Ми є-ми рівні

У цей день ми нагадуємо собі й одне одному: безбар’єрність починається з нашого ставлення. Із того, що ми бачимо в першу чергу людину — її силу, потенціал, право бути активною та рівною серед рівних.
Повномасштабна війна змінила наше розуміння інклюзії. Все більше людей поруч із нами мають досвід травм і користуються протезами. І найперше, що кожен може зробити — це поважати їхню гідність і правильно комунікувати. Повага починається з того, як ми говоримо і як поводимося. Інклюзія — це не про особливе ставлення, а про рівність і гідність для всіх.
Основний виховний акцент робився на:
Повазі до гідності: Учні обговорювали, що люди з інвалідністю — це перш за все особистості з власними талантами, мріями та потребами. Інвалідність — це лише одна з їхніх характеристик, а не визначення усієї їхньої сутності.
Формуванні емпатії: Діти виконували завдання, які допомагали їм краще зрозуміти виклики, з якими щодня стикаються люди з різними видами порушень (наприклад, спілкування мовою жестів, орієнтація у просторі без зору).
Принципам інклюзії: Було наголошено, що завдання суспільства та кожного учня зокрема — не жаліти, а створювати рівні можливості для участі людей з інвалідністю в усіх сферах життя, включаючи шкільне середовище.