо усвідомлювати відповідальність за кожну публікацію в соціальних мережах.
Екскурсія в садибу "АКВАЗОО" в селі Петропіль Широківської громади. Суть існування садиби є популяризація життя в селі українського сільського побуту. Разом з працівниками центру наші учні мали змогу ближче познайомитись з тваринним світом у контактному зоопарку.
Щирі господарі підготували для дітей і дорослих розважальну програму: конкурси і майстер-класи, участь у плетенні ляльок з соломи, випікання млинці, стрільби з гвинтівки, а також потрапили на справжній атракціон – катання на тракторі. Після смачного обіду діти розфарбовували керамічні вироби.
Пам'ятка для учнів на час весняних канікул
До уваги учнів!
З метою попередження нещасних випадків, травматизму та недопущення створення кримінальних ситуацій пропонуємо вам ознайомитись із правилами техніки безпеки під час весняних канікул, з обов'язковим їх дотриманням:
1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.
2. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.
3. Дотримуйтесь правил посадки в автобус та громадський транспорт.
4. На зупинці не стійте близько біля дороги.
5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.
6. Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь карбід, солярку, бензин тощо.
7. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.
8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.
9. Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.
10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.
11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.
12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.
13. У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.
14. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.
15. Не використовуй піротехнічні засоби - це небезпечно!
16. Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися.
17. Дотримуйтеся правил поведінки щоб уберегти себе від Covid.
Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!
20 березня кожного року світ відзначає молоде, проте важливе свято – Міжнародний день щастя (International Day of Happiness). Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй 28 червня 2012 року. З ініціативою створення Дня щастя виступив Джейм Ілайен у 2011 році, одразу зазначивши, що день весняного рівнодення як мить відновлення дуже підходить для святкування.
Генеральна Асамблея ООН встановила відзначення Міжнародного дня щастя з метою нагадати урядовим організаціям, що під час визначення показників добробуту нації важливо враховувати рівень щастя, бо виключно економічні показники не відображають реальності.
Міжнародний день щастя має за мету звернути увагу людства до щастя та нагадати, що прагнення до щастя – визначальне і невід’ємне бажання кожної людини на планеті.
Топ-15 способів зекономити електрику в побуті
1. Завжди вимикайте світло, виходячи надовго з приміщення. При виході з будинку вимкніть з розеток всі побутові прилади, крім холодильника.
2. Замініть лампи розжарювання на енергозберігаючі. Вони не тільки економлять електрику, а й служать в 5-8 разів довше.
3. Правильно використовуйте електрочайник. Щоб заощадити електроенергію, дотримуйтеся простих правил: кип'ятити стільки води, скільки потрібно в даний момент, і своєчасно видаляйте накип у чайнику.
4. Не допускайте нагрівання холодильника прямими сонячними променями і не ставте його біля плити або батареї опалення.
5. Завантажуйте пральну машину згідно з інструкцією.
6. Під час прасування намагайтеся починати і закінчувати процес прасуванням речей, що потребують низького температурного режиму.
7. Не забувайте міняти або чистити фільтри пилососа.
8. Підбирайте посуд правильного розміру. Каструлі і сковороди повинні відповідати діаметру конфорки вашої електроплити.
9. Налаштуйте в комп'ютері режим енергозбереження, при якому можна заощадити до 50% електроенергії.
10. Включайте кондиціонер лише тоді, коли закриті всі вікна і двері.
11. Додайте світильники у всіх ключових місцях квартири.
12. Частіше мийте лампи, плафони і вікна. Бруд і пил знижують освітленість в приміщенні на 30%.
13. Використовуйте нічний і денний тариф на електроенергію.
14. Встановіть систему «розумний дім», яка активно використовується в Європі.
14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.
Вітаємо зі святом жіночої краси і чарівності, весняного натхнення і світлої радості! Від щирого серця бажаємо постійного відчуття щастя, щоденної радості в душі, чарівних почуттів любові і ніжності, хорошого настрою і впевненості в собі!
Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.
20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.
У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.
Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
Сьогодні, 24 лютого 2025 року, виповнюється три роки з моменту, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Цей день став точкою відліку героїчного спротиву українського народу, який продовжує боротися за свою свободу та незалежність.
За три роки Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає. Загалом російсько-українська війна триває вже 11 років.
Ця дата нагадує нам про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Ми вшановуємо пам’ять загиблих героїв, висловлюємо безмежну вдячність Збройним Силам України, волонтерам, медикам і всім, хто бореться на фронті, в тилу і за кордоном.
Сьогодні українці розкидані по всьому світу, але кожен із нас — невід’ємна частина великої нації, бо справжня Україна живе там, де б’ються за неї серця.
Попри всі труднощі, ми продовжуємо відстоювати своє майбутнє. Україна сильна, бо за неї стоять люди, які вірять у перемогу і справедливість.
Україна — це ми. Єдині. Сильні. Незламні.
24 лютого 2025 року – день, коли ми згадуємо тисячі загиблих, тисячі поранених, мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки.
24 лютого 2025 року – день, коли ми дякуємо нашим захисникам і захисницям, які ціною власного життя боронять нашу землю.
24 лютого 2025 року – день, коли ми віримо, що Україна обов’язково переможе у цій жорстокій війні.
Разом ми переможемо! Слава Україні!
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
10 цікавих фактів про українську мову
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".
Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».
Саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18-го по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 протестувальників.
Небесна сотня – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.
105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.
До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.
17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи. Того ж дня Кабінет міністрів затвердив план заходів із вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні на 2021-2025 роки. Серед іншого, уряд передбачив забезпечення проєктування, будівництва та функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.
Державний Герб України – офіційний символ нашої держави, один із трьох державних символів України. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила Герб України, коли прийняла постанову № 2137-XII. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольної боротьби XX ст.
Український тризуб – це символ волі, незламності та містичний оберіг, безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. Він презентує нашу країну як суверенну незалежну державу і є емблемою, що зображується на офіційних документах, печатках, грошах.
Український тризуб має багату історію, яка нараховує кілька тисяч років. У X столітті він був родовим знаком династії київських князів, а у ХХ – гербом Української Народної Республіки. Перші археологічні знахідки тризубу, належать до часів Трипільської культури IV–III тис. до н.е.
За часів Володимира Святославовича на монетах з одного боку карбували його портрет, а з іншого – тризуб. Згодом цей знак використовувався й у деяких нащадків Володимира Великого. Також цей знак можна побачити на печатках, якими скріплювалися міжнародні договори, укладені Київською Руссю.
Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання Державного Герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, яка об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський.
Офіційне зображення Державного Герба УНР з’явилося 22 березня 1918 року, через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом Центральної Ради. З того часу його зображення почали масово використовувати на державних бланках, печатках, прапорах та у війську. Тризуб також з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою.
А у період Гетьманату Павла Скоропадського (29 квітня–14 грудня 1918 року) – один із етапів Української революції та зміцнення української державності – тризуб став складовою нового герба України, де також з’явилось і зображення козака з мушкетом.
У 1939 році тризуб став гербом проголошеної Карпатської України. А 30 червня 1941 року його затверджено гербом відновленої Української Держави.
Наприкінці Другої Світової війни було створено орган політичного керівництва українським визвольним рухом – Українську головну визвольну Раду. Її гербом став тризуб, що вже розцінювався не лише, як Державний Герб України, а як символ загальної політичної та військової боротьби за незалежність України. Вже наприкінці 1980 років, з початком розпаду СРСР та посиленням проукраїнських позицій, цей символ активно почали використовувати борці з комуністичним режимом.
Після відновлення незалежності України тризуб був затверджений як офіційний малий герб, який мав стати головним елементом великого герба України. Творці сучасного Державного Герба України графічне зображення тризуба побудували на основі розробленого макета у 1918 році (авторський колектив – Андрій Гречило, Олексій Кохан і Іван Турецький).
Особливим часом для відродження державної символіки стали події 2013–2014 року. Тоді, під час Революції Гідності на Майдані, тризуб малювали на шоломах і щитах.
Сьогодні зображення Державного Герба можна побачити на шевронах українських військових, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України від російської збройної агресії. Державний Герб України був і залишається символом прагнень нашого народу до волі, незалежності та процвітання, символізуючи нерозривний зв’язок із Батьківщиною. Нехай це свято зміцнить нашу віру у нашу країну – вільну, незалежну, успішну, заможну, справедливу європейську державу.
З Днем Державного Герба України!