Новини 6 class

За останні сім років чисельність інвалідів в Україні, на жаль, зросла в більш ніж на півмільйона. У теперішній час в Україні проживає понад 2,7 млн. інвалідів (в т.ч. понад 165 тисяч дітей). Причиною цьому є природні катаклізми, техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища, дорожньо-транспортні пригоди, вроджені патології і хронічні захворювання.

Наша держава взяла на себе і виконує конкретні зобов’язання щодо матеріального забезпечення інвалідів, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надала ряд пільг, конституційно гарантувала рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють практично всі аспекти життя людей з інвалідністю. Зокрема, це закони України:

· «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

· «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

· «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

· «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

· «Про психіатричну допомогу»;

· та інші нормативно-правові документи.

У них знайшли відображення статті Європейської Соціальної Хартії (1961 р.):

· «Право на працю»;

· «Право на охорону здоров’я»;

· «Право на справедливі умови праці»;

· «Право на соціальне забезпечення»;

· «Право осіб з фізичними та розумовими вадами на професійне навчання, перекваліфікацію та соціальну реабілітацію»;

· «Право на соціальну медичну допомогу».

Інвалідність - явище соціальне, уникнути якого не може жодне суспільство, і кожна держава відповідно до рівня свого розвитку, пріоритетів та можливостей формує соціальну та економічну політику щодо осіб з фізичними або розумовими вадами. Звичайно, масштаб інвалідності залежить від ряду факторів, таких як стан здоров’я нації, розвиток системи охорони здоров’я, соціально-економічне зростання, стан екологічної культури, історичні та політичні причини, зокрема участь у війнах та військових конфліктах, техногенні та природні катастрофи тощо. Деякі з перелічених факторів мають місце і в Україні, що зумовлює зростання чисельності інвалідів — на сьогодні 2,7 млн осіб.

Щороку в Україні кількість інвалідів збільшується, і ця невтішна тенденція покладає особливі зобов’язання як на владу, так і на суспільство щодо соціального захисту людей із особливими потребами та адаптації їх до нормального життя.

Усі ми звикли до слів «толерантність», «рівні права», «соціальний захист»… Та насправді ми навіть не маємо уявлення про спектр проблем, з якими стикаються люди, що відрізняються від середньостатистичного громадянина нашої держави. Зустрічаючи на вулиці інваліда на милицях або у візку, чи замислюємось ми над його непростою долею? А що цим людям потрібно? Відповідь. Доброта, милосердя і розуміння. Доброта і милосердя - два крила, на яких тримається людство. Ми не повинні забувати про тих людей, які потребують допомоги. В Україні живе близько 2 млн. самотніх і одиноких людей. Така їхня доля - залишитися у чотирьох стінах, сам на сам зі своїми проблемами, хворобами.

Кожен із нас може допомогти людям з особливими вадами бути щасливими. Достатньо тільки побачити в цих людях - людей, в цих дітях - дітей, трішечки особливих дорослих і дітей.
Кожен із вас, мабуть, зараз ставить собі питання: «А що можу зробити я, щоб допомогти їм бути щасливими?». Я відповім - любити! Не відвертати свого погляду від малюка, що виглядає неї так, як здорові діти. Він – особливий. Чому? Не знаю. Але він живе, і Бог також привів його на цей світ. Для чого? Можливо, щоб зробити нас добрішими, людянішими… І вони будуть щасливі!

У суспільстві дуже поширена звичка куріння. Вона може виникнути як у підлітковому, так і в дорослому віці. Лікарі та інші фахівці дуже давно вивчають вплив куріння на організм людини та озвучують негативні наслідки. Близько 1,3 млрд людей у світі курять тютюн. Ця статистика, представлена ВООЗ — Всесвітньою організацією охорони здоров’я, тільки росте. Нікотинова залежність є серйозною небезпекою для організму людини. Водночас усвідомлення шкідливого впливу тютюну є потужним мотиватором, що допомагає подолати тягу. Шкода куріння для організму людини полягає в тому, що воно може сприяти розвитку серйозних системних захворювань. Багато з них мають фатальні наслідки.

Причини, що викликають залежність
Про наслідки поганої звички можна почути багато, проте мало хто занурюється у корінь проблеми — причини паління. Існує декілька основних факторів, які призводять до цієї залежності.

Соціум
Оточення не тільки впливає на розвиток та формування думки. Воно також може сприяти виникненню залежності від куріння. Родина, друзі, авторитети або колеги, які палять, впливають на вибір. Найчастіше це відбувається в підлітковому віці.

Стресові ситуації
Нікотин у складі цигарок та інших тютюнових виробів стимулює деякі хімічні процеси у мозку, що сприяє релаксації та розслабленню, але лише на певний час і з поганими наслідками. Тому багато людей вважають, що куріння є способом вирішення проблем із нервами, і починають цей шлях.

Залежність
Довготривале вживання тютюну пов’язане також із виникненням залежності від паління — люди не можуть самостійно покинути цю шкідливу звичку.

Реклама
Рекламні кампанії роблять усе можливе, щоб продавати свій товар. В особливій групі ризику — підлітки. Вони піддаються впливу роликів у інтернеті про куріння та вирішують теж спробувати.

Важливо розуміти та визначати свої мотиваційні фактори, які підштовхують кожного разу до поганої звички. Саме вирішення кореню проблеми дозволить позбутися її назавжди.

Склад цигарок та вплив на організм
Для того, щоб зрозуміти, як куріння впливає на організм людини, необхідно розглянути компоненти цигарок. Товар має широкий спектр хімічних речовин, про кожну з яких поговоримо окремо.

Нікотин
Це основна речовина психоактивного характеру. Під час куріння вона швидко потрапляє через легені в організм людини та є провідною причиною виникнення залежності. Судини звужуються під дією нікотину, також підвищується артеріальний тиск. Серце починає битися з більшою інтенсивністю, що підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

Дим тютюну
В ньому містяться отруйні речовини у великій кількості. Під час паління токсичний дим потрапляє до організму. Шкідливі сполуки, такі як аміак, ацетон, оксид вуглецю та діоксид вуглецю, пошкоджують органи і тканини організму, чим викликають ризик поширення дуже багатьох тяжких хвороб.

Канцерогени
Це такі речовини, які сприяють утворенню та розвитку ракових захворювань. Рак є дуже серйозним захворюванням, і навіть сьогодні не існує повного лікування. Особливо страждають легені.

Токсичні елементи
В цілому наявність токсичних речовин у складі цигарок впливає на різні системи людського організму — органи дихання, шлунок, серце й інші.

Варто наголосити, що вміст компонентів стосується всіх тютюнових виробів, зокрема й електронних сигарет і люльок. Ці товари не є виключенням чи послабленою версію — вони теж негативно впливають на організм людини.

Здоров'я пасивних курців
Пасивне (побічне) куріння має не менш серйозний вплив. Ідеться про тих, хто не займається палінням, але знаходиться в одному приміщенні з курцем або поруч з ним. Наслідки можуть бути такими:

розвиток захворювань серця і судин — розповсюджені випадки серцевих нападів, інсультів, аритмії та інших видів хвороб;
проблеми з диханням — тютюнові вироби містять у складі токсичні речовини, які викликають подразнення дихальних шляхів, через це з’являються спалахи астми, хронічного бронхіту та інші пов’язані з легенями захворювання;
ризики виникнення раку — діагноз поширений не тільки у безпосередніх курців, але й у тих, хто вдихає дим, знаходячись поряд.
Малюки, які з раннього віку живуть поруч із курцями, мають шанси в старшому віці перейняти звичку від дорослих і дуже вразливі до токсичних складових диму. Вони знаходяться у групі ризику щодо астми, запалення вушних раковин та респіраторних захворювань. Існують випадки, коли діти мають розумову відсталість.

Пасивне куріння негативно впливає і на вагітність, тому треба уникати вдихання диму під час виношування дитини. Є великі ризики, що плід розвиватиметься неправильно або дитина буде дуже слабка і вразлива до будь-яких захворювань.

Випадки пасивного паління необхідно максимально обмежувати. Соціуму потрібні такі середовища, де можна уникати вдихання диму від курців, і це є гострою потребою.

Наслідки куріння
Повномірно оцінити всі наслідки паління, особливо довготривалого, дуже важко, оскільки їх багато та вони дуже різноманітні. Основні, про які варто знати кожному:

захворювання дихальних шляхів, зокрема астма, онкологічні захворювання різних частин тіла та органів: ротової порожнини, гортані, стравоходу тощо;
проблеми зі шкірою — прискорене утворення зморшок, зміна кольору та вигляду епідермісу;
погіршення стану зубів — емаль жовтіє, стоншується, що часто призводить до втрати зуба.
Це лише декілька основних наслідків, але їх дуже багато і вони проявляються індивідуально.

Відмова від куріння та підтримка
Окрім наслідків для здоров’я, спостерігається помітне погіршення соціалізації та економічного статусу курців. Тому дуже важливо підтримувати лікування залежності та створювати умови, коли потреба в залежності зникає.

У світі існує безліч програм, які націлені на боротьбу проти куріння та лікування від нікотинової залежності завдяки стратегіям. В першу чергу є принциповою психологічна підтримка. Це можуть бути консультації із психологом або групові заняття.

Ще одним корисним методом є заміна нікотину іншими безпечними елементами — наприклад, жувальними гумками з нікотиновим смаком для омани рецепторів. Аптека «Бажаємо здоров’я» пропонує ліки від куріння за прийнятними цінами.

Дуже важливо усвідомлювати причини та наслідки куріння, перш ніж спробувати, або для того, щоб якнайшвидше кинути.

Сміття В Україні переробляється дуже невеликий відсоток сміття – менше 5%. Утім, кожен громадянин на рівні побуту може потурбуватись про те, аби окремо сортувати небезпечні відходи – токсичні, вибухонебезпечні або радіоактивні. Серед таких відходів – батарейки, адже одна батарейка забруднює 20 квадратних метрів землі та 400 літрів води. Отож для початку, радить Дмитро, слід дізнатись, де поблизу розташовані пункти переробки сміття та здавати відсортоване сміття туди, а для сортування неперероблюваного сміття завести вдома контейнери. Кожен може самостійно відкрити пункти прийому батарейок – якщо ви живете у багатоквартирному будинку, у себе на роботі або ж в університеті. Значно зменшити використання сміття дозволить носіння екоторби та відмова від використання одноразових речей – серветок, посуду, рушників. Корисною для екології буде відмова від купівлі шоколадок, загорнутих у фольгу – адже ця речовина дуже довго розкладається. Правильна екологічна поведінка – надавати перевагу речам, виготовленим із повторно перероблених речовин.
Поліетиленові пакети і пластмаса проникли в усі сфери життя людини, що викликає сильну стурбованість екологів по всьому світові. Через особливості течій в океанах формуються величезні острови зі сміття. Дослідник і захисник океану Філіп Кусто повідомляє, що в найбільший такий «острів» дрейфує в Тихому океані, його розміри прирівнюються до площі Франції. Пластик стає причиною загибелі птахів і морських мешканців, які приймають його за їжу, а при його розкладанні виділяються токсини, що отруюють ґрунт і воду, тому деякі країни вводять заборони і обмеження на використання поліетиленових пакетів
Енергія. Ситуація з альтернативними джерелами енергії в Україні ще гірша, ніж з переробкою сміття, - їх частка становить 1%. Однак маленькі хитрощі в побуті дозволять суттєво зменшити використання різних видів енергії. Небагато хто знає, що електроприлади в режимі standby – тобто, коли вони не працюють, але увімкнені в розетку в режимі очікування, – продовжують споживати електроенергію. Відтак, на ніч потурбуйтесь про те, аби витягнути з розетки комп’ютер або телевізор. Також зекономити електроенергію дозволить регулярне протирання світильників та заміна ртутних ламп на світлодіодні. Тепло в квартирі збереже наклеєна за батареєю фольга – тоді теплоенергія буде відбиватись від неї та не поглинатиметься стіною. Заощадити енергію можна і під час процесу приготування їжі – якщо їжу довести до кипіння на великому вогні, а завершувати готування – на маленькому. Слід звернути увагу також на холодильник – регулярно його розморожувати, не ставити всередину гарячу їжу, протирати задню панель, а також, залежно від моделі холодильника, ставити його на правильну відстань від стіни. Поза межами квартири зекономити енергію дозволить відмова від користування ліфтом, пересування пішки, велосипедом або ж електротранспортом.

Електронні сигарети — це пристрої, що створюють аерозоль через нагрівання рідини. Ці рідини можуть містити нікотин (встановлено випадки, що «безнікотинові» вироби теж містили нікотин), а також інші хімічні речовини. Основні інгредієнти рідин — пропіленгліколь та гліцерин — забезпечують смакові властивості й інтенсивне випаровування, але дослідження свідчать про їхню токсичність. Токоферол (вітамін Е) може викликати подразнення при вдиханні, а ацетальдегід і формальдегід є канцерогенами.

До інших шкідливих речовин, що містяться в рідинах для електронних сигарет, належать:

Акролеїн — гербіцид, який може викликати незворотне пошкодження легенів.
Діацетил — ароматична речовина, яка може призводити до захворювання легень — облітеруючого бронхіоліту, або «попкорнових легень».
Діетиленгліколь — токсична хімічна речовина, що використовується в антифризах і може викликати хвороби легень.
Нікель, олово, свинець — важкі метали, які також є у складі електронних сигарет.
Кадмій — токсичний метал, що викликає проблеми з диханням.
Бензол — хімічна речовина, що міститься у вихлопних газах автомобілів і може впливати на серцево-судинну й дихальну системи.
Попри те, що електронні сигарети є відносно новим продуктом, вже існують беззаперечні докази, що їхнє використання становить серйозний ризик для здоров’я. Відзначено кілька захворювань, пов’язаних із вживанням електронних сигарет:

1. EVALI (пошкодження легень, спричинене вейпінгом). У 2019 році в США зафіксовано спалах захворювання легень, пов’язаного зі вживанням електронних сигарет, зокрема з використанням ацетату вітаміну Е. Було зареєстровано близько 3000 випадків, з яких майже 70 закінчилися летально. 15% пацієнтів були молодшими за 18 років. Симптоми включали задишку, кашель, біль у грудях, лихоманку, діарею, блювоту, тахікардію.

2. Облітеруючий бронхіоліт — захворювання, що вражає дрібні дихальні шляхи, часто виникає внаслідок впливу діацетилу. Ця речовина використовується для надання аромату рідинам для електронних сигарет, а раніше її застосовували у виробництві попкорну, що й дало захворюванню другу назву «попкорнові легені».

3. Ліпоїдна пневмонія — захворювання, що розвивається через потрапляння в легені жирних речовин, зокрема олій, що містяться в рідинах для електронних сигарет. Це викликає запальну реакцію в легенях.

4. Первинний спонтанний пневмоторакс — гострий патологічний стан, за якого накопичується повітря в плевральній порожнині через розрив альвеол. Часто виникає у високих і худих чоловіків віком 20-40 років (які мали періоди інтенсивного росту у підлітковому віці). Куріння, зокрема й електронних сигарет, підвищує ризик цього захворювання у вказаній групі осіб.

Вторинний вплив електронних сигарет також є серйозною загрозою. Викиди від електронних сигарет містять нікотин, діацетил, бензол, важкі метали та інші шкідливі речовини, які можуть становити ризик для людей довкола курця.

Ефективність електронних сигарет як засобу для відмови від куріння не доведена, проте відомо, що вони становлять загрозу для здоров’я.

Права людини – це набір принципів і свобод, які мають бути гарантовані кожній людині без будь-якої дискримінації. В минулому права людини були обмеженими і залежали від соціального статусу, статі та інших факторів. Нині права людини визнаються як універсальні, недоторкані і невідчужувані. Вони закріплюються в міжнародних конвенціях та національних законодавствах і забезпечуються державою, що має захищати права людини та недопущати їх порушення.

Микола Чудотворець за життя був єпископом міста Мири Лікійські. Він був противником єресі та захисником несправедливо засуджених. Будучи родом із багатої сім'ї, Миколай був позбавлений жадібності й охоче допомагав сиротам, біднякам і всім знедоленим. У християнстві згадують дні його дні народження, смерті та перенесення мощей. Головним святом вважається зимове - День святого Миколая 2024 року за новим стилем відзначається 6 грудня.

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Щороку наприкінці листопада в Україні проводиться День пам'яті жертв Голодомору. У цю скорботну дату ми вшановуємо пам'ять мільйонів українців, які померли через влаштований радянською владою штучний голод. 31 країна світу визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу.

Масовий голод 1932-33 років зачепив більшість українських регіонів. Майже в кожній родині є старші члени родини, які зберегли пам'ять про страшну трагедію. А завдання сучасних українців - передати знання про Голодомор майбутнім поколінням.

Коли День пам'яті жертв Голодомору в Україні
Померлих від штучного голоду в Україні вшановують у четверту суботу листопада. День пам'яті жертв Голодомору 2024 року настає 23 листопада. Пам'ятну дату встановлено 1998 року за указом президента Леоніда Кучми.

Як проводиться День пам'яті жертв Голодомору в Україні
У цю дату проводяться інформаційні заходи про Голодомор. О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання в пам'ять про загиблих. У церквах проводять поминальні богослужіння, а в Києві покладають квіти до Меморіалу жертв Голодомору.

Усі українці цього дня можуть долучитися до акції "Запали свічку". Для цього потрібно поставити свічку на підвіконня в пам'ять про всіх загиблих від голоду.

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Одинадцятий рік поспіль дата нагадує про дві знакові для українців історичні події – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-го. Під час великої війни цей день – нагода переглянути власні цінності.

19 листопада Україна відзначає особливу дату – 1000 днів незламності. Це день, коли ми вшановуємо стійкість та мужність українського народу, який продовжує боротися за свободу, незалежність та мир.

В наш час надзвичайно гострою є проблема зростання правопорушень серед

неповнолітніх, які не усвідомлюють, що їх повсякденні вчинки мають правову

оцінку, що право, закони супроводжують людину все її життя. Тому, щоб уміло

і правильно користуватись своїми правами й добре виконувати свої обов'язки,

не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони.

Закон це правила, які затверджені законодавцями та оприлюднені для

широкого ознайомлення громадянами країни. Вони відповідають

загальнолюдським нормам моралі, відповідальності, порядності. Незнання

законів не звільняє від відповідальності за їх порушення. Необхідно бути

відповідальними за свої вчинки. Ця відповідальність збільшується зі

зростанням та дорослішанням.

Правопорушення - неправомірне (протиправне) суспільно-шкідливе винне

діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа

може бути притягнута до юридичної відповідальності. Правопорушення за

ступенем суспільної небезпеки поділяються на злочини і проступки.

Основні ознаки правопорушення:

 суспільно шкідлива (наприклад, прогул) або суспільно небезпечна (зазіхання

на життя людини) поведінка.

 протиправна, неправомірна поведінка — суперечить нормам права,

здійснюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта.

 свідомо вольова поведінка — визначається психікою людини, яка в момент

вчинення правопорушення перебуває під контролем волі і свідомості,

здійснюється усвідомлено і добровільно

 дія (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльність (недбалість, прогул,

залишення особи в безпомічному стані).

 винне діяння — дія, що виражає негативне внутрішнє ставлення

правопорушника до інтересів людей, наносить своєю дією (або

бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить доведену вину.

Неповнолітній вік розглядають як пом’якшуючу обставину в разі винесення

вироку за вчинений злочин. Статтею 22 Кримінального кодексу України

декларується відповідальність за тяжкі злочини вже з 14-ти років.

Основними видами покарань неповнолітніх є:

-штраф, -арешт,

-громадські роботи, -позбавлення волі па певний строк

-виправні роботи,

Всесвітній день доброти (World Kindness Day) – міжнародний день, який відзначається щорічно 13 листопада. День доброти – чудова можливість знайти час на хороші вчинки для людей та тварин. Добро врятує світ та з’єднає народи, тому що воно закладене в людській природі, саме тому робити гарні вчинки може кожен. Творити добро зовсім не важко, але в результаті люди наповняться співчуттям та добротою один до одного.

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день доброти?

День доброти бере свій початок з 1997 року, коли в Японії створився волонтерський «Всесвітній рух за доброту» (World Kindness Movement), котрий не мав релігійного та політичного напрямків. Спочатку в нього входили лише представники тихоокеанського регіону, але пізніше географію істотно розширили.

13 листопада 1998 року в Токіо відкрилась перша конференція Всесвітнього руху доброти, цю дату й залишили для щорічного святкування. Але офіційно Всесвітній день доброти заснували 18 листопада 2000 року на ІІІ конференції Руху доброти у Сінгапурі.

Нині цей світлий день відзначається у 28 країнах, на усіх континентах. У святкуванні беруть участь США, Канада, Японія, Франція, Італія, Індія, Нідерланди, Нова Зеландія, Непал, Нігерія, Південна Корея, Сінгапур, Великобританія, ОАЄ; кожного року список країн поповнюється. Даних про офіційне святкування в Україні, на жаль, немає, але це не заважає розповсюджувати добру традицію та робити гарні вчинки.

Цікаві факти

У людей, які роблять добрі справи кожен день, кращий імунітет, вони менше хворіють. Лікарі пояснюють це підвищенням рівня лімфоцитів та розширенням кровоносних судин, що покращує роботу серця. Також вони зафіксували підвищення рівня серотоніну та ендорфінів, які допомагають швидше справлятися зі стресом.

Символом доброти є відкрите серце. Саме до Дня доброти його створив французький художник Орель.

Треба навчатися робити добрі справи. Складність полягає в тому, що за свої вчинки не слід чекати нагороди, вони повинні дарувати задоволення самі по собі. Треба донести своїй дитині, що добро може повернутися не через ту людину, на яку було спочатку направлено.

Доброта повинна бути направлена не лише на людину, але й на тварин, які часто страждають від людської жорстокості.

Ще одним символом доброти та миру є кульбаба. Скульптури, що зображують цю квітку, встановлені у 30 країнах світу.

Як відзначати Всесвітній день доброти?

За роки свого існування у Дня доброти з’явились власні традиції та символіка.

В цей день заведено дарувати квіти людям, які зустрічаються на твоєму шляху: і знайомим, і тим, кого бачиш вперше. У кожній країні – різні букети; в Сінгапурі, наприклад, дарують гербери та маргаритки. Крім цього, потрібно робити щирі компліменти, говорити приємні слова, дарувати посмішку та гарний настрій, здійснювати хороші вчинки, адресовані як близьким людям, так і незнайомим, хто потребує прояву доброти. Світ стає чистішим та світлішим з кожним таким вчинком.

Всесвітній день доброти – свято дії, тому й заходи, присвячені цьому прекрасному дню, завжди направлені на підтримку та допомогу нужденним людям. Кожного року з’являються нові цікаві способи активності, благодійні флешмоби та акції. Всі намагаються знайти час та надати увагу близьким в день добра.

Важлива організація Дня доброти у дитячих садочках та школах, щоб змалку виховувати в дітях доброту серця, бажання піклуватися про інших та робити гарні вчинки. Цікава лекція в ігровій формі про вагомість доброти в нашому світі обов’язково сподобається дітям. Можна зробити, наприклад, флешмоб обіймів, змайструвати разом годівницю для пташок, намалювати листівки з щирими побажаннями один одному тощо.

Чому ми любимо цей день?

Згідно з дослідженням японських і американських психологів, проведеним на базі університету Квансей Гакуїн і коледжу Кобе (Японія), прояв доброти й піклування – це не лише альтруїзм. Доведено, що люди, які роблять гарні справи, менше хворіють та краще себе почувають, а також живуть довше, ніж ті, хто постійно злиться та нервує. Крім цього, добрі люди легше переживають стресові ситуації, рідше страждають від низької самооцінки та комплексів, простіше знаходять спільну мову з іншими.

Дані твердження мають медичне підтвердження: коли людина чинить щось хороше для когось, у неї підвищується рівень лімфоцитів, краще працює серце, розширюються судини, а мозок виробляє велику кількість ендорфінів (гормони, які заспокоюють та нейтралізують стрес). Також, чуйність до інших викликає душевний підйом через вироблення серотоніну, який, в свою чергу, має позитивний вплив на настрій людини.

Важливо бути відкритою, приязною, щедрою, безкорисною та доброю людиною не лише під час свята, а взагалі у повсякденному житті. Справжня доброта – це коли ви робите хороші вчинки просто так і не чекаєте подяки та доброти у відповідь. Саме таке добро змінить світ на краще та посприяє тому, щоб на планеті запанувала щира любов людей один до одного.

Не грайся на вулиці допізна. Не погоджуйся йти з незнайомими людьми до чужого під'їзду, підвалу, на пустир або до інших безлюдних місць. Ніколи не розмовляй на вулиці з незнайомими людьми. Не приймай від незнайомих людей ласощі, подарунки.

5 листопада 2001 року Генеральна Асамблея оголосила 6 листопада кожного року Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Приймаючи це рішення, вона враховувала, що шкода, заподіяна навколишньому середовищу під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління.

Надзвичайно важливі екологічні проблеми, які виникають у світі внаслідок бойових дій – це порушення екосистем, руйнування екологічно небезпечних промислових об’єктів, погіршення санітарно-гігієнічних показників питної води, порушення діяльності природоохоронних територій, загроза радіоактивного забруднення. Внаслідок бойових дій утворюється багато шкідливих та небезпечних речовин, які важко утилізувати та зберігати, а найчастіше їх утилізацією та збереженням ніхто не займається, тому їх просто викидають, що призводить до жахливих наслідків. Якщо врахувати, що багато хімічних речовин не розпадаються сотнями років, а радіоактивні – сотні тисяч, мільйони і навіть мільярди років, то стає зрозумілим, що військова промисловість закладає міну уповільненої дії під генофонд людства. Під час військових дій ніхто не задумується про збереження нашої планети та її багатсв, діє принцип якнайшвидше, якнайдієвіше, якнайдешевше. І саме він призводить до летальних наслідків для всього людства.

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та знищує матеріальні цінності, створює загрозу для життя людей, тварин, негативно впливає на навколишнє природне середовище.

Пожежа була і є найнебезпечнішим стихійним лихом, унаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей, і серед них виявляється чимало дітей, які є найбільш не захищеними від вогню, причому не тільки малюки, а й підлітки.

Згідно зі статистикою, більше 90% пожеж виникає з вини людини.

Дуже часто причинами пожежі стають ігри дітей і підлітків з вогнем, але не рідше біда трапляється через незнання елементарних правил пожежної безпеки.

Що ж таке, на твою думку, пожежна безпека?

Пожежна безпека — стан захищеності людини і матеріальних цінностей від пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною діяльності держави щодо охорони життя і здоров’я людей, тварин, національного багатства та навколишнього природного середовища.

З яких причин, на твою думку, виникають пожежі?

Як ти розумієш, виникають вони не тільки тому, що діти граються з сірниками. Причин загорянь безліч, а до основних з них належать:

необережне поводження з вогнем (сірники, запальнички, газова плита, розведення багать, використання для їх розпалювання горючих речовин тощо);
використання відкритого вогню в безпосередній близькості біля вогненебезпечних предметів;
необережне поводження з електронагрівальними приладами (праска, електрочайник, кип’ятильник);
використання електроприладів і розеток навіть з незначною поломкою;
використання кількох потужних електроприладів одночасно;
поломка побутової електротехніки.
забуті ввімкнені електроприлади;
неакуратне поводження з вогненебезпечними іграшками (петарди, хлопавки та ін.);
незагашені недопалки, вогнище.
І це далеко не всі причини, через які виникають пожежі, що забирають людські життя.

Пожежна безпека для школярів вимагає від тебе дотримання простих правил пожежної безпеки:

1. Не можна гратися сірниками, запальничками тощо.
2. Не можна залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.
Яких ще правил пожежної безпеки ми повинні дотримувати, щоби не допустити виникнення пожежі?

З метою недопущення пожеж здійснюють протипожежну профілактику.

Протипожежна профілактика — це сукупність організаційних і технічних заходів, які спрямовано на підтримання безпеки людей, на попередження пожеж, обмеження їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Для цього з школярами в закладах освіти в перший день навчання проводять інструктаж щодо процедури евакуації та дій на випадок пожежі. Його повторюють періодично протягом року. Як доповнення до цього — бесіди з проти пожежної профілактики проводять працівники ДСНС, учителі, класні керівники. До цієї процедури також постійно повинні долучатися батьки школярів або особи, які їх замінюють.

Коли виникає пожежа, нерідко панікують не тільки діти, а й дорослі. Але якщо останні хоча б в загальних рисах знають, що робити під час пожежі, то школярі можуть злякатися не на жарт і розгубитися. Щоб цього не було, школярі повинні знати, як поводитися за найменшої ознаки пожежі, щоб врятувати себе і дітей молодшого віку.

Насамперед тобі необхідно відразу зателефонувати в службу порятунку «101» і дати по телефону точну інформацію про місцезнаходження будівлі.

Переглянувши відеоролик за QR-кодом, змоделюй виклик рятувально-аварійної служби у разі виникнення пожежі.

Якщо пожежа виникла у твоєму класі, іншому шкільному приміщенні, у якому ти перебуваєш:

- якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам/сама і допоможи іншим;

- якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна драбина, використовуй її;

- під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;

- захищай органи дихання і затули щілини під дверима (краще вологими ганчірками);

- подавай сигнали рятувальникам.

Якщо пожежа застала тебе в коридорі школи, необхідно:

- перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильним боком долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй — там пожежа;

- ручка холодна — визирни в коридор. Коли там вогонь або багато диму, зачини двері;

- якщо диму небагато і він іде знизу, це означає, що пожежа — на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;

- якщо неможливо залишити приміщення, а в тебе є мобільний зв’язок, зателефонуй за номером «101», щоб повідомити про себе. Стояти слід у приміщенні з виходом до вікна;

- якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайся вниз сходами, захистивши органи дихання.

Спільно з однокласниками та учителем розроби алгоритм дій під час пожежі у школі.

Якщо у твоїй домівці спалахнула пожежа, головне — не панікуй і відразу викликай пожежно-рятувальну службу. Це правило врятувало не одне життя.

Якщо загорівся побутовий електроприлад, намагайся його знеструмити, витягнувши вилку з розетки, або вимкнути електрику у квартирі через електрощит. Накрий палаючий електроприлад будь-якою щільною тканиною, щоб припинити доступ повітря.

Якщо пожежа виникла і поширилася в одній з кімнат, не забудь щільно зачинити двері палаючої кімнати — це завадить полум’ю поширитися по всій квартирі і сходовому майданчику. Ущільни двері мокрими ганчірками, щоб дим не проникав в інші приміщення. У сильно задимленому просторі потрібно рухатися поповзом або пригнувшись.

Усупереч поширеній думці, гасити вогонь водою — неефективно. Найкраще користуватися вогнегасником, а за його відсутності — мокрою тканиною, піском або навіть землею з квіткового горщика.

Якщо ти бачиш, що ліквідувати загоряння власними силами не вдається, негайно тікай через вхідні двері. Якщо шлях до вхідних дверей відрізаний вогнем і димом — рятуйся через балкон. До речі, найбезпечніші місця в палаючій квартирі — на балконі або біля вікна. Тут пожежники знайдуть тебе швидше. Тільки одягнися тепліше, якщо на вулиці холодно. Відчиняй двері на балкон обережно, оскільки полум’я від великого припливу свіжого повітря може посилитися. Не забудь щільно зачинити двері балкону за собою.

Намагайся перейти на нижній поверх (за допомогою балконного люка) або по суміжному балкону до сусідів. Ще один шлях порятунку — через вікно. Але пам’ятай: вкрай небезпечно спускатися по мотузках, простирадлах і водостічних трубах. Дуже часто такий спосіб порятунку є неефективним і закінчується трагічно. Також у жодному разі не слід стрибати вниз.

Якщо ж знайти вихід не вдається, тоді ущільни ганчірками двері в кімнату, у якій ти знаходишся і полум’я якої ще не досягло. Як тільки переконаєшся, що твій заклик про допомогу почули, лягай на підлогу, де менше диму. Таким чином, можна протриматися близько півгодини.

Оскільки вогонь і дим поширюються від низу до верху, особливо обережними повинні бути мешканці верхніх поверхів.

Якщо ти випадково опинився/опинилася в задимленому під’їзді, рухайся до виходу, тримаючись за стіни. Перебуваючи у висотному будинку, не біжи вниз крізь полум’я, а використовуй можливість врятуватися на даху будівлі, не забувай використовувати пожежні сходи. Під час пожежі заборонено користуватися ліфтом: його в будь-який час можуть вимкнути. Крім того, ти сам/сама заженеш себе в пастку, адже ризикуєш отруїтися чадним газом. Вибираючись з під’їзду на вулицю, якнайдовше затримуй дихання, а ще краще — захисти ніс і рот мокрим шарфом або хусткою.

На кухні і балконі найчастіше відбуваються масштабні загоряння. Пам’ятай, що небезпечно зберігати на кухні і на балконі легкозаймисті речовини, різні ганчірки. Адже навіть недопалок, який випадково залетів на балкон може стати причиною сильної пожежі. Також і на кухні фіранки можуть спалахнути, якщо вони висять близько до плити. Тому не слід заповнювати кухню і балкон непотрібними речами, старими меблями, макулатурою та іншими предметами, які можуть слугувати «їжею» вогню.

Пам’ятай: будинок не місце для петард, святкових салютів і бенгальських вогнів на новорічній ялинці.

Значну кількість пожеж у житлових приміщеннях складають пожежі від побутових газових приладів. Основною причиною цих пожеж є витікання газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, з’єднувальних вузлів або через пальники газових плит. Саме тому в разі появи запаху газу в приміщенні не можна запалювати сірники, запальнички, вмикати і вимикати електричні вимикачі, входити у приміщення з відкритим вогнем — все це може викликати вибух газу.

Попередження пожеж від пічного опалення є важливою умовою забезпечення пожежної безпеки в приватних житлових будинках. У житлових будинках, які мають пічне опалення, необхідно звернути увагу на виконання вимог пожежної безпеки під час улаштовування печей та їх експлуатації. У цих будинках пожежі найчастіше відбуваються з причини перегрівання печей, появи в цегляній кладці тріщин, а також в результаті застосування для розтоплювання печей горючих і легкозаймистих рідин, випаданні з топки або зольника вуглин.

Якщо ти користуєшся пічним опаленням, то необхідно запам’ятати такі правила:

- перед початком, а також протягом усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі, щоб не сталось її займання;

- біля кожної печі перед топковим отвором на підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5 на 0,7 м;

- усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;

- попіл та шлаки, що їх видаляють із топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця.

Під час використання пічного опалення не допускається:

- залишати печі, які топляться, без нагляду;

- користуватися печами, які мають тріщини;

- розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

- сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;

- застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

- здійснювати опалення печей із відкритими дверцятами топки;

- зберігати в приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу.

Пожежа, зазвичай, починається з незначного горіння, гасити її в цей період легко. Необхідно використовувати засоби гасіння пожежі, які знаходяться під рукою, а у разі їх відсутності — організувати доставку води до осередку пожежі у відрах, каструлях, бачках тощо. Узимку можна підносити сніг і закидати ним вогонь.

Починаючи гасіння пожежі, не слід розбивати скло у вікнах приміщення, що горить (якщо тільки це не викликане необхідністю проведення рятування людей) і залишати відчиненими двері в коридор та до інших приміщень, а тим більше — на вулицю.

Якщо пожежу було виявлено пізно і вона набула вже значних розмірів, а наявних первинних засобів гасіння недостатню або їх неможливо застосувати, щоб стримати поширення вогню до прибуття пожежної допомоги, потрібно, за можливості, щільніше зачинити всі двері, вікна і віконниці та викликати рятувальників за телефоном «101».

Розлитий гас, бензин, мастило та інші легкозаймисті рідини не можна гасити водою, тому що вони легші за воду, підіймаються на її поверхню та продовжуючи горіти, збільшуючи площу горіння під час розтікання води. Для гасіння будь-яких легкозаймистих рідин слід застосовувати пісок, землю, а також використовувати щільні тканини, ковдри, пальта тощо, заздалегідь змочені водою.

Виникнення пожеж на природі являє собою неконтрольоване горіння рослинності. Вони бувають низові (коли вогнем знищується надґрунтовий покрив), верхові (горить біомаса деревостану) і підземні (горять торфовища).

Лісова пожежа — величезні втрати для флори і фауни, тому знати правила пожежної безпеки в лісі і взагалі на природі повинні всі громадяни, у тому числі й діти.

Задля профілактики пожежонебезпечних ситуацій на природі заборонено розкидати по лісу тліючі сірники, недопалки.

Розводити багаття в лісі потрібно тільки за правилами:

- місце розведення багаття необхідно ретельно вибрати, щоб полум’я не зашкодило великий ділянку ґрунту. Краще розводити багаття там, де не росте трава, де раніше вже розводили вогонь;

- місце розведення вогнища необхідно обкопати;

- ідучи з лісу, багаття слід загасити, засипати землею чи піском, переконатися, що полум’я згасло повністю.

Забороняється розводити полум’я в жарку суху погоду. Суха рослинність дуже швидко загориться, загасити її за таких погодних умов навряд чи вдасться — і ліс постраждає. У всякому разі, якщо розведення багаття було заплановано, простеж, щоб поблизу не було сухої рослинності.

Не слід брати з собою в ліс рідини, які легко загоряються, а також матеріали, просочені такими рідинами. Усе сміття забери додому з лісу, скло може стати причиною пожежі, оскільки від нього в сонячну погоду можуть відбиватися сонячні зайчики, паперові відходи також небезпечні.

Якщо в лісі сталася пожежа з твоєї вини або ти просто її виявив/виявила, негайно повідом рятувальникам та не піддавайся паніці.

Пожежу, яка ще не розгорілася до великого масштабу, ти можеш спробувати загасити самотужки, засинаючи полум’я піском, землею або заливаючи водою. Якщо ж полум’я занадто велике, покинь місце пожежі, попередньо повідомивши пожежникам орієнтири, за якими вони зможуть знайти пожежу.

Якщо пожежа верхова — йди від вогню, пригинаючись до землі і закривши обличчя мокрою серветкою, щоб не надихатися чадним газом. За низової пожежі слід йти в перпендикулярному напрямку від вогню.

Якщо забрати особисті речі немає ніякої можливості, краще закопати їх у землю і повернутися за ними згодом. Чекати допомоги рятувальників краще на відкритих галявинах, біля водойми або в спеціальних укриттях, якщо вони є.

Україна сьогодні переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. У цій війні ми вже маємо тисячі поранених і загиблих мужніх оборонців. Вони стоять в одному ряду з поколіннями борців за волю і державну самостійність. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги і віддавали свої життя за українську землю.

Український народ завжди з повагою ставився до своїх героїв, мав традицію поховання та увічнення полеглих. Віра і впевненість у тому, що у випадку загибелі на полі бою держава не забуде, а жертовність буде пошанована є дуже важливою складовою підняття морального духу військовослужбовців. Вшанування пам’яті борців і популяризація подвигів на державному рівні є вкрай необхідним завданням також і для формування національної ідентичності. У сучасній російсько-українській війні попри велику кількість втрат маємо і першу історичну перемогу – згуртовану націю, готову боротися за права і свободу. Вперше за довгі десятиліття Україна може опертись на широку підтримку громадян, бо захищати державу зголосились мешканці всіх, без винятку, регіонів нашої країни. Серед захисників Батьківщини, в тому числі серед полеглих воїнів, також є уродженці та мешканці тимчасово окупованих окремих районів Донецької, Луганської областей та Криму. Відтак, перед державою відкриваються унікальні можливості для консолідації громадян довкола ідеї збереження державності, примноження її сил, матеріальних та духовних багатств. Вагому роль в усвідомленні цього підростаючим поколінням відіграє школа.

Початок війни. У 1991 році Україна відновила незалежність. Однак Російська Федерація не відмовилася від спроб повернути контроль над Україною. Тиск посилився з приходом до влади там колишнього співробітника репресивного органу КГБ Володимира Путіна.

21 листопада 2013 року в Києві зібрався Євромайдан. Ним розпочалась Революція Гідності з головною вимогою повернути Україну до європейського шляху розвитку і підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, від чого відмовився тодішній Президент України Віктор Янукович. Трагічною ціною протистояння на майдані стала Небесна Сотня – 107 загиблих героїв, різних за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Наляканий Віктор Янукович втік до Росії, звідки закликав Володимира Путіна здійснити військове вторгнення в Україну для відновлення його влади.

Російська Федерація скористалася тимчасовим вакуумом влади в Україні та перейшла до активних агресивних дій з використанням так званих “зелених чоловічків” (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків, які масово використовувались для захоплення адміністративних будівель та військових частин в Криму). Сучасна російсько-українська війна розпочалась із захоплення Росією Кримського півострова у березні 2014 року. Це визнали і міжнародні суди, зокрема, Європейський суд з прав людини підтвердив, що РФ встановила контроль над Кримом з 27 лютого 2014 року.

У березні–квітні 2014 року російські спецслужби та диверсанти почали розхитувати ситуацію і в південних і східних областях України, організовуючи антиукраїнські мітинги і спроби утворити незаконні квазідержавні утворення. У відповідь патріотичні українські сили чинили спротив масовими акціями з метою зберегти територіальну цілісність держави.

На початку квітня Росія приступила до реалізації плану “Новоросія” – почалося військове захоплення території східних областей України. Путін спрямував туди підконтрольних та озброєних ним бойовиків. Нова хвиля інспірованих російськими спецслужбами антиукраїнських протестів призвела до захоплення будівель адміністрацій і правоохоронних органів в Донецьку та Луганську. Місцеві українські патріоти протистояли антиконституційним діям злочинців, але вони були не озброєні та поступались в чисельності. Проросійські організації та угруповання влаштовували вуличні акції і заворушення під гаслами сепаратизму, невизнання легітимної влади України в регіоні, ненависті до прихильників України та всіх атрибутів українства (державні символи, українська мова тощо).

Після проголошення так званих “народних республік” на Донеччину та Луганщину безперешкодно і масово прибували не тільки загони російських диверсантів, а й військова техніка зі зброєю. Проте план на повторення швидкого “кримського сценарію” дав збій. Боєздатні частини Збройних Сил України, Національної гвардії і добровольчі формування зламали намір агресора. Протягом літа 2014 року російські гібридні сили на сході України зазнавали значних втрат в особовому складі, озброєнні, військовій техніці. Але їх постійно посилювали новими найманцями, військовослужбовцями регулярних ЗС РФ. Розуміючи, що угрупування бойовиків досить швидко знищуються українськими військом, Москва вдалася до широкого використання артилерії зі своєї території. А згодом – до масованого введення регулярних формувань російської армії – без розпізнавальних знаків на військовій техніці та обмундируванні. Це сталося 23–25 серпня, коли на територію Донецької та Луганської областей зайшли вісім батальйонних тактичних груп Збройних сил РФ. До наступу залучили 70 російських військових частин, зібраних з усієї федерації, які розпочали новий виток ескалації агресії РФ. Це спричинило значне зростання жертв серед військових і цивільних українських громадян.

Бої за Іловайськ. Боротьба за стратегічно важливе місто Донбасу – місто Іловайськ, тривала з початку серпня 2014 року паралельно зі штурмом Савур-Могили, Антрацита і Красного Луча (тепер – Хрустальний). Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, ключовим для перерізання комунікацій бойовиків. Але у плани Москви не входило швидке завершення війни на Донбасі, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська у значно більших масштабах, ніж раніше. За даними української розвідки, російські регулярні війська нараховували близько 4 тисяч солдатів та офіцерів у складі 4-х батальйонних тактичних груп, підкріплених підрозділами Сил спеціальних операцій РФ.

До 28 серпня 2014 року російські регулярні війська та бойовики оточили угруповання сил АТО (війська сектору “Б” та батальйони МВС України “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Херсон”, “Івано-Франківськ”, Нацгвардії “Донбас”). Українське командування розраховувало деблокувати їх за допомогою резервів сил АТО. Але призначені для цього підрозділи були укомплектовані переважно з нещодавно мобілізованих бійців без належної підготовки.

Після переговорів російське військове командування надало гарантії безпечного виходу українських сил з оточеного Іловайська. Рух двох колон розпочався 29 серпня. Однак росіяни порушили домовленості, розстрілявши колони на марші з засідок. Іловайськ став місцем наймасовіших втрат нашого війська під час сучасної війни на сході України. Унаслідок підступності росіян українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. Вторгнення російських військ та іловайська трагедія змусили українську сторону погодитися на умови перемир’я за крок до перемоги над окупантами. Тож 5 вересня було підписано Мінську тристоронню угоду (так званий Мінський протокол).

Героїчна оборона Донецького аеропорту. Бої за Донецький аеропорт (ДАП) стали зразком незламності українських воїнів. Вони тривали 242 дні – від 26 травня 2014 року по 22 січня 2015-го – і закінчилися після повної руйнації старого та нового терміналів.

Аеродроми мали стратегічне значення. Під час окупації Криму ними оперативно перекидалися війська з Росії. Після початку бойових дій на Донбасі українська армія серед першочергових заходів взяла під контроль ключові летовища: Краматорське, Маріупольське, Донецьке та Луганське. Крім того, ДАП розглядався як потенційний плацдарм для наступу сил АТО на Донецьк. Українські військові утримували старий та новий термінали. Проросійські сили систематично штурмували їх, внаслідок чого у грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал.

Кульмінацією боїв за ДАП став січень 2015 року. 13 січня упала диспетчерська вежа аеропорту, а 20-го числа окупанти здійснили кілька підривів бетонних перекриттів терміналу, внаслідок чого під завалами загинуло 58 бійців. 22 січня сили АТО відступили з аеропорту. За офіційними даними, у боях за ДАП загинуло більше 200 українських військових. За різними підрахунками, росіяни втратили до тисячі бойовиків, у тому числі найманців елітних частин ФСБ та ГРУ.

В обороні Донецького аеропорту брали участь спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ої, 80-ої, 81-ої, 95-ої окремих аеромобільних, 93-ої та 72-ої окремих механізованих бригад, 1-ої окремої танкової бригади, 57-ої окремої мотопіхотної бригади, 91-го окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку “Дніпро-1”, Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйону ОУН та інші.

Восени 2014 року в мовний вжиток увійшов термін “кіборги”. Так росіяни назвали оборонців ДАП, опір яких вони не могли зламати попри шалені обстріли з танків, артилерії та перевагу в кількості особового складу. Те звитяжне протистояння стало символом незламності наших військових. Кіборги витримали. Не витримав бетон.

Бої за Дебальцівський плацдарм. Узимку 2015 року активні дії були зосереджені на Дебальцівському напрямку. Бої за Дебальцівський плацдарм – одна з найбільших військових операцій на Донбасі. З обох сторін у ній взяли участь тисячі бійців, сотні одиниць техніки й артилерії. Її найгостріша фаза тривала майже місяць – з 25 січня до 18 лютого 2015 року.

За даними Міноборони, у другій половині січня 2015 року російські окупанти кинули всі сили на розширення територій своїх квазідержавних утворень. Наступ планували одночасно по трьох напрямках: Щастя – Трьохізбенка на Луганщині, а також Дебальцеве та Маріуполь на Донеччині. Головним напрямком удару став саме так званий Дебальцівський виступ, який на кілька десятків кілометрів вклинювався між територіями самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”. Активний наступ на околиці Дебальцевого окупанти почали 25 січня. Штурм проходив за безпосередньої участі кадрових російських військових – до восьми батальйонних тактичних груп та артилерійських дивізіонів збройних сил РФ.

27 січня бойовики атакували позиції сил АТО у місті Вуглегірськ, що на південний захід від Дебальцевого. Після запеклих боїв через чотири дні українські сили залишили місто. Сили АТО у складі бійців і техніки 30-ї бригади та батальйонів МВС, Нацгвардії імені Кульчицького та “Донбас”, кілька разів намагалися відбити місто, однак безуспішно.

На початку лютого у районі Дебальцівського виступу було зосереджено 4,7 тисячі українських військових та 500 бійців МВС, Нацгвардії та СБУ. Їм протистояло близько 19 тисяч окупантів. Противник мав перевагу за всіма зразками важкого озброєння, зокрема у танках – у три рази, в артилерії – фактично в чотири рази. 7 лютого після безперестанних боїв наші частини залишили село Рідкодуб, а 9 лютого бойовики взяли під контроль село Логвинове, через яке проходить дорога з Дебальцевого на Артемівськ (нині – Бахмут). Саме по ній здійснювалося забезпечення сил АТО. Логвинове також намагалися відбити, зокрема силами 79-ї та 95-ї десантних бригад і Нацгвардії. На підступах до села відбулися танкові бої. Однак у підсумку село залишилося під контролем бойовиків. Саме у зв’язку з перекриттям дороги на Артемівськ в Логвиновому сепаратисти повідомили про повне оточення угрупування сил АТО в Дебальцевому. 12 лютого в столиці Білорусі було підписано угоду, відому як “Мінськ-2”.

Після встановлення умовного перемир’я окупанти перекинули під Дебальцеве додаткові сили з інших напрямів. Допомагати силам АТО на виступі ставало дедалі важче. За таких умов Антитерористичний Центр і Генеральний штаб вирішили до ранку 18 лютого вивести всі підрозділи з району. Враховуючи морози, планувалося виходити не лише автошляхами, а й польовими дорогами. Відведення військ проходило двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії. Також був організований відволікаючий маршрут, де імітувався рух колон. У бойових умовах повний вихід з Дебальцевого тривав кілька діб. Комусь вдалося вийти на техніці, а деякі підрозділи (ЗСУ та МВС), втративши машини внаслідок засідок або ж бездоріжжя, виходили пішки.

Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по світлодарській дузі. Бойовики намагалися атакувати нові позиції, втім, без особливого успіху. Загалом активні бої там продовжувалися до 21 лютого.

За даними Генерального Штабу Збройних Сил України, за весь час оборони Дебальцівського виступу загинуло 136 та було поранено 331 українських військових (за підрахунками Книги пам’яті полеглих за Україну, під час боїв з 25 січня до 18 лютого 2015 року загинуло 269 бійців).

Після боїв за Дебальцеве на Донбасі настало зниження активності бойових дій, а лінія фронту відтоді майже не змінювалася. У червні 2015 бойовики здійснили свій останній великий наступ, намагаючись заволодіти районним центром Мар'їнка. Завдяки злагодженим діям сил АТО, ця спроба була відбита із втратами для ворога.

Війна перейшла в стан позиційної боротьби. Але вона не зникла з порядку денного України та світу. Майже щодня на всій лінії розмежування фіксуються артилерійські обстріли та стрілецький вогонь. Гинуть та отримують поранення українські воїни. За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, на квітень 2021 року в зоні проведення АТО/ООС загинуло 4400 осіб.

"ДІАЛОГИ ПРО ВІЙНУ" присвячені Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
«Діалоги про війну»

Безпечні осінні канікули 2024
Осінні канікули – це пора, на яку очікує кожен школяр, адже це перша можливість відпочити у навчальному році, їх слід провести цікаво й корисно, не просиджуючи усі канікули перед телевізором чи комп’ютером. Закликаємо учнів та батьків завжди пам’ятати елементарні правила безпеки під час канікул, щоб приємний відпочинок не був зіпсований.

Категорично забороняється:
– чіпати незнайомі і вибухонебезпечні предмети;

– грати на проїжджій частині вулиці або поблизу неї;

– відходити далеко від будинку, в якому мешкаєш;

– розпалювати вогнище;

– лазити по деревах і дахах;

– грати із чужими тваринами;

– збирати самостійно незнайомі види грибів і ягід;

– самостійно виїзджати в ліс без супроводу дорослих (вчителів або батьків);

– вступати у контакт та впускати у квартиру або будинок незнайомих людей;

– перебувати на вулиці в темний час доби.

Сьогодні, 25 жовтня, об 11:00 (за київським часом) стартує найбільший українськомовний флешмоб – Радіодиктант національної єдності "Магія голосу". Цьогоріч він відбувається вже 25-й раз поспіль.

А чи знали ви, що...

Гарбуз – ще той овочевий старожил. Він існує на планеті Земля приблизно 5000 років.
Традицію робити ліхтарики з гарбузів привезли у США ірландці, які вирізали ліхтарики з брукви до щорічного свята Самайн. Але з часом вони виявили, що стінки гарбуза значно м’якші і вирізати їх простіше.
Гарбуз настільки невибагливий у догляді, що його можна вирощувати в будь-якій точці світу, крім Антарктики.
Гарбузові квіти можна їсти. Існує безліч рецептів фарширування гарбузових квітів та приготування їх у клярі.
Найменший гарбуз може важити менше кілограма, а найбільший сягати 250 кілограмів.
Індіанці колись смажили скибочки гарбуза на багатті, а зі смужок в’яленого гарбуза робили килимки.
Гарбузи низькокалорійні і багаті клітковиною. Якщо ви на дієті, то гарбуз – ідеальний продукт для вашого раціону, оскільки його м’якоть, до того ж, багата на вітаміни А і В, білок, залізо і калій.
Користь гарбуза для людини полягає у високому вмісті вітамів А і Е, які допомагають зберегти молодість. Тож достатньо регулярно вживати в їжу гарбуз, щоб уникнути передчасних ознак старіння.
М’якоть гарбуза прикладають для полегшення болю при опіках, а насіння використовують як протиглистний засіб. До речі, поживна цінність насіння гарбуза зростає з його старінням. В давнину вважали, що сік гарбуза – найкращий засіб від веснянок і укусів змії.
Крім традиційних помаранчевих, зелених і жовтих бувають сині та білі гарбузи.
Гарбуз – герой безлічі рекордів. Приміром, у США був випечений найбільший пиріг з гарбуза – діаметром 152 см. Випікався цей гігантський пиріг понад 6 годин.
Без гарбуза не обходився стародавній український звичай сватання. Якщо наречений не був любим та бажаним, йому вручали «гарбуз» і він, принижений і посоромлений, вирушав додому.
Цікавий факт, що гарбуз — чемпіон серед овочів за вмістом заліза, тому його сміливо можна вживати тим, хто страждає на анемію.
Наші предки використовували гарбузове насіння як приворотний засіб. До сьогодні відомо, що регулярне вживання гарбузової олії, вижатої з насіння, підтримує чоловічу силу та сексуальність.
Гарбуз – чудовий гарнір для страв зі свинини, баранини та іншого жирного м’яса, оскільки завдяки вітаміну Т допомагає засвоювати організму важку їжу.
Вагітним жінкам на замітку: гарбузове насіння в сирому, не смаженому, вигляді допомагає полегшити симптоми токсикозу.
В давнину гарбузовий сік вживали на ніч. Це заспокоювало після важкого трудового дня і діяло як природній снодійний засіб.
Гарбуз використовується не лише в кулінарії і медицині. Народні майстри виготовляють з нього посуд та різні інструменти.

Діти і здорове харчування: п’ять порад для батьків
1. Влаштовуйте спільні прийоми їжі.
Намагайтеся збиратися за столом усією родиною якомога частіше. Заплануйте принаймні один спільний прийом їжі щодня. Ставте на стіл такі страви і продукти, які можна їсти всім членам родини, в тому числі дітям. Зазвичай дітям подобається самостійно обирати, що покласти в тарілку. Проте це не означає, що потрібно готувати багато страв. Для забезпечення вибору достатньо поставити на стіл тарілку з овочами і зеленню, піали з ягодами та горіхами. Хай продукти на вашому столі будуть різнокольоровими і привабливими на вигляд.

Зробіть вечері або трапези вихідного дня довшими. Придумайте сімейні традиції після них. Це можуть бути прогулянки разом на свіжому повітрі, читання книжок, настільні ігри.

2. Розкажіть про Тарілку здорового харчування.
Розкажіть дитині про одне з найважливіших правил здорового раціону — різноманітність. Поясніть, що різні продукти містять різні корисні речовини, тому потрібно максимально розширювати раціон. Зробити це можна, чергуючи різні продукти з однієї харчової групи у своєму меню. Наприклад, вживати не тільки огірки та помідори, а й гарбуз, моркву, селеру, перець, буряк, гриби, кукурудзу, кабачки.

Поясніть, як формувати раціон, щоб він був максимально поживним і збалансованим:

40–50% — овочі, фрукти, зелень, ягоди, коренеплоди;
20–25% — джерела білка: яйця, птиця, риба, субпродукти, дичина, бобові, соєві продукти;
25–30% — цільнозернові продукти: нешліфований рис, вівсяна крупа, перлова крупа, цільнозернова паста, хліб, хлібці;
5–10% — жири: насіння, горіхи, нерафіновані олії.
Також можна включати в раціон один-два молочних продукти або їхні рослинні альтернативи. Обирайте варіанти без доданого цукру.

3. Обирайте якісні продукти.
Багато проблем зі здоров’ям пов’язані з тим, що в сучасному світі ми надто часто віддаємо перевагу переробленій їжі, а не цільним, простим продуктам. Коли складаєте кошик у супермаркеті, обирайте каші з цільного зерна, свіжі овочі, ягоди і фрукти, якісні білкові продукти, бобові. Ковбаси та сосиски, каші швидкого приготування, випічка на маргарині не є цільними продуктами.

Звертайте увагу на кількість цукру й солі в раціоні: обирайте переважно продукти без доданого цукру та з помірною кількістю солі. Обов’язково читайте етикетки — склад продукту має бути зрозумілим для вас.

Навчіть дітей цих простих правил вибору продуктів, розкажіть, на що варто звертати увагу. Якщо ви кілька разів візьмете їх із собою до магазину, вже скоро вони зможуть обирати більш здорові варіанти самостійно.

4. Готуйте та обирайте продукти разом.
Спільне приготування сніданку чи вечері, відвідування супермаркету — це гарні можливості для того, щоб розповісти дитині про різні продукти, пояснити принципи формування Тарілки здорового харчування. Якщо раніше у вас у сім’ї не було такої традиції, можливо, дитина не з першого разу погодиться допомогти приготувати омлет чи сходити з вами за покупками. Не втомлюйтеся пропонувати. Шукайте різні підходи: можливо, вашій дитині сподобається дивитися разом відеорецепти, а потім втілювати їх на кухні. А можливо, вона з радістю почитає книгу про овочі або фрукти, щоб дізнатися, як вони потрапляють до нас на стіл.

5. Створюйте приємну і приязну атмосферу за столом.
Спільно проведений за столом час — це не тільки про втамування голоду. Це ще й чудова можливість для сім’ї побути всім разом: розповісти одне одному, як пройшов день, чи скласти плани на вихідні. Обирайте такі теми для розмов, які будуть цікавими всім учасникам трапези. Уникайте важких питань на кшталт проблем у школі чи на роботі, невдалого іспиту чи пропущеного уроку. Хай час прийому їжі буде приємним і спокійним для кожного члена сім’ї.

Також це хороший момент для обговорення індивідуальних смаків, страв і продуктів, які у вас на столі. Якщо дитині не подобається якась страва, не змушуйте її їсти. Краще спитайте, що їй хотілося б скуштувати натомість. Придумайте разом варіант, який буде смакувати всім, і запропонуйте дитині приготувати його разом.